Топ новостей
Вчера в коворкинге бизнес-инкубатора «Молодёжный» состоялось традиционное мероприятие Агентства инновационного развития РМ – стартап-посиделки на тему «Юридические основы работы проекта"
Спикером выступила старший преподаватель кафедры гражданского права и процесса НИУ "Высшая школа экономики" (г. Нижний Новгород), практикующий юрист по сопровождению бизнеса – Ксения Кочкурова. Ксения

Рекламне агентство "ITMG"
Рекламне агентство «ITMG» надає повний перелік рекламних послуг у Черкасах. РА має у своєму розпорядженні широку мережу рекламних поверхонь для розміщення зовнішньої реклами, співробітничає з мережними

Рекомендации наших клиентов |Агентство копирайтинга и контент-маркетинга – АПТекст
Шановні друзі, мене звати Василь Вовк і я не вигаданий персонаж у цьому відгуку, а реальний клієнт компанії АПТекст, який співпрацює з ними більше року (роботи, виконані для мене, працівники компанії можуть

Антиколекторське агентство
Коли криза «вдарила» по жителям, багато з яких залишилися без джерела доходу і не змогли виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед банками, в результаті чого хтось за рішенням суду позбувся

Для бизнеса - Туристическое агентство Saya Travel
От имени ТОО "Saya Travel" приветствуем Вас и надеемся на сотрудничество!          ТОО «Saya Travel» начало свою деятельность с 29.01.2015г.  Несмотря на

Дива Країни - об агентстве
«Дива Країни» — это удивительные путешествия, экскурсии по Киеву и самым красивым городам Украины, уникальные туры по местам Силы Украины и встречи с необыкновенными людьми, которыми богата наша земля.

Принцип Роботи Агентства Нерухомості з оренди житла. |
Багато людей, які не мають свого власного житла, дуже часто стикаються з проблемою оренди квартири. Причому у кожного з них завжди виникає велике бажання знайти хороше житло за короткий період на тривалий

15 лучших печатных реклам 2013 года
Креативные агентства разрабатывают огромное количество разных рекламных кампаний: одни удивляют своей оригинальностью и свежими идеями, другие — шокируют эпатажными образами. Но несмотря на разнообразие

PHD: "Мы очень открытая компания"
   Читать оригинал публикации на sostav.ru     Одной из крупнейших глобальных медийный сетей - PHD - в прошлом году исполнилось 25 лет, а в этом году она празднует 10-летие выхода на российский рынок.

Как я создал digital агентство с smm специализацией - Дневники предпринимателей, истории успеха - Бизнес форум
Бренд-01 Я очень хорошо понимаю что такое бренд. И к построению оного и сведутся мои усилия. При этом для меня построение бренда это не только создание сайта и придумывание названия предприятию,



РЕКЛАМА



Календарь

Тетяна Полякова - Мисливиці за привидами

Тетяна Полякова

Мисливці за привидами

Женька, сидячи навпроти мене, квапливо уминала торт і час від часу посміхалися, весело поглядаючи на всі боки. Дурневі ясно, у неї в запасі є якась надзвичайна новина, однак я з принципу питань не задавала. По-моєму, це жахливе свинство - змушувати людей знемагати від цікавості. Женька запхнула в рот шматок торта, витерла руки серветкою, втупилася в стелю і раптом заявила:

- Дідок з'явився.

- Який дідок? - не відразу зрозуміла я.

- Ну цей, з Анапи, пам'ятаєш?

Тут я, звичайно, згадала. Женька відпочивала в Анапі півтора місяці тому і там примудрилася познайомитися з підозрілим типом. У всякому разі, особисто мені він відразу здався таким. Але Женька, розпинаючи зі мною по телефону цілу годину, стверджувала, що він душка, премилий стариган, так красиво доглядає за нею, рук не тягне і взагалі - джентльмен. На мій же пряме запитання: «Скільки років старця?» - вона відповідала вельми туманно, і я всерйоз занепокоїлася, бо Женька перебувала в затяжній депресії в зв'язку з тим, що її черговий любовний роман наказав довго жити. У такому стані вона запросто могла вискочити заміж за якогось недоумкуватого дідка просто з шкідливості.

Коли я вже готова була летіти в Анапу, щоб дізнатися на місці, що за чортівня там відбувається, Женька, зателефонувавши в черговий раз, з деяким здивуванням в голосі повідомила, що старець запропонував їй роботу.

- Пішли його до біса, - гаркнула я в очікуванні найгіршого, але Женька миролюбно попросила:

- Так угамуйся ти, Анфіса. - І додала: - Він хоче, щоб я написала його автобіографію.

- Автобіографію? Адже автобіографію пишуть самі ... - спантеличилася я.

- Ну ... Зараз мало хто сам пише, так що нічого дурепою прикидатися. Я викладаю за дядька повчальну історію його життя, а він мені платить бабки. Дядькові добре, мені добре, людство взагалі в захваті.

- Стривай, а хто він такий, цей старець? Політик, артист?

- А чорт його знає? По-моєму, шахрай, хоча каже, що бізнесмен. Яка різниця?

- Особливої ​​різниці я між бізнесменом і шахраєм дійсно не бачу, але для тебе різниця все-таки є.

- Справді? Цікаво, - уїдливо Женька, хоча добре знала, що я маю на увазі.

- Роби що хочеш, - відрізала я, а подружка почала канючити:

- Ну чого ти, Анфіса, там навіть імені мого не буде, а бабки пристойні.

- Роби що хочеш, - повторила я і кинула трубку.

На наступний день Женька подзвонила знову, але про старичка більше не замовляла, і я потроху заспокоїлася, а потім зовсім думати про нього перестала. Хоча, коли Женька повернулася з Анапи і я випитала її як слід, дала завдання свого чоловіка, полковнику спецназу, дізнатися, що за дідок такої відпочивав в Анапі. Ромка завдання виконав, але великою кількістю відомостей не порадував. Зморщивши ніс, він заявив:

- Той ще тип. - І пішов, залишивши мене знемагати від неспокою і цікавості.

До того моменту Женька помирилася зі своїм коханим і навіть заявила, що знову хоче вийти за нього заміж. Я остаточно заспокоїлася і про старичка більше не згадувала. І ось тепер вона каже, що він з'явився, і це через день після того, як Женька в черговий раз посварилася з коханим. Тепер ви зрозумієте, чому я так розізлилася і навіть злякалася, але, намагаючись тримати себе в руках, запитала як можна спокійніше:

- І що йому потрібно?

- У нього нав'язлива ідея залишити нащадкам свою автобіографію.

- Ось нехай сам її і пише, - не витримала я.

Женька кивнула, точно погоджуючись, втупилася у вікно і раптом заявила:

- У мене відпустка до десятого вересня. Робити мені, правду кажучи, абсолютно нічого, а гроші дуже пристойні. Ось я і подумала, чи не махнути мені до дядечка? Книгу я, може, і не напишу, зате відпочину на дурничку.

- Полетиш в Анапу? - насупилася я.

- Ні-і, у нього будинок десь на Ладозі. Прикинь, російську Північ, острови, озера, Валаам, Кижи.

- При чому тут Валаам? - почала панікувати я.

- При тому, що ти мене не слухаєш. У дядьки будинок на одному з островів Ладозького озера. Їх там тьма-тьмуща, і дядько взяв та й прикупив один.

- Острів прикупив? - витріщила я очі.

- Анфіса, ти зараз на пугача схожа. Ну, може, не прикупив, але будинок на острові побудував. Ти коли-небудь була на Валаамі?

- Ні, - злякано знизала плечима я, тому що в географії була не сильна і російську Північ для мене закінчувався в околицях Петербурга.

- Кажу, островів там повно, і дядько на одному з них купив чи побудував будинок. Запросив у гості, мовляв, поговоримо по душах, він мені своє життя барвисто опише, а вже там вирішимо: беруся я за його біографію чи ні.

- По-моєму, це нісенітниця якась, - не витримала я.

- Чому нісенітниця? - образилася Женька. - Я що, по-твоєму, можу тільки про кішок і собак писати? Між іншим, я журналіст в рідному місті не останній і біографію будь-якого хмиря зготую в кращому вигляді.

- Але, Женечка, - злякано втягнувши голову в плечі, пробелькотіла я, - цей дядько моторошно підозрілий. Ромка сказав: тобі треба триматися від нього подалі, а Ромка знає, що говорить.

- завагався ти мене зі своїм ментом, - грізно насупилася подружка. - Треба власним розумом жити. І взагалі…

- Ти поїдеш на цей російський Північ, а я тут звихнуся від занепокоєння, - накинулася я на Женьку і навіть грюкнула долонею по столу, та так, що чашка підстрибнула. - Якщо тобі абсолютно наплювати на моє ...

- Ти можеш поїхати зі мною, - вкрадливо помітила подружка, променисто посміхнулася і квапливо продовжила: - Рукопис до видавництва ти відправила, нову повість не почала, Ромка твій в Моздоку і з'явиться не скоро, сидіти вдома тобі зовсім не потрібні, а нові враження дадуть поштовх твоєї письменницької фантазії, ти придумаєш що-небудь приголомшливе. Уяви: острів, самотній будинок - і раптом вбивство. Під підозрою всі, а тут ще буря, і герої відрізані від усього світу.

- Яка буря? - скривилася я. - Там же озеро.

- Ну і що, озеро величезне, це тобі не наше Глибоке, і бурі там є, точно є, обов'язково повинні бути бурі. - У цьому місці Женька зовсім несподівано заголосила: - «Гей, баргузин, ворушіться вал, чуються грому гуркіт ...»

- Баргузин - це вітер, - розлютилася я. - Дія відбувається на Байкалі, і при чому тут буря?

- А гроза? Грози тобі мало? - гаркнула Женька, і ми приблизно з півгодини сперечалися з цього приводу і намагалися блиснути один перед одним знанням географії, видихнули й далі пили чай мовчки.

Все, що говорила Женька, здавалося мені страшно дурним. Але, зрозумівши, що подружка від безглуздої затії не відступиться, я почала подумувати, що нічого особливого мене в рідному місті дійсно не тримає. Ромка в Моздоку і раніше ніж через два тижні не повернеться, робота над черговою детективної повістю справді закінчена, повість вийшла, на мій погляд, вдалою, і не гріх мені тиждень відпочити. Та й Женька буде під наглядом.

- Я сказала, що ми вдвох приїдемо, - розливаючи чай, повідомила подружка. - розписані тебе в кращому вигляді, мовляв, відома письменниця, автор детективних повістей ...

- Я не поїду, - відразу ж розлютилася я.

- Ромку свого боїшся? - уїдливо Женька.

- Причому тут це?

- При тому. Твій чоловік - ревнивий сучий син, а ти, раба божа Анфіса, йому ще й потураєш. Він на тебе пояс вірності не вдягає?

- Припини негайно, - розлютилася я. - Ромочка мені довіряє і взагалі ... просто у нього характер ...

- Ось ось. Сперечаємося, як тільки ти йому скажеш, що їдеш, він закричить так, що телефонна трубка навпіл зламається.

- А от і не закричить, - заперечила я, не подумавши про наслідки, а підла Женька посунула мені телефон і отруйно запропонувала:

- Давай перевіримо.

Закусивши губу, я квапливо набрала номер і чекала до тих пір, поки на тому кінці дроту Грозний не гаркнув:

- Громов слухає.

- Ромочка, - пискнула я. - Це Анфіса.

- Де тебе носить? - загарчав чоловік. - Я дзвонив два рази, в десять нуль-нуль і в дванадцять тридцять.

- О десятій я була в магазині, а о пів на першу ходила до стоматолога. Ти забув, у мене ж зуб хворів.

- Як зуб? - поцікавився Ромка, трохи знизивши голос і вже набагато лагідніше. Ми поговорили про моє зубі, після чого я тихо сказала:

- Ромочка, я жахливо скучаю.

Чоловік зітхнув так, що на моїх очах миттєво виступили сльози.

- Я теж. Ось так би все кинув і з першим же літаком ... Потерпи, сонечко, два тижні - найбільше, Михалич твердо обіцяв. І місяць відпустки. - Ромка став розписувати, як ми проведемо відпустку.

Женька посміхалися, а я почервоніла, але повідомити Ромке, що подружка сидить навпроти і все чує, не ризикнула. Євгенія Петрівна діяла на Ромку, як червона ганчірка на бика, а хвилювати його зараз не слід, тому програму відпустки я повністю схвалила, схлипнула і заявила:

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?

Тетяна Полякова   Мисливці за привидами   Женька, сидячи навпроти мене, квапливо уминала торт і час від часу посміхалися, весело поглядаючи на всі боки
Ця книга коштує менше ніж чашка кави!
ДІЗНАТИСЬ ЦІНУ

Який дідок?
Ну цей, з Анапи, пам'ятаєш?
На мій же пряме запитання: «Скільки років старця?
Автобіографію?
Стривай, а хто він такий, цей старець?
Політик, артист?
А чорт його знає?
Яка різниця?
Справді?
Ось я і подумала, чи не махнути мені до дядечка?

Реклама



Новости