фото НБУ
російські банки
В Україні зареєстровано 5 банків з російським держкапіталом: Сбербанк, ВТБ Банк, Промінвестбанк, ВіЕс Банк і БМ Банк. Протягом останніх 3 років ці банки працювали без будь-яких істотних обмежень, незважаючи на озброєну агресію Росії.
Головним занепокоєнням для них були в першу чергу "погроми" відділень і банкоматів, які учиняли "невідомі особи". Також весь цей час звучали публічні заклики до заборони їх роботи в країні, проте до серйозних наслідків для фінустанов це не приводило.
Ситуація зрушила з мертвої точки в цьому році після того, як президент РФ Володимир Путін своїм указом визнав паспорта "так званих" ДНР / ЛНР ", а деякі російські банки почали обслуговувати" громадян недореспублік ".
У відповідь на це міністр МВС України Арсен Аваков закликав Національний банк ввести санкції відносно Ощадбанку. Паралельно активісти близького до міністра Авакову "Національного корпусу" протягом усього березня блокували і навіть "Муровано" кілька відділень Ощадбанку, в тому числі і головний офіс в Києві, який знаходиться недалеко від Служби безпеки України.
Від Національного банку вимагали будь-яких обмежувальних заходів щодо "росіян" і вони пішли. В середині березня в відношенні 5 "російських" банків були введені санкції, у вигляді заборони на виведення капіталу на адресу материнських структур в РФ.
Незважаючи на введені санкції, активісти в березні не припинили блокування роботи Ощадбанку в Україні, що викликало серйозне занепокоєння у Міжнародного валютного фонду. Саме в той момент було перенесено виділення траншу Україні. У Національному банку, розуміючи всю серйозність проблеми "росіян" почали озвучувати 2 виходи з ситуації, що склалася: зміна власника або добровільний відхід з ринку.
Першими потенційні покупці з'явилися відразу ж. Ними стали основний акціонер латвійського Norvik Banka Григорій Гусельников і син власника нафтової компанії "Русснефть" Михайла Гуцерієва.
Трохи пізніше ще одним претендентом на покупку Ощад виступив білоруський IT-бізнесмен Віктор Прокопеня, який має спільні проекти з Гуцерієвим. Після тривалого розгляду документів НБУ відмовив в спільному придбанні Гуцерієву і Гусельникова, пояснивши недостатньою кількістю документів.
Білорус Прокопеня не став очікувати відмови від НБУ і відкликав свою пропозицію на покупку Ощадбанку самостійно. Аналогічний відмову отримали покупці Промінвестбанку - український забудовник ( "Укрбуд") і нардеп Максим Микитась спільно з російським забудовником (MosCityGroup) Павлом Фуксом.
Ситуацію щодо подальшої долі російських банків в Україні прояснила заступник голови НБУ з банківського нагляду Катерина Рожкова 12 вересня. За її словами, зараз знову з'явився інтерес до покупки Ощадбанку, а також Промінвестбанку.
"У нас є лист про наміри одного покупця. З російськими банками ситуація така, що одна сторона хоче позбутися від цих активів, і це для них природно, але для НБУ важлива потенційна здатність покупця підтримувати розвиток банку і репутація покупця. Тому ми пильно стежимо за цим ", - розповіла Рожкова.
Вона зазначила, що потенційний покупець Ощадбанку є нерезидентом України, у НБУ є від нього лист про наміри купити Сбербанк.
Що стосується Промінвестбанку, то ще в липні НБУ отримав від відомого українського бізнесмена Олександра Ярославського лист про наміри купити банк, однак з повноцінним пакетом документів колишній власник харківського "Металіста" зволікає.
"Ярославський поки документи не подав. Є лист про наміри, є певні дискусії. Офіційно інші інвестори до нас ніхто не зверталися, але я знаю, що деякі потенційні покупці проводять процедуру due diligence. Коли буде офіційне звернення, ми будемо готові розглянути документи", - розповіла журналістам Рожкова.
Якщо по відношенню до Ощадбанку і Промінвестбанку є хоча б потенційні покупці, то найбільш неясною є доля ВТБ. З Росії від глави групи ВТБ Андрія Костіна постійно лунають заяви про те, що саме НБУ гальмує продаж українського активу, тоді як Рожкова відзначає відсутність інтересу до фінустанови.
"Причини заяв пана Костіна знаходяться в іншій площині. На сьогоднішній день жоден потенційний покупець ВТБ до нас не звертався. Тому крім можливого продажу і зміни власника у ВТБ є можливість піти шляхом повного згортання, розрахунку з кредиторами і виконання своїх зобов'язань перед вкладниками" , - розповіла Рожкова.
З огляду на той факт, що поки жоден з інвесторів предметно не цікавився покупкою російських банків, то найбільш вірогідним поки бачиться добровільний відхід великих російських банків (Ощадбанк, ВТБ і ПІБ) з українського ринку і продаж дрібніших (ВіЕс і БМ Банк).
У ВТБ вже такий варіант серйозно обговорювалося з можливістю перетворення своєї української "дочки" в фінкомпанію. Головною перешкодою для цього є величина активів 5 російських банків - 80 млрд грн (6,5% від всієї системи) і велика частка "проблемних" кредитів.
держбанки
Схожі проблеми з обслуговуванням кредитів відчувають і державні банки. За статистикою НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становить 58% (592 млрд грн). При цьому на державні банки припадає 73% від усіх "проблемних" кредитів.
Складність цього питання в необхідності формування резервів під ці кредити за рахунок вливань від акціонера - держави. За останні 10 років державні банки обійшлися державі і платникам податків в порядку 100 млрд грн.
До вороху проблем державних Ощадбанку і Укрексімбанку в минулому році додалася ще й дорога націоналізація Приватбанку.
Для виходу з ситуації, що склалася виділялися 2 основні шляхи: рішення історії з поганими кредитами і налагодження ефективного корпоративного управління.
У вересні Міністерство фінансів публічно заявило, що ситуацію з "проблемкою" дозволить вирішити створення державної компанії з управління проблемними активами (ГКУП).
В даний час відомством розглядається або створення такої компанії для держбанків, або створення спецпідрозділів для роботи з NPL при кожному фінустанові.
"Якщо створювати держкомпанію, вона повинна бути невеликою і виконувати кілька певних завдань: оцінювати активи і вирішувати, що з ними робити - списувати або ж дофінансувати", - розповіла 7 вересня заступник міністра фінансів Оксана Маркарова, презентуючи цю ідею.
Однак і НБУ і банківська спільнота (профільна асоціація) вважають, що створення спецкомпаніі тільки для держбанків не є рівним підходом для всіх на ринку. Така компанія повинна працювати абсолютно для всіх.
"Ми є ідеологом ідеї створення КУА проблемними активами для всіх банків. Зараз ми спільно з Всесвітній банком, ЄБРР, IFC і Енгін Акчакоча (голова наглядової ради Приватбанку) розробили законопроект. Його суть в тому, що повинні бути рівними умови для всієї банківської системи щодо врегулювання проблемними активами. Ми обговорили документ в широкому колі. Він зараз допрацьовується. Ми взяли 2 тижні на доопрацювання, після чого вийдемо на публічне обговорення ", - розповіла 12 вересня заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Очікується, що сам законопроект буде презентовано до кінця вересня, після чого буде відбуватися його публічне обговорення.
Головне побоювання в можливому створенні такої компанії є нагадування долі Родовід Банку, який мав статус санаційного банку і повинен був працювати з активами держбанків. Після вливання в Родовід понад 12 млрд грн, він так і не запрацював за своїм основним значенням, а в 2016 був відправлений на ліквідацію.
Міжнародні партнери України натякають, що створення компанії з управління активами може і не стати "панацеєю" у вирішенні ситуації, що склалася.
"В Україні дуже часто приймаються такі рішення, коли ракову пухлину лікують за допомогою парацетамолу. Всі хочуть вирішити питання передачі проблемних активів, але ніхто не задається питанням, як ці проблемні активи виникли. До вирішення створення" паркувальної платформи "для проблемних активів варто повернутися після того, як буде вирішена проблема непрацюючого корпоративного управління в цих державних банках ", - прокоментував днями ідею Мінфіну фахівець фінансового сектору Світового банку Євген Гребенюк.
ПриватБанк
Націоналізація ПриватБанку обійшлася державі дорого, приблизно в 7% ВВП. На даний момент уряд вже витратив близько 140 млрд грн на поповнення капіталу банку. У червні Кабінет Міністрів затвердив збільшення капіталу Привату на 38 млрд грн, з яких 22,5 млрд було внесено в липні.
Необхідність вливань тоді пояснювалася Нацбанком як потреба, що виникла через шахрайські дій попереднього менеджменту Привату напередодні націоналізації.
Також потрібно було створити резерви під портфель фінансового лізингу, якість обслуговування якого погіршився після переходу банку до держави. Передбачалося, що внесення додаткових ще 16 млрд грн станеться до кінця року після того, як банк проведе додаткову оцінку активів, щоб покрити уцінку основних засобів.
12 вересня заступник голови НБУ Катерина Рожкова розповіла, що докапіталізація банку все ж знадобиться, але на меншу суму.
"За Привату є проблема оцінки активів, вони зараз цю оцінку проводять і там сума невелика, і я сподіваюся, що вона ще зменшиться (буде менше 16 млрд гривень)", - зазначила заступник голови НБУ.
При цьому інші державні банки вливання капіталу від держави не потребують і ці не передбачено в держбюджеті на 2018 рік.
Ще одним важливим моментом пов'язаним з ПриватБанком це його борг по рефінансуванню перед НБУ на 12 млрд грн. Особливість цього боргу в тому, що запорукою по ньому виступає поручительство особистим майном колишнього акціонера Ігоря Коломойського.
У разі якщо рефінансування буде погашено, то і поручительство втратить силу. Тому НБУ чекає, коли Коломойський розрахується по своїх боргах з банком.
"Зараз є рефінансування, статус якого прострочений. Умовою повернення цього рефінансу є погашення корпоративного кредитного портфеля. На таких умовах цей кредит надавався", - пояснила Рожкова.
Вона відмовилася також розповідати подробиці переговорів, які ведуться з колишніми власниками Привату по поверненню боргів, зазначивши, що НБУ не є стороною переговорів.
Для цього наглядова рада Приватбанку найняв консорціум міжнародних компаній на чолі з Rothschild & Co.
Нагадаємо, що Коломойський і Боголюбов мали віддати свої борги ще до 1 липня. Джерело: https://biz.censor.net.ua/r3032481
