Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Сергій Скиба - Перерождённий

Скиба Сергій Іванович

Перерождённий

Свідомість повернулася ривком. Больових відчуттів немає не дивлячись на останні події. Десять сантиметрів кігтів встромляти в груди це не те подія після якого настає ейфорія. Однак почуття женця можна було описати саме цим словом. Він немов виспався після довгого напруження. Його просто "розпирало" від надлишку сил. Швидше за все Проглот постарався, інакше звідки таке щастя. Сет чітко пам'ятав що після того як имп його дістав, дух з рани просто фонтаном вилився в навколишній простір. Значить йому має бути як мінімум не комфортно, а тут таке. Хоча звідки у мага крові такі резерви після бою? Або бій був давно? Скільки цікаво часу пройшло? Викрадач душ піднявся на ліктях і відкрив очі.

-- Що за ..!? - простір навколо вибухнуло багаторазовим луною, тихим але виразним.

Він безумовно був у тому ж місці. Ось прямо перед ногами низький борт колодязя закритий пелюстками Ока. Механізм з поворотним штурвалом збоку тьмяно мерехтить жовтуватими спалахом, як і самі пелюстки повністю перекрили витік сили імпов, але от решта ...

Якщо раніше зал навколо колодязя виглядав творінням божевільного і вражав божевільними зламами і провалами, абсолютно ігноруючи якусь впорядковану систему то тепер все було з точністю до навпаки. Строгі прямі лінії, ідеальна поверхня статі, зразково симетричне розташування восьми колон підтримують стелю, статуї. Правоохоронці з сірого каменю тепер були просто витворами мистецтва і розташовувалися в строгому порядку. Пригнічувала тільки відсутня колірна гамма, все навколо бачилося чорно-білим, хоча скоріше навіть біло-зеленим або біло-сірим, щось середнє між цими квітами.

Жнець став здивовано озиратися підмітив що навколо розноситься різноголосий шум. Тихе човгання кроків, слабкий стогін, безсилий плач - все це зливалося в ледве чутний гул. Ще його здивувала чистота. Все-таки тут була сутичка і недомірки неабияк пошарпали їх маленький загін проте ніяких слідів не спостерігалося. Якщо апостолам прийшла в голову шалена думка навести порядок в залі чому ж вони залишили його лежати на підлозі? Нерозумно якось. Сет машинально потер пальцями підборіддя і здригнувся від несподіваного відкриття: його рука була напівпрозорої і такий же блідо-сіро-зеленою як все навколо. Одяг до речі теж. Причому на одязі увагу затрималося через деяку дивацтва. Рукава сорочки виявляється "приросли" до тіла. Жнець обмацав їх, тканину рельєфом виступала над шкірою і в той же час здавалася з нею одним цілим. Немов викрадач душ тепер був вирізаний з єдиного шматка гуми як дитяча іграшка. Одяг був неабияк пошарпаної кігтями імпов але при дотику справляла враження цілої, навіть монолітної якщо це звичайно може бути застосовано до одягу.

Сет жваво схопився і став бігати по залу нервово розглядав навколишні його стіни. Пошуки виходу закінчилися повним провалом, ніяких дверей або проходів не виявилося. Замкнутий простір. Причому там де билися відволікаючи увагу імпов апостоли, двері власне була ось тільки вона представляла собою барельєф вибитий на стіні. Коридор ж по якому прийшли вони з Тінню взагалі безслідно зник.

Неабияк набігавшись уздовж стін і між колон жнець в подиві присів прямо на пелюстки Ока, неуважно роздивляючись їх мерехтіння крізь ноги і то що знаходиться у людей трохи вище ніг. Що відбувається? Його погляд затримався на кишенях брюк. Спробувавши засунути в один з них руку Сет виявив що це неможливо, розріз просто не намацує. Спробував укусити себе за палець переконатися що це все не сон, але схоже рота у нього тепер теж не було, принаймні на дотик.

- Суцільна бутафорія якась. - Відлуння тихо і чітко повторило його слова кілька разів, говорити відсутність головного мовного апарату абсолютно не заважало.

Усередині руки немов кровоносні судини темніли канали духу поступово з'єднуючись і плавно перетікали в чорну сферу в грудях. Прозорим було все тіло, тепер можна розгледіти ці нитки неозброєним, так би мовити, поглядом. Як на зло жодної стоїть думки в голову не приходило. Повний ступор і купи запитань. Він помер? Стався вселенський катаклізм після закриття колодязя? Це все маячня? Сет піднявся і став безцільно блукати по залу. Мерзенне відлуння лунає за спиною створювало враження що ззаду хтось крадеться, змушуючи нервово озиратися.

В принципі кінцівка битви за Око змушувала зробити висновок що жнець помер. Гаразд, припустимо так і є. Однак Біблія прямо говорила: "в могилі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрості" (Екл. 9:10). Те-є немає абсолютно НІЧОГО. Тоді де він? На пекло не схоже, втім на рай теж не дуже змахує. Тим більше хтось там з мудреців давнини заявляв що якщо ти мислиш значить існуєш. Хоча звичайно існуєш і живеш не зовсім одне й те-ж. Ось що за невезіння, тільки ніби стало все налагоджуватися, ну може не зовсім налагоджуватися, але певні зрушення в розумінні що до чого стали з'являтися. Ба-бах! Різкий поворот в незрозуміле. Прям прокляття якесь.

- Довго ще зібрався вичікувати темний? - Пролунав раптово жіночий голос змусив женця підстрибнути. - Я звичайно тобі не командир і не хочу ні в чому звинувачувати, але ти ж повинен розуміти що ховатися в Шеол від битви нерозумно. Тим більше тобі.

- Так я власне ... - Звідки вона тут взялася?

- Розвідник? - Сказано було з явною насмішкою. - Перевіряєш не захопили вампіри Шеол? Припини блазнювати і негайно повернися в бій, боягуз.

- А ти що ж? - Повз волі вирвалося у женця.

На обличчі дівчини спалахнуло обурення, а потім і гнів. Від цього вона стала ще симпатичніше. Хоча виглядала володарка приємного голосу і так надзвичайно. Ідеальна (на думку Сета, хоча мабуть це думку розділив би кожен гетеросексуальний чоловік) фігура, правильні риси обличчя, густі майже біле волосся заплетене в безліч маленьких кісок, погляд видає наявність інтелекту. Ангельський образ - це все що приходило в голову дивлячись на таке створене природою твір мистецтва. Цьому враженню навіть не заважала деяка "примарність" незнайомки. Крізь її тіло теж виднілися лінії духу спрямовуються в каламутну білу сферу в області сонячного сплетіння. Раптово сфера блимнула ставши яскравою і від неї по каналах немов хвилею пройшла спалах, тьмяна але цілком помітна. Коли цей спалах досягла пальців нігті дівчини різко подовжилися перетворившись на небезпечного виду сяючі кігті. Воительница наблизилася плавно перетікаючи в бойову стійку.

- Та як ти смієш засумнівається в дітях анха, темний !? - Кінець фрази перейшов в тихе гарчання.

- Стоп. Стоп. - Сет машинально відступив ближче до колони, виставив відкриті долоні перед собою, показуючи мирні наміри і спішно заговорив. - Я ні в якому разі не хотів вас образити. Прошу вибачення, це просто ... ви мене не так зрозуміли ...

- вибачається темний? - Незнайомка різко зупинилася, а її обличчя висловило крайню ступінь здивування. - Що у вас там відбувається? Некрос приніс васальну присягу анхам або з неба спустилися легіони світла нам на допомогу?

- некроса? - Несміливо перепитав жнець.

Але дівчина його мабуть не почула. Розслабившись вона змахнула руками і кігті розвіялися білястим димом. Підійшовши на відстань витягнутої руки вона оглянула женця скептично схиливши голову набік і всім виглядом показуючи що абсолютно не боїться. Машинально провела рукою по волоссю, поправляючи зачіску, хоча волосся тут теж представляли собою якийсь макет.

- Все одно що розчісувати пластиковий манекен. - Благо що Сет це тільки подумав не сказавши вголос, хіба мало яку реакцію це викличе.

-- Невже все так погано? - Особа незнайомки стало стурбованим, а погляд ковзнув убік колодязя імпов. - Лють світла! Ви дозволили їм закрити Око !? Як !?

- Ну ... - Жнець поняття не мав що говорити і про що взагалі мова, залишалося тільки що-небудь нерозбірливо "мимрити" сподіваючись на удачу.

- Тепер зрозуміло чому ти тут. - Голос раптово став рішучим. - Ти повинен повернутися і відкрити Око.

-- Я не можу...

- Що значить не можу? Тобі то чого бояться? Викинуть назад, спробуєш ще раз. Ти повинен намагатися поки не досягнеш успіху. Головне не давай їм схаменеться. До речі чому ти один? Де інші?

- Решта?

- Та що ти шепочеш як ... - Дівчина ще раз уважно його оглянула. - Де твоє зброю темний?

Сфера в її грудях знову блимнула, але на цей раз хвиля енергії кинулася до очей розфарбувавши їх білими відблисками. Брови швидко здивовано зігнулися.

-- Хто ти? - Вимогливо і рішуче.

- Е ...

- Ім'я! - Це вже було вимовлено командним тоном.

- Сет.

- Не пригадую такого серед загону женців. Яскраве світло! Так ти прийшов з некроса, це все пояснює.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?

Скиба Сергій Іванович   Перерождённий   Свідомість повернулася ривком
Ця книга коштує менше ніж чашка кави!
ДІЗНАТИСЬ ЦІНУ

Хоча звідки у мага крові такі резерви після бою?
Або бій був давно?
Скільки цікаво часу пройшло?
Якщо апостолам прийшла в голову шалена думка навести порядок в залі чому ж вони залишили його лежати на підлозі?
Що відбувається?
Він помер?
Стався вселенський катаклізм після закриття колодязя?
Це все маячня?
Тоді де він?
Довго ще зібрався вичікувати темний?

Реклама



Новости