Хто автор Дев'ятої статті Конституції Японії?

1. Лист від військового злочинця Сіраторі Тосио 10 грудня 1945 р колишній японський посол в Італії,...
2. Хто передав лист Сіраторі окупаційній владі?
3. Спори про відмову від війни
4. Чи вплинуло лист Сіраторі на Макартура?
5. Чи є Сідехара автором 9-ї статті?

Лист від військового злочинця Сіраторі Тосио

10 грудня 1945 р колишній японський посол в Італії, колишній радник МЗС, а нині «військовий злочинець категорії А» Сіраторі Тосио (白鳥 敏夫), який перебував у в'язниці Сугамо в очікуванні суду, закінчив великий лист, адресований міністру закордонних справ Йосіда Сігеру. Воно було написано англійською мовою, що можна витлумачити двояко: автор хотів, щоб лист безперешкодно і швидко пройшло тюремну цензуру або щоб воно дійшло до окупаційної влади. Більш вірогідним здається друге.

Сіраторі Тосио (1887-1949)

Сіраторі згадав, як на початку 1930-х років був доповідачем імператора з міжнародних питань: «Цей привілейований пост, де я мешкав протягом трьох років, дав мені рідкісну можливість спостерігати і вивчати особистість нашого государя в безпосередній близькості. В результаті я міг в повній мірі переконатися в його природної любові до світу, в його прихильності правді і в його щирому занепокоєнні про благо свого народу. Особливо глибокими були його інтерес до міжнародних справ і бажання мати добрі відносини з іншими країнами. Мені здавалося, що він відчував інстинктивне недовіру до військових і що ніщо так не обтяжувало його, як титул головнокомандувача і військова форма, в якій він завжди мав з'являтися на публіці ».

Імператор Хірохіто після Декларації про людську природу відвідав різні регіони країни і спілкувався з народом © Jiji

Наскільки щирий був Сіраторі, коли малював цю картину? Кого він хотів переконати? Йосіда уявляв собі справжній стан справ не гірше, ніж автор листа. Думаю, цей абзац був адресований окупаційній владі, які тоді ще не ухвалили остаточного рішення про долю імператора: чи буде він відданий під суд як «військовий злочинець», чи буде змушений відректися від престолу або просто залишиться конституційним монархом, позбавленим реальної влади. У словах Сіраторі видно безсумнівну прагнення захистити імператора.

Нотатки про конституційну реформу

Найцікавішою частиною листа є його висновок. Звертаючись до проблеми реформи конституції (про повну її заміні на нову мова ще не йшла), Сіраторі запропонував внести в неї «статті, що містять урочисту клятву імператора ніколи, ні за яких обставин, не примушувати своїх підданих до участі у війні, право громадян на відмову від військової служби в будь-якій формі при будь-якому уряді, а також відмова від використання у військових цілях будь-якій частині ресурсів країни ». Такі положення, пояснив він, «повинні стати наріжним каменем основного закону нової Японії, якщо вона всерйоз хоче стати землею вічного миру», а «місія тенно - правити нашою країною в світі і спокої». «Це буде абсолютне нововведення в конституційному законодавстві», - додав він.

Дев'ята стаття конституції 1947 р де було написано, що «японський народ на вічні часи відмовляється від війни як способу здійснення державного суверенітету» стала законодавчим нововведенням світового значення. Лист Сіраторі, мабуть, є хронологічно першою спробою сформулювати принцип «відмови від війни на вічні часи» стосовно конституції, хоча в вигляді побажань такі заклики лунали в японській пресі вже у вересні-жовтні 1945 р Спробуємо помістити лист в контекст достовірно відомих фактів і дат.

Хто передав лист Сіраторі окупаційній владі?

Йосіда Сігеру і Сідехара Кідзюро

Йосіда ознайомив з ним (як просив Сіраторі) прем'єра Сідехара Кідзюро, який перед війною багато років очолював МЗС. Не пізніше 20 січня 1946 р лист було передано в штаб Макартура, але хто саме передав його (можливо, сам Йосіда) і хто читав його, не відомо.

1 лютого 1946 р Макартуру був представлений проект виправленої конституції, розроблений комісією японського уряду. Генерал відкинув його і 3 лютого наказав адміністративної секції свого штабу (GHQ) скласти нову конституцію Японії на підставі своїх коротких письмових вказівок. 4 лютого начальник секції Кортні Уїтні зібрав підлеглих, які мали готувати текст, і повідомив їм загальні вказівки Макартура, включаючи положення про відмову від війни як суверенного права нації. 10 лютого робота над проектом була закінчена. 12 лютого Макартур затвердив його, і на наступний день проект був переданий представникам кабінету міністрів.

Окупаційна адміністрація відразу дала зрозуміти, що у імператора і уряду немає іншого вибору, окрім як прийняти запропоноване. Уїтні зауважив, що в разі відмови «буде важко» гарантувати благополучну долю імператора, перекази якого суду вимагали деякі з союзних держав. 21 лютого Макартур коректно, але недвозначно підтвердив це в бесіді з Сідехара.

Спори про відмову від війни

Перша нарада генерала Д. Макартура і імператора Хірохіто. 27 вересень 1945, посольство США в Токіо

Найбільші суперечки викликали відмову від війни і новий статус імператора. Мотивуючи необхідність декларації про відмову від війни, Макартур заявив: «Японії буде належати моральне лідерство в світі, якщо вона чітко заявить, що відмовляється від війни». Сідехара парирував: «Ви говорите про лідерство, але інші країни не підуть за Японією», на що Макартур відповів: «Навіть якщо інші країни і не підуть на це, Японія нічого не втратить. Не має рації буде той, хто не підтримає її ». 22 лютого проект конституції був схвалений імператором і 6 березня офіційно оприлюднений. В ході обговорення Уїтні наполіг, що положення про відмову від війни має увійти до конституції окремою статтею, а не просто декларуватися в преамбулі як один із загальних принципів.

Заява генерала Д. Макартура про конституційну реформу. 21 червня 1946 р

Історики Річард Фінн і Тосіо Нісі помітили, що фактична історія дев'ятої статті покрита мороком. За твердженням Макартура, першим цю ідею висунув Сідехара під час зустрічі з ним 24 січня 1946, правда, поки маючи на увазі урядовий проект конституції. Йосіда стверджував, що ініціатива цілком належала генералу. Грунтуючись на висловлюваннях Макартура про необхідність «поставити війну поза законом», Фінн зробив висновок: «Ідея антивоєнної статті в японській конституції напевно належить Макартуру, а відповідальність за її включення повністю лежить на ньому». Про лист Сіраторі цей автор, схоже, нічого не знав.

Чи вплинуло лист Сіраторі на Макартура?

Фрагмент листа Сіраторі про виправлення конституції і внесення в неї положень про «відмову від війни» був вперше опублікований по-японськи в 1956 р Хирота Едзі, колишнім помічником його адвоката на Токійському процесі. Автор навів всі доступні йому свідоцтва про те, що Макартур сприйняв ідею майбутньої дев'ятої статті від Сідехара (спогади генерала, де прямо говориться про це, з'явилися лише через вісім років), і зробив висновок, що лист Сіраторі могло вплинути на прем'єра, який був ознайомлений з його текстом. Повідомляючи, що питання про «відмову від війни» обговорювалося на зустрічі Макартура і Сідехара 24 січня (через чотири дні після передачі листа в штаб генерала!), Хирота звернув увагу на те, що часу на ознайомлення з ним до початку роботи над американським проектом конституції було досить. Однак стаття в маловідомому журналі пройшла непоміченою.

Чи є Сідехара автором 9-ї статті?

Сідехара міг запозичити з листа Сіраторі ідею «відмови від війни» в якості однієї з основ нової конституції і викласти її Макартуру як свою власну, не посилаючись на «військового злочинця категорії А». Ця ідея відповідала настроям і думкам генерала, тому той охоче сприйняв її. У той же час зміст листа Сіраторі, який потрапив і в штаб Макартура, могло бути відомо Уїтні, який, можливо, сам читав його або ознайомився з його викладом, підготовленим кимось із помічників. Відомо, що вплив Уїтні на Макартура в політичних питаннях було дуже велике. Всього цього, напевно, недостатньо, щоб рішуче назвати Сіраторі «автором» дев'ятої статті, але його вплив тут видається цілком можливим.

Вперше я публічно виклав цю версію, виступаючи на захист своєї докторської дисертації «Сіраторі Тосио і зовнішня політика Японії (1931-1941)» в Токійському університеті в 2002 р Присутні сприйняли сказане з інтересом, але і з часткою скепсису - занадто незвичайним здавалося то, що ідею «відмови від війни» міг висунути «військовий злочинець» з репутацією ідеолога мілітаризму. Більш докладно я написав про це в книзі «Епоха боротьби. Сіраторі Тосио - дипломат, політик, мислитель »(2006) російською мовою, яка до сих пір залишається його єдиною біографією. Повний текст листа в перекладі з англійського оригіналу увійшов в підготовлений мною збірник статей і листів Сіраторі «Нове пробудження Японії» (2008).

Фотографія до заголовку: Конституція Японії з Державного архіву. Фотографія надана агентством Jiji