Топ новостей
Вчера в коворкинге бизнес-инкубатора «Молодёжный» состоялось традиционное мероприятие Агентства инновационного развития РМ – стартап-посиделки на тему «Юридические основы работы проекта"
Спикером выступила старший преподаватель кафедры гражданского права и процесса НИУ "Высшая школа экономики" (г. Нижний Новгород), практикующий юрист по сопровождению бизнеса – Ксения Кочкурова. Ксения

Рекламне агентство "ITMG"
Рекламне агентство «ITMG» надає повний перелік рекламних послуг у Черкасах. РА має у своєму розпорядженні широку мережу рекламних поверхонь для розміщення зовнішньої реклами, співробітничає з мережними

Рекомендации наших клиентов |Агентство копирайтинга и контент-маркетинга – АПТекст
Шановні друзі, мене звати Василь Вовк і я не вигаданий персонаж у цьому відгуку, а реальний клієнт компанії АПТекст, який співпрацює з ними більше року (роботи, виконані для мене, працівники компанії можуть

Антиколекторське агентство
Коли криза «вдарила» по жителям, багато з яких залишилися без джерела доходу і не змогли виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед банками, в результаті чого хтось за рішенням суду позбувся

Для бизнеса - Туристическое агентство Saya Travel
От имени ТОО "Saya Travel" приветствуем Вас и надеемся на сотрудничество!          ТОО «Saya Travel» начало свою деятельность с 29.01.2015г.  Несмотря на

Дива Країни - об агентстве
«Дива Країни» — это удивительные путешествия, экскурсии по Киеву и самым красивым городам Украины, уникальные туры по местам Силы Украины и встречи с необыкновенными людьми, которыми богата наша земля.

Принцип Роботи Агентства Нерухомості з оренди житла. |
Багато людей, які не мають свого власного житла, дуже часто стикаються з проблемою оренди квартири. Причому у кожного з них завжди виникає велике бажання знайти хороше житло за короткий період на тривалий

15 лучших печатных реклам 2013 года
Креативные агентства разрабатывают огромное количество разных рекламных кампаний: одни удивляют своей оригинальностью и свежими идеями, другие — шокируют эпатажными образами. Но несмотря на разнообразие

PHD: "Мы очень открытая компания"
   Читать оригинал публикации на sostav.ru     Одной из крупнейших глобальных медийный сетей - PHD - в прошлом году исполнилось 25 лет, а в этом году она празднует 10-летие выхода на российский рынок.

Как я создал digital агентство с smm специализацией - Дневники предпринимателей, истории успеха - Бизнес форум
Бренд-01 Я очень хорошо понимаю что такое бренд. И к построению оного и сведутся мои усилия. При этом для меня построение бренда это не только создание сайта и придумывание названия предприятию,



РЕКЛАМА



Календарь

Вікторія Головченко

Вікторія Головченко

Музей історії Києва

Ім'я Івана Мазепи в ряду гетьманів України займає особливе місце. Потрапивши в фокус європейських подій, пов'язаних із зіткненням двох найсильніших на той час держав - Росії та Швеції, він своїм ім'ям вписав Україну в контекст загальноєвропейської історії. Непересічна особистість Мазепи і оточував його романтичес кий ореол, порушували фантазію Байрона, Пушкіна, Гюго, Юліуша Словацького. Разом з тим, протягом кількох століть, відразу ж після смерті, особистість Мазепи залишалася «каменем спотикання» для російської та української історії, політики, ідеології.

Народився Іван Степанович Мазепа 20 березня 1639 року в селі Мазепинці на Білоцерківщині, в родині місцевого замкового шляхтича Степана-Адама Мазепи-Колединського, який підтримав свого часу Богдана Хмельницького, а згодом став прихильником Івана Виговського. Мати - Марія Мокієвська (в чернецтві Магдалина) - була жінкою розумною і владної, до кінця своїх днів мала сильний вплив на сина.

Початкову освіту майбутній гетьман здобув у Києво-Могилянській колегії, а потім продовжив в Краківській академії. Використовуючи свої зв'язки, батько визначив Івана пажем при дворі польського короля Яна Казимира, де шляхетський син мав можливість за рахунок королівської скарбниці навчатися військовій справі в Голландії, удосконалювати освіту і манери, подорожуючи по Італії, Франції, Німеччини. При дворі Яна Казимира Іван почав виконувати перші дипломатичні доручення, здійснюючи зв'язок з українськими гетьманами і польськими магнатами.

При дворі Яна Казимира Іван почав виконувати перші дипломатичні доручення, здійснюючи зв'язок з українськими гетьманами і польськими магнатами

Герб гетьмана Івана Мазепи

Завдяки природному чарівності, розуму, знання іноземних мов, а Мазепа, не рахуючи російського і польського, вільно володів латинською, німецькою та, як можна припускати, французьким і татарською мовами, перед ним відкривалася блискуча політична перспектива. Поселившись в своєму родовому маєтку і одружившись на дочці білоцерківського полковника Семена Половця, Мазепа почав карколомну кар'єру. Спочатку зближується з гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком, а пізніше переходить на службу до гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича, ставши при ньому генеральним осавулом Війська Запорозького. Виконуючи дипломатичні доручення Самойловича, Мазепа зблизився з московським двором, а в особі Василя Голіцина, фаворита царівни Софії, знайшов впливового покровителя. Заручившись такою підтримкою, на Коломацькій раді він без особливих ускладнень був обраний гетьманом, що цілком влаштовувало і царську владу, і козацьку старшину. Двадцять два роки, з 1687-го по 1709-й, стояв Мазепа на чолі гетьманської держави в нелегкий для України і для його політичного довголіття час. Цей період, завдяки вмілому використанню старої, неодноразово випробуваної політики «батога і пряника», був відзначений відсутністю великих внутрішніх конфліктів.

Не без впливу матері, яка прийняла постриг і призначеної ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря, Мазепа став одним з найбільш щедрих меценатів і жертводавців православної церкви. На його кошти було побудовано 12 нових і відреставровано 20 старих церков. Активне церковне будівництво в цей період навіть породило таке поняття «мазепинського» бароко. Тільки в Києві були зведені Богоявленська церква Братського монастиря, Микільський військовий собор, церкву Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської Лаври, відреставровані Софійський собор, Кирилівська церква, Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор і Троїцька надбрамна церква в Лаврі. Завдяки інтересу гетьмана до книг, а він володів унікальною за багатством бібліотекою, ми маємо придбане Мазепою в 1701 році і передане в Переяславський кафедральний собор Пересопницьке Євангеліє. Його альма-матер - Києво-Могилянська колегія отримала статус Академії і щорічне утримання в 1000 золотих, і навчалися тут майже дві тисячі студентів.

За Мазепи склалася система підданства, зразком для якої була Річ Посполита. Вона діяла до періоду революційних козацьких потрясінь і не могла існувати без поділу на «верхи» і «низи». При цьому були забуті традиції виборності старшини, на зміну яким прийшли поняття про права, законних привілеї і вольності. Про них все частіше говорила козацька верхівка, значно розширилася за Мазепи і підкреслювала свою приналежність до старої шляхти. Повернення до таких порядків викликало нарікання серед простих козаків, на що гетьман відповідав жорсткими негайними заходами, навіть не намагаючись загравати з «низами». Така необачна політика привела в подальшому до сумних результатів - у більшій частині козацтва «лях» Мазепа викликав різке неприйняття, на чому зіграла царська пропаганда після його зради царю.

Іншим фактором, що викликало невдоволення козацтва, в тому числі і старшини, була лояльність Мазепи до московського двору.

Петро I безмежно довіряв йому, і платою було, крім земель, селян та інших нагород гетьману, участь козацьких полків в виснажливих, часто безглуздих військових походах, спустошення України внаслідок безперервних передислокацій московських військ і страждання мирного населення. У 1700 році Мазепа писав цареві, що за 12 років свого гетьманування він зробив 11 літніх і 12 зимових походів.

Але попереду були ще більші випробування. У 1700-му почалася Північна війна між Швецією, з одного боку, і Росією з союзниками (Данією, Саксонією, Річчю Посполитою, Пруссією) - з іншого. Гетьман, як досвідчений політик, змушений був до певного миритися з централістською політикою московського царя, в той же час розуміючи її згубні наслідки для долі України. З початком же війни посилився наступ Москви, спрямоване на ліквідацію автономії гетьманства. Україна зобов'язана була постачати продовольство для московського війська, звідси ж черпалися людські ресурси, необхідні для фортифікаційних робіт, які інтенсивно велися в європейській частині імперії.

Розуміючи, що будь-який результат Північної війни буде згубним для України, Мазепа зважився все-таки об'єднатися зі Швецією. Тому з осені 1705 року він почав обережно налагоджувати контакти зі ставлеником Швеції на польському престолі Станіславом Лещинським, а потім і безпосередньо з Карлом XII. Останні ілюзії щодо подальшої політики Москви були розсіяні на званому обіді у гетьмана в Батурині в липні 1706-го, коли підпилий Олександр Меншиков в присутності царя порадив Мазепі почати реформування внутрішнього устрою з перспективою повної ліквідації гетьманства.

Проте гетьман усе ще вагався у виборі. Петро довіряв йому, і навіть доноси, спочатку генерального судді Кочубея, а потім полковника Іскри не могли змусити його повірити в зрадницькі плани Мазепи. Донос Кочубея став помстою за зганьблену, як він вважав, честь його 16-річної доньки Мотрі - хрещениці 60-річного Мазепи, що загорівся до неї пізньої пристрастю. Чи не зважившись на останній крок - одруження, що загрожувала йому анафемою церкви, Іван Степанович відіслав втекла з рідного дому Мотрю, щоб не загострювати і так непросту політичну ситуацію. Правда, за цим кроком пішли близько двадцяти любовних листів, написаних з незвичайною ніжністю і ліричним талантом, що дозволяє говорити про гетьмана як натурі тонкої. Не випадково ж цей сюжет в долі Мазепи особливо привертав літераторів епохи романтизму.

Після доносу Кочубея Мазепа з ще більшою обережністю продовжував реалізовувати свої плани щодо зближення з Польщею і Швецією. У початку 1708 року його довіреною особою був підписаний договір з Карлом XII і Станіславом Лещинським. Якщо відносини зі Швецією обмежувалися тільки військової стороною, то домовленості з Польщею носили вже політичний характер. Вони припускали перехід України під протекторат польського короля на правах, подібних Великому королівству Литовському. Однак до останнього моменту гетьман перебував у сумнівах.

Наказ Петра I військам Мазепи рухатися на Стародуб, де дислокувалися основні сили шведського короля, змусив його прийняти остаточне рішення. Але коливання до останнього моменту вплинули на подальший результат військової акції. 25 жовтня 1708 р переправившись через Десну з трьома-чотирма тисячами козаків, замість обіцяних Карлу десяти тисяч, Мазепа рушив до табору шведів і вже 28 жовтня було в королівській ставці. Наслідки цього кроку добре відомі: практично була стерта з лиця землі гетьманська резиденція в Батурині, страчені тисячі його прихильників, проголошена анафема бунтівному гетьману (знята вона буде лише через двісті з гаком років, в 1918 році при Павла Скоропадського). Трагічні події в Батурині були початком терору, який охопив всю Україну.

Результат Полтавської битви став фатальним для Мазепи. Із залишками військ після виснажливого переходу через причорноморські степи, він виявився на рятівний правому березі Бугу, вже у володіннях Порти, а потім досяг Бендер. Провал всіх планів, напруга останніх місяців стали причиною хвороби гетьмана. 2 жовтня 1709 року він помер у селі Варниця неподалік від Бендер, де і був спочатку похований, а потім перенесений козаками до церкви св. Юрія в Галаці. Однак і після смерті прах гетьмана не знайшов упокоєння. У 1711 році могилу Мазепи розграбували турки, після чого зусиллями Пилипа Орлика прах був перепохований в третій раз.

Протягом XIX століття ще кілька разів зустрічалися суперечливі відомості очевидців про місце знаходження праху, що не підтверджувалися документально. Уже в середині XX століття була зруйнована і сама церква св. Юрія, під уламками якої загинула і надія знайти могилу гетьмана.

Бурхлива біографія Івана Мазепи, так багата благими поривами, політичними злетами і гіркими розчаруваннями, буде джерелом натхнення ще не для одного покоління істориків.

Опубліковано: Купола (Київ), 2006 р, вип. 3, c. 10 - 12.

Попередня стаття | перелік статей | Наступна стаття


Реклама



Новости