
Фото: pleska.info
Остання проблема з прослуховуванням і шпигунством між Австрією і Німеччиною не єдине тому підтвердження.
Каталізаторами скандалу стали журналісти двох видань Profil і Der Standart. Цікаво, що мова йде про події більш ніж десятирічної давності.
За даними цих ЗМІ, з 1999 по 2006 роки спецслужба Німеччини - Федеральна розвідувальна служба (BND), вела активну розвідувальну діяльність на території Австрії. Була організована стеження за цілим рядом австрійських установ і фірм, а також за міжнародними організаціями та посольствами, розташованими у Відні. BND контролювало майже дві тисячі каналів зв'язку, включаючи стаціонарні і мобільні телефони, а також факси й електронну пошту установ.
Президент Австрії Александер Ван дер Беллен і канцлер Себастіан Курц зажадали від Берліна пояснень щодо розвідувальної діяльності німецьких спецслужб на території Австрії - дружньої країни. Такі дії австрійська сторона назвала «неприйнятними». Офіційний Відень очікує від Берліна конкретної інформації про те, як довго і за ким велося стеження, а також підтвердження того, що вона була припинена.

Фото: EPA / UPG
Президент Австрії Олександр Ван дер Беллен і канцлер Себастьян Курц (праворуч)Шпигунські скандали між Австрією і Німеччиною виникають не вперше. Австрійці і раніше підозрювали німців в шпигунстві на їх території. У той же час саме через Австрію до Німеччини потрапляла істотна частка розвідників. Варто згадати, що в 2015 р міністр внутрішніх справ Австрії Йоханна Міклі-Лейтрнер підозрювала BND в зборі інформації для Агентства національної безпеки (АНБ) США.
Сама Німеччина неодноразово ставала фігурантом шпигунських скандалів як в якості обвинуваченої, так і жертви. Наприклад, всі пам'ятають ситуацію з прослуховуванням канцлера Ангели Меркель (2013 г.). Тоді цим займалися американські спецслужби. Скандал досить швидко зам'яли, але осад залишився.
Так що Європі не звикати до різноманітних шпигунським конфліктів і скандалів. Однак зараз ситуація особливо погіршилася, оскільки напередодні відбулися інші гучні справи: отруєння Сергія Скрипаля , Що отримала розголос ситуація з шпигунством вищих чинів Головного управління зовнішньої безпеки Франції на користь Китаю і т.д.
Зазвичай такого роду ситуації надбанням громадськості стають не завжди, адже «невидимі війни» ведуться практично не перестаючи.
Слід розуміти, що незважаючи на європейську інтеграцію розвідувальні та контррозвідувальні європейські структури хоч і співпрацюють між собою, але інформацією і тим більше своїми агентами в більшості випадків ділитися не поспішають.
Та й сама Австрія як нейтральна держава і її територія є тим місцем, де не тільки діють, а й «уживаються» розвідки не тільки європейських країн, але і Росії і США.

Фото: sullla.com
Будівля австрійського парламентуОчевидно, що Берлін не зацікавлений в цьому скандалі з Віднем.
По-перше, з багатьох питань у країн існують практично в усьому єдині підходи. Йдеться про загальні підходи в питаннях реформування податкової та соціальної політики ЄС, соціальних питаннях (кроки на зниження безробіття серед молоді, соціальне страхування) і новації (в освітній сфері).
По-друге, Австрія під час свого головування в Євросоюзі (до кінця 2018 роки) заявила, що буде виходити з позиції наступності - зберігаючи існуючу політику ЄС (в тому числі, щодо Росії). Правда, з іншого боку повідомила, що збирається зміцнювати діалог з Москвою.
По-третє, на кону стоять питання пов'язані з внутрішньою безпекою ЄС, особливо в питаннях розвитку потенціалу «Фронтекс» (агентство Європейського союзу з безпеки зовнішніх кордонів) і питання біженців і т.д.
Тому як мінімум Комітет бундестагу з контролю за розвідкою (PKG) перевіряє опубліковану австрійськими ЗМІ інформацію про прослуховування.
Звертає на себе увагу той факт, що інформація про шпигунство німецької сторони з'явилася якось вже дуже вчасно - напередодні головування Австрії в ЄС. Тому не виключено, що реанімація старого "шпигунського скандалу" є спланованою інформаційною атакою, за допомогою якої якісь сили намагаються посварити офіційну Відень і Берлін напередодні а встрійского головування.
При цьому вносячи розбрат не тільки всередині ЄС - адже в столиці Австрії знаходиться штаб-квартири ОПЕК, ОБСЄ, МАГАТЕ і одна з резиденцій ООН.

Фото: EPA / UPG
Ангела Меркель і Себастьян Курц на спільній прес-конференції після зустрічі в БерлініТакий конфлікт здатний спровокувати як конфлікт між двома країнами, так і перешкоджати виробленню спільної позиції Австрії та Німеччини в багатьох інших питань, не тільки біженців.
З іншого боку, Австрія хоче використовувати шпигунський скандал в своїх інтересах - щоб вийти з орбіти впливу Німеччини і зайнятися вирішенням міграційного кризи самостійно, без оглядки на політику Берліна «відкритих дверей» для мігрантів. Нагадаємо, на початку 2018 року Меркель критикувала Курца за те, що він виступає проти реалізації плану Єврокомісії щодо розселення біженців-мусульман за квотами в країни-члени ЄС.
Шпигунський скандал виявився дуже доречним і для Росії - він посприяє налагодженню ще більш тісних контактів Відня і Москви. У тому числі - на противагу тій же Німеччині.
Нагадаємо, що Австрія і раніше позиціонувалася як помірний лобіст інтересів Росії в ЄС. Офіційний Відень неодноразово заявляла не тільки про те, що вона виступає проти будь-якого розширення санкцій, а й взагалі про їх скасування.
І навіть на рівні ООН Австрія підтримує (особливо з близькосхідних питань) Росію - позиції Відня розходяться з позиціями Вашингтона і Тель-Авіва.
Та й під час скандалу з отруєнням Сергія Скрипаля офіційний Відень відмовилася висилати російських дипломатів, вимагаючи додаткових аргументів і підтверджень.
Тому не випадково перший, після чергового призначення, іноземний візит Володимира Путіна відбувся саме в Австрію.

Фото: EPA / UPG
Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайссль зустрічає Володимира Путіна в міжнародному аеропорту в Швехат, Австрія 05 червня 2018.Мало того, можна очікувати, що тепер і інші держави для виходу з орбіти Німеччини почнуть шукати сліди діяльності німецької розвідки на своїй території - щоб знайти вагомий привід для ускладнень на двосторонньому рівні. У такій групі ризику можуть виявитися не тільки опоненти Берліна (Польща і Угорщина), але і союзники (Італія, Франція і т.д.). Тим самим розширюючи клуб «друзів Путіна» (Італія, Чехія, Греція, Кіпр), в якому Відень може зіграти свою важливу роль.
І Москва, швидше за все, «допоможе» їм знайти такий слід.