Історія з арештом 70-річного полковника австрійської армії, якого підозрюють у співпраці з російською розвідкою, продовжує обростати чутками. Нині ж прийнято будь-які «Хайль лайклі" (highly likely - пров. З англійської - дуже ймовірно - Ред.) Обговорювати не по двосторонніх каналах, а публічно через мас-медіа. 
Слово "підозрюють" у відповідності з новими трендами в міжнародних відносинах вже сприймається громадськістю як щось доведене. Раз в газеті "надруковані", стало бути, вірно.
Цілком логічне зауваження обвинуваченої сторони, що непогано було б пред'явити хоча б якісь докази, сприймається як образа і навіть виклик. В контексті того, що країни колективного Заходу вже давно поділили світ на "хороших" і "поганих" за визначенням, будь-які заклики дотримуватися пристойності в двосторонніх міждержавних відносинах представляються утопією.
Якщо скласти в єдину картину все, що було скандально вкинуто в ЗМІ, то історія зрадника в лавах бундесхеера (армії Австрії) виглядає досить витончено і вписується в сюжет якісного водевілю.
У 1988 році в Тегерані до австрійського військового підійшов агент КДБ або модного нині на Заході ГРУ. Пред'явив документи, щоб у офіцера бундесхеера не залишилося жодних сумнівів, що це саме російські його вербують.
Розглянувши привабливу перспективу за 20 років заробити 300 тисяч євро, ризикуючи лише десятьма роками можливої відсидки за розголошення секретної інформації, полковник рішуче погодився і негайно випив, пробуджуючи в собі тугу за російським берізок.
Зв'язковим полковнику визначили якогось Юрія. Тобто не стали російські спецслужби морочитися ні роботою втемну, ні через третіх осіб, а ось так прямо в лоб - НЕ Ганс, чи не Фріц, а саме Юрій.
Сума озвученого ЗМІ гонорару також вразила своїм розміром. 20 років орати на російську розвідку за 1250 євро на місяць і ходити під статтею за шпигунство на користь іноземної держави може тільки дуже стійкий і ідейний борець з австрійським режимом або дуже проблемний пацієнт психіатричної клініки.
Одним із секретів, які злив нібито російської розвідки австрійський дідусь-полковник стала ретельно охороняється інформація про колишнього начальника генштабу бундесхеера.
Вороги Австрії після відставки останнього все-таки дізналися, що високопоставлений військовий дуже поважає вживати пуншкрапфен (класичний австрійський десерт з ромом). Ось вже точно - "рука Москви" намертво затиснула в кулаці австрійський бундесхеера.
Преса вже розповіла, що полковник нібито дав свідчення. Якщо це правда, то дуже цікаво, в чому. Раптом з'ясується, що це зовсім не на російських трудився полковник, який зустрічався з загадковим Юрієм.
На тлі скандалу перша заява президента Австрії Александера Ван дер Белла про неприйнятність розвідувальної діяльності як явища змінилося на віють затишком: "На даний момент я не бачу приводу драматизувати".
Взагалі, теза Александера Ван дер Белла про неприйнятність діяльності розвідок дещо нагадує твердження, що принцеси не відчувають потреби у відвідуванні убиральні, на відміну від простих смертних.
Раз так все неприйнятно, то подали б приклад світовому співтовариству, скасували б свої спецслужби, що займаються розвідувальною діяльністю. Розпустили б по домівках співробітників федерального відомства із захисту конституції і боротьбі з тероризмом, військову розвідку і контррозвідку Австрійської Республіки.
Примітно, що про підступний шпигуна австрійському міністерству оборони розповіли німці. У зв'язку з цим дуже цікаво, хто ж в червні 2018 року розкрив очі керівництву Австрії на безпрецедентну за масштабом прослушку з боку німецької розвідки (BND)?
Тоді прослушка BND, яка відрізняється давньою інтимної зв'язком з американськими спецслужбами, в тому числі і в темі відстеження телефонних дзвінків канцлера ФРН Ангели Меркель, охопила безліч австрійських установ.
Це і міністерства, і великі компанії, і міжнародні організації, включаючи ООН, і, що примітно, підприємства військово-промислового комплексу.
Розсерджений президент Австрії Олександр Ван дер Беллен в ту пору по-сусідськи поскаржився німцям: "Стеження одного дружньої держави за іншим - це не просто незвично, але і небажано і неприйнятно".
Тобто німецьку BND зловили за руку і злегка пожурили, а у випадку з полковником, який розкрив кулінарні пристрасті колишнього начальника генерального штабу бундесхеера, на одних тільки припущеннях зчинили ґвалт в медіа про "руку Москви".
Треба визнати, що австрійці всіляко підкреслюють, що розслідування тільки почалося, і остаточних висновків поки немає. Можливо, що це якась третя зацікавлена сторона злила інформацію в ЗМІ, і владі Австрії не залишалося іншого вибору, як оприлюднити наявність проблеми.
Примітно, що скандал намалювався після активної підтримки Австрією газопроводу "Північний потік - 2" і заяв канцлера Австрії Себастьяна Курца про розширення співпраці з Росією, включаючи і тему відмови Євросоюзу від санкцій політики щодо Москви.
У всій цій історії ще належить розібратися і визначити, "хто на кому стояв". Маю велику надію, що загадковий зв'язковий австрійського полковника Юрій не стане проситися на інтерв'ю до головного редактора RT в кімнату з кондиціонером.
А то ще почне розповідати, пріючи як дівчина зі зниженою соціальною відповідальністю на сповіді, про свої пристрасті до шпилях і віденському торту зі звучною назвою "Захер". Тут вже і без "Захера" від одних тільки пуншкрапфена з бундесхеера повний дасть іст фантастіш.
Джерело фото: Вікіпедія
Читайте також:
Новий "полковник Редль": в Австрії заявили про викриття "російського шпигуна"
Глава австрійської компанії про головні ризики для "Північного потоку - 2"
Петров-Мишкін: шпигунські пристрасті в театрі абсурду
У зв'язку з цим дуже цікаво, хто ж в червні 2018 року розкрив очі керівництву Австрії на безпрецедентну за масштабом прослушку з боку німецької розвідки (BND)?
