Очищена від шумів версія записи переговорів пілотів літака Леха Качинського підтвердила колишню версію смоленської катастрофи
Реконструкція польоту польського Ту-154 телеканалу TVN 24
Через 6 років після катастрофи Ту-154 президента Польщі Леха Качинського в Смоленську польські медіа опублікували нову, значно кращої якості, запис переговорів з кабіни пілотів в останні хвилини перед трагедією. З них однозначно слід: затвердження міністра оборони Антонія Мацеревича про те, що 10 квітня 2010 року відбулося «терористичний акт», - далекі від правди.
Раніше експерти і російського Міжнародного авіаційного комітету (МАК), і польської комісії дослідження авіаційних подій намагалися відтворити записи переговорів з «чорних ящиків» президентського літака, використовуючи копії з частотою звуку в 11 kHz, повні шумів і дуже нечіткі. Багато слів і навіть фрази не вдалося розшифрувати.
Те, що тепер представив польським телеглядачам телеканал TVN 24, є записом з частотою 99 kHz. І те, що раніше було невиразно, тепер можна розібрати. В цілому - на 30-40% слів більше, ніж було зрозуміло раніше.
Із записів однозначно випливає, що екіпаж Ту-154 неодноразово був попереджений, що на аеродромі «Північний» в Смоленську склалися вкрай несприятливі атмосферні умови.
Приблизно за 30 хвилин до катастрофи диспетчер з Мінська інформував пілотів, що в Смоленську туман, що обмежує видимість до 400 метрів.
На цю несподівану інформацію пілоти реагують «по-чоловічому» вигуком: «О, до ... ва!» Нічого дивного, що на такому аеродромі, як «Північний», вкрай примітивно оснащеному, де немає навіть системи, що дозволяє здійснювати посадку в умовах обмеженої видимості , Ту-154 не має права сідати, якщо видимість менше 1500 метрів.
За 16 хвилин до катастрофи приходить друге, дуже важливе попередження. На цей раз від члена екіпажу іншого польської машини - Як-40, яка раніше прилетіла з Варшави і привезла польських журналістів, які повинні були обслуговувати візит президента в Катинь. «Загалом, тут все погано (в оригіналі - польське нецензурне слово. - Ред.). Видимість 400 метрів, висота хмарності 50 метрів, - попереджає колега з землі другого пілота президентського Ту, додаючи: - Можете спробувати ».
Однак ця розмова не чує перший пілот, який, до речі, єдиний в екіпажі, хто говорить по-російськи. Він веде машину, спостерігає за приладами і до того ж веде переговори з диспетчерами «Північного». Цим останнім за правилами повинен займатися штурман, але штурман не володіє російською.
Про те, що посадка буде важкою, пілоти інформують шефа президентського протоколу. Той реагує фатальною фразою: «Будемо намагатися аж до результату». Деякий час по тому шеф протоколу говорить пілотам, що «президент ще не прийняв рішення». Швидше за все, мова йде про рішення - летіти чи на запасний аеродром. Літак продовжує рух в напрямку оповитого туманом Смоленська. При цьому двері в кабіну не закривається. У неї постійно заходять високопоставлені пасажири рейсу. Серед них і командувач польськими ВПС, який радить своїм підлеглим (президентський літак є військовим) летіти до Смоленська.
Справа в тому, що Лех Качинський і супроводжуюча його делегація спізнюються на церемонію в пам'ять про 70-й річниці катинського злочину. Церемонія повинна транслюватися по телебаченню, для неї ретельно розроблений детальний сценарій. Тим більше що незабаром в Польщі президентські вибори, в яких головним опонентом Качинського і його табору повинна стати «Громадянська платформа». А її лідер Дональд Туск уже побував в Катині, місці, важливому для кожного поляка, з вельми вдалим візитом три дні тому.
За 4 хвилини до катастрофи з другим пілотом знову виходить на зв'язок член екіпажу Як-40. Він попереджає колег, що видимість в «Північному» стала ще гірше: «Зараз видимість 200 метрів». Однак машина йде на посадку. На записі чутно, як командувач ВПС, що знаходиться в кабіні, читає з приладів висоту знижується літака. Темп зниження занадто швидкий. Чи включаються автоматичні системи, що попереджають екіпаж про небезпечне зближення із землею і вимагають негайного набору висоти. «Доходи повільніше!» - кричить другий пілот своєму командиру. Той вимикає автопілот і переходить на ручне управління, намагаючись підняти літак. Але вже пізно. Літак зачіпає крилом за дерево. Перший пілот ще встигає крикнути: «О, до ... ва!» Це його останні слова. Запис закінчується ...
Те, що опублікували польські медіа, стосується тільки ситуації на борту літака. Робота служб аеродрому «Північний», яка викликала серйозні нарікання польської комісії, що досліджувала катастрофу, - це окреме питання. Однак нові очищені і значно чіткіші записи не містять нічого, що хоча б в найменшій мірі підтверджувало версію, яку з маніакальною наполегливістю повторює Антоній Мацеревич, з недавніх пір міністр оборони Польщі. За якою смоленська катастрофа була трагічною випадковістю, а наслідком терористичного акту, або навіть, як він заявив недавно, «державного тероризму», який з давніх-давен Росія застосовує щодо Польщі.
Форсуючи цю тезу, Мацеревіч, як ми вже писали (див. «Нову», № 31 від 25.03.2016 ), Недавно розпорядився відновити роботу комісії з дослідження авіапригод, яка, на його думку, маючи в своєму розпорядженні новими матеріалами, доведе, що попередня комісія, створена при уряді Туска, - сфальсифікувала результати розслідування смоленської катастрофи.
Якими новими доказами міністр нібито має, невідомо. Проте він уже вимагає для Туска державного трибуналу.
Щоб зрозуміти, що відбувається навколо смоленської катастрофи, треба взяти до уваги, що вона стала важливим елементом так званої «польсько-польської війни». Так в Польщі називають гострий політичний конфлікт між проєвропейськими лібералами з «Цивільної платформи» і консервативними євроскептиками з партії «Право і Справедливість», якою керує Ярославом Качинським, братом-близнюком загиблого президента.
«ПіС» намагається за всяку ціну вибудувати міф Леха Качинського як героїчної жертви замаху, змови темних сил Польщі і ворожих сил Росії. І будує цей культ відповідно до старого релігійним принципом Credo quia absurdum - «Вірю, тому що абсурдно».
Вацлав Радзивинович,
«Газета виборча», Варшава, -
спеціально для «Нової»
Переклав Андрій ЛИПСЬКИЙ
