27 липня 2017 11:14 
Товариство друзів авіації виникло в Єкатеринбурзі 27 липня 1917 року.
Воно було одне з багатьох об'єднань ентузіастів, які на просторах Російської імперії всіляко сприяли розвитку вітчизняної авіації: вело просвітницьку діяльність, збирало кошти на проектування і будівництво літаків, навчання пілотів, закладала основу сьогоднішніх науки про авіацію і авіаційної промисловості. Розпочате цим суспільством справу продовжили радянські осоавіахімовци.
Одночасно з масовим поширенням літальних апаратів на початку XX століття, весь світ охопило повальне захоплення ідеєю підкорення повітряної стихії. Не став винятком і Єкатеринбург.
Після громадянської війни в Свердловську створювалися різні авіаційні гуртки: літакові, планерні, авіамодельний. Одним з перших авіамоделістів в Свердловську став Євген Васильович Волков. Уже в 1923 році, коли в СРСР було створено товариство друзів повітряного флоту, в 1924 році в місті проходили перші змагання з літаючим моделям літаків.
У 1930 році Волков вступив на роботу інспектором авіамодельної підготовки в Уральський обласна рада ОСОАВИАХИМа, а в 1935 році переходить працювати мотористом в Свердловський аероклуб. Згодом, після Великої Вітчизняної війни, він повернувся в авіамодельний спорт і більш ніж за 60-річну роботу інструктором-авіамоделістом виховав цілу плеяду класних спортсменів.
Минулий в січні 1930 року II Уральський обласний з'їзд ОСОАВИАХИМа прийняв рішення про створення Свердловської цивільної авіаційної школи з підготовки льотчиків і мотористів. У лютому того ж року на II Всесоюзному з'їзді ОСОАВИАХИМа чимало уваги було приділено розвитку авіації. Тому ініціатива уральців знайшла підтримку. На створення авіашколи в Свердловську виділили 520 тисяч рублів і літаки. 1 серпня в школі, яку очолив Георгій Мартем'янович Тюменев, почалися заняття. У 1931 році в урочистій обстановці пройшов перший випуск пілотів. Це означало, що Урал набув значення і як кузня кадрів для Військово-повітряних сил.
На початку Великої Вітчизняної війни Свердловський аероклуб перетворять в 27-ю авіаційну школу Уральського військового округу, а пізніше в 36-й запасний авіаційний полк. У грудні 1941 р формується і відправляється під Москву 734-й полк, укомплектований в основному з льотного і технічного складу Свердловського аероклубу. Командиром полку призначається Герой Радянського Союзу майор Летючий. Через деякий час замість майора Летючого командиром полку призначають колишнього командира ланки Свердловського аероклубу А.В. Стяжкова. Полк під їх керівництвом пройшов з боями від Москви через Воронеж, Сталінград, Донбас, Курськ, Молдавію, Румунію, Болгарію, Югославію, Угорщину і закінчив війну в Австрії. За бойові операції йому присвоєно звання гвардійського, і він став 97-м гвардійським авіаційним полком, а за Яссько-Кишинівської операції перейменований в Ізмаїльський і нагороджений орденом Суворова.
Після закінчення війни Свердловський аероклуб відновив свою діяльність у вересні 1950 року. Тільки за період з 1951-1977 роки в ньому були підготовлені 418 льотчиків, 448 планеристів-спортсменів. Такий результат праці його начальників: полковника Петра Семеновича Осєєва, літаючого комісара в полку тричі Героя Радянського Союзу Івана Кожедуба; Героя Радянського Союзу Спартака Йосиповича Маковського; Олександра Івановича Макєєва; Георгія Костянтиновича ЦІОМ; Миколи Івановича Суслова, Олександра Гершовича Фурмана.
Тільки лише одні спортсмени-парашутисти Свердловського АСК з 1955 по 1990 рік встановили 180 світових рекордів. У 1968 році абсолютним переможцем спартакіади народів СРСР став вихованець Свердловського авіаспортклубу С. А. Кисельов. Згодом він увійшов до збірної СРСР. С. А. Кисельов - перший в країні парашутист, який опанував виконання фігур у вільному падінні, перший оператор, який проводив кінозйомки у вільному падінні. Довгий час він займався парашутної підготовкою космонавтів.
Коли в 1961 році почалася космічна ера, то однією з перших жінок в Центр підготовки космонавтів увійшла вихованка клубу, яка очолювала в той час жіночу збірну команду СРСР, п'ятиразова рекордсменка світу, чемпіонка Європи, випускниця стройфака УПІ Ірина Соловйова, котра готувалася, як і Валентина Терешкова, до самостійного польоту в космос.
В наші дні екатеринбургский авіаспортклуб РОСТО став одним з ініціаторів проведення чемпіонату Росії з парашутного спорту на точність приземлення «Європа-Азія-Атріум» і розіграшу кубка імені В. Д. Гмизіна. Клуб бере активну участь в спортивно-патріотичному вихованні молоді.
Текст підготував Дмитро Мигалина, фото www.yandex.ru
Ключові слова: авіація , ДОСААФ , історія
