"Тихою сапою" українська армія крок за кроком звільняє українські землі з-під російської окупації 
31 січня 2018 го року увійде в новітню історію України як день, коли був повністю звільнений з російсько-терористичного ярма селище Новоолександрівка, що на Луганщині.
Першим про це повідомив кореспондент "ТСН" Андрій Цаплієнко. "Новоолександрівка наша! Україна повертають Україну", - написав журналіст у Фейсбуці .
Судячи з реакції в коментарях під цим постом, багато хто не розуміє - що це за Новоолександрівка така і де вона знаходиться. Отже, давайте познайомимося разом.
Новоолександрівка - село Попаснянського району Луганської області. На північний захід і захід від села проходить лінія розмежування сил на Донбасі (згідно 2-му Мінському угодою).
Найближчими до Новоолександрівці населеними пунктами є місто Попасна на заході, селище Молодіжне на північному сході, село Калинове-Борщувате і місто Первомайськ на сході, селище Калинове на південному сході. Що характерно: всі вони, крім Попасній, находядятся під контролем так званої "ЛНР".
З 2015-го року опорні пункти на околицях села були крайніми позиціями українських захисників з одного боку і позиціями "ЛНР" з іншого. Але з недавніх пір українські воїни поліпшили своє тактичне положення, просунувшись на кілька кілометрів до лінії розмежування і взявши Новоолександрівка під свій контроль.
Населення Новоалександровки до війни становило 124 особи, але зараз залишилося менше 20, живучи без газу і електроенергії. Характерною особливістю села є те, що за даними перепису населення 2001-го року 93,55% вказали рідною українську мову і тільки 6,45% - російську. Тому можна не сумніватися, що українських визволителів там приймуть саме як визволителів.
До речі, той же Цаплієнко в своєму блозі на НВ писав про людей, які живуть в безпосередній близькості до лінії розмежування: "Більшість втомилися від бойових дій і, як би це не було неприємно, готові прийняти будь-яку владу і в будь-якій формі - окупаційну або російську - лише б перестали стріляти".
А Новоолександрівка волею історії знаходиться не просто близько до лінії розмежування - по ній фактично ця лінія і проходить. Точніше, проходила до вчорашнього дня.
Для тих, хто регулярно стежить за зведеннями прес-центру штабу АТО, назва Новоолександрівка повинна бути дуже знайомим - це селище завжди входив до числа "найулюбленіших" у бойовиків "ЛНР". Рідко яку добу в АТО проходили без пари-трійки "прильотів" або по самому селищу, або по позиціях Збройних сил України, які розташовані поблизу нього.
До речі, звільнення села було не таким простим і швидким, як це може здатися.
"У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник періодично намагається повернути втрачені позиції - днем працюють снайпери і стрілецьку зброю, вночі прострілюють з великокаліберних кулеметів, але ми вже міцно вчепилися за цей шматок землі", - розповів один з українських бійців.
Як бачимо на карті, звільнивши Новоолександрівка, Збройні сили України сильно "вгризлісь" в територію, яку контролює ворог. Тому тепер на порядку денному постане питання "вирівнювання лінії фронту", і в цьому контексті дуже цікавою виглядає доля Рубашанского лісу, який знаходиться на північ від села. Адже не контролюючи його, наші захисники села весь час будуть ризикувати отримати диверсії або снайперські обстріли з півночі.
Ну а в цілому за Новоолександрівці відкривається голий степ, тому наступне літо може пройти під девізом "повзучого настання" саме на цій ділянці фронту.
Також великим плюсом у звільненні Новоалександровки бачиться відсунення лінії фронту подалі від Попасній. Це повинно зменшити інтенсивність обстрілів міста з боку терористів "ЛНР". Правда, станеться це ціною "вогню на себе" захисників щойно звільненій Новоалександровки. Приклади Травневе і Гладосове на Світлодарськ дузі тому найкраще підтвердження.
До речі, тепер жителям Новоалександровки можна сподіватися, що їм теж скоро відновлять електропостачання і почнуть виплачувати українські пенсії, як це вже зроблено в тих же Травневому і Гладосове , Які українська армія звільнила 25 листопада 2017 го року.
