Топ новостей
Вчера в коворкинге бизнес-инкубатора «Молодёжный» состоялось традиционное мероприятие Агентства инновационного развития РМ – стартап-посиделки на тему «Юридические основы работы проекта"
Спикером выступила старший преподаватель кафедры гражданского права и процесса НИУ "Высшая школа экономики" (г. Нижний Новгород), практикующий юрист по сопровождению бизнеса – Ксения Кочкурова. Ксения

Рекламне агентство "ITMG"
Рекламне агентство «ITMG» надає повний перелік рекламних послуг у Черкасах. РА має у своєму розпорядженні широку мережу рекламних поверхонь для розміщення зовнішньої реклами, співробітничає з мережними

Рекомендации наших клиентов |Агентство копирайтинга и контент-маркетинга – АПТекст
Шановні друзі, мене звати Василь Вовк і я не вигаданий персонаж у цьому відгуку, а реальний клієнт компанії АПТекст, який співпрацює з ними більше року (роботи, виконані для мене, працівники компанії можуть

Антиколекторське агентство
Коли криза «вдарила» по жителям, багато з яких залишилися без джерела доходу і не змогли виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед банками, в результаті чого хтось за рішенням суду позбувся

Для бизнеса - Туристическое агентство Saya Travel
От имени ТОО "Saya Travel" приветствуем Вас и надеемся на сотрудничество!          ТОО «Saya Travel» начало свою деятельность с 29.01.2015г.  Несмотря на

Дива Країни - об агентстве
«Дива Країни» — это удивительные путешествия, экскурсии по Киеву и самым красивым городам Украины, уникальные туры по местам Силы Украины и встречи с необыкновенными людьми, которыми богата наша земля.

Принцип Роботи Агентства Нерухомості з оренди житла. |
Багато людей, які не мають свого власного житла, дуже часто стикаються з проблемою оренди квартири. Причому у кожного з них завжди виникає велике бажання знайти хороше житло за короткий період на тривалий

15 лучших печатных реклам 2013 года
Креативные агентства разрабатывают огромное количество разных рекламных кампаний: одни удивляют своей оригинальностью и свежими идеями, другие — шокируют эпатажными образами. Но несмотря на разнообразие

PHD: "Мы очень открытая компания"
   Читать оригинал публикации на sostav.ru     Одной из крупнейших глобальных медийный сетей - PHD - в прошлом году исполнилось 25 лет, а в этом году она празднует 10-летие выхода на российский рынок.

Как я создал digital агентство с smm специализацией - Дневники предпринимателей, истории успеха - Бизнес форум
Бренд-01 Я очень хорошо понимаю что такое бренд. И к построению оного и сведутся мои усилия. При этом для меня построение бренда это не только создание сайта и придумывание названия предприятию,



РЕКЛАМА



Календарь

Форс-мажорна кредитування - новини 2000.ua

  1. Форс-мажорна кредитування З дня на день очікується підписання Петром Порошенко змін до закону «Про...
  2. Форс-мажорна кредитування

Форс-мажорна кредитування

З дня на день очікується підписання Петром Порошенко змін до закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що сприяють відновленню можливостей розвитку малого і середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення АТО ».

Напередодні Нового року цей документ під № 7338 був прийнятий Верховною Радою, підписаний спікером ВР і спрямований на підпис президентові.

Законопроект вносить дві суттєві правки до ухваленого восени 2014 р закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Перша з них скасовує мораторій на стягування пені та штрафів за прострочення платежів за кредитними договорами, укладеними після 1 січня 2018 р фізособами, що проживають в зоні проведення АТО, розташованими там господарюючими суб'єктами і фінустановами.

В кредитні договори, укладені раніше, за погодженням сторін можуть тепер вноситися зміни щодо збільшення строків виконання зобов'язань та / або зменшення штрафних санкцій.

Друга правка відновлює права іпотекодержателя за договорами, укладеними з нового року, або ж, зміненим за погодженням сторін. Йдеться про те, що в разі припинення платежів банк в рамках існуючого законодавства може звернути стягнення на об'єкт іпотеки і повернути вкладені гроші, продавши заставне майно.

Раніше, щоб знизити негативний вплив АТО на жителів цих територій, влада заборонила банкам ініціювати перехід власності за іпотечними об'єктів, нараховувати пеню боржникам і виселяти мешканців будинків, що знаходяться в іпотеці.

Крім того, був введений мораторій на стягування штрафів за простроченими комунальним платежам.

Аналогічні комунальні пільги отримали наукові та навчальні заклади, тимчасово переміщені з непідконтрольних Києву територій. Вони також були звільнені від сплати земельного податку та орендної плати за використання держмайна.

Авторами закону про відновлення кредитування в зоні АТО є представник пропрезидентського блоку БПП - Віктор Єфімов з Краматорська, дніпровський радикал Віктор Галасюк, представник «Народного фронту» Геннадій Кривошея та Олександра Кужель з «Батьківщини». 27 грудня, незважаючи на низьку явку, в ході голосування документ зібрав 242 голоси депутатів практично з усіх фракцій.

Таким чином представники основних політичних сил в Раді підтвердили ненормальність ситуації, коли мешканці зони АТО в останні роки були фактично позбавлені можливості брати кредити. Особливо вразливим в цьому сенсі став малий і середній бізнес, який сильно постраждав через падіння доходів населення і скорочення ділової активності в регіоні.

Багато підприємців були змушені закрити бізнес, перейти в розряд безробітних або виїхати за кордон на заробітки в статусі найманих працівників.

Досить мізерним в останні роки в зоні АТО було і споживче кредитування. Торгові мережі і дистриб'ютори побутової техніки не продавали в розстрочку, скажімо, телевізори і пральні машини, а банки не підтримували відповідні кредитні програми.

Знявши законодавчі обмеження, пов'язані з іпотечним кредитуванням, влада хоче додати впевненості населенню українського Донбасу і діловим колам як мінімум в тому, що нинішня лінія розмежування залишиться на місці, а якщо і буде рухатися - то в сторону кордону з РФ. В іншому випадку ці заходи не мали б сенсу.

Банки - не менше зацікавлена ​​сторона процесу нормалізації життя в зоні проведення АТО. Через анексії Криму, а потім конфлікту на Донбасі українські фінустанови отримали масу проблем у вигляді незакритих кредитних договорів і безнадійних боргів, під які були змушені тримати резерви. Статус багатьох таких боргів досі завис в повітрі.

З іншого боку, панувала в країні в 2014-му плутанина пробудила у деяких бізнесменів бажання отримати кредити під активи, що знаходилися в Луганську чи Донецьку. Очевидно, що такі операції не були б можливі без зловживання з боку банківських працівників або прямого втручання засновників банків.

Напевно, самий резонансний випадок - видача дніпровським «Актабанком» кредитів чотирьом українським компаніям на загальну суму $ 38 млн. І 15 млн. Грн. під заставу майна і нерухомості ТОВ «Луганський трубопрокатний завод» вже тоді, коли місто вийшло з-під контролю центральної влади. За «дивним» збігом обставин цей завод входив в орбіту акціонера банку - бізнесмена Вадима Єрмолаєва.

Адвокат з Донецька, який працює в даний час в Києві, Павло Фасулакі розповів «2000», що йому відомі випадки, коли юридичні особи, зареєстровані в Київській області, перевозили устаткування в Донецьку, щоб не платити кредити.

І навпаки, донецькі підприємці вивозили державне медичне обладнання за межі регіону і відкривали в Україні приватні клініки, заробляючи на його експлуатації. Є багато випадків, коли майно, узяте в лізинг українськими підприємствами і підприємцями, було вивезено в РФ і тепер працює там.

Підприємці, які опинилися на непідконтрольних територіях, відмовлялися платити за рахунками українським банкам так само, як українські банки обнуляли рахунки в самопроголошених ДНР і ЛНР.

За словами адвоката, залишок на донецькому рахунку його юридичної фірми, зареєстрованої в Дніпрі, восени 2014 був списаний як переклад на платіжну карту невідомого йому фізособи. Такі випадки в Донецьку тоді не були поодинокими і були припинені після численних скарг підприємців.

Багато неврегульованих ситуацій в Донецьку і в Луганську пов'язано з нерухомістю. Оскільки іпотечне житло до закінчення терміну дії іпотечного договору вважається власністю банку, багато позичальників, які брали кредити в благополучні роки в доларах США, вважали за краще припинити виплати і розлучитися з житлом. Така ситуація була характерна для валютних кредитів після девальвації гривні.

У той же час багато жителів Донецька і Луганська, які виплатили близько 80-90% іпотеки і виїхали з регіону, позбулися свого житла, яке в їх відсутність було переоформлено на інших людей.

«Більшість не врегульованих досі проблем, що дісталися жителям тимчасово непідконтрольних Україні територій і української частини зони АТО, стали наслідком« гібридного »правового статусу АТО», - вважає Фасулакі.

Якби в Донецькій, Луганській, Херсонській обл. і номінально в Криму було введено військовий стан, то все кредитні договори автоматично підпадали б під визначення форс-мажорних обставин. Сторони таких угод звільнялися б від своїх зобов'язань на час дії воєнного стану.

АТО таким статусом не володіє, і позичальники змушені доводити наступ форс-мажору в індивідуальному порядку.

З огляду на безліч неврегульованих досі майнових і фінансових суперечок, не надто високо можна оцінити і передноворічну спробу законодавців налагодити банківську діяльність в підконтрольному центру Донбасі.

Комерційним банкам і раніше ніхто не забороняв видавати кредити в зоні АТО. І ніхто їх до цього не зможе примусити надалі. Тому ризикнемо припустити, що і в році, що наступив фінансове життя в регіоні, що постраждав від гібридної війни, буде налагоджуватися не за допомогою законодавців, а виключно за рахунок його жителів, все більше число яких змушені їхати в інші регіони, країни і поповнювати ряди трудових мігрантів.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Форс-мажорна кредитування

З дня на день очікується підписання Петром Порошенко змін до закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що сприяють відновленню можливостей розвитку малого і середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення АТО ».

Напередодні Нового року цей документ під № 7338 був прийнятий Верховною Радою, підписаний спікером ВР і спрямований на підпис президентові.

Законопроект вносить дві суттєві правки до ухваленого восени 2014 р закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Перша з них скасовує мораторій на стягування пені та штрафів за прострочення платежів за кредитними договорами, укладеними після 1 січня 2018 р фізособами, що проживають в зоні проведення АТО, розташованими там господарюючими суб'єктами і фінустановами.

В кредитні договори, укладені раніше, за погодженням сторін можуть тепер вноситися зміни щодо збільшення строків виконання зобов'язань та / або зменшення штрафних санкцій.

Друга правка відновлює права іпотекодержателя за договорами, укладеними з нового року, або ж, зміненим за погодженням сторін. Йдеться про те, що в разі припинення платежів банк в рамках існуючого законодавства може звернути стягнення на об'єкт іпотеки і повернути вкладені гроші, продавши заставне майно.

Раніше, щоб знизити негативний вплив АТО на жителів цих територій, влада заборонила банкам ініціювати перехід власності за іпотечними об'єктів, нараховувати пеню боржникам і виселяти мешканців будинків, що знаходяться в іпотеці.

Крім того, був введений мораторій на стягування штрафів за простроченими комунальним платежам.

Аналогічні комунальні пільги отримали наукові та навчальні заклади, тимчасово переміщені з непідконтрольних Києву територій. Вони також були звільнені від сплати земельного податку та орендної плати за використання держмайна.

Авторами закону про відновлення кредитування в зоні АТО є представник пропрезидентського блоку БПП - Віктор Єфімов з Краматорська, дніпровський радикал Віктор Галасюк, представник «Народного фронту» Геннадій Кривошея та Олександра Кужель з «Батьківщини». 27 грудня, незважаючи на низьку явку, в ході голосування документ зібрав 242 голоси депутатів практично з усіх фракцій.

Таким чином представники основних політичних сил в Раді підтвердили ненормальність ситуації, коли мешканці зони АТО в останні роки були фактично позбавлені можливості брати кредити. Особливо вразливим в цьому сенсі став малий і середній бізнес, який сильно постраждав через падіння доходів населення і скорочення ділової активності в регіоні.

Багато підприємців були змушені закрити бізнес, перейти в розряд безробітних або виїхати за кордон на заробітки в статусі найманих працівників.

Досить мізерним в останні роки в зоні АТО було і споживче кредитування. Торгові мережі і дистриб'ютори побутової техніки не продавали в розстрочку, скажімо, телевізори і пральні машини, а банки не підтримували відповідні кредитні програми.

Знявши законодавчі обмеження, пов'язані з іпотечним кредитуванням, влада хоче додати впевненості населенню українського Донбасу і діловим колам як мінімум в тому, що нинішня лінія розмежування залишиться на місці, а якщо і буде рухатися - то в сторону кордону з РФ. В іншому випадку ці заходи не мали б сенсу.

Банки - не менше зацікавлена ​​сторона процесу нормалізації життя в зоні проведення АТО. Через анексії Криму, а потім конфлікту на Донбасі українські фінустанови отримали масу проблем у вигляді незакритих кредитних договорів і безнадійних боргів, під які були змушені тримати резерви. Статус багатьох таких боргів досі завис в повітрі.

З іншого боку, панувала в країні в 2014-му плутанина пробудила у деяких бізнесменів бажання отримати кредити під активи, що знаходилися в Луганську чи Донецьку. Очевидно, що такі операції не були б можливі без зловживання з боку банківських працівників або прямого втручання засновників банків.

Напевно, самий резонансний випадок - видача дніпровським «Актабанком» кредитів чотирьом українським компаніям на загальну суму $ 38 млн. І 15 млн. Грн. під заставу майна і нерухомості ТОВ «Луганський трубопрокатний завод» вже тоді, коли місто вийшло з-під контролю центральної влади. За «дивним» збігом обставин цей завод входив в орбіту акціонера банку - бізнесмена Вадима Єрмолаєва.

Адвокат з Донецька, який працює в даний час в Києві, Павло Фасулакі розповів «2000», що йому відомі випадки, коли юридичні особи, зареєстровані в Київській області, перевозили устаткування в Донецьку, щоб не платити кредити.

І навпаки, донецькі підприємці вивозили державне медичне обладнання за межі регіону і відкривали в Україні приватні клініки, заробляючи на його експлуатації. Є багато випадків, коли майно, узяте в лізинг українськими підприємствами і підприємцями, було вивезено в РФ і тепер працює там.

Підприємці, які опинилися на непідконтрольних територіях, відмовлялися платити за рахунками українським банкам так само, як українські банки обнуляли рахунки в самопроголошених ДНР і ЛНР.

За словами адвоката, залишок на донецькому рахунку його юридичної фірми, зареєстрованої в Дніпрі, восени 2014 р був списаний як переклад на платіжну карту невідомого йому фізособи. Такі випадки в Донецьку тоді не були поодинокими і були припинені після численних скарг підприємців.

Багато неврегульованих ситуацій в Донецьку і в Луганську пов'язано з нерухомістю. Оскільки іпотечне житло до закінчення терміну дії іпотечного договору вважається власністю банку, багато позичальників, які брали кредити в благополучні роки в доларах США, вважали за краще припинити виплати і розлучитися з житлом. Така ситуація була характерна для валютних кредитів після девальвації гривні.

У той же час багато жителів Донецька і Луганська, які виплатили близько 80-90% іпотеки і виїхали з регіону, позбулися свого житла, яке в їх відсутність було переоформлено на інших людей.

«Більшість не врегульованих досі проблем, що дісталися жителям тимчасово непідконтрольних Україні територій і української частини зони АТО, стали наслідком« гібридного »правового статусу АТО», - вважає Фасулакі.

Якби в Донецькій, Луганській, Херсонській обл. і номінально в Криму було введено військовий стан, то все кредитні договори автоматично підпадали б під визначення форс-мажорних обставин. Сторони таких угод звільнялися б від своїх зобов'язань на час дії воєнного стану.

АТО таким статусом не володіє, і позичальники змушені доводити наступ форс-мажору в індивідуальному порядку.

З огляду на безліч неврегульованих досі майнових і фінансових суперечок, не надто високо можна оцінити і передноворічну спробу законодавців налагодити банківську діяльність в підконтрольному центру Донбасі.

Комерційним банкам і раніше ніхто не забороняв видавати кредити в зоні АТО. І ніхто їх до цього не зможе примусити надалі. Тому ризикнемо припустити, що і в році, що наступив фінансове життя в регіоні, що постраждав від гібридної війни, буде налагоджуватися не за допомогою законодавців, а виключно за рахунок його жителів, все більше число яких змушені їхати в інші регіони, країни і поповнювати ряди трудових мігрантів.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Форс-мажорна кредитування

З дня на день очікується підписання Петром Порошенко змін до закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що сприяють відновленню можливостей розвитку малого і середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення АТО ».

Напередодні Нового року цей документ під № 7338 був прийнятий Верховною Радою, підписаний спікером ВР і спрямований на підпис президентові.

Законопроект вносить дві суттєві правки до ухваленого восени 2014 р закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Перша з них скасовує мораторій на стягування пені та штрафів за прострочення платежів за кредитними договорами, укладеними після 1 січня 2018 р фізособами, що проживають в зоні проведення АТО, розташованими там господарюючими суб'єктами і фінустановами.

В кредитні договори, укладені раніше, за погодженням сторін можуть тепер вноситися зміни щодо збільшення строків виконання зобов'язань та / або зменшення штрафних санкцій.

Друга правка відновлює права іпотекодержателя за договорами, укладеними з нового року, або ж, зміненим за погодженням сторін. Йдеться про те, що в разі припинення платежів банк в рамках існуючого законодавства може звернути стягнення на об'єкт іпотеки і повернути вкладені гроші, продавши заставне майно.

Раніше, щоб знизити негативний вплив АТО на жителів цих територій, влада заборонила банкам ініціювати перехід власності за іпотечними об'єктів, нараховувати пеню боржникам і виселяти мешканців будинків, що знаходяться в іпотеці.

Крім того, був введений мораторій на стягування штрафів за простроченими комунальним платежам.

Аналогічні комунальні пільги отримали наукові та навчальні заклади, тимчасово переміщені з непідконтрольних Києву територій. Вони також були звільнені від сплати земельного податку та орендної плати за використання держмайна.

Авторами закону про відновлення кредитування в зоні АТО є представник пропрезидентського блоку БПП - Віктор Єфімов з Краматорська, дніпровський радикал Віктор Галасюк, представник «Народного фронту» Геннадій Кривошея та Олександра Кужель з «Батьківщини». 27 грудня, незважаючи на низьку явку, в ході голосування документ зібрав 242 голоси депутатів практично з усіх фракцій.

Таким чином представники основних політичних сил в Раді підтвердили ненормальність ситуації, коли мешканці зони АТО в останні роки були фактично позбавлені можливості брати кредити. Особливо вразливим в цьому сенсі став малий і середній бізнес, який сильно постраждав через падіння доходів населення і скорочення ділової активності в регіоні.

Багато підприємців були змушені закрити бізнес, перейти в розряд безробітних або виїхати за кордон на заробітки в статусі найманих працівників.

Досить мізерним в останні роки в зоні АТО було і споживче кредитування. Торгові мережі і дистриб'ютори побутової техніки не продавали в розстрочку, скажімо, телевізори і пральні машини, а банки не підтримували відповідні кредитні програми.

Знявши законодавчі обмеження, пов'язані з іпотечним кредитуванням, влада хоче додати впевненості населенню українського Донбасу і діловим колам як мінімум в тому, що нинішня лінія розмежування залишиться на місці, а якщо і буде рухатися - то в сторону кордону з РФ. В іншому випадку ці заходи не мали б сенсу.

Банки - не менше зацікавлена ​​сторона процесу нормалізації життя в зоні проведення АТО. Через анексії Криму, а потім конфлікту на Донбасі українські фінустанови отримали масу проблем у вигляді незакритих кредитних договорів і безнадійних боргів, під які були змушені тримати резерви. Статус багатьох таких боргів досі завис в повітрі.

З іншого боку, панувала в країні в 2014-му плутанина пробудила у деяких бізнесменів бажання отримати кредити під активи, що знаходилися в Луганську чи Донецьку. Очевидно, що такі операції не були б можливі без зловживання з боку банківських працівників або прямого втручання засновників банків.

Напевно, самий резонансний випадок - видача дніпровським «Актабанком» кредитів чотирьом українським компаніям на загальну суму $ 38 млн. І 15 млн. Грн. під заставу майна і нерухомості ТОВ «Луганський трубопрокатний завод» вже тоді, коли місто вийшло з-під контролю центральної влади. За «дивним» збігом обставин цей завод входив в орбіту акціонера банку - бізнесмена Вадима Єрмолаєва.

Адвокат з Донецька, який працює в даний час в Києві, Павло Фасулакі розповів «2000», що йому відомі випадки, коли юридичні особи, зареєстровані в Київській області, перевозили устаткування в Донецьку, щоб не платити кредити.

І навпаки, донецькі підприємці вивозили державне медичне обладнання за межі регіону і відкривали в Україні приватні клініки, заробляючи на його експлуатації. Є багато випадків, коли майно, узяте в лізинг українськими підприємствами і підприємцями, було вивезено в РФ і тепер працює там.

Підприємці, які опинилися на непідконтрольних територіях, відмовлялися платити за рахунками українським банкам так само, як українські банки обнуляли рахунки в самопроголошених ДНР і ЛНР.

За словами адвоката, залишок на донецькому рахунку його юридичної фірми, зареєстрованої в Дніпрі, восени 2014 р був списаний як переклад на платіжну карту невідомого йому фізособи. Такі випадки в Донецьку тоді не були поодинокими і були припинені після численних скарг підприємців.

Багато неврегульованих ситуацій в Донецьку і в Луганську пов'язано з нерухомістю. Оскільки іпотечне житло до закінчення терміну дії іпотечного договору вважається власністю банку, багато позичальників, які брали кредити в благополучні роки в доларах США, вважали за краще припинити виплати і розлучитися з житлом. Така ситуація була характерна для валютних кредитів після девальвації гривні.

У той же час багато жителів Донецька і Луганська, які виплатили близько 80-90% іпотеки і виїхали з регіону, позбулися свого житла, яке в їх відсутність було переоформлено на інших людей.

«Більшість не врегульованих досі проблем, що дісталися жителям тимчасово непідконтрольних Україні територій і української частини зони АТО, стали наслідком« гібридного »правового статусу АТО», - вважає Фасулакі.

Якби в Донецькій, Луганській, Херсонській обл. і номінально в Криму було введено військовий стан, то все кредитні договори автоматично підпадали б під визначення форс-мажорних обставин. Сторони таких угод звільнялися б від своїх зобов'язань на час дії воєнного стану.

АТО таким статусом не володіє, і позичальники змушені доводити наступ форс-мажору в індивідуальному порядку.

З огляду на безліч неврегульованих досі майнових і фінансових суперечок, не надто високо можна оцінити і передноворічну спробу законодавців налагодити банківську діяльність в підконтрольному центру Донбасі.

Комерційним банкам і раніше ніхто не забороняв видавати кредити в зоні АТО. І ніхто їх до цього не зможе примусити надалі. Тому ризикнемо припустити, що і в році, що наступив фінансове життя в регіоні, що постраждав від гібридної війни, буде налагоджуватися не за допомогою законодавців, а виключно за рахунок його жителів, все більше число яких змушені їхати в інші регіони, країни і поповнювати ряди трудових мігрантів.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...


Реклама



Новости