Топ новостей
Вчера в коворкинге бизнес-инкубатора «Молодёжный» состоялось традиционное мероприятие Агентства инновационного развития РМ – стартап-посиделки на тему «Юридические основы работы проекта"
Спикером выступила старший преподаватель кафедры гражданского права и процесса НИУ "Высшая школа экономики" (г. Нижний Новгород), практикующий юрист по сопровождению бизнеса – Ксения Кочкурова. Ксения

Рекламне агентство "ITMG"
Рекламне агентство «ITMG» надає повний перелік рекламних послуг у Черкасах. РА має у своєму розпорядженні широку мережу рекламних поверхонь для розміщення зовнішньої реклами, співробітничає з мережними

Рекомендации наших клиентов |Агентство копирайтинга и контент-маркетинга – АПТекст
Шановні друзі, мене звати Василь Вовк і я не вигаданий персонаж у цьому відгуку, а реальний клієнт компанії АПТекст, який співпрацює з ними більше року (роботи, виконані для мене, працівники компанії можуть

Антиколекторське агентство
Коли криза «вдарила» по жителям, багато з яких залишилися без джерела доходу і не змогли виконувати взяті на себе фінансові зобов’язання перед банками, в результаті чого хтось за рішенням суду позбувся

Для бизнеса - Туристическое агентство Saya Travel
От имени ТОО "Saya Travel" приветствуем Вас и надеемся на сотрудничество!          ТОО «Saya Travel» начало свою деятельность с 29.01.2015г.  Несмотря на

Дива Країни - об агентстве
«Дива Країни» — это удивительные путешествия, экскурсии по Киеву и самым красивым городам Украины, уникальные туры по местам Силы Украины и встречи с необыкновенными людьми, которыми богата наша земля.

Принцип Роботи Агентства Нерухомості з оренди житла. |
Багато людей, які не мають свого власного житла, дуже часто стикаються з проблемою оренди квартири. Причому у кожного з них завжди виникає велике бажання знайти хороше житло за короткий період на тривалий

15 лучших печатных реклам 2013 года
Креативные агентства разрабатывают огромное количество разных рекламных кампаний: одни удивляют своей оригинальностью и свежими идеями, другие — шокируют эпатажными образами. Но несмотря на разнообразие

PHD: "Мы очень открытая компания"
   Читать оригинал публикации на sostav.ru     Одной из крупнейших глобальных медийный сетей - PHD - в прошлом году исполнилось 25 лет, а в этом году она празднует 10-летие выхода на российский рынок.

Как я создал digital агентство с smm специализацией - Дневники предпринимателей, истории успеха - Бизнес форум
Бренд-01 Я очень хорошо понимаю что такое бренд. И к построению оного и сведутся мои усилия. При этом для меня построение бренда это не только создание сайта и придумывание названия предприятию,



РЕКЛАМА



Календарь

Україна як країна-аспірант НАТО - що це дає країні

  1. АВТОР:
  2. Орфографічна помилка в тексті:

13 березня 2018, 7:48 Переглядів: 13 березня 2018, 7:48 Переглядів:   Україна відновила за собою статус країни-аспіранта на вступ в НАТО

Україна відновила за собою статус країни-аспіранта на вступ в НАТО. Фото: facebook.com/petroporoshenko.

Через десять років після сумнозвісного Бухарестського саміту Україна знову офіційно країна-аспірант на вступ в НАТО . Про це йдеться на сайті Альянсу в розділі "розширення" ( "Enlargement" ). Хоча ще пару тижнів тому, як повідомляв сайт "Сегодня", там значилося, що "з 2010 року Україна офіційно перестала прагнути до членства". У НАТО посилалися на горезвісний закон Януковича про позаблоковий статус, прийнятий на догоду Росії в 2010 році. У грудні 2014 го Верховна Рада його скасувала, правда в Альянсі на це три роки закривали очі. І тільки після переговорів українського президента з генсеком НАТО питання вдалося зрушити з мертвої точки - формулювання по Україні на сайті Альянсу змінилася - ми тепер країна-аспірант. Але це не означає, що найближчим часом НАТО змінить свою політику і надасть Києву обіцяний ще десять років тому ПДЧ.

Напередодні свого саміту, який пройде 11-12 липня в Брюсселі, на офіційному сайті НАТО змінює формулювання по Україні. У розділі про розширення тепер написано: "На сьогоднішній день чотири країни-партнера задекларували свої прагнення до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, Колишня Югославська Республіка Македонія та Україною".

Хоча ще пару тижнів тому Україна згадувалася в такому контексті: "У 2008 році на Бухарестському саміті союзники домовилися, що Грузія і Україна стануть членами НАТО в майбутньому (з 2010 року Україна офіційно не прагне до членства)".

В інтерв'ю сайту "Сегодня" на полях 54-й Мюнхенській конференції з безпеки в середині лютого посол України при НАТО Вадим Пристайко розповідав, що і президент, і депутати, і він як посол неодноразово інформували Альянс, що таке формулювання фактологічні невірна. Закон про позаблоковий статус України скасувала ще 23 грудня 2014 року, а 8 червня 2017 року Верховна Рада внесла зміни в закони про зовнішньополітичний курс країни , Прописавши, що "основним принципом зовнішньої політики є поглиблення співпраці з Північноатлантичним альянсом з метою набуття членства".

Але в Альянсі цього начебто не помічали, як і заяви Петра Порошенко під час візиту генсека НАТО Йенса Столтенберга до Києва минулого літа: "Ми вважаємо за необхідне, щоб ми почали дискусію про введення Membership action plan (ПДЧ - Авт.) І наші пропозиції про початку дискусії були з задоволенням прийняті. Ця дискусія наблизить Україну до можливості подачі відповідної заявки. ми маємо план на три роки, ми маємо програму до 2020 року ".

Більш того, на полях Мюнхенської конференції з безпеки в цьому лютому заступник генсека Організації Північноатлантичного договору Роуз Геттемюлер, відповідаючи на питання про перспективу членства України в НАТО, заявила: "Україна сама для себе на національному рівні ще не вирішила, що зацікавлена в отриманні ПДЧ". Тоді українські журналісти та експерти подумали, що Геттемюлер натякає на всеукраїнський референдум щодо членства в НАТО, який потрібно провести. Але потім Вадим Пристайко звернув увагу кореспондента сайту "Сегодня" на формулювання на сайті Альянсу по Україні з відсилаючи до закону 2010 про позаблоковий статус.

Джерела сайту "Сегодня" в українських дипколах розповідають, що зміни формулювання на сайті НАТО, причому двічі, вдалося домогтися після двосторонніх переговорів Петра Порошенка з Йенсом Столтенбергом в Мюнхені. Вперше згадка про Україну змінили в останніх числах лютого, замінивши фразу про "призупинення руху в НАТО з 2010 року" на "прагнення України в НАТО шляхом досягнення критеріїв членства". Другий раз формулювання змінили 9 березня після листа Порошенко до НАТО: Україна, поряд з Боснією і Герцеговиною, Грузією і Македонією включили в список країн-аспірантів, заявивши, що взяли до відома лист українського президента.

"Я отримав лист, в якому Порошенко визначає прагнення України стати членом НАТО і просить ПДЧ. Ми прийняли це до уваги. В кінцевому підсумку це вирішуватимуть 29 союзників - чи буде Україна запрошена, чи буде Україна надано статус країни з ПДЧ", - заявив вчора Йенс Столтенберг.

У Києві, незважаючи на розмите заяву генсека НАТО, зміна формулювання по Україні на сайті Альянсу сприйняли як справжню історичну "перемогу". В першу чергу, представники влади, адже попереду вибори, а це відмінна тема для піару і маніпуляцій, адже в тонкощі формулювань рядові українці не вникають.

Ми ні в якому разі не хочемо сказати, що відновлення за Україною статусу країни-аспіранта подія несуттєве або того гірше - "зрада". Нашої дипломатії, депутатам, президенту і експертам багато чого коштувало, щоб домогтися зміни цієї злощасної формулювання. Але хотілося б нагадати, що Альянс всього лише виконав декларацію Бухарестського саміту, де чорним по білому закріплено, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. За словами директора Центру "Нова Європа", справа не тільки (і можливо не стільки) в тому, визнані ми аспірантами чи ні, а в тому, як в українських профільних відомствах, і в самому НАТО будуть відповідати на питання: "Що на практиці змінилося в інтеграції України в НАТО після законодавчого закріплення нею курсу на членство в Альянсі (влітку минулого року - Авт.)? ".

"Поки відповідь на це питання переважно звучить наступним чином -" нічого ". І це свідчить не тільки про небажання НАТО інтегрувати Україну, а й про вибір на користь помірної інтеграції в НАТО з боку Києва. Благо, індикаторів, щоб оцінити, наскільки у нас є готовність рухатися в Альянс, вистачає: це і виконання дійсно прогресивного Стратегічного оборонного бюлетеня, і прийняття, а потім імплементація Закону про національну безпеку зі збереженням ключових положень, які розроблялися разом з натов кими радниками ", - пише в своєму блозі Олена Гетьманчук.

У той же час, за словами директора Центру "Нова Європа", у НАТО є три ключових побажання (від виконання яких значною мірою залежить, чи відбудеться на полях саміту в Брюсселі Комісія Україна-НАТО - Авт.):

  1. прийняття закону про національну безпеку зі збереженням принципово важливих для НАТО положень
  2. прийняття концепції щодо реформування СБУ
  3. вирішення питання з Угорщиною за освітнім закону

З іншого боку не потрібно закривати очі і на проблеми в самому Альянсі, а точніше - на небажання зайвий раз конфліктувати з Росією. Ні для кого не секрет, що за півроку до військової агресії Росії проти Грузії в 2008 році Київ і Тбілісі так і не отримали ПДЧ - рішення заблокували Німеччина і Франція з подачі Кремля. Через шість років після Бухареста Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі, але лідери Альянсу продовжують твердити, що з невирішеними територіальними конфліктами новим країнам в НАТО не місце.

"Якщо ми завтра проголосуємо України приєднатися до НАТО, стаття 5 (стаття євроатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одного члена НАТО означає напад на весь Альянс - Авт.) Почне працювати проти Росії. Якщо повернутися в 1995 рік, коли в НАТО говорили про чергове розширення, вони сказали, що не хочуть приймати країни з невирішеними територіальними суперечками, щоб не почала працювати стаття 5. Те ж саме стосується зараз і України, і Грузії ", - говорив в інтерв'ю сайту "Сегодня" Стівен Пайфер.

За словами Вадима Пристайко, той, хто не хоче приймати, шукає причини, а хто хоче, шукає способи як це зробити. "Чи можемо згадувати і Німеччину, і Грецію, і Туреччину (як їх з невирішеними територіальними суперечками брали в НАТО - Авт.). Мені здається, цю дискусію варто залишити тим, хто грає в це і шукає причини для відмови", - говорив в інтерв'ю сайту "Сегодня" посол України при НАТО.

Правда ще й в тому, що в Грузії, на відміну від України, заморожений військовий конфлікт. І в НАТО, хоч і неофіційно, вже готові обговорювати питання надання Тбілісі ПДЧ, залишивши окуповані території Абхазії і Південної Осетії за дужками як тимчасовий захід, поки територіальна цілісність Грузії не відновиться. Як, наприклад, в 1951 році в Альянс брали Туреччину і Грецію з невирішеними на той момент територіальними суперечками. Але за 67 років ні Анкара, ні Афіни не просунулися в переговорах по островам в Егейському морі, правда, з НАТО, як ми бачимо, їх ніхто не виганяє.

Так що поки Альянс не хоче вступати у відкритий конфлікт з Росією, намагаючись пройти між крапельками (як казав перший український президент Леонід Кравчук), експерти радять Києву зосередитися на виконанні Стратегічного оборонного бюлетеня та Річної національної програми співробітництва з НАТО, щоб в будь-який момент бути готовим вступити в ряди Альянсу.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Як це - бути аспірантом НАТО: що значить новий статус і чи світить Україні ПДЧ". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Зеленюк Христина

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ


Реклама



Новости