«Колегія безсмертних» - так назвав Малий театр знаменитий публіцист, драматург і критик Олександр Амфітеатров. З студентської театральної майстерні Малий став одним з найвідоміших театрів країни. У ХIХ столітті отримав негласне звання «Будинок Островського», а в ХХ столітті визнано національним надбанням. 
Група провідних артистів Малого театру (1891). Фотографія: maly.ru
А.Н.Островский, портрет Роботи В.Г. Петрова. Фотографія: maly.ru
Трупа Малого театру в рік 250-річчя. Фотографія: maly.ru
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
1975
179 хв
Вперше спектакль за п'єсою Островського в малому театрі був поставлений в 1871 році. Поверталася комедія знаменитого драматурга чотири рази. У 1974-му - в постановці Ігоря Ільїнського . Счастливцева сам Ігор Володимирович грав ... тричі. У 1924 році в Театрі імені Мейєрхольда , В кінці 40-х років і ще через тридцять років на сцені Малого театру - у власній постановці. «У виставі мені хотілося б оспівати російського актора, актора-художника, який ніколи не знайде нічого спільного з міщанством і егоїзмом», - писав Іллінський в книзі «Сам про себе».
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
тисячу дев'ятсот сімдесят-шість
163 хв
Легендарний спектакль за романом Вільяма Теккерея, який зібрав найбільших акторів Малого театру, аж до Олександри Олександрівни Яблочкова, якій на момент запису виповнилося 95 років. Перша постановка на російській сцені. У центрі уваги - історія юної гувернантки Беккі Шарп, в разі потреби то чарівною красуні, то повної підкресленою люб'язності скромної дівчини. Одним словом, актриси на всі випадки життя. Епізоди вистави - немов щаблі, на шляху до вершини «ярмаркової сходи». Ця постановка - перша робота режисера Ігоря Ільїнського мала справжній успіх у глядача. Від прем'єри в 1958 році до моменту запису вистава була зіграна 500 разів.
Малий театр Росії. Основна сцена
комедія
1 983
157 хв
Перша постановка в історії Малого театру за однойменною п'єсою Антона Павловича Чехова . Ілюстрація до зміни епох. Покоління Раневської і Гаєва, сентиментальне і непрактично, поступається дорогу діловому натиску Лопахін. У виставі Ігоря Ільїнського однією з центральних фігур стає епізодичний герой - слуга Фірс, якого грав сам режисер. Один з критиків назвав Фірса-Іллінського «королем Ліром російської садиби». У ньому немає улесливості, лише почуття власної гідності. Вистава донині йде на сцені, з іншим складом. Відновлювався двічі - в 1988 і 2013 роках, в тій же постановці Ігоря Ільїнського.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
2015
145 хв
Історична фантазія Едварда Радзинського на тему з палацового життя ХVIII століття. У центрі уваги знаменитого драматурга - одна з найбільш загадкових постатей російської історії - «княжна Тараканова». Але головна героїня вистави все ж російська імператриця у виконанні Тетяни Лебедєвої. Катерина II намагається розібратися в особистості самозванка або законної спадкоємиці? Поставив цей костюмний спектакль Володимир Драгунов - учень Марка Захарова і Андрія Гончарова. У кращих традиціях Малого театру - з особливою манерою мови і руху, відповідно подається епосі.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять
137 хв
Вистава до ювілею. Так в Малому театрі відзначили 60-річчя служби на сцені народної артистки СРСР Олени Гоголєвою. Постановка виявилася настільки вдалою, що йшла на протязі двадцяти років. П'єсу французького драматурга на російську мову перевела дочку Олександра Купріна Ксенія, повернувшись з еміграції. «Мамуре» - комедія з елементами водевілю. Історія про те, як ювілей високоповажної бабусі Селіни став приводом для походу в цирк з подальшим виходом заміж за циркача однією з добропорядних дівчат. Інтриги, таємниці і компромат в сімейному колі. У головній ролі - Олена Гоголєва в оточенні блискучих колег: Євгенія Весника, Віталія Соломіна, Євгенії Глушенко.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
1988
200 хв
Тріумф і остання роль народної артистки Олени Гоголєвою, яка служила на сцені Малого театру більше семи десятиліть. У цій виставі актриса вже виходила на сцену - в 1921 році, в ролі Дуні Веточкіной, головну роль в постановці тих років грала сама Марія Єрмолова. Постановка 1987 року викриває ті ж пороки, що й понад півстоліття тому - холопство, ратує за утвердження людської гідності. Вистава стала блискучим дебютом відомого сценографа Андрія Сергєєва, який створив на сцені цілий світ з щоглами кораблів, мальовничими альтанками і будиночками з петербурзьких околиць.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
тисячу дев'ятсот сімдесят-шість
145 хв
Унікальна можливість заглянути на сцену малого театру сорокарічної давності. Вистава з головною роллю Кирила Кісельнікова для Юрія Соломіна після семи років театрального затишшя. Драма Миколи Островського про «маленьку людину», потопаючому в життєвої безодні. В університеті не довчився, приданого недоотримав, сімейне щастя не знайшов, застережень одного не послухав, голос совісті не почув, а ось нещасливого Невідомого - якраз навпаки. У результаті сім'я Кісельнікова опинилася на дні життя. Врятувала спектакль від драматичного кінця воля автора: Ліза - бідна дочка головного героя виходить заміж, але провини з Кісельнікова щасливий фінал не знімає.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
1981
166 хв
60-річчя Жовтневої революції присвячується. П'єсу, яку відкрив Малий театр в 1926 році, в сімдесятих поставив Петро Фоменко. У першій постановці Малому доводилося доводити свою революційну благонадійність. У сімдесяті Фоменко розповідав на сцені про життя народу в революцію, уникаючи звичного для цієї теми пафосу. «У постановці білі були зображені без аксельбантів, а більшовики - без стандартних штампів», - говорила про виставу учасниця першої постановці Олена Гоголєва. Актриса прийняла нову Яру «всім серцем».
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
+1982
136 хв
Історія з життя. У 1901 році письменник Сергій Алексєєв під псевдонімом Найдьонов написав п'єсу, побудовану на автобіографічному матеріалі. «Це дивно життєва п'єса ... Здається, що перед нами підняли завісу справжнього людського горя, незрозумілих надій, розбитих мрій», - писали газети на початку ХХ століття. Після прем'єри в театрі Корша п'єса стала класикою російського театру. У виставі Малого театру 1982 року купця Ванюшина грає Михайло Царьов. У цьому спектаклі народний артист СРСР грав три ролі: в постановці 1926 року - молодшого сина, 1939-го - старшого сина, а в 80-х сам поставив спектакль і зіграв головну роль.
Малий театр Росії. Основна сцена
драма
тисячі дев'ятсот сімдесят дві
134 хв
П'єса Генріка Ібсена написана в 1882 році. У Росії була довгий час під забороною і вперше вдалося заглянути в затишні куточки благополучного буржуазного будинку лише через два десятиліття. У Малому театрі «Привиди» з'явилися в 1909 році. Історія, в якій у кожного своя таємниця, а за кожною портьєрою - привид або скелет у шафі. Фру Алвинг і її сімейні секрети: від невірного чоловіка до позашлюбного його дочки - служниці Регіни і сина Освальда, який серйозно хворий і намагається через незнання втекти з власною сестрою. Повний інтриг спектакль з бездоганним акторським складом.
Катерина II намагається розібратися в особистості самозванка або законної спадкоємиці?
