Каспійська конвенція, підписана недавно в Актау, стала черговим каталізатором для посилення довірчих відносин Баку і Москви, і, як це очікувалося, даний факт викликав шквал негативних емоцій у Вірменії. Про це передає Day.Az з посиланням на Trend.
Зрозуміло, в Єревані істерично відреагували на подію історичної ваги, а вірменські коментатори і політики надали документу виключно політичне забарвлення, який, за їхніми словами, спрямований проти інтересів Вірменії.
В принципі в подібному переконанні є чисто "вірменська логіка": все, що відбувається в позитивному руслі для Азербайджану, автоматично направлено проти Вірменії, особливо якщо мова йде про участь російської сторони, яка активно нарощує співпрацю з Баку.
Словом, у Вірменії серйозно стурбовані тим, що Конвенція вирішує проблему регіональної безпеки, яка виражається в тому пункті документа, згідно з яким тільки прикаспійські держави можуть мати флот на Каспійському морі. В Єревані обурюються, що даний пункт надає Росії однозначний вибір на користь Азербайджану - як регіонального партнера. На переконання вірменської сторони Конвенція несе Вірменії цілих три загрози: військову, політичну та економічну.
Політична загроза полягає в тому, що Конвенція знижує військово-політичне значення Вірменії для її союзника - Росії.
В цьому випадку Вірменія може втратити винятковий статус "форпосту" Росії, чому несильно раді в цій країні в нинішній незрозумілій ситуації.
З іншого боку, в Єревані розуміють, що Конвенція активізує азербайджано-іранське і азербайджансько-ірано-російське економічне співробітництво.
Наприклад, міжнародний транспортний коридор "Північ-Південь" пройде по ірано-азербайджанської залізниці Казвін-Решт-Астара, в обхід Вірменії. Таким чином, Тегеран і Москва висловили зацікавленість у створенні логістичного маршруту через Азербайджан, а в цьому випадку може відпасти необхідність і в реалізації електроенергетичного коридору Іран-Вірменія-Грузія-Росія.
Відповідно при цьому посилиться азербайджано-іранське співробітництво в енергетичному секторі.
Зрозуміло, що всі ці важливі питання дратують вірменських "горе-політиків" і політологів, саме тому вони істерично просторікують про те, що Росія, будучи найближчим союзником Вірменії, вважала за краще посилений формат регіонального співробітництва з Азербайджаном, який ще більше зміцнив свої позиції в Каспійському регіоні .
Висловлюючи свою думку з цього факту Trend, провідний аналітик Агентства політичних і економічних комунікацій Михайло Нейжмаков, заявив про те, що будь-яка, навіть гіпотетична можливість для додаткового зближення Москви і Баку і розширення можливостей Азербайджану буде сприйматися в Єревані в подомной ракурсі.
За словами аналітика, Росія дійсно підсилює увагу до Каспію, що є додатковим мотивом для подальшої активізації її контактів з Азербайджаном.
"Причому ця тенденція почалася давно, а зовсім не після 12 серпня 2018 року. Минулий саміт в Актау - тільки чергова" станція "в напрямку, який Москва вибрала вже давно. Ще раніше Москва дала зрозуміти, що її зусилля в каспійському напрямку припускали її тісний контакт з Баку.
Так, саме оборонне співробітництво в Каспійському регіоні стало однією з тем, обговорюваних Сергієм Шойгу в ході візиту в Азербайджан ще в серпні 2016 року.
Посилення уваги Москви до Каспію було комплексним, проявляючись не тільки в військово-політичній, а й в економічній сфері.
Ще в листопаді 2017 року було затверджено Стратегію розвитку морських портів в Каспійському басейні (там закладені відповідні плани до 2030 року), розвитку прикаспійської транспортно-логістичної інфраструктури були присвячені наради робочої групи Президії Держради Росії ", - заявив експерт.
Нейжмаков зазначив, що після саміту міністр оборони РФ Сергій Шойгу відправився з робочою поїздкою в Дагестан, де знову нагадав про необхідність створення "сучасної військово-морської бази" на території цього регіону, в Каспійську, а переклад головної бази російської Каспійської флотилії з Астрахані в Каспійськ анонсувався ще в 2017 році.
"Думаю, все це - частина довгострокової тенденції, яка може додатково підштовхувати Москву і Баку до взаємодії. Вважаю, внутрішньополітична нестійкість в Вірменії буде підживлювати тривожні очікування зовнішньополітичного характеру в інформаційному просторі цієї країни.
Нікол Пашинян налаштований на дострокові парламентські вибори і республіка, в будь-якому випадку, продовжує перебувати, багато в чому, в режимі передвиборчої кампанії, а керівництво країни піддається інтенсивної критиці, в тому числі з питань зовнішньої політики ", - продовжив аналітик.
За словами експерта, в Єревані діє "принцип відлуння" - будь-який зовнішньополітичне подія або навіть слух, хоч якось зачіпає Вірменію, буде отримувати в її інформаційному просторі додатковий резонанс, так як його куди активніше коментують навіть ті ЗМІ і політики, які раніше звертали увагу на подібне в фоновому режимі.
Нагадаємо, що Конвенція щодо визначення правового статусу Каспію була підписана главами держав "каспійської п'ятірки" 12 серпня в Актау.
