Програми Інституту юдаїки
ІСТОРИКО-АРХІВНІ ПРОГРАМИ
Проект «Збереження єврейської спадщини»
за підтримки Hanadiv Charitable Foundation >>>
Опис єврейських фондів і матеріалів в архівах України >>>
Програма «Єврейські адреси України». підготовка путівника >>>
Історія сіоністських ідей в дореволюційній Росії і СРСР >>>
Громади іудейського віросповідання в Україні після Другої світової війни >>>
Проект «Рабини і католицькі священики Східної Галичини в період другої світової війни» >>>
Історія євреїв в радянський період >>>
Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «Остаточного рішення єврейського питання» >>>
Проект «Збереження єврейської спадщини»
за підтримки Hanadiv Charitable Foundation
Мета проекту - збереження, осмислення і введення в науковий обіг маловідомих і зникаючих матеріалів про діячів єврейської культури і мистецтва. Проектом передбачається пошук, збирання, опис приватних і знаходяться на державному зберіганні архівів діячів єврейської культури.
Інститут розшукує спадкоємців письменників, художників, діячів культури і мистецтва з метою отримання матеріалів особистих архівів або їх копій. Велика частина цієї спадщини невідома дослідникам. Воно розкидано по різних містах і країнах, особисті архіви письменників часто знаходяться в родинах спадкоємців, багато з яких не знають ні мови, ні культури, до якої належать зберігаються у них унікальні матеріали. У державних архівах України теж є значна кількість матеріалів з юдаїки, які до сих пір не ідентифіковані як єврейські і не затребувані.
Проект передбачає видання книг і художніх альбомів з метою ознайомлення громадськості зі спадщиною єврейської культури, знищує за часів Голокосту і ГУЛАГу. Для більш успішної організації пошукової та дослідницької роботи даного проекту і подальшої розробки цих питань ведеться робота зі створення комп'ютерних баз даних про діячів єврейської культури України кінця 19 - початку 20 ст., А також видання бібліографічних, довідкових матеріалів.
Опис єврейських фондів і матеріалів в архівах України
Протягом ряду років співробітниками Інституту юдаїки проводиться робота по виявленню і опису матеріалів єврейської тематики у фондах архівів, музеїв і бібліотек України. В рамках проекту проводилася дослідницька робота в фондах київських архівів, зокрема в Центральному державному історичному архіві України (ЦДІА України), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАГО України), Державному архіві Київської області (ДАКО), Державному архіві м Києва (ДАГК), Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України, колишній архів Інституту історії партії при ЦК Компартії України), Архів президії Національної академії на до України (Архів президії НАН України), Центральному державному архіві кінофотофонодокументів України (ЦДАКФФД України), Центральному державному архіві-музеї історії літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України), в Інституті рукописів Національної бібліотеки ім.В.І.Вернадського Національної академії наук ( НБ НАН України), архіві Служби безпеки України - колишньому архіві КДБ (НКВС) УССЗ.
Крім того, описані матеріали з єврейської історії та культури в архівах інших міст України: в Державному архіві Тернопільської області, Державному архіві Івано-Франківської області, у Львівському обласному архіві (фонд прокуратури області, фонди навчальних закладів) і Центральному Державному Історичному Архіві України Львова.
В архівах Києва представлені виписки з актових книг, законодавчі та нормативні акти, які приймалися в Польщі та Російської імперії щодо євреїв, містяться відомості про взаємини християнського та єврейського населення.
У фондах Тернопільського та Івано-Франківського архівів виявлені документи, що містять розпорядження окупаційних німецьких властей щодо євреїв; листування начальника поліції безпеки і СД з німецьким державним управлінням у Львові про факти порушення українцями і поляками розпоряджень щодо євреїв, звинувачення окремих осіб у різних формах допомоги євреям. В Івано-Франківському архіві містяться матеріали про діяльність майже 100 єврейських організацій в міжвоєнний період.
У Центральному Державному Історичному Архіві України у Львові, Державному архіві Тернопільської області, Державному архіві Івано-Франківської області виявлено та опрацьовано документи 1945-1956 рр. за темами: проведення єврейських релігійних свят; стан релігійного життя в областях; єврейські громади; звіти відділів кадрів окремих установ, районних міських адміністрацій про надання заяв на виїзд євреїв до Польщі; відомості про національний склад фахівців в системі освіти, медицини та ін.
Джерела з єврейської історії представлені польською, російською та українською мовами, і на мовах ідиш та іврит. Зустрічаються також документи німецькою, французькою, англійською та арабською мовами. Велика частина досліджуваних матеріалів що раніше не публікувалася.
Результатом розробки архівних фондів Києва стала публікація в 2001 році книги Вікторії Хітерер "Документи по єврейській історії 16-20 століть в київських архівах. - Київ - Москва: Інститут юдаїки - Мости культури".
Програма «Єврейські адреси України». підготовка путівника
Серед численних історичних і культурних пам'яток України є безліч об'єктів, пов'язаних з єврейською історією та культурою. Це релігійні, архітектурні та етнографічні пам'ятки, некрополі, музейні та архівні зібрання. Тут жили і творили видатні діячі - Бааль-Шем-Тов, раббі Нахман Брацлавський, Мартін Бубер, Хаїм-Нахман Бялик, Володимир (Зеєв) Жаботинський, Голда Меїр, Шолом-Алейхем і багато інших.
Протягом ряду років Інститут юдаїки займається вивченням цих об'єктів і розробкою екскурсійних маршрутів по пам'ятних для єврейства місцях України. Серед них - подорожі по штетл західної України, тематичні екскурсії по єврейських місцях Києва та інших міст та ін. У 1998 році вперше була видана і з тих пір кілька разів перевидавалася карта «Єврейські адреси Києва».
Починаючи з 2000 року, в рамках цієї програми ми працюємо над складанням путівника «Єврейські адреси України» (автор-упорядник - М.Кальніцкій). У структурі путівника виділені історично сформовані регіони єврейської діаспори: Київщина, Поділля, Волинь, Новоросія, Крим, Галичина, Буковина. Кожному з них присвячена оглядова стаття. Далі йдуть власне путівники за маршрутами, розробленими для кожного населеного пункту, з оглядом його загальної історії, а також історії його єврейського населення. Окремі глави присвячені єврейської спадщини в великих містах інших регіонів: Харкові, Полтаві, Чернігові та ін.
При підготовці текстів використовуються тематичні розробки Інституту юдаїки, бібліотека єврейської регіональної краєзнавчої літератури та періодичної преси, матеріали, зібрані під час роботи Комітету зі збереження єврейської спадщини України, архівні матеріали.
В путівник включено безліч ілюстрацій, серед яких невідомі, виявлені в архівах і приватних колекціях. Буде відображена і сучасна діяльність єврейських громад. Текст буде представлений паралельно українською та англійською мовами.
Історія сіоністських ідей в дореволюційній Росії і СРСР
Історія євреїв в радянський період
Це одна з основних тем, якими займається інститут. У 2003 році була підготовлена до видання і на початку 2004 року вийшла книга М.Міцеля «Євреї України в 1943-1953гг. Нариси документованої історії », серія« Бібліотека інституту юдаїки », Дух і літера, 2004. (Див. повний текст)
Багато інші дослідження Інституту так чи інакше стосуються цієї теми. Перш за все, вони зібрані в матеріалах для «Енциклопедії єврейського життя в Україні», статті Г.Аронова, М.Міцеля, Ж.Ковби, В.Гриневича, Я.Хонігсмана, А.Подольського, В.Гусева, В.Любченко, Е .Меламеда і ін.
Діяльність Джойнта в Україні в 20-ті - 30-ті роки
Громади іудейського віросповідання в Україні після Другої світової війни
Мета проекту - дослідження ставлення влади в УРСР до іудаїзму в післявоєнний період і пошук документальних матеріалів про життя синагог і релігійних громад в Києві і Львові. Дослідницька робота проводилася в 1995-1998 роках в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦГАООУ), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦГАВОУ), Державному архіві Київської області (ДАКО) та Державному архіві Львівської області (ДАЛО).
Зібрані та проаналізовані документи різних органів влади, матеріали про громади іудейського віросповідання в ЦДАГОУ (колишньому партійному архіві Інституту історії партії при ЦК компартії України), в післявоєнних масивах фонду №1 (матеріали ЦК компартії України). Досліджено також матеріали фонду № 4648 (Рада у справах релігійних культів) ЦДАВОУ і в фондах Київського і Львівського обкомів партії в ДАКО і ГАЛО.
На підставі архівних матеріалів в серії «Бібліотека інституту юдаїки» видана книга Михайла міцелій "Громади іудейського віросповідання в Україні (Київ - Львів, 1945-1981гг.)" - К., Інститут юдаїкі, 1998. - 261 с. ISBN 966-7273-07-5. Книга містить історичні екскурси про ставлення влади в УРСР до іудаїзму в післявоєнний період (після 1944 р.) І документальні матеріали про життя синагог і релігійних громад в Києві і Львові.
Єврейські наукові установи в системі академії наук України: 1919-1949 рр.
В рамках цього проекту були виявлені і досліджені документальні матеріали, які мають відношення до діяльності академічних єврейських наукових організацій: Єврейської історико-археографічної комісії, кафедри єврейської пролетарської культури Інституту єврейської пролетарської культури, Кабінету єврейської культури. Робота проводилася в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, в Центральному державному архіві громадських об'єднань України, в архіві Президії Академії наук України та в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України.
Матеріали досліджень висвітлюють складний процес перетворення багатовекторних в 20-і роки єврейських наукових досліджень в одновекторності в 30-і роки на тлі загальних тенденцій розвитку Всеукраїнської академії наук.
Особливого уваги заслуговують документи, які розкривають роль державних, партійних і наукових установ, а також значення особистісного фактора у функціонуванні єврейських наукових організацій в системі Академії наук України
База даних «Історія Голокосту в Україні»
Мета цього масштабного проекту Інституту юдаїки - створення розширеної довідкової системи, яка об'єднує всі відомі матеріали з історії Голокосту в Україні, виявлені і описані українськими та зарубіжними дослідниками, в тому числі і співробітниками Інституту юдаїки. Така загальнодоступна система допоможе сучасним і майбутнім дослідникам історії Голокосту легше орієнтуватися у великому обсязі відомих джерел і, як ми сподіваємося, оптимізує і прискорить вивчення і осмислення існуючих матеріалів, багато з яких ще мало досліджені.
База даних включає:
1. Опис фондів і документів про Голокост в архівах України, включаючи пошукові дані і при можливості опис конкретних документів (анотація документа, дата написання, дата описаних подій, мова, обсяг та ін.).
2. Опис місця розташування німецьких концентраційних таборів, таборів примусової праці для євреїв, гетто, в'язниць на території України в 1941 - 1944 рр., Які підтверджують посилання на документи.
3. Опис місць масових поховань та розстрілів євреїв на території України в період окупації в 1941 - 1944 р.р. Наведено опис місць масового поховання, наявність пам'ятників, пам'ятних знаків та ін. Інформації.
4. Опис документів і фондів в іноземних архівах
5. Антисемітські статті в періодичній пресі окупованій зони в 1941- 1944 рр.
6. Розповіді про Голокост в архіві усних історій та ін.
Крім того, складається довідковий розділ проекту, в який входить інформація про міжнародні та українські організації, які вивчають Голокост, бібліографія видань документальних і художніх творів присвячених Голокосту, адреси інтернет-сайтів, на яких можна знайти інформацію по даній темі, а також адреси і контактна інформація архівів, музеїв і бібліотек України.
Проект «Рабини і католицькі священики Східної Галичини в період другої світової війни»
У роботі використовуються матеріали ряду архівів (Центрального державного історичного архіву у Львові, архівів Львівської та Тернопільської областей), періодичної преси (польської, вірменської, української) міжвоєнного та окупаційного періодів, опублікованих спогадів рабинів, священиків, свідчень корінних жителів Східної Галичини, записаних в 1998 -2001 рр., сучасної богословської та історико-філософської літератури.
Досліджуються питання: релігійне життя християн (греко-католиків, католиків, римо-католиків) і євреїв (ортодоксів, хасидів, реформаторів), діяльність релігійних громад, духовних навчальних закладів (семінарій, академій, иешив, хедерів), видання та поширення масової і наукової богословської літератури воєнного періоду.
Основна увага приділяється відношенню релігійних діячів, інституцій до політичних, економічних і національних рухів, особливо в екстремальних ситуаціях 30-х рр. Вплив ксьондзів і рабинів на поведінку, міжетнічні відносини, контакти рабинів і католицьких священиків, формування іудео-християнського діалогу, а також релігійних конфліктів.
Спеціально аналізується тема страху покарання за гріхи, закликів до покаяння в останні передвоєнні роки у всіх конфесіях. Дається опис фактів і подій релігійного життя галичан в роки радянської влади (1939-1941), практики і наслідків декларованого атеїзму, розриву релігійної традиції, конфлікту поколінь, нівелювання впливу священиків і рабинів на поведінку людей.
Основна увага зосереджена на релігійному житті галичан періоду німецької окупації. Аналізуються факти обмеження діяльності, жорсткого контролю і переслідування християнського духовенства; особливо жорсткого ставлення, тортур і вбивств рабинів, цадиків, хасидів, спалення синагог, всі акти знищення єврейської духовності. Досліджується релігійне життя в гетто, вплив рабинів на діяльність юденрата, прийняття ситуативних рішень, які визначали як подальшу долю громади, так і долю окремих осіб, факти осмислення трагедії єврейства.
Аналізується збереження галичанами - українцями і поляками - пам'яті про поведінку рабинів, їх жертовності, «тихому героїзм».
Крім того, аналізується ставлення греко-католицької церкви до знищення євреїв, акції порятунку жінок, дітей, хрещення, вплив духовенства на ставлення парафіян до страшної долі євреїв, антисемітської пропаганди. Досліджуються факти антисемітського поведінки священиків і вірних - християн. Аналізується замовчування Голокосту в СРСР та УРСР, активна антикатолицька пропаганда, фальсифікація про діяльність духовенства Східної Галичини в роки Другої світової війни, наслідки збереження і втрати релігійної традиції у житті населення Галичини.
Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «Остаточного рішення єврейського питання»
На матеріалах архівних джерел (архіви Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської областей, Центрального державного архіву вищих органів влади України), аналізу змісту і форми подачі матеріалів в періодичних виданнях Східної Галичини окупаційного періоду 1941-1945 років про етнічні взаємини, національну політику Німеччини, на основі опублікованих мемуарів, записаних авторкою спогадів 150 корінних галичан: українців, поляків, євреїв, їхніх нащадків - носіїв історичної пам'яті, висвітлені соціальні, еко омические умови життя трьох народів у міжвоєнні роки і під час Другої світової війни. Основна увага зосереджена на поведінці місцевого населення в роки Голокосту в Галичині.
Об'єктом дослідження були міжетнічні традиційні відносини, які склалися протягом XIX століття і змінювалися під впливом п'яти урядів, які пережили галичани за 45 років XX століття.
Особливо увага приділялася трагедії галицьких євреїв, особливостям створення та діяльності організацій і структур для знищення єврейського населення: гетто, табори примусової праці, депортації в табори смерті, масові розстріли. Проведено аналіз численних німецьких розпоряджень, системи заборон, покарань (смертна кара) для поляків і українців за контакти і допомогу євреям.
Ще одну тему дослідження можна назвати «Насильство. Байдужість. Співчуття. Організована допомога ».
Розглянуто факти пасивного опору місцевого населення «новим порядком», позиції політичних і мілітаристських організацій українців і поляків до знищення єврейського населення. Детально проаналізовано діяльність церкви та костелу, зокрема, організоване митрополитом Шептицьким порятунок єврейських дітей і жінок в монастирях, дитячих притулках, які здійснювали сестри і брати чернечих орденів.
Зібрані матеріали про порятунок євреїв в містах, містечках, селах Галичини українцями і поляками, яких в останні п'ять років офіційно визнали Праведниками народів світу.
Вперше зібрані імена тих галіційци, які ризикуючи власним життям і життям сім'ї, допомагали євреям і були знищені фашистами; імена тих, які вижили і продовжуючи жити на території колишнього Радянського союзу змушені були мовчати, щоб не накликати на себе і ними врятованих небезпеку слідства, арештів.
В контексті задокументованих фактів і свідчень, аналізуються історичні та побутові міфи і стереотипи, «білі плями» Голокосту євреїв Східної Галичини.
