Витончене хамство в промові

«Правмір» продовжує проект «Уявний хворий», в якому провідні лінгвісти країни заспокоюють тих, хто боїться за майбутнє російської мови. Сьогодні на наші запитання відповідає доцент кафедри російської мови філологічного факультету МДУ, кандидат філологічних наук Ольга Григор'єва. В інтерв'ю Ксенії Туркова вона розповіла про те, наскільки грамотні сучасні студенти, чи варто виправляти помилки в мові оточуючих і як старі слова отримують нове життя.

- Нещодавно стало відомо, що російська мова можуть виключити зі списку обов'язкових випускних іспитів. Як ви до цього ставитеся?

- Вивчати російську мову пропонують на двох рівнях - базовому і профільному. Базовий - «для використання в побуті». ЄДІ, що підтверджує базові навички, будуть здавати після 9-го класу. Я бачу тут кілька помилок. Що значить «в побуті»? А професійна діяльність ведеться на якомусь іншому мовою? Вчити російській мові потрібно всіх.

Складати іспит можна по-різному, але тільки не в 9-м, а в 11-му класі. І ускладнити профільний іспит (а не спростити базовий) не тільки для майбутніх філологів, а й для майбутніх журналістів, юристів, дипломатів, політологів, для всіх тих, у кого російська мова - найважливіша частина професії.

Ксенія Туркова - ведуча рубрики «Уявний хворий»

- Що, на ваш погляд, правильно, а що неправильно в системі викладання російської мови в країні? І в школах, і в вузах.

- Сучасна система освіти в Росії передбачає можливість варіантів, вибору з різних форм шкіл, ліцеїв, гімназій, спеціалізацій. А значить, і можливість викладати російську мову по-різному.

Викладання російської мови різноманітне і тому, що існують різні педагогічні системи (наприклад, адаптивна модель освіти Євгена Ямбурга) і абсолютно різні аудиторії: іноземці, для кого російська мова не рідна, діти з обмеженими можливостями здоров'я. Як каже мій однокурсник Лев Соболєв, один з кращих викладачів російської мови і літератури: «Те, що може бути застосовано в Осетії, може бути не застосовується в Якутії». Заслуговує на особливу увагу олімпіадне рух.

Що неправильно? Чомусь останнім часом вивчення предмета і його значимість визначається тим, чи буде з цього предмету іспит. Цю думку добре засвоїли школярі, і я все частіше чую від них: «Це стане в нагоді, а це немає». Хлопців в деяких школах не вчать предмету, а «готують» до екзамену з предмету. Дають їм шаблонні формулювання, списки проблем і аргументів. Лякають «критеріями».

Викладання російської мови в вузах, наприклад в МГУ, по-моєму, розвивається в правильному напрямку. Все більше факультетів включають в свою навчальну програму предмет «Російська мова і культура мови».

- Чому багато школярів вважають російську одним з найбільш нудних предметів?

- Я в цьому сумніваюся. Будь-який предмет здається нудним, якщо його нецікаво викладають. Чула захоплені відгуки школярів про своїх учителів-словесників.

- До речі, ваші студенти зараз грамотніше, ніж були, скажімо, 30-40 років тому? Чи є привід хапатися за голову і говорити, що «молодь часто-неграмотна пішла»?

- Мої студенти - це ті, для кого філологія - улюблена область. І так було завжди. Грамотність (відчуття мови) - їх природна властивість. А якщо говорити про молодь в цілому, то це для мене найпрекрасніше плем'я. Багато нові слова дізнаюся від них. Радію їх можливості пробувати себе в різних професіях, подорожувати, вивчати різні мови. Моя недавня дипломниця, випускниця російського відділення, викладає російську, англійську і китайську і при цьому виховує двох своїх дітей.

- Які помилки в мові оточуючих вас найбільше дратують?

- Помилки мене взагалі не дратують. Хто не помиляється? А засмучує прояв у мові витонченого хамства (при цьому помилок може і не бути).

- Як ви вважаєте, чи потрібно виправляти людей, які говорять неправильно? Чому у багатьох так сильно бажання виправити, коли їх зовсім не просять? Наскільки це етично?

- Є хороший анекдот. Молода людина збирається зробити своїй подрузі пропозицію, відкриває коробочку:

- Дорога, дозволь, я одягну кільце на твій пальчик.

- Чи не одягну, а одягну.

- Вибач, я передумав.

Мені здається, бажання виправити іншу людину виникає від усвідомлення власної непогрішності (зворотна сторона комплексу) і від відсутності почуття такту.

- Які тенденції в сучасній мові вам подобаються, а які ні?

- Подобається розширення словникового складу, активізація старих слів, наприклад депеша, гувернер, рандеву, губернатор, кадет. Подобається збільшення семантичного обсягу деяких слів. Іноді не без почуття гумору. Наприклад, вираз харизматичний позашляховик тепер стало стійким.

- Ви стежите за мережевими неологізмами і мемамі, які з'являються в фейсбуці? Які берете на озброєння?

- Так звісно. Наприклад, беру участь у проекті Михайла Епштейна «Слово року» . Стежу за цим і тому, що викладаю лексику і стилістику. Мої студенти та аспіранти пишуть роботи в цьому руслі. Такі слова, як цибуля (модний образ), метросексуал, нормкорщік, все активніше входять в мовний ужиток. Але не менш цікаві і старі слова, які повертаються. Наприклад, денді. На Новому Арбаті з'явилося навіть «Денді кафе».

- Наскільки сильно на нашу мову взагалі впливає інтернет-комунікація? Якби фейсбук з'явився 50 років тому, що він би виявив?

- Інтернет-комунікація дає можливість розвиватися гнучкості в спілкуванні, оскільки «друзів» тут набагато більше, ніж в реальному світі. А значить, соціальні мережі допомагають урізноманітнити нашу мову. 50 років тому фейсбук проявив би те саме, що і зараз: різноманіття людських типів і «наріч». А грамотність - поняття відносне.

- Ви автор книги про колір і запах влади, про чуттєвому сприйнятті лексики. За той час, що минув з моменту виходу книги, влада змінилася «на смак»? Який стала лексика, яку використовують, кажучи про владу?

- Яскрава, а часом надмірна метафоричність мови ЗМІ, як мені здається, пішла на спад. Скінчилася епоха романтизму. А тому - менше фарб, звуків і запахів. Все стало більш приземленим. Помаранчевий колір помітно змістився в бік метеорології (Над небом Москви нависла помаранчева загроза), а в області зовнішньої політики панує запах газу.

- Чи є зараз в медійному просторі зразки російської мови, на які потрібно орієнтуватися?

- Міжнародні оглядачі, телеведучі Леонід Млечин і Сергій Брильов. Поєднання інтелігентності і високої культури мови.

- І наш традиційний питання в кінці: якими словами ви б заспокоїли тих, хто вважає, що мова вмирає?

- Я як і раніше вважаю, що потрібно частіше згадувати Пушкіна, кращих ліків немає: «Не повинно заважати свободі нашої багатої і прекрасної мови». І ще - з листа Погодіну 1830 року довкола його трагедії «Марфа Посадніца»: «Ви неправильні до нескінченності. І з мовою чините, як Іоанн з Новим містом (про розгром Новгорода Іваном Грозним - О.Г.). Помилок граматичних, противних духу його усікань, скорочень - тьма. Але чи знаєте? і ця біда не біда. Мови нашому треба волі дати більш - (зрозуміло, згідно з духом його). І мені ваша свобода більш до вподоби, ніж манірна наша вірність ».