На порозі святкування 24-ї річниці державної незалежності Республіки Узбекистан, підбиваючи підсумки пройденого етапу шляху реформ і перетворень, хочеться охопити поглядом досягнуті рубежі і успіхи в різних сферах життя держави і суспільства.
Як відомо, одним з найважливіших чинників процвітання і прогресу країни є благополуччя її громадян, нерозривно пов'язане з гарантіями захисту його прав та інтересів, які забезпечуються сильної і справедливої судово-правовою системою.
В Узбекистані за роки суверенного розвитку було здійснено цілий ряд реформ, спрямованих на вдосконалення судово-правової системи, перетворення її в основного гаранта ефективного захисту прав людини і забезпечення справжньої незалежності судової влади. Прийнято і здійснюються конкретні заходи в цьому напрямку.
Зокрема, з метою підвищення якості розгляду справ відповідно до Закону «Про суди» закріплена спеціалізація судів у кримінальних, цивільних та господарських справах, а також введений апеляційний порядок розгляду справ.
З 1 січня 2008 року в республіці було введено інститут «Хабеас корпус», який розширив повноваження суду, передавши їм від органів прокуратури право видачі санкції на взяття під варту.
У свою чергу освіту при Верховному суді Дослідницького центру з демократизації та лібералізації судового законодавства і забезпечення незалежності судової системи сприяло подальшому зміцненню одного з основних принципів «узбецької моделі» розвитку держави і суспільства - верховенства Закону. В основні функції та завдання Центру увійшли вироблення заходів щодо подальшої лібералізації законодавства і судочинства, підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи правосуддя, підвищенню авторитету і зміцненню незалежності судової влади, викорінення фактів втручання в діяльність суду, недопущення винесення неправомірних судових рішень.
Одним з найважливіших напрямків діяльності Центру стало формування і реалізація програм по глибокому вивченню та імплементації в національне законодавство загальновизнаних принципів і норм міжнародного права в сфері судової діяльності, поглиблення співпраці з міжнародними і зарубіжними організаціями в сфері здійснення правосуддя.
Важливе значення в зміцненні авторитету судової влади, створення ефективної, що відповідає сучасним демократичним вимогам системи підбору і розстановки суддівських кадрів, мало прийняття указів Президента Республіки Узбекистан «Про заходи щодо докорінного поліпшення соціального захисту працівників судової системи» від 2 серпня 2012 року і «Про організаційні заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності судів »від 30 листопада 2012 року.
Прийняте 29 грудня 2012 року Розпорядження Президента Республіки Узбекистан «Про вдосконалення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії з відбору та рекомендації на посади суддів при Президентові Республіки Узбекистан», яким затверджено нове Положення про даної Комісії, сприяло прийняття невідкладних заходів з докорінного поліпшення і вдосконалення системи, організаційно правових механізмів відбору, підготовки кандидатів на посади суддів, подальшого забезпечення справжньої незалежності судової влади.
Поряд з цим, були внесені зміни в кримінально-процесуальне законодавство, що передбачають виключення з повноважень суду права порушувати кримінальну справу, оголошувати по ньому обвинувальний висновок, що сприяло забезпеченню об'єктивності, неупередженості суду, посилення принципу змагальності в кримінальному процесі.
З метою підвищення рівня комп'ютеризації та ефективності використання комп'ютерної техніки, створення в судах інформаційних систем і ресурсів 10 грудня 2012 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів № 346 «Про заходи щодо впровадження в діяльність судів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій». Даний крок сприяв впровадженню в республіці електронного судочинства, яке з успіхом застосовується в багатьох країнах.
Так, у громадян з'явилася можливість направлення позовів до господарських судів в електронному вигляді. Крім того, використання в діяльності господарських судів відеоконференцзв'язку між судами забезпечує можливість здійснення прийому громадян в режимі відеоконференції, спостереження за ходом судових процесів, прийомом громадян керівництвом господарських судів. Все це, в кінцевому підсумку, дозволить більш ефективно здійснювати функцію нагляду за судовою діяльністю, передбачену в статті 43 Закону Республіки Узбекистан «Про суди» від 14 грудня 2000 року.
Велике значення для подальшого вдосконалення і підвищення ефективності діяльності судів загальної юрисдикції, реалізації заходів з наведення належного порядку і оптимізації завантаженості в судах мав Указ Президента Республіки Узбекистан «Про заходи щодо вдосконалення і підвищення ефективності діяльності районних і міських судів загальної юрисдикції» від 4 жовтня 2013 року . Документом передбачено збільшення чисельності суддів судів у цивільних справах, перерозподіл чисельності обласних і прирівняних до них судів, а також внесення змін до структури Верховного суду.
Масштабна робота була пророблена в області лібералізації кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Найважливішим кроком в даному напрямку стало скасування смертної кари з 1 січня 2008 року. Крім того, вища міра покарання - «довічне позбавлення волі» застосовується тільки по 2 видам злочинів - за тероризм і умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, за якими можуть бути застосовані також альтернативні, менш суворі види покарання.
В результаті подальшої лібералізації зменшено перелік тяжких злочинів, завдяки чому тяжкі та особливо тяжкі злочини переведені в категорію злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки і менш тяжких. Введено альтернативні види покарання за скоєні злочини, не пов'язані з позбавленням волі. По кримінальних справах в сфері економіки розширена можливість застосування замість позбавлення волі економічної санкції у вигляді штрафу. Із системи покарань за кримінальні злочини виключена конфіскація майна як міра покарання, що суперечить принципам гуманізму.
Крім того, завдяки судово-правових реформ впроваджений інститут примирення, який відображає особливості менталітету нашого народу і втілює в собі такі істинно народні риси і традиції, як великодушність і поблажливість, підтримка оступився. Сьогодні в нашій країні є можливість застосовувати інститут примирення по 60 складів злочинів.
Введення до Кримінального кодексу правил про незастосування покарання у вигляді позбавлення волі за умови відшкодування завданих збитків також дає свої позитивні результати. Після здійснення лібералізації кримінальних покарань щодо понад 26 тисяч осіб, які відшкодували завдані збитки, були застосовані покарання, не пов'язані з позбавленням волі.
Прийнятий 11 липня 2007 року Закон «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Узбекистан в зв'язку з передачею судам права видачі санкції на взяття під варту» з процесуальної сторони закріпив новий механізм порядку застосування судами акта про амністію на етапах досудового провадження і виконання кримінального покарання. При цьому Закон «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Узбекистан в зв'язку з удосконаленням порядку застосування акту амністії», який набув чинності 23 грудня 2008 року, став логічним продовженням здійснюваного під керівництвом Президента країни процесу поетапної передачі судам роботи по захисту конституційних прав і інтересів громадян.
У зв'язку з впровадженням судового порядку припинення кримінальної справи на основі акту про амністію в число видів закінчення попереднього слідства, зазначених в статті 372 Кримінально-процесуального кодексу, включений ще порядок винесення рішення про направлення справи до суду для примирення сторін або про припинення кримінальної справи за актом про амністію.
Ще один важливий момент - відповідно до вищезгаданим законом Кримінально-процесуальний кодекс доповнено главою 63 «Застосування акта про амністію на етапі досудового провадження», яка складається з п'яти статей, що включають абсолютно нові процедури. Таким чином, застосування акта про амністію передано до повноважень об'єктивного органу - суду.
29 грудня 2012 року прийнято Закон, який передбачає норми, спрямовані на подальше посилення правового захисту суб'єктів підприємництва та лібералізацію кваліфікуючих ознак кримінальних злочинів. Зокрема, знижено терміни зняття судимості за певними категоріями злочинів. Збільшено такі кваліфікуючі ознаки кримінальних злочинів, як розмір економічного збитку. Крім того, запроваджено механізм, згідно з яким кримінальні справи по деяким категоріям злочинів і вчинені щодо юридичної особи, що не має державної частки в статутному фонді, його працівником, порушуються тільки за заявою керівника, власника або уповноваженого органу управління цієї юридичної особи.
Введення в кримінально-процесуальний кодекс запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стало логічним продовженням реформи з лібералізації кримінального законодавства. Встановлено, що домашній арешт застосовується до осіб, взяття під варту яких не доцільно з урахуванням обставин справи (позитивна характеристика особи, його вік, сімейний стан та інших). Дана міра сприяє ефективному припинення протиправних дій обвинувачених під час слідства без ізоляції в закритому закладі, а також їх огородження від негативного впливу кримінальних елементів, що містяться в місцях утримання під вартою.
Глибокі перетворення в кримінальній і правозастосовчій практиці позитивно позначаються на суспільно-політичної та криміногенної ситуації в країні.
Ще одна важлива міра - докорінне реформування інституту судимості. У зв'язку зі зняттям судимості скасовуються всі її правові наслідки, тим самим, створюються широкі можливості для захисту прав та інтересів осіб, які відбули покарання, для їх участі у підприємницькій діяльності.
Масштаб і значення наших досягнень в сфері забезпечення прав та інтересів людини шляхом судово-правових реформ великі. У цьому плані важливо відзначити, що вже з перших років незалежності введено оголошення акту про амністію.
Щороку відповідно до статей 80 і 93 Конституції Республіки Узбекистан приймається акт про амністію, на основі якого поряд із звільненням від покарання, виходом укладених на свободу і їх поверненням до своїх родин здійснюється також сприяння зміцненню здоров'я амністованих, поліпшенню побутових умов, працевлаштування.
Слід зазначити, що за роки незалежного розвитку в Узбекистані амністія оголошувалася 25 разів.
Важливим пріоритетом в подальшій реалізації судово-правових реформ, спрямованих на всебічне забезпечення ефективного захисту прав і свобод людини, є зміцнення інституту адвокатури.
З метою подальшого реформування даного інституту 1 травня 2008 року було прийнято Указ Президента Республіки Узбекистан, в якому визначені основні напрямки його подальшого реформування. В якості одного з інститутів громадянського суспільства була створена Палата адвокатів Республіки Узбекистан, яка об'єднує всіх адвокатів країни.
Значно укріплена законодавча база, що регулює діяльність адвокатів. Зокрема, було прийнято низку законів, спрямованих на вдосконалення інституту адвокатури та підвищення якості наданої громадянам правової допомоги.
Ще одним невід'ємним елементом здійснення правосуддя є безумовне виконання судових рішень.
За останні роки в Узбекистані реалізовано низку заходів щодо підвищення ефективності примусового виконання судових рішень, істотно перетворена система Департаменту з виконання судових рішень, матеріально-технічного і фінансового забезпечення діяльності судів при Міністерстві юстиції Республіки Узбекистан. Удосконалено нормативно-правова база в сфері виконання судових актів і актів інших органів, посилено відповідальність за невиконання судових рішень і перешкоджання їх виконанню.
Закон «Про виконання судових актів і актів інших органів» законодавчо встановив систему виконання рішень судів та інших органів, визначив порядок та особливості цього процесу, закріпив статус судового виконавця, а також правові гарантії його діяльності.
14 січня 2009 року прийнято Закон «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Узбекистан в зв'язку з удосконаленням виконавчого провадження». Він передбачає посилення заходів відповідальності в сфері виконання судових рішень, створення ефективної системи попередження, виявлення і припинення правопорушень, зміцнення організаційно-правових основ діяльності Судового департаменту та підвищення статусу судових виконавців.
Логічним продовженням реформування судово-правової системи стала реалізація низки законодавчих ініціатив в рамках висунутої Главою держави Концепції подальшого поглиблення демократичних реформ і формування громадянського суспільства в країні.
Так, з метою посилення судового контролю при провадженні дізнання і попереднього слідства, розширення сфери застосування інституту «Хабеас корпус» в кримінальному процесі 18 вересня 2012 року прийнято відповідний закон Республіки Узбекистан.
25 грудня 2012 року було прийнято Закон «Про оперативно-розшукову діяльність», яким закріплені поняття, основні завдання та принципи, підстави, форми і методи проведення оперативно-розшукової діяльності, визначені органи, які здійснюють її з розмежуванням їх повноважень, прав і обов'язків, встановлені види оперативно-розшукових заходів і порядок їх проведення. Законом також закріплена соціально-правовий захист працівників органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та осіб, які сприяють в її здійсненні, а також членів їх сімей.
14 травня 2014 року прийнято закон, який передбачає подальше зміцнення судового захисту суб'єктів підприємництва по ряду напрямків. Відповідно ним внесені зміни і доповнення до Господарського процесуального кодексу, що вводять норми про те, що господарському суду підвідомчі також справи у спорах за участю громадян, які втратили статус індивідуального підприємця. Даний законодавчий акт також закріпив внесення змін до Закону «Про державний контроль діяльності господарюючих суб'єктів», які передбачають призупинення виконання оскаржуваного дії або рішення при подачі скарги до суду, за винятком особливих випадків, до вступу в законну силу рішення суду.
В рамках реалізації Концепції подальшого поглиблення демократичних реформ і формування громадянського суспільства в країні був також прийнятий Кодекс Республіки Узбекистан про адміністративну відповідальність в новій редакції замість чинного з 1994 року. Новий Кодекс передбачає переклад тих чи інших правопорушень з кримінальної в адміністративну юрисдикцію і заходи щодо вдосконалення, демократизації процесуальних механізмів розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Таким чином, реалізація завдань, поставлених в Концепції, дозволить посилити гарантії судового захисту прав, свобод і законних інтересів громадян. В цілому, успішне реформування всіх напрямків судово-правової сфери стане не тільки результатом, але і запорукою демократизації і лібералізації суспільства і держави. Воно дозволить на ділі забезпечити подальший рух держави обраним шляхом «від сильного держави до сильного громадянського суспільства».
посольство Узбекистану
(За матеріалами Міністерства юстиції Республіки Узбекистан)
