До 2020 р на орбіті повинна з'явитися нова пілотована орбітальна станція
Китайці продовжують завойовувати космос: ракета-носій "Чанчжен 2F" успішно вивела на орбіту населену космічну станцію "Тяньгун-2". Орбітальна станція масою 20 т і довжиною в 14,4 м буде використовуватися для наукових експериментів, налагодження технології стиковки з безпілотними і пілотованими кораблями, а також як тестовий майданчик для перебування тайконавтов. Це вже другий "Небесний палац" в космосі - "Тяньгун-1" був запущений в 2011 р в якості першої пілотованої космічної станції Китаю і завершив свою місію в березні цього року. Зараз перший "Небесний палац" некеровано рухається по орбіті, поступово знижуючись. Вчені зв'язатися зі станцією не можуть, але прогнозують, що вона впаде на Землю в 2017 р "На основі нашого розрахунку і аналізу можна сказати, що більшість частин космічної лабораторії згорять під час падіння", - заявив заступник директора космічного інженерного бюро Китаю Ву Пінг .
Перших космонавтів планують доставити на "Тяньгун-2" в наступному році - екіпаж з двох тайконавтов зможе перебувати на борту станції до 30 діб. Поки що "Тяньгун-2" розгортає сонячні батареї і буде підтримувати зв'язок із Землею в автоматичному режимі. Серед завдань, які будуть відпрацьовуватися на орбіті, прийом і дозаправка космічних кораблів. Експерти впевнені: Пекін збирається будувати на орбіті свій варіант станції "Мир". Правда, "Небесний палац" майже вдвічі менше радянського "Алмаза" - станції, яка стала основою для створення "Міра".
Прагнення Китаю в космос - спроба закріпити за собою статус наддержави, довести, що з країни, яка вічно наздоганяє, вона перетворилася в гіганта, що задає тон на світовій сцені. У планах китайців не тільки фундаментальні наукові дослідження космосу. Останні вимагають величезних капіталовкладень, а практичне застосування результатів досліджень може тягнутися десятиліттями. Освоєння космосу Піднебесної вже називають спробою встановити стратегічний контроль зон інтересу по всьому світу. Простіше кажучи, отримати військову перевагу над іншими супердержавами. Успіхи Китаю в розробці озброєння говорять самі за себе: з'явилися повідомлення про початок розробки стратегічного бомбардувальника власної конструкції, розпочато випробування китайського винищувача п'ятого покоління - до цього подібні машини були лише на озброєнні армії США. Присутність в космосі - це і можливість контролювати пересування ймовірного противника, а також координувати власні сили. Зробити це без системи супутників в сучасному світі неможливо. Саме Китай в серпні цього року запустив в космос перший у світі квантовий супутник. Квантова система зв'язку покликана зашифрувати звичайні канали передачі інформації - обладнання буде використовуватися для побудови квантової системи зв'язку між супутником і двома станціями на землі. До того ж Місяць і метеорити - джерела корисних копалин, запаси яких на нашій планеті або виснажуються, або мізерні.
Так що "Небесний палац" - ще один крок до китайського "Космос наш!". Втім, висновок на орбіту "Тяньгун-2" став досить болючим ударом по самолюбству росіян. Адже станцію "Мир" вирішили ліквідувати після запевнень в тому, що утримувати "національні" станції занадто накладно. У підсумку "Мир", який прослужив замість п'яти років 15, вивели з орбіти і в 2001-му затопили в Тихому океані. Освоєння космосу продовжили на МКС - спільний проект, в якому беруть участь 14 країн. Китайці ж до 2022 р планують створити власну багатомодульні постійно пілотовану орбітальну станцію - третю в світі після комплексу "Мир" і МКС.
Примітно, що досягнення китайської космонавтики - перший політ тайконавта в космос, пілотовані місії, розробка ракет-носіїв, завершення місії місяцехода - зроблені всього за 13 років. Піднебесна - третя після США і Росії країна, яка змогла розробити і побудувати космічні кораблі, успішно їх експлуатувати, освоїти маневри зближення і стикування, а також приступити до створення навколоземній станції. Ці успіхи вже давно змушують США придивлятися до Піднебесної як до нового стратегічного партнера. Ще в грудні 2013 року New York Times вийшла з передовицею "Китайський план космічних досліджень кидає США більш серйозний виклик". Фахівці в космічній галузі жартували: "Сполучені Штати висадять астронавтів на Марсі через рік або два, якщо тільки китайці допустять витік про свої плани побудувати там військові бази". Зростаючий вплив Піднебесної в космосі змушує держави-гіганти розцінювати її як повноправного партнера, з яким краще дружити. Правда, поки NASA пов'язано по руках і ногах "резолюцією Вулфа". Вона забороняє агентству співпрацювати з Китаєм. Однак в Америці все частіше говорять про те, що співпраця з Піднебесної куди більш перспективно, ніж продовження роботи з РФ. Адже російська космічна програма через бюрократію і брак коштів реалізується з величезним скрипом. Скептики стверджують, що США просто намагаються випередити РФ, поки та сама не налагодила контакти з Китаєм в космічній сфері. Своєрідне повторення ситуації початку 90-х, коли американці запросили Росію приєднатися до створення МКС, побоюючись участі російських фахівців в космічних програмах Ірану або Північної Кореї. Безперечно одне: Китай все більше витісняє РФ з п'єдесталу космічної держави. І прорив Піднебесної куди більше вражає, ніж спроби Москви добудувати космодром "Східний" - яскравий приклад російської корупції.
Перший китаєць на Місяці
Розробляти програму підкорення Місяця китайці почали ще в 1998 р, але затвердили її лише через шість років, в січні 2004-го. Програму назвали "Чан'е" в честь китайської богині Місяця. В її рамках китайці спочатку відправили кілька супутників в політ по навколомісячної орбіті, в ході яких була складена докладна карта місячної поверхні. А в грудні 2013 року на неї сів місяцехід "Юйту" ( "Нефритовий заєць"). Правда, потім він зіткнувся з технічними проблемами, але Китай міцно застовпив місце на місячній карті. Восени 2014 р Піднебесна запустила до Місяця повертається космічний апарат - "Чан'е-5-Т 1" облетів її і повернувся на Землю. Таким чином, КНР стала третьою після США і СРСР країною, чий космічний апарат здійснив обліт Місяця і повернувся на Землю. У 2017 р апарат "Чан'е-5" повинен доставити на Землю місячний грунт. У 2018 р Піднебесна планує висадити перший зонд на темну сторону Місяця, а до 2036-му - відправити на неї перших космонавтів. Правда, для цього ще належить розробити потужну ракету і вдосконалити ряд інших технологій, зокрема створити новий скафандр.
Генерал-лейтенант Народно-визвольної армії КНР Чжан Юйлінь, заступник командувача китайської пілотованої космічної програми заявив, що висадка космонавтів на Місяць буде першою пілотованої місячної програмою геологорозвідувальних робіт. Адже головна мета китайської експансії - видобуток корисних копалин. На планеті найбагатші запаси ізотопу гелію-3, який теоретично можна використовувати в термоядерних реакторах майбутнього. А значить, завдяки йому можна буде забезпечити людство енергією на десятки тисяч років. Крім того, на Місяці є рідкісні мінерали. Щоб володіти всім цим незліченним багатством, Китай вкладає в свою місячну програму мільярди доларів.
Втім, видобуток корисних копалин - не єдина мета експансії китайців на Місяць. "Нефритовий заєць" надіслав знімки, на яких поверхню супутника Землі коричневого кольору. І тим самим підлив масла у вогонь дискусії про те, чи дійсно американці висаджувалися на Місяці. Адже на знаменитих фото Ніла Армстронга - першої людини на Місяці - її поверхня срібляста.
Більше новин про космос, технологіях, інноваціях читайте в рубриці Техно
