Михайло Калашников зі своїм винаходом / Фото: siberiantimes.com
як передає РІА Новини , Калашников з 17 листопада перебував в реанімації республіканського клініко-діагностичного центру Удмуртії.
"Сьогодні, 23 грудня прийшла сумна звістка: на 94-му році життя після важкої тривалої хвороби помер видатний конструктор стрілецької зброї Михайло Тимофійович Калашников", - написав прес-секретар президента Удмуртії Віктор Чулков на своїй сторінці в Facebook.
Довідка. Всесвітньо відомий радянський і російський конструктор стрілецької зброї Михайло Тимофійович Калашников народився 10 листопада 1919 року в селі Курья Алтайського краю в багатодітній селянській родині. Його батько і мати були родом з кубанських селян.
У 1930 році сім'я Тимофія Калашникова, визнаного кулаком, була заслана з Алтайського краю в селище Нижня Мохова (Томська область).
У 1936 році Михайло, закінчивши дев'ять класів середньої школи, повернувся в Курью, де влаштувався на машинно-тракторну станцію, а потім поступив учнем в депо станції Мата Туркестано-Сибірської залізниці (нині територія Казахстану). Через деякий час його перевели в Алма-Ату технічним секретарем політвідділу 3-го відділення залізниці.
У 1938 році Михайла Калашникова призвали до лав Червоної армії. Закінчивши школу механіків-водіїв танка, проходив строкову службу в Київському Особливому військовому окрузі. В армії він розробив інерційний лічильник для обліку кількості пострілів з танкової гармати, виготовив спеціальне пристосування до пістолета ТТ для підвищення ефективності стрільби через щілини в башті танка, створив прилад для обліку моторесурсу танкового двигуна. За останній винахід командувач Київським венним округом генерал Георгій Жуков нагородив Калашникова іменним годинником.
У червні 1941 року Калашников для впровадження винаходу у виробництво був відправлений до Ленінграда (нині Санкт-Петербург).
Велику Вітчизняну війну (1941-1945) Михайло Калашников почав в серпні 1941 року командиром танка. У жовтні 1941 року в боях під Брянськом він був важко поранений. Перебуваючи в шестимісячному відпустці, старший сержант Калашников розробив свою першу модель пістолета-кулемета. Дослідний зразок був виготовлений на станції Матай в майстернях залізничного депо.
Першим з збройових фахівців оцінив дослідний зразок начальник Артилерійській академії імені Дзержинського генерал-майор Анатолій Благонравов. Він виявив недоробки конструкції, але зазначив талант початківця розробника і рекомендував направити Калашникова на технічну навчання.
У липні 1942 року Калашникова направили на науково-випробувальний полігон стрілецького і мінометного озброєння Московського військового округу, де пістолет-кулемет пройшов повномасштабні випробування. Через дорожнечу виробництва і окремих недоліків на озброєння він не надійшов.
До 1944 року Калашников, крім пістолета-кулемета, розробив ручний кулемет і самозарядний карабін, на озброєння ці зразки також не надійшли.
У 1945 році Калашников брав участь в конкурсі на розробку автомата під патрон зразка 1943 року. За результатами конкурсних випробувань в 1947 році автомат АК-47 був рекомендований для прийняття на озброєння Радянської армії.
У 1948 році Михайло Калашников був відряджений на військовий завод Іжевська для освоєння зразка та виготовлення військової партії автоматів. У цей час він також працював над проектом самозарядного карабіна.
Після успішної експлуатації автоматів АК-47 у військах, на початку 1949 він був прийнятий на озброєння, на Іжевському машинобудівному заводі почався його масовий випуск. Автомат отримав офіційну назву - "7,62-міліметровий автомат Калашникова зразка 1947 (АК)". У початку 1949 року Калашников отримав орден Червоної Зірки і Сталінську премію першого ступеня "за розробку зразка озброєння".
З 1949 року Михайло Калашников працював у відділі головного конструктора Іжевського машинобудівного заводу.
Крім АК-47 Калашников створив модернізований автомат АКМ калібру 7,62 міліметрів і модернізований автомат зі складаним прикладом АКМС. Після переходу на калібр 5,45 міліметрів були розроблені моделі автомата Калашникова АК-74, АКС-74У, АК-74М.
Михайло Калашников був відомий і як конструктор кулеметів. Серед його розробок ручні кулемети РПК і РПКС калібру 7,62 міліметрів зі складним прикладом; ручні кулемети РПК-74 і РПКС-74 калібру 5,45 міліметрів зі складним прикладом. На початку 1960-х років був поставлений на озброєння зразок єдиного кулемета під гвинтівковий патрон 7,62х54 мм.
Всього в конструкторському бюро Калашникова створено більше сотні зразків бойової зброї.
На початку 1970-х років Калашніковим був створений мисливський самозарядний карабін "Сайга", сконструйований на базі автомата.
У 1971 році за сукупністю дослідницько-конструкторських робіт і винаходів без захисту дисертації Калашникову було присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.
Генерал-лейтенант Михайло Калашников - двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Сталінської і Ленінської премій. У 2009 році до 90-річчя конструктора президент Дмитро Медведєв присвоїв Калашникову звання Героя Росії.
Серед численних нагород Михайла Калашникова - три ордени Леніна, орден "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня, орденом Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки, медалі. Михайло Калашников - кавалер ордена Святого апостола Андрія Первозванного.
Калашников був почесним членом (академіком) Російської академії наук, Академії ракетно-артилерійських наук, Російської інженерної академії; дійсним членом - академіком Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтва США, Міжнародної академії інформатизації, почесним професором Іжевського державного технічного університету, ряду інших великих наукових установ.
Михайлом Калашниковим були написані кілька книг спогадів: "Записки конструктора-зброяра" (1992), "Від чужого порога до Спаських воріт" (1997), "Я з вами йшов однією дорогою: Мемуари" (1999), "Калашников: траєкторія долі" (2004), "У вихорі мого життя" (2007), "Все потрібне - просто" (2009). Був членом Спілки письменників Росії.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
