Арешт акцій найбільшого оператора місцевого зв'язку та інтернету в розпал модернізації за гроші китайського банку загрожує негативними наслідками
Минулого тижня генеральний прокурор Юрій Луценко опублікував на своїй сторінці в Facebook коротке повідомлення: Печерський суд заарештував акції Укртелекому і його дочірньої компанії Трімоб. За його словами, арешт відбувся в рамках виробництва Генеральної прокуратури України (ГПУ) про незаконне виділення 220 млн грн з бюджету (за вказівкою екс-президента Віктора Януковича) і приватизації 93% Укртелекому за заниженою на 1,6 млрд грн вартості. Подробиць причин арешту генпрокурор не повідомив.
На цьому тижні в реєстрі судових рішень було опубліковано два майже ідентичних ухвали Печерського суду про арешт акцій Укртелекому і окремо ТриМоб.
Як з'ясувалося, 11 квітня Печерський суд задовольнив клопотання слідчого ГПУ Ігоря Гришина про арешт майна ЕСУ в рамках досудового розслідування. ЕСУ (дочірня компанія австрійського інвестфонду EPIC) в 2011 році виступила покупцем 92,79% Укртелекому. У 2013 році ця компанія продала всі акції групі компаній СКМ.
Досудове розслідування ГПУ стосується трьох фактів з ознаками кримінальних злочинів:
- невиконання компанією ЕСУ умов приватизації в частині створення мережі спецзв'язку;
- призначення незаконного фінансування мережі спецзв'язку з держбюджету на суму в 220 млн грн в 2012-2013 роках;
- приватизації 92,79% акцій Укртелекому за заниженою вартістю.
"Австрійський інвестор" недоплатив?
В ухвалі суду не говориться, чому слідчий ГПУ вважає заниженою вартість компанії при приватизації в 2011 році. У матеріалах іншого досудового розслідування зі схожими фактами по Укртелекому слідчий Служби безпеки України Д.Л. Кононенко вважає, що державі завдано збитків в розмірі 1,6 млрд грн. Ці гроші Фонд державного майна (ФДМ) нібито навмисно недоотримав під час приватизації в рамках змови з представниками ЕСУ, Держспецзв'язку, Укртелекому та його оцінювачем - компанією Острів.
Укртелеком був приватизований за 10,57 млрд грн. Як заявив нещодавно в інтерв'ю LIGA.net глава Нацкомісії з питань регулювання зв'язку Олександр Животовський (екс-інвестбанкір ICU), це, навпаки, була дуже агресивна оцінка. "На момент приватизації Укртелекому ми жартували, що це був найдорожчий оператор на захід від Монголії", - згадував він.
Директор компанії Острів Олексій Амфітеатров, з яким зв'язалася редакція, каже, що йому відомо про слідчі заходи СБУ у справі Укртелекому. Але він не знає, звідки взялася цифра збитків в 1,6 млрд грн, якою оперує слідство. Він передбачає, що це оцінка одного з експертних відомств. "Для того щоб говорити, що це так, потрібно побачити звіт експерта. І його потрібно розглядати і рецензувати. І тільки потім остаточне рішення прийме суд", - підкреслює він. На думку Амфітеатрова, Острів перед приватизацією Укртелекому зробив правильну оцінку і готовий відстоювати її в суді. Він також додав, що ФДМ спочатку провів попередню оцінку за методикою Кабміну. Вона передбачала, що стартова ціна активу повинна була бути ще менше - 7,5 млрд грн.
Тема без кінця
Про інші факти, на яких засновує свою підозру наслідок, також відомо небагато. У ще одному (виділеному із загального слідства) досудовому виробництві той же слідчий ГПУ Ігор Гришин підозрює, що екс-міністр фінансів Юрій Колобов в 2010-2013 роках, зловживаючи службовим становищем, в інтересах ЕСУ організував бюджетне фінансування будівництва мережі для Держспецзв'язку, яку повинен був побудувати за свої гроші Укртелеком. Суд відмовив Гришина в проведенні спеціального розслідування щодо Колобова, який проживає зараз в Іспанії, на підставі того, що той не числиться в міжнародному розшуку.
Як писала раніше LIGA.net, Укртелеком мав передати мережу спецзв'язку в Держспецзв'язку ще в 2013 році. Але передача постійно відкладалася. Менеджмент оператора твердив, що мережа давно готова. Але на балансі профільного держоргану вона чомусь так і не з'явилася. На що пішли кошти в розмірі 220 млн грн, виділені з держбюджету для Держспецзв'язку на дообладнання мережі, публічно ніким не озвучувалася.
наслідки арешту
Як говорить керуючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк, арешт акцій телеком-оператора обмежує тільки можливість їх продажу або використання в якості застави. "Інших обмежень немає - акціонери арештованих акцій можуть голосувати без якихось умовностей в звичайному режимі", - підкреслює він. Хоча, як додає партнер практики телекомунікацій АТ Юскутум Юрій Котляров, безслідно для великої компанії такі рішення не проходять. "Крім репутаційних наслідків, з великою часткою ймовірності можуть настати негативні наслідки і в фінансово-господарської діяльності. Наприклад, визначення може послужити підставою для пред'явлення вимог про дострокове погашення кредитних зобов'язань", - говорить він. Нагадаємо, в 2016 році оператор підписав масштабний трирічний інвестдоговір з китайським постачальником устаткування Huawei і China Development Bank на $ 250 млн.
Юрій Крайняк додає, що до обґрунтованості судового визначення можуть виникнути питання. Зокрема в ньому зазначено, що одна з цілей арешту акцій - забезпечення майбутнього цивільного позову і захисту інтересів держави і суспільства від кримінальних правопорушень. "Але саме по собі накладення арешту на акції навряд чи зможе запобігти останнім. Принаймні, цей зв'язок (між арештом акцій і запобіганням подальших злочинів) повинна бути якось позначена в визначенні. А забезпечення майбутнього цивільного позову колись було передбачено старим КПК. Але з 2012 року його в кодексі немає. Потрібен тільки безпосередньо сам цивільний позов ", - підкреслює юрист. "Скасувати арешт акцій буде досить проблематично, але не неможливо", - додає Котляров. На його думку, вкрай сумнівні перспективи завершення даного процесу обвинувальним вироком.
А навколо тиша
У СКМ тим часом утримуються від додаткових коментарів. Минулого тижня компанія заявила про готовність захищати своє право власності в судовому порядку. Інші фігуранти слідства також залишаються небагатослівними. "За заарештованим акцій нічого поки не коментуємо, ми їх продали", - повідомили в прес-службі ФДМ. Нагадаємо, що саме ФДМ нещодавно повідомив про те, що готується до розірвання договору про приватизацію Укртелекому (в якості причини зазначено невиконання частини зобов'язань покупцем). Але, мабуть, фонд з цією справою не поспішає. "Якщо вони (СКМ) не погодяться добровільно розірвати угоду, то будемо подавати в суд", - відзначають в прес-службі.
"Ймовірно, генеральний прокурор (Юрій Луценко. - Авт.) Перехоплює ініціативу в тривалій дискусії щодо виконання приватизаційних зобов'язань. І ця дискусія періодично виявляється за рамками обговорення правових аспектів або здорового глузду", - резюмує Юрій Котляров.
Стас Юрасов
Quot;Австрійський інвестор" недоплатив?
