Рік, що минає 2011 рік став непростим роком для всього світу. Цей рік вже охрестили роком повалених правителів, кризи єврозони і економічної кризи. Непростим був рік і для Білорусі. Журналісти Телеграфа представляють вам своє бачення найбільш значущих подій року, що минає для Білорусі та її громадян.
В цьому році як ніколи раніше увага громадськості була прикута до білоруських судам. Найбільш резонансними кримінальними справами цього року, безумовно, стали "справу 19 грудня", справа про вибух в мінському метро і справа керівника правозахисного центру "Вясна" Алеся Беляцького.
Почнемо з "справи 19 грудня", яке є відлунням грудневих подій 2010 року. Тоді, в день президентських виборів в Білорусі, 19 грудня, після закриття виборчих дільниць на майдан Незалежності в Мінську вийшли , За різними оцінками, від 5 до 30 тис. Чоловік, незадоволених ходом президентської кампанії. Вислуховувати претензії присутніх біля будівлі Центрвиборчкому представники влади не стали. Після того, як демонстранти почали штурм Будинку уряду, несанкціонований мітинг був розігнаний силами спецназу і міліції.
Розгін мітингу 19 грудня 2010 на площі Незалежності в Мінську
Ніч з 19 на 20 грудня понад 700 учасників мітингу провели в районних відділеннях міліції. Підсумком стали розбиті двері Будинку уряду, десятки адміністративних протоколів за хуліганство, а також кримінальну справу за організацію і участь в масових заворушеннях.
Ситуація для країни виявилася безпрецедентною - вісім з дев'яти опонентів чинного президента, переобраного на четвертий термін, так чи інакше фігурували у кримінальній справі. В результаті судового розгляду троє з них опинилися за гратами - Андрій Санніков засуджений на п'ять років, Дмитро Ус - на 5,5 років, Микола Статкевич - на шість років. Ще двоє екс-кандидатів - Володимир Некляєв і Віталій Римашевський - отримали по два роки умовно. Екс-кандидат Алесь Михалевич, щоб уникнути кримінального переслідування, втік з країни і попросив політичного притулку в Чехії.
Всього по "справі 19 грудня" засудили більше 40 осіб, 28 з них відправили в тюрми. Однак згодом глава держави Олександр Лукашенко помилував 24 засуджених, причому половина з них (в тому числі Дмитро Ус) не писали прохання про помилування, як того вимагає законодавство. В Адміністрації президента заявляють, що глава держави помилував фігурантів "справи 19 грудня", "керуючись принципами гуманності".
Помилуваний фігурант "справи 19 грудня" Павло Виноградов повертається до Мінська
До цього дня в місцях позбавлення волі залишаються екс-кандидати в президенти Микола Статкевич та Андрій Санніков, координатор громадянської кампанії "Європейська Білорусь" Дмитро Бондаренко, а також співголова оргкомітету зі створення партії "Білоруська християнська демократія" Павло Северинець.
Друга кримінальна справа, ймовірно, найгучніше в історії сучасної Білорусі, - справа про вибух в мінському метро. Події 11 квітня 2011 року потрясли всю країну. Білорусам, завжди вирізнялося толерантністю, в тому числі і в питаннях суспільно-політичного життя, довелося на власному досвіді дізнатися сумні наслідки теракту.
Вибух потужністю п'ять-сім кілограмів у тротиловому еквіваленті прогримів близько 17:56, в годину пік на станції метро "Жовтнева". Під час вибуху загинули 11 людей, ще четверо згодом померли від отриманих травм в лікарнях, а більше 200 чоловік отримали травми різного ступеня тяжкості.
Хлопчик запалює свічку в пам'ять про жертв теракту 11 квітня
За підозрою в причетності до вибуху на наступний же день після теракту в Мінську затримали двох приїжджих 25-річних хлопців - уродженців Вітебська Дмитра Коновалова та Владислава Ковальова. Суд над "терористами" почався 15 вересня.
На попередньому слідстві Дмитро Коновалов зізнався в тому, що саме він спланував теракт, самостійно виготовив вибухівку та скоїв вибух в метро. Крім того, в ході слідства з'ясувалося, що молода людина причетний до серії вибухів у Вітебську та Мінську, найгучнішим з яких став вибух 3 липня 2008 року в білоруській столиці. Тоді виконавців вибухів знайти не вдалося. Всі епізоди слідчі кваліфікували як хуліганство. За однією з версій, саме це і стало одним з факторів, що спонукали Дмитра Коновалова здійснити теракт в Мінську.
Тим часом, чітких мотивів цього жорстокого злочину в ході судового процесу так і не було названо. На попередньому слідстві Дмитро Коновалов заявляв про те, що його не влаштовувала політика, що проводиться владою, а також неодноразово говорив про бажання вбити якомога більше людей під час вибуху в метро. Однак безпосередньо на суді підсудний відмовився від попередніх свідчень, заявивши, що на попередньому слідстві на нього чинився тиск. Таку ж заяву зробив Владислав Ковальов, якого визнали винним у співучасті в тероризмі, а також в приховуванні і недонесення про злочин, що готується.
Дмитро Коновалов і Владислав Ковальов на лаві підсудних
Незважаючи на те, що обвинувачені відмовилися від даних раніше свідчень, суд визнав провину молодих людей доведеною і засудив їх до вищої міри покарання - смертної кари. Проти такого вироку виступили не тільки адвокати молодих людей і їх родичі, а й міжнародні правозахисні організації, а також ряд політичних діячів з Євросоюзу, які закликають білоруську владу пом'якшити вирок і ввести мораторій на смертну кару.
Третя справа - справа керівника правозахисного центру "Вясна" Алеся Беляцького - було хоч і менш резонансним для жителів Білорусі, але отримало не меншу розголосу і реакцію на Заході, ніж перші два. По-перше, затримання відомого юриста, віце-президента Міжнародної федерації прав людини викликало обурення з боку його колег. По-друге, сама кримінальна справа була порушена лише завдяки тому, що держструктури Литви і Польщі видали інформацію про банківські рахунки Алеся Беляцького. На підставі відомостей, отриманих в рамках договору про міжнародне співробітництво, КГК Білорусі звинуватив Алеся Беляцького в приховуванні 29 тис. Доларів податків.
Цей факт не міг залишитися непоміченим політиками як Литви і Польщі, так і інших європейських країн. Зокрема, Литва звинуватила білоруську владу в зловживанні міжнародними договорами і використанні їх для політичного переслідування. Литовський мін'юст заявив про припинення будь-яких політичних контактів, правових договорів і обміну делегаціями з Білоруссю, а передані дані по Олесю Беляцькому анулював.
Однак це не вплинуло на рішення білоруського суду - Алеся Беляцького визнали винним у приховуванні доходів. Правозахисника відправили на 4,5 року в колонію посиленого режиму, а також конфіскували його майно.
Серед інших важливих суспільно-політичних подій року, що минає можна відзначити також закриття офісу ОБСЄ в Мінську, рішення про яке було прийнято ще в грудні 2010 року, а також закриття мінського представництва німецького фонду Фрідріха Еберта. Як зазначив державний міністр МЗС Німеччини Вернер Хойер, ці події свідчать про послідовну ізоляції Білорусі, що лише ускладнює налагодження і без того непростих міжнародних відносин з офіційним Мінськом.
Це лише кілька фактів погіршення відносин із західними партнерами, яке добре проглядалося в цьому році. Невизнання президентських виборів 2010 року і засудження кримінального переслідування опозиції спонукало керівництво країн Євросоюзу ввести візові та економічні санкції проти білоруської влади.
З 2 лютого в відношенні 158 білоруських чиновників почали діяти візові санкції ЄС. Особам, включеним до списку (в тому числі президенту Білорусі Олександру Лукашенко), заборонений в'їзд на територію країн Євросоюзу. Крім того, ЄС заморозив всі активи та економічні ресурси, якими володіють фігуранти "чорного списку ЄС", якими вони розпоряджаються або які вони контролюють.
Згодом "чорний список ЄС" розширювався не раз, і до кінця цього року він включає в себе 210 прізвищ. Крім міністрів, керівників силових відомств країни в нього входять також представники судової системи країни - судді, прокурори, які брали участь в кримінальному процесі по "справі 19 грудня" і справі Алеся Беляцького, ректори ряду державних вузів, з яких студентів відраховували за участь в "площі- 2010 ", а також представники ряду державних ЗМІ за одностороннє, пропагандистське висвітлення подій в Білорусі.
Акція опозиції на площі Незалежності 19 грудня 2010 року
До санкцій ЄС приєдналися і ряд країн, що не входять в союз, а також США, які ввели власні економічно обмеження щодо співпраці з Білоруссю. Так, з 31 січня США в односторонньому порядку ввели санкції щодо низки білоруських компаній (дочірніми компаніями державного нафтохімічного концерну "Белнефтехим" ВАТ "Лакокраска" і ВАТ "Полоцьк Скловолокно"). Згодом санкції були також введені проти ВАТ "Нафтан", ВАТ "Гродно Азот", ВАТ "Белшина" і ВАТ "Гродно Хімволокно".
У новому пакеті санкцій, схваленому Конгресом США 21 грудня, пропонується розширити список осіб, на яких поширюються візові санкції США, заморозити банківські активи низки білорусів, а також відмовитися від проведення чемпіонату світу з хокею - 2014 в Мінську.
Тим часом у внутрішньополітичній ситуації в Білорусі помітних змін не відбулося. Не було зареєстровано жодної нової політичної партії - з 2000 року їх число залишається незмінним - 15. Так, оргкомітет зі створення партії "Білоруська християнська демократія" в цьому році провів вже четвертий установчий з'їзд, проте їх спроби отримати офіційну реєстрацію в якості політичної партії і в цьому році не увінчалися успіхом. Тим часом керівництво республіканського громадського об'єднання "Біла Русь" в березні заявило про свій намір трансформуватися в партію.
Серед визначальних подій року, що минає можна також назвати рішення керівництва країн Митного союзу, куди входить Білорусь, поглибити інтеграцію. 18 листопада на зустрічі в Москві Дмитро Медведєв, Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв підписали Декларацію про євразійську економічну інтеграцію, заявивши про перехід до наступного етапу інтеграційного будівництва - Єдиного економічного простору, яке запрацює в повну силу з 1 січня 2012 року. Як підсумкової мети інтеграції боку вибрали перехід до Євразійського економічного союзу.
Нове утворення буде відкритим для третіх країн і, за планом його ініціаторів, має скласти конкуренцію Європейському союзу. Президент Росії Дмитро Медведєв вважає, що сторони зможуть реалізувати даний проект до 2015 року. У той же час його білоруський колега Олександр Лукашенко переконаний , Що Євразійський союз буде сформований раніше - до кінця 2013 року.
Переваги ЄЕП можна буде повною мірою оцінити лише в наступному році, однак уже зараз експерти кажуть про те, що для успішного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності в рамках ЄЕП білоруській владі доведеться ще багато чого змінити, в тому числі, знизити ряд податків, зміцнити національну валюту і економіку в цілому.
Тим часом сама економіка за останній рік зазнала серйозних випробувань. Економічна криза цього року, визнавати який керівництво країни не хотіло до останнього, відбився як на роботі білоруських підприємств, так і на добробуті простих громадян.
Варто поглянути на рейтинги відомих міжнародних агентств Standard & Poor's і Moody's, щоб зрозуміти, які тенденції переважали в економічному житті країни в цьому році. Всі рейтингові агентства, що працюють з Білоруссю, заявили про зниження її позицій як в общестранових рейтингах, так і за окремими категоріями.
Так, Standard & Poor's у вересні знизило на один щабель суверенні кредитні рейтинги Білорусі і Мінська з B / B до B- / C, присвоївши їм "негативний" прогноз. Слідом за цим агентство відповідно знизило довгострокові і короткострокові кредитні рейтинги чотирьох великих білоруських банків - "Бєлвнєшекономбанк", "Білагропромбанку", "Беларусбанк" і "БПС-банку", а також Білоруської національної перестрахувальної організації .
В результаті агентство перевело Білорусь в саму нижчу (десяту) групу по оцінці країнових і галузевих ризиків банківського сектора. Тепер Білорусь сусідить в рейтингу з Грецією і В'єтнамом. На зниження рейтингу Білорусі вплинули високий кредитний ризик в економіці країни і високий ризик порушення економічної стійкості.
Агентство Moody's оцінило суверенний рейтинг Білорусі в "B3", прогноз - "негативний". Агентство знизило граничний рівень рейтингу банківських депозитів за зобов'язаннями в національній валюті до "B1" з "Ba3". "Стеля" кредитного рейтингу держави за зобов'язаннями в іноземній валюті оцінений експертами на рівні "B3", а банківських депозитів в іноземній валюті - в "Caa1".
Дані Національного статистичного комітету свідчать про те, що темп зростання валового внутрішнього продукту Білорусі протягом року поступово сповільнювався. За підсумками 11 місяців він знизився до 5,8%. Обсяг валового внутрішнього продукту в січні-листопаді 2011 року склав 249,4 трлн рублів. При цьому в Програмі соціально-економічного розвитку Білорусі на 2011-2015 роки, затвердженої в лютому, до кінця п'ятирічки країна повинна вийти на стійкий темп зростання ВВП в 162-168%.
Погіршився і один з найважливіших показників добробуту населення країни - рівень доходів. Протягом всього року спостерігається уповільнення темпів зростання реальних доходів населення. Так, за даними Белстата, за 10 місяців цього року загальний обсяг грошових доходів білорусів склав 125,3 трлн рублів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року рівень доходів виріс на 46,9%. При цьому реальні доходи населення (з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги) за даний період зросли лише на 41,8%, а реальні наявні доходи (за вирахуванням податків) - на 2,5%.
Причому, якщо на початку року при середній зарплаті в 1,6 млн рублів білоруси отримували 530 доларів в еквіваленті, то до кінця 2011 року зарплати в рублях виросли на 3%, а в доларовому еквіваленті скоротилися в два рази - до 291 долара.
Цей статистичний парадокс, коли в рублях зарплати ростуть, але їх реальна купівельна спроможність падає, пояснюється, по-перше, вкрай високим рівнем інфляції, а по-друге, девальвацією національної валюти.
У 2011 році Білорусь переживає рекордно високу інфляцію за останнє десятиліття. Згідно з даними Белстата за січень - листопад цього року споживчі ціни на товари і послуги збільшилися на 104%. Тільки за листопад у порівнянні з жовтнем ціни зросли на 8,1%. Причому ціни зросли абсолютно на всі категорії товарів і послуг, в тому числі і соціально значущі.
Окремо варто відзначити зростання цін на автомобільне паливо. Протягом року ціни на бензин підвищувалися 11 раз. В результаті паливо подорожчало майже в три рази, що призвело не тільки до зростання тарифів на проїзд в громадському транспорті, а й викликало хвилю невдоволення з боку автомобілістів.
Так, 7 червня після чергового підвищення цін на автомобільне паливо (в середньому на 30%) незадоволені автолюбителі висловили свій протест у вигляді акції "Стоп-бензин". Близько 1,6 тис. Машин проїхали по центральному проспекту Мінська на мінімальній швидкості, демонстративно зупинялися на проїжджій частині нібито через поломку і брак бензину і подавали звукові сигнали, закликаючи інших учасників дорожнього руху до солідарності. Акцію підтримали також і жителі регіонів.
Стихійно виникла акція була настільки масштабною, що не могла залишитися непоміченою владою. Буквально через день на плановій нараді президент Білорусі Олександр Лукашенко розкритикував міністрів і працівників ПЕК за стрибкоподібне підвищення цін. Згідно з указом глави держави ціни були знижені на 25-28% і згодом підвищувалися не більше ніж на 3-10% на місяць.
активісти намагалися повторити акцію, змусивши владу зупинити зростання цін на паливо, проте подальші акції не були настільки масштабні (в тому числі завдяки дії правоохоронних органів, які перешкоджали їх проведенню) і відчутних змін у ціновій політиці влади не принесли.
Акція "Стоп-бензин" на проспекті Незалежності в Мінську
Тим часом не тільки інфляція вплинула на скорочення доходів білорусів в 2011 році, але і девальвація національної валюти. Ще в березні жителі країни зіткнулися з жорстким дефіцитом валюти. Купити готівкову іноземну валюту в обмінних пунктах банків було практично неможливо. Для цього люди змушені були записуватися в черзі біля обмінників і простоювати в чергах по місяцю і більше.
Поступово банки стали вводити обмеження на зняття готівки, а згодом - і на суми валютних операцій за банківськими картками, причому не тільки всередині країни, але і за кордоном.
Вірішіті проблему Гостра дефіціту валюти власти частково удалось после проведення Першої девальвації. За данімі СВІТОВОГО банку, девальвація білоруського рубля, проведена 24 травня Національнім банком, стала найбільшою в мире за останні 20 років. За добу офіційний курс білоруського рубля по відношенню до корзини валют знизився на 54,4% (по відношенню до курсу на початок року - на 71,62%). Схожа ситуація на валютному ринку була в Аргентині в 2002 році і Ефіопії в 1992 році, коли національна валюта цих країн девальвувала на 54%.
При цьому прогнозована девальвація рубля до кошика валют за 2011 рік, за розрахунками центрального банку країни, повинна була скласти не більше 7-8%.
Для стабілізації курсу валют на Білоруській валютно-фондовій біржі була введена Додсесія. На основній сесії валюту продавали за нижчим курсом. Однак вона була доступна лише для обмеженого сегмента покупців. Обмінний курс валют, який виставляється банками для фізичних осіб, формувався на додатковій сесії. Причому курс допсессіі перевищував курс основної в середньому в 1,5 рази.
Множинність курсів не вирішила проблему дефіциту валюти. У країні лише активізувався "чорний" ринок. Курс у валютників відрізнявся від офіційного, встановленого на додатковій сесії, в 1,5-2 рази. Така ситуація, безумовно, не була на руку ні фінансовому регулятору, ні підприємцям і підприємствам, ні більшості звичайних громадян. В результаті Нацбанк зважився на ще одну девальвацію. Дві біржових сесії були об'єднані в одну 20 жовтня. Курс, встановлений в перший день роботи єдиної сесії, відрізнявся від курсу днем раніше на 52%.
Це частково загальмувало зростання курсу валют. За два місяці роботи єдиної сесії курс долара впав лише на 4%, з 8 680 рублів до 8 350 рублів. Станом на 30 грудня девальвація рубля до кошика валют у порівнянні з початком року склала 171,73%.
Високий рівень інфляції підштовхнув Нацбанк не тільки до девальвації національної валюти, а й до посилення процентної політики. Ставка рефінансування за цей рік Зросла більш ніж в чотири рази - з 10,5% в січні до 45% у грудні. Процентні ставки за операціями підтримки ліквідності банків за рік зросли з 16 на початку року до 70% річних у грудні 2011 року.
Через глибокої фінансової кризи став скорочуватися обсяг золотовалютних резервів країни, що в свою чергу змусило владу брати зовнішні позики. Саме на поповнення ЗВР пішли кредити Антикризового фонду ЄврАзЕС, російського "Сбербанку", а також гроші, виручені під час продажу ВАТ "Белтрансгаз".
У підсумку в кінці року зафіксовано зростання ЗВР. Якщо на 1 січня 2011 року їх обсяг становив 5,03 млрд доларів, то на 1 грудня, за даними Нацбанку, він Склаві у визначенні ССРД МВФ 7,36 млрд доларів, в національному визначенні - 8,9 млрд доларів в еквіваленті.
Через досить об'ємних позик розмір держборгу Білорусі стає дедалі більше. Станом на 1 листопада 2011 року він Склаві 122 трлн рублів або 14,18 млрд доларів, з початку року він виріс в 3,2 рази.
Влітку на тлі погіршення соціально-економічного становища в країні загострилося невдоволення населення політикою чинної влади. Це вилилося в численні акції громадянського протесту. Через інтернет громадські активісти об'єдналися в рух "Революція через соціальні мережі". Його активісти організували десятки акцій в Мінську і великих регіональних центрах. люди виходили на центральні площі та проспекти міст, просто прогулювалися, а в певний момент починали плескати в долоні.
Акція мовчазної солідарності в Мінську
Влада не залишили без уваги ці акції і всіма способами намагалися перешкодити їх проведенню. У намічений день і час протесту в обумовлених місцях збору учасників акції міська влада влаштовували концерти, інші святкові заходи, намагаючись перекрити доступ до цих місць, стягували туди посилені патрулі міліції, а найбільш масштабні акції розганяли за допомогою спецназу, що стало предметом критики міжнародних правозахисних організацій і спостерігачів.
Учасників несанкціонованих акцій затримували прямо на вулиці працівники спецслужб у цивільному, не пред'являючи документів, а так як акції проходили в людних місцях, серед затриманих часом виявлялися випадкові перехожі. Крім того, міліція регулярно затримувала представників ЗМІ. В результаті десятки людей за участь в подібних акціях відсиділи по 8-15 діб адміністративного арешту, десятки заплатили штрафи за дрібне хуліганство або нецензурну лайку.
Затримання учасників акції мовчазної солідарності в Мінську
Незабаром, Мінгорісполком офіційно Заборона людям збиратися в центрі міста і визначив місця для проведення масових заходів, а восени парламент прийнять поправки до закону "Про масові заходи в Республіці Білорусь", посиливши відповідальність учасників масових заходів і наділивши великими правами співробітників силових відомств.
Таким побачили, що минає 2011 рік кореспонденти Телеграфа. Багато керівників держорганів, представники бізнес-спільноти, а також глава держави Олександр Лукашенко, підбиваючи підсумки цього року, заявляли про те, що вони не хотіли б повторення 2011 року для Білорусі. Тим часом те, яким буде наступний рік, буде багато в чому залежати від кожного з них; і від того, яку тактику оберуть уряд і президент в боротьбі з економічними наслідками, що минає; і від того, чи вдасться білоруському бізнесу скласти гідну конкуренцію російським і казахським підприємцям в рамках роботи ЄЕП; і від того, чи зможе витримати економіка країни нову хвилю світової економічної кризи, прогнозованого світовими експертами. Одним словом, яким стане для Білорусі та білорусів 2012 рік, покаже час.
