8.01.2013. З глибоким сумом повідомляємо, що 8 січня 2013 року на 71-му році життя в Києві раптово помер командувач військами Київського військового округу, перший начальник Академії Збройних Сил України, професор кафедри розвідки Національного університету оборони України, почесний член Фонду ветеранів військової розвідки, кандидат військових наук, доцент генерал-лейтенант у відставці Борискіним Валентин Данилович.
Валентин Данилович Борискіним народився 6 лютого 1942 року в Рязанській області.
Життєвий шлях Валентина Даниловича з 1961 року тісно пов'язаний зі збройними силами: строкова служба в танкових військах в Групі Радянських військ у Німеччині, навчання в Харківському танковому військовому училищі (закінчив його з золотою медаллю, ім'я В. Д. Борискина занесено на Дошку пошани училища) , командував взводом, ротою в ГСВГ.
Навчання у Військовій академії бронетанкових військ (суворовський стипендіат, академію закінчив з Золотою медаллю). Потім служба в Білоруському військовому окрузі: заступник командира і командир полку, заступник командира дивізії. Далі - командир дивізії в Південній групі військ.
Закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР (з відзнакою), командував армією в Прибалтійському і Київському військових округах.
З 1989 року начальник штабу Київського військового округу, в 1992 році - Командувач військами КВО.
Керував оперативною групою зі створення національної військової академії України, з 1992 по 1995 рр.- начальник Академії Збройних Сил України.
Учасник бойових дій і ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Нагороджений орденом "Червоної Зірки", орденом "За службу Батьківщині в ЗС СРСР" III ступеня, двома орденами Угорської народної республіки "За службу Батьківщині" в золоті, медаллю "За бойові заслуги", багатьма медалями ВС СРСР, України, відзнаками громадських організацій .
Валентин Данилович Борискіним був військовим професіоналом, високопорядною, чесним, сумлінним людиною, котрий присвятив багато років свого життя ратної праці, служінню Батьківщині та українському народу. Його завжди відрізняли доброта, людяність, турбота про товаришів. У колективі кафедри розвідки Національного університету оборони України користувався заслуженим авторитетом і повагою.
Сумуємо в зв'язку з кончиною Валентина Даниловича Борискіним, висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного, всім, хто знав Валентина Даниловича.
Ми завжди будемо пам'ятати про Валентина Даниловича і пишатися тим, що служили поруч з ним.
Правління Фонду ветеранів військової розвідки
6 лютого 2012 року ветерану військової розвідки професору кафедри розвідки Національного університету оборони України генерал-лейтенанту Борискіним Валентину Даниловичу - 70 років!
Від щирого серця вітаємо ветерана з ювілеєм і щиро бажаємо міцного здоров'я, довгих років життя і сімейного благополуччя!
правління Фонду
Нам вдалося знайти згадку в одному з журналів про підполковника Борискіним. Ось що пише полковник Динін в журналі "Юний технік" № 6 за 1978 рік у статті "Лицарі Березини":
"Розвернувшись в бойову лінію, танки, а за ними і бойові машини піхоти кинулися вперед.
Атака була потужною і швидкою. Горіла і диміла земля, гупали вибухи, а над полем бою зав'язалися повітряні каруселі. Але ось бойові машини забарилися рух, мотострільці спішилися на ходу і розсипалися в ланцюг. У всьому відчувалася тверда воля командира, керуючого підрозділами.
- Молодець Борискин, - сказав командувач військами Червонопрапорного Білоруського військового округу генерал-полковник танкових військ М. М. Зайцев.
Підполковник Валентин Борискин - командир відмінного мотострілецького полку. Йому 35 років. Він закінчив військову академію і ось уже три роки командує полком, який двічі нагороджувався вимпелом міністра оборони СРСР "За мужність і військову доблесть"
- Військова кісточка, - кажуть про Борискіним. Батько його був офіцером-арлтіллерістом, загинув навесні сорок третього року. І Валентин Данилович прийшов до військового училища за комсомольською путівкою. На вченні полк під його командуванням успішно витримав нелегкий іспит на зрілість. Зумів підполковник Борискин розгадати задум "противника", (Ось коли вже проявилися у Валентина Даниловича задатки військового розвідника!) Побудував бойовий порядок в два ешелону і в найвідповідальніший момент, коли позначився успіх, ввів в бій третій механізований батальйон, який і вирішив результат бою .
- Добре служити - наша сімейна традиція, - каже Борискин.
По стопах батька йде і син Валентина Даниловича, Юрій. Він закінчив Мінське суворовське училище, вступив до вищого загальновійськового командного. Мине небагато часу, і лейтенант Юрій Борискин буде командувати підрозділом. Як його батько. Як його дід. "