Якщо в минулому році на відкритті парламентської сесії все було чітко: тут - непатріотична влада, тут - опозиція, тут - тушки, то в цьому році все перемішалося.
Український парламент збирається після святкування 20-ї річниці Незалежності. Українського президента лають по російських телеканалах не гірше, ніж свого часу Ющенко, і дають зрозуміти, що це тільки початок. Янукович дає інтерв'ю, в якому виглядає повним гарантом української незалежності.
Українська опозиція хоче об'єднуватися, але поки не може, але дуже хоче провести інвентаризацію, щоб зрозуміти, хто власне опозиція. А Юлія Тимошенко тим часом сидить на лаві підсудних. І це вибиває ґрунт як у співвітчизників, готових підтримати владу, так і у зарубіжних єврооптимістів, готових повірити в нашу європейську перспективу.
Ось з такими роздвоєними почуттями я чекала відкриття сесії. Нардепи від БЮТ прийшли в чорних футболках з портретами Юлії Тимошенко. Олег Ляшко, який потрапив до ВР за списками БЮТ і добився політичної уваги Тимошенко своїми виступами в першому суді над нею, в цей день прийшов в Раду весь в білому, кажуть, що у нього новий прес-секретар, молоденький. Пару днів назад, коли суддя Печерського суду серед інших клопотань про взяття Тимошенко на поруки, зачитав заяву Ляшко, вона іронічно попросила суддю Кірєєва повернути йому його заяву.
Бютівці перед початком розгорнули великий ефектний плакат із зображенням Тимошенко. Втім, через кілька хвилин після того, як зайшов Янукович, фракції БЮТ і НУ-НС на знак протесту проти репресій покинули сесійну залу.
Янукович розповів про реформи, Плющ «освідчився»
Виступ пана Януковича тривало близько двадцять хвилин. Він сказав, що Україна за 20 років відбулася і утвердилася як самостійна країна. Похвалився, що розпочаті реформи, прийняті Бюджетний і Податковий кодекси, а також тим, що «Фітч» підняв нам рейтинг. Поскаржився, мовляв, першу хвилю кризи і попередні роки Україна пережила погано, в тому числі «з-за незрозумілих фінансових програм підтримки банківського сектора в 2008-2009 роках» (випад в сторону Стельмаха) і «невигідний газовий контракт, підписаний на початку 2009 року »(випад в сторону Тимошенко). Пообіцяв, що буде прийнятий закон про ринок землі і про продовольчу безпеку. Ще сказав, що він готовий розвивати громадянське суспільство і прийняти закон про громадські організації, яким вибудує контроль громадськості над владою.
Ще Янукович повідомив, що в цьому році будуть прийняті Стратегія національної безпеки і Військова доктрина і що завершується розробка концепції реформування Збройних Сил та програма її реалізації.
Про стратегічне партнерство з ЄС нічого прямо не говорив, але зауважив, що робота над лібералізацією візового режиму та адаптацією українського законодавства до європейського йде. І на завершення заявив, що потрібен новий виборчий закон (здається, знявши питання, чи буде прийнята нова (нова-стара) змішана система виборів.
Одним слово, мова була, може, і не дуже святкова, без фанфар і особливого підйому, але у справі.
Далі виступав Іван Плющ. Так, ніби він спікер омріяної ним в мріях широкої коаліції. Спочатку «освідчився», чому став частиною парламентської більшості. Мовляв, розуміє потреби і біди українського народу, що суспільних перетворень в країні не було, тому він з Рибаковим (перебіжчиком з БЮТу) створив групу «Реформи заради майбутнього». Потім запевнив, що вся країна, яка в 1991 році голосувала на референдумі за становлення держави, фактично задекларувала своє прагнення в ЄС. Порадив не сприймати поразку Ющенка як поразку національної ідеї, яка була серцевиною Майдану. Посокрушалась, що в народі світоглядні розбіжності. Строго зауважив, що зараз багато партій без власних ідеологій і що саме вони формують інститути влади. І попередив, мовляв, якщо правляча партія ігноруватиме це явище, вона буде втрачати довіру народу. Плющ, член парламентської більшості, в складі якого і КПУ, сказав, що деякі політики не можуть порвати зв'язки з принципом догматичного марксизму-ленінізму і виконують функції непримиренної опозиції.
Незрозуміло, це дуля в кишені комуністам або випад в сторону опозиції?
Потім був блискучий пасаж про те, що народ без власної історії - безбатченки. Що політика ігнорування історії недалекоглядна. Що є політики - "дядьки отєчєства чужого". Дуже гарний виступ. Але мені незрозуміло, хто ж ці дядьки, якщо не вони сиділи в ложі уряду? І якщо сиділи, то що робить в більшості пан Плющ?
У Монако пану Іванющенко добре На відкритті сесії в парламенті бувають несподівані гості. Те Рінат Ахметов завітає, то Янукович-молодший. А сьогодні був і зовсім ненавмисний гість. Народний депутат України Юрій Іванющенко, якого більше знають як Юрія Єнакіївського і якого називають по-різному. Називають одним з тих, між ким розділені основні фінансові потоки України, називають смотрящим (той кому дістається частка) над різними бізнесами в самих різних галузях України. Його оточили журналісти. Він соромився, посміхався, практично ні на одне питання не відповів.
Ні, на один таки відповів.
- Ви відпочивали влітку? І якщо так, то в Монако? - так один з журналістів законспірував слух про те, що нібито Іванющенко постійно проживає в Монако.
- У Монако теж був, - відповів той.
- І як там в Монако? А ви ще прийдете в парламент, або так, один раз завітали? А які законопроекти плануєте подавати?
Іванющенко розгублено посміхався. Не повірите, але він виглядав цілком інтелігентно, ну, так на кандидата наук, незвиклого до паблісіті.
- Бачите, є людина. Він не міф, він живий, а тепер відпустіть його, - прийшов йому на допомогу колишній генпрокурор Святослав Піскун.
- А про пана Іванющенка ходять чутки, що у нього начебто кримінальне минуле. Екс-генеральному прокурору це не перешкода для спілкування? - запитала я в Піскуна.
- Це мій товариш по фракції. Нам потрібно було поговорити, - відповів Піскун.
У перерві ми з колегами пішли в буфет (хороша новина для відвідувачів: буфет не подорожчав), де обговорювали, чи буде продовження інформаційної війни, розпочатої Кремлем проти Януковича, і зважували, що може стати підставою для українського аналога «Хрещеного батька», оприлюднення яких ще архівів з РФ буде загрожувати Януковичу.
- Вони можуть витягнути відомості про судимості, ці всі шапки і про КДБ, - говорила я.
- Я тебе прошу. На Донеччині, як і на Півдні, все пацани крали шапки. Але сиділи тільки ті, у кого батьків не було. Виборці Януковича тільки поспівчувають. Не сміши мене, тим електорат не обуриться. А що до КДБ. Ну і що? Раніше було як? Поїхав за кордон, то вже повинен писати звіт в КДБ, виборець на це не зверне увагу, - переконував мене аналітик, з числа записних патріотів.
Як це не дивно, мої співрозмовники погоджувалися, що за рейтингом президента може швидше вдарити чергове подорожчання, ніж гіпотетичне кіно про судимості, подробиці становлення його бізнесу або дружба з Юрою Єнакіївським.
- У Донбасі поважали за силу. А прояви сили і харизми приводили до проблем з правоохоронцями.
Опозиція почала самоочищатися? - Виступ президента закінчилося обіцянкою прийняти нове виборче законодавство. Значить, питання про змішану систему виборів вирішено? - це питання задавала я пізніше різним нардепам з Партії регіонів.
Вони ухилялися від прямої відповіді, але не заперечували. Мені відповідали, що зазвичай фракція голосує одноголосно за рішення президента.
У кулуарах були дуже мало представників опозиції. Бютівці пішли під Печерський суд. Нунсівці готувалися до засідання свої фракції. Саме сьогоднішнім засіданням мав розпочатися хоч і запізнілий, але необхідний процес «поіменної інвентаризації» опозиції. Побачивши Руслана Князевича (група «За Україну»), я підійшла до нього.
- Які закони будуть самими спірними на наступній сесії?
- Запахло виборами, тому активно обговорюватиметься закон про вибори. Влада взяла паузу в цьому питанні, можливо, хоче побачити позиції Венеціанської комісії. Рішення чекаємо в кінці жовтня. Непроста доля очікує і закон про землю. Ні у владі, ні в опозиції немає одностайної думки про нього. Ну і, звичайно, опозиція не буде терпіти політичні репресії. Два великих плаката на наших секторах в залі (свободу Тимошенко і Луценко) підтверджують, що ми не будемо терпіти. Як би влада не хотілося співпрацювати з опозицією, це неможливо. Ми будемо брати участь в обговоренні всіх законопроектів.
- Як змінилися настрої всередині парламентської зали? Які відносини між окремими представниками владної фракції і опозиції?
- Сьогодні ми майже не бачилися. Ми ж пішли із залу. Наступний тиждень буде гострою, він зніме багато питань і прояснить наші уявлення про майбутнє. Якщо в більшості не буде ніяких поступок, кроків назустріч, це буде диктувати одну поведінку. Якщо будуть компроміси, то інше. Але поки що ніяких надій на компроміс вони не дають.
Парламентський день завершувався. Олександр Єфремов, лідер парламентської більшості, давав брифінг, в якому несхвально відгукувався про роз'єднаної опозиції і говорив, що партія влади зацікавлена, щоб опозиція була єдина. Опозиція частково сиділа в Печерському суді (маю на увазі БЮТ), частково проводила засідання (НУ-НС). Як з'ясувалося пізніше, перший етап інвентаризація відбулася. П'ятнадцять нардепів НУ-НС були виключені з фракції за те, що стали частиною більшості. Тепер головне для опозиції якщо не об'єднатися, то хоча б не пересваритися. До слова, Арсенія Яценюка на цьому засіданні фракції не було.
Маша Міщенко
фото УНІАН
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Незрозуміло, це дуля в кишені комуністам або випад в сторону опозиції?Але мені незрозуміло, хто ж ці дядьки, якщо не вони сиділи в ложі уряду?
І якщо сиділи, то що робить в більшості пан Плющ?
Ви відпочивали влітку?
І якщо так, то в Монако?
І як там в Монако?
А ви ще прийдете в парламент, або так, один раз завітали?
А які законопроекти плануєте подавати?
Екс-генеральному прокурору це не перешкода для спілкування?
Ну і що?