Необгрунтованість християнських доводів про божественність Ісуса

Опубліковано 7 Чер, 2009 о 23:26 | Переглядів 4 380 | 8 коментарів

Християни, не дивлячись на розбіжності, щодо природи Ісуса, вірять, що Ісус - втілений Бог і представляють десятки обгрунтувань цього догмату, витягнутих з текстів Старого і Нового Завітів. У цих текстах Ісус названий Господом, Богом і Сином Божим. З інших текстів випливає, що Бог втілився в ньому і творив через нього. До найбільш вагомим доказам Божественності Ісуса християни відносять явлені їм чудеса - знання потаємного, пожвавлення мертвих і так далі.

Введення до обговорення доказів божественності Ісуса, що приводяться християнами

Перш ніж почати обговорення доказів божественності Ісуса, що приводяться християнами, необхідно зробити кілька важливих зауважень:

- У Священній Книзі немає жодного тексту, в якому Ісус говорить, що він - Бог або вимагає від людей поклонятися йому. Ніхто з його сучасників теж не вклонявся йому і не вважав його Богом. Вони сприймали його як пророка, в якого повірили одні і не увірували інші. Більшість іудеїв визнали його брехуном і не увірували в нього. Однак в Біблії немає ніяких підстав для того, щоб називати Ісуса Богом.

Відомий дослідник Біблії Ахмад Дідат під час однієї з телевізійних дискусій кинув виклик своєму опоненту - відомому шведському священикові, сказавши: «Я готовий покласти голову на плаху, якщо ви покажете мені в Біблії, хоча б один текст, в якому Ісус говорить про себе:« Я Бог »або:« Поклоняйтеся мені »». Як і слід було очікувати, його опонент не зміг знайти в Біблії того, про що просив Дідат.

Священик Фандарья так пояснює у своїй книзі «Ключ до таємниць» відсутність прямого визнання Ісусом своєї божественності в Новому Завіті: «Ніхто не здатний був зрозуміти цей зв'язок і це єдність до його воскресіння і вознесіння на небеса. Якби він сказав про це прямо, вони подумали б, що його людське тіло є Божественним. Ватажки іудеїв хотіли схопити його і побити камінням, і, перебуваючи поблизу від них, він не говорив прямо про свою божественність, а лише натякав на неї » [1] .

Важко припустити, що Бог міг боятися іудеїв. У страху перед ними навряд чи можна запідозрити і Ісуса. Чи не він сказав юдеям: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і молитесь довго за те приймете тяжче осудження. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; і коли це стається, то робите його сином геєни вдвоє гіршим від вас. Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: «Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий ». Нерозумні й сліпі! .. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, анісу і кмину, і залишили найважливіше в законі: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не залишати. Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та блюдо, а всередині вони повні здирства й кривди. Фарисей сліпий! Очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і праведникам прикрашаєте пам'ятники, і говорите: «якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків»; таким чином ви самі проти себе свідчите, що ви сини тих, які вбивали пророків Доповніть і ви міру провини ваших. Змії, о роде вб'є! Як ви втечете від засуду до геєнни? »(Від Матвія, 13: 23-34).

Невже після подібних звернень до іудеїв Ісус став би приховувати від людства свою справжню природу? Адже це навмисне введення в оману і обман!

- Ніхто з учнів Ісуса не рахував його Богом. Ніхто з них не вклонявся йому. Ніхто з його сучасників не рахував його більш, ніж пророком.

- Найвагоміший аргумент на користь Божественності Ісуса не зустрічається ніде, крім Євангелія від Іоанна і послань Павла, тоді як в інших трьох Євангеліях немає ясних доказів божественності Ісуса. Більш того, саме відсутність подібних доказів в трьох Євангеліях змусило Іоанна (або того, хто писав це Євангеліє від його імені) написати Євангеліє, в якому говорилося б про божественність Ісуса. І він написав те, чого не писали інші. Його Євангеліє перейнято філософією, неясністю і двозначністю, чужої тому простому суспільству, в якому жив Ісус - як відомо, його оточував простий народ.

- Відсутність вагомого доказу Божественності Ісуса змусило християн вносити зміни в нові видання Євангелія. Так, був доданий текст, однозначно вказує на існування Трійці. Це додавання внесено в 1-е послання Іоанна (5: 7), де сказано: «Бо троє свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух; і ці Троє Одно ».

Подібне спотворення було внесено в слова Павла (До Тимофія, 3:16) [2] : «Безсумнівно - велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Дусі, показав Себе ангелам, проповідано між поганами, увірували в світі, вознісся у славі». В оригіналі немає слова «Бог» - там стоїть слово «він» або «який».

Священик Джеймс Еніс розповідає про те, як і чому з'явилося це спотворення: «Одна обставина свідчить на користь читання« який »: ранні богослови не включили цей вірш у безліч віршів, які вони привели як доказ Божественності Ісуса, спростовуючи оману Арія. Що ж стосується заміни слова «який» словом «Бог» в сучасних примірниках грецької Біблії, то причина її в тому, що слова «Бог», написане в скороченій формі, і «який» пишуться практично однаково, і різниця між ними нагадує різницю між арабськими літерами «ха» і «джим» (які пишуться однаково і відрізняються лише тим, що під буквою «джим» ставиться крапка). Швидше за все, переписувачі додали це слово дрібним почерком, щоб роз'яснити сенс, в деяких списках, а в середні віки набула поширення ця версія, і у всіх списках стали писати саме так ... На відміну від старих списків, в яких є тільки слово «який» ».

Якщо прибрати спотворення і прочитати текст так, як він виглядає в оригіналі, ми виявимо, що мова йде про благочестя і богобоязливості, які проявляються в живому тілі. А сучасні переклади зробили цей вірш доказом того, що Бог втілився в Ісусі.

У католицькому списку і в перекладі на арабську це спотворення було усунуто і вийшло наступне: «Безсумнівно - велика таємниця благочестя, яке проявилося в тілі ...». Як ми бачимо, ніякого натяку на Божество Ісуса в цьому тексті немає.

Щось подібне зробили перекладачі і з Посланням Іуди. У протестантському списку, який є найбільш відомим і на який ми спиралися при складанні даного дослідження, є текст, з якого можна зрозуміти, що це про Ісуса сказано: «Того, хто міг же вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, Єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і велич, сила та влада перше всього віку, і тепер і на всі віки. Амінь »(Послання Іуди, 24-25). Насправді ж в цьому тексті йдеться не про Ісуса, а про Бога, який рятує допомогою Ісуса. У католицькому ж списку [3] цей текст виглядає наступним чином: «Того, хто міг же вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, Єдиному Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила та влада перше всього віку, і тепер і на всі віки . Амінь ».

Таким чином, з протестантської версії прибрано згадка про Ісуса, в результаті чого вийшло, що все сказане в цих двох віршах відноситься до нього, а не до Бога, і що Ісус і є «Єдиний премудрий Бог», тоді як з католицької версії слід, що все сказане відноситься до Бога - «Єдиному Богові, Спасителеві нашому».

Не виявивши в текстах Біблії доказів божественності Ісуса (мир йому), християни вдалися до спотворення текстів.

Ще одне спотворення проникло в слова Павла в «Діяннях святих апостолів». Відповідно до твердження перекладачів, він сказав (20:28): «... щоб пасти Церкву Господа і Бога, яку Він придбав Кров'ю Своєю». Виходить, що Ісус - це Бог, який придбав Церква кров'ю Своєю. Ігнатій сказав: «Ісус Христос названий Богом, а про його крові сказано, що вона є кров Бога».

Однак з правильністю та достовірністю цього читання неможливо погодитися, тому що існують різночитання: «Церква Господа (Ісуса)» або: «Ісуса Христа», або: «Господа», або «Господа і Бога». Так кажуть представники католицького ордена єзуїтів [4] .

Протоієрей Тадрус Яків Мальтійський пояснює: «У багатьох рукописах написано« Церква Бога », і в ассірійської:« Церква Господа »». Так видавці Священної Книги проігнорували ці читання і вибрали те, що їм до душі, після численних і безуспішних спроб знайти докази Божественності Ісуса ...

Шановний читач, який шукає Істину, я простягаю тобі руку, щоб нам разом неупереджено досліджувати взяті з Біблії докази Божественності Ісуса, які призводять християни.

Ці докази поділяються на шість категорій:

1) Тексти, що приписують Ісусу Божественність і Панування.

2) Тексти, які називають Ісуса сином Бога.

3) Тексти, які свідчать про втілення Бога в Ісусі.

4) Тексти, що приписують Ісусу властивості Бога.

5) Тексти, що приписують Ісусу дії Бога.

6) Чи вказують чудеса, явлені Ісусом, на його Божественність?

З книги "Бог Єдиний або Трійця"
Мункиз ібн Махмуд ас-Саккар

[1] Рахматулло аль-Гінді. Ізхара аль-хакк. Т. 3. 718-724.

[2] Те ж саме в Синодальному перекладі Біблії на російську мову.

[3] А також в Синодальному перекладі Біблії на російську мову.

[4] Ібрахім Са'ід. Шарх Бішарат Люка. С. 504.