Хвиля перейменувань вже торкнулася вулиць і міст, а тепер стрімко наближається до назв організацій. Дніпропетровський театр ім. Горького не став винятком.
За всі роки свого існування будівля, розташована на центральному проспекті Дмитра Яворницького (Карла Маркса) 97 встигло змінити не тільки назва, але функціональне призначення.
Спочатку будівля, побудоване на цій території на початку 1900-х років, було гімнастичним залом Товариства піклування про дітей. Перший міський театр був побудований на його місці в 1906-1907 роках. Тоді він отримав назву «Зимовий театр». Нова будівля в стилі «модерн» будували за проектом катеринославського губернського архітектора Федора Булацеля. У ті часи це було єдине такого масштабу будівля подібного призначення. Театральний зал на 1200 місць вміщував велику сцену, просторий партер, чотири яруси для лож, фойє тощо. Головний фасад прикрашав вигнутий фронтон і химерний декор.
У такому вигляді будівля театру існувало менше тридцяти років.
Перша Катеринославська трупа була заснована і працювала в театрі під керівництвом Е. Бєляєва. До революції в Зимовому театрі виступали знамениті артисти Федір Шаляпін, Лев Собінов, Іван Паторжинський. У 20-х роках театру присвоїли ім'я Луначарського і змінили репертуар.
У 1927 році за рішенням міської ради Дніпропетровська на базі трупи московського Малого театру був заснований Театр російської драми ім. М. Горького, який і влаштувався в колишньому «Зимовому театрі». Новий театр очолив режисер і актор Малого театру Володимир Єрмолов-Бороздин. В кінці 20-х років на сцені театру були здійснені постановки майже всіх п'єс Максима Горького, що і привласнити театру ім'я драматурга.
З 1931 року і до окупації Дніпропетровська німецько-фашистськими загарбниками, в колишньому театрі знаходився театр опери і балету (Дніпропетровський робочий оперний театр).
У 1939-1941 роках будівля театру капітально відремонтували з перебудовою головного фасаду. Нова будівля була відбудована в неокласичному стилі за проектом Олександра Красносельського. В результаті чого він набув більш класичні форми: його фасад прикрасили колони і пілястри, а на фронтоні з'явилися скульптурні зображення, виконані скульпторами Харківського художнього інституту.
Під час війни театр згорів і був зруйнований. У 1946 році руїни театру хотіли знести, так як заважали розширенню центрального проспекту.
Через три роки був розроблений проект відновлення руїн під драматичний театр. Його реалізація лягла на плечі Союзу будівельників. У 1956 році будівлю відновили з деякими змінами за проектом архітектора М. Клебанова. Спочатку в ньому знаходився Палац культури будівельників, а з 1958 року і до теперішнього часу - Дніпропетровський академічний театр російської драми ім. М. Горького.
Яким буде наступне назва театру можна тільки припускати. У місті вже проводяться громадські обговорення на тему перейменування театру.
