Адміралтейство | Історія Російської імперії

Адміралтейство

Там верфі, елінги і доки,
А в них перемог морські рядки (В. Фоломєєв)

Адміралтейство - це територія на березі моря або річки, де розташовані верфі, майстерні, склади для будівництва, спорядження і ремонту військових кораблів.

За планом Петра I

Первоначальнопервая споруда на лівому березі Неви в Санкт-Петербурзі замислювалася Петром I лише як верф. І місце було відповідне: тут раніше знаходилося село, місце було обжите, і Нева тут досить широка - зручне місце для спуску кораблів зі стапелів. Нова верф була необхідна для будівництва кораблів Балтійського флоту.

За планом Петра I

План Адміралтейства склав сам Петро I. Це була одноповерхова споруда у формі літери «П», двір був обведений внутрішнім каналом, у дворі - елінги для будівництва вітрильних кораблів. Закладено будівлю було 5 листопада 1704 р

Будівництво велося, як сказали б зараз, ударними темпами: будівельники (близько п'яти тисяч чоловік) працювали з 5 ранку до 9 вечора. У 1704-1705 рр. в конструкцію будівлі були внесені корективи - вона брала функції фортеці, так як шведи погрожували місту.

Адміралтейство на гравюрі 1716 р

Будівництвом керував А. Д. Меншиков, його помічниками були петербурзький обер-комендант Яків Брюс і Олонецький комендант Іван Якович Яковлєв, який здійснював безпосереднє спостереження Адміралтейського двору.

Навколо стін Адміралтейства вирили наповнені водою рови. Навколо фортеці створили великий луг, необхідний для огляду місцевості обстрілу в разі раптового нападу. На місці луки з часом з'явилися Олександрівський сад і площі: Сенатська, Ісаакіївська, Палацова.

1 жовтня 1705 роки над вежею з в'їзними воротами встановили шпиль - другий в Петербурзі після шпиля Петропавлівського собору. Довкола верфі було встановлено 108 гармат. Адміралтейство як фортеця остаточно було оформлено до 15 листопада 1705 р .: Адміралтейський наказ, 10 елінгів, дерев'яні склади, дерев'яна вежа в центрі.

Адміралтейство стало великим підприємством, на якому відбувався повністю весь виробничий процес побудови корабля: від заготівлі лісу до сходу корабля зі стапелів. Уже через рік було готове перше судно: 18-гарматний корабель, побудований за особистої участі Петра I. Всього під час царювання Петра тут було побудовано більше 40 кораблів. В ознаменування Полтавської перемоги Петром був закладений на Адміралтействі перший 54-гарматний корабель «Полтава», спущений на воду в середині 1712 р Государ особисто стежив за тим, як працює верф.

54-гарматний корабель "Полтава"

До 1715 року в Петербурзі було вже більше 10 тис. Кораблебудівників. Правда, спочатку це були в основному іноземці: голландці, англійці, італійці. Всіх, хто працював на верфі, селили недалеко, по іншу сторону адміралтейського луки - прості робітники в куренях, а чим вище чин - тим житло якісніше і ближче до Адміралтейства.

30 травня 1710 р при Адміралтействі в одному з її дерев'яних будівель була закладена церква в ім'я святого Ісаакія Далматського. 30 травня - день цього святого, а також день народження Петра I.

19 лютого 1711 року указом царя був створений «Хор військової музики Адміралтейського батальйону». Він складався з семи гобоїста і десяти барабанщиків.

Перебудови будівлі Адміралтейства

Перша перебудова будівлі була проведена в 1711 р У ході робіт над воротами був встановлений шпиль з корабликом, створеним голландським майстром Х. ван Болосом. Під корабликом на шпилі укріплений позолочену кулю, всередині якого знаходиться кругла кубушка з чистого золота. У ній вміщено всі зразки золотих монет, викарбуваних у Санкт-Петербурзі з моменту його заснування.

У 1732-1738 рр. була проведена друга перебудова Адміралтейства. Роботи по перебудові здійснював головний архітектор адміралтейських будівель І. К. Коробов. У 1734-1738 рр. за його проектом була зведена кам'яна башта зі шпилем висотою 72 метра. На цій висоті було встановлено кораблик-флюгер, тут він знаходиться до наших днів. Для більшої стійкості шпиля його підставу було опущено всередину обсягу будови на 12 метрів. Вежа стала витонченіше. Замість Мазанкове комор були побудовані кам'яні корпусу. В її центрі вежі знаходився арковий проїзд. Архітектурну композицію завершував восьмигранний купол з круглими годинами по чотирьох сторонах. На позолоту шпиля було витрачено 17,8 кілограмів чистого золота.

Кораблик на шпилі Адміралтейства

З 1738 р Адміралтейство стало грати містоутворюючу роль: на його шпиль орієнтувалися Невський і Вознесенський проспекти, Середня першпектива (нині Горохова вулиця). Адміралтейство стало композиційним центром знаменитого «Адміралтейського тризуба», трипроменевою системи вулиць в центрі Петербурга.

Адміралтейство при Єлизавети Петрівни

При ній місце Адміралтейства-колегії всередині вежі було зайняте церквою в ім'я Воскресіння Христового у відповідності з її указом в 1747 р Храм оформив архітектор С. І. Чевакинский. Стіни розписав архітектор Башмаков. За його ж проекту був створений різьблений іконостас, пофарбований світло-блакитному фарбою. Пілястри, рамки і вся різьблення іконостасу були позолочені. Ікони для храму написав художник Міна Колокольников.

Тоді ж на вежі Адміралтейства з'явився дзвін. На ньому був напис: «вилитий цей дзвін при Санкт-Петербурзі в Головною Артилерії 1731 році квітня 5-го дня. У ньому 59 пудів 35 фунтів ».

Кораблик-флюгер

До середини XVIII століття на Адміралтейському лузі проходили навчання солдатів і влаштовувалися народні гуляння. Фортечний канал сильно забруднився і став накопичувати стічну брудну воду. Імператриця Єлизавета Петрівна в середині XVIII століття наказала канал регулярно чистити, а луг замостити. Повністю Адміралтейський луг був замощений тільки до кінця царювання Катерини II.

Адміралтейство при Катерині II

При Ганні Іоанівні і Єлизавети Петрівни будівництва флоту не додавалося великого значення, тому, коли до влади прийшла Катерина II, вона отримала в спадок відсутність практично як флоту, так і моряків. Але в липні 1769 з Петербурга вийшла ескадра з 15 судів, верф відновила роботу.

У 1777 р в Петербурзі сталася руйнівна повінь, після якого вежа Адміралтейства стала використовуватися в якості сигнальної: в разі початку повені на ній днем ​​вивішувалися прапори, а вночі ліхтарі. При цьому обов'язково стріляли з гармат.

13 травня 1783 року на території Адміралтейства сталася велика пожежа. Була небезпека поширення пожежі на Зимовий палац, але його вдалося запобігти, однак Катерина II вирішила перенести верф на територію Кронштадта. Але цьому чинила Адміралтейства-колегія: спочатку чиновники затягли проект перекладу Адміралтейства в Кронштадт, а потім склали кошторис в 9 мільйонів рублів. Катерина II вирішила, що це занадто дорого, тому були відпущені кошти на ремонт і організацію додаткових протипожежних заходів, ці заходи були завершені вже за Павла I.

До смерті Катерини II на вежі Адміралтейства щодня влаштовувалися полуденний концерти у виконанні оркестру Адміралтейства.

Адміралтейство за Павла I

Як відомо, Павло I пристрасно любив все військове, тому при ньому фортифікаційні споруди навколо Адміралтейства були приведені в порядок. Вали стали вище, канали прочищені, луг укритий дерном. На кутових бастіонах встановили нові зруби з флагштоками для підйому прапорів Мальтійського ордена.

Указом імператора в 1798 р було засновано Училище корабельної архітектури для підготовки фахівців «для добробуту Балтійського і Чорноморського флотів». У його веденні був і Адміралтейський оркестр.

Адміралтейство в XIX столітті

Адміралтейство на початку XIX століття

До початку XIX століття стара будівля Адміралтейства виявилося в самому центрі столиці і не відповідало статусу місця, не гармоніювало з Зимовим палацом і іншими архітектурними ансамблями Петербурга. У 1806 р за указом Олександра I до проектування нового будівлю Адміралтейства приступив архітектор А. Д. Захаров. Він блискуче впорався зі своїм завданням: перебудував Адміралтейство майже повністю, залишивши лише витончену башту зі шпилем. Фортифікаційні споруди у верфі були знищені, на їх місці розбитий бульвар (нині на цьому місці розташований Олександрівський сад). Зберігши план вже існуючого будинку, Захаров створив нове, грандіозна споруда, надавши йому величний архітектурний вигляд і підкресливши його центральне положення в місті.

Робота по реконструкції Адміралтейства проходила в кілька етапів. Ближче до Зимового палацу облаштовувалися житлові кімнати вищого командного складу Морського міністерства, а вони відбувалися багатшими, ніж інші. На другому поверсі розмістили квартиру Морського міністра, була спроектована парадні сходи. Вона прикрашена скульптурами Афіни Паллади і Геркулеса.

До наших днів збереглися інтер'єри і меблі, деякі елементи декору.

Були зламані все елінги, майстерні перевели на іншу територію. Захаров побудував третя будівля Адміралтейства, яке стало символом морської могутності Росії. Довжина головного фасаду - 408 метрів. Висота вежі зі шпилем залишилася колишньою - 72 метри. Кораблик вагою в 65 кілограмів покритий двома кілограмами чистого золота. Він діяв як флюгер. Конструкція КОРОБІВСЬКИЙ вежі залишилася ціла.

Адміралтейство зберегло первісний план з двох П-образних корпусів. Будівля багато оздоблено скульптурами. Перед вежею встановлені дві скульптури, що зображують молодих жінок, які тримають небесні і земні сфери. На кутах першого ярусу вежі знаходяться статуї античних героїв: Олександра Македонського, Ахілла, Аякса і Пірра. Вони були виконані з Пудозький каменю скульптором Ф. Ф. Щедріним. Над колонадою 28 скульптурних алегорій: вогонь, вода, земля, повітря, чотири пори року, чотири сторони світу, богині Ізіда (покровителька кораблебудування) і Уранія (муза астрономії). У створенні скульптур брали участь С. С. Піменов, В. І. Демут-Малиновський, А. А. Анісімов.

Центральна вежа Адміралтейства прикрашена горельєфом «Заклад флоту в Росії» скульптора І. І. Теребенева. У центрі зображений бог морів Нептун, який передає свій тризуб (емблему влади над морем) Петру I. Близько царя варто Мінерва, яка дивиться на німфи і тритонів, зайнятих будівництвом кораблів. У 1812-1813 рр. Теребенев створив горельєфи для чотирьох фронтонів. З боку Зимового палацу встановили «Геній Слави, що вінчає науки», з боку Сенатській площі - «Геній Слави, що вінчає військові подвиги». Східний портик головного фасаду прикрашений горельєфом «Феміда, увінчуються праці художника», а західного - «Феміда, награждающая за військові і морські подвиги».

Архітектор Захаров помер в 1811 р Роботу до 1823 року завершили його помічники.

У верхній частині з 12 грудня 1821 р працювала церква з головним вівтарем в ім'я святого Спиридона Триміфунтського. Домова Надбрамна церква була освячена в ім'я святих Єлизавети та Захарія. Її приміщення зберігається і в наші дні.

7 листопада 1824 р знову сталося страшна повінь, і після цього у східного павільйону Адміралтейства на дерев'яному підвищенні поставили 24-фунтову гармату. Вона сповіщала жителів про прибуття води трьома пострілами, а ліхтар на куполі Адміралтейства використовувався в якості пожежної каланчі: тут чергував вартовий.

Після закриття верфі перестали бути потрібними обслуговуючі його канали. На місці Адміралтейського каналу в 1810-х роках з'явився Конногвардейский бульвар.

"Люблю тебе, Петра створіння ..."

Люблю тебе, Петра створіння,
Люблю твій строгий, стрункий вид,
Неви державне протягом,
Береговий її граніт,
Твоїх огорож візерунок чавунний,
Твоїх замислених ночей
Прозорий сутінок, блиск безмісячні,
Коли я в кімнаті моєї
Пишу, читаю без лампади,
І ясні сплячі громади
Пустельних вулиць, і світла
Адміралтейська голка ... (О. С. Пушкін «Мідний вершник»).

У 1872 році морське училище було переведено в Кронштадт.

Будівництво вітрильних кораблів на Адміралтейській верфі тривало до 1844 року. Надалі в будівлі залишилися тільки установи флоту: Морське міністерство, Головний морський штаб, Головне гідрографічне управління, Адміралтейський собор.

після революції

З червня 1917 року тут знаходився Центрофлот - центральний демократичний орган флоту, що підтримує Тимчасовий уряд. Після Жовтневої революції він перейменований у Військово-морський революційний комітет (ВМРК).

У 1932-1933 рр. в будівлі розміщувалася Газодинамічна лабораторія - конструкторське бюро з розробки ракетних двигунів.

З 1925 р в приміщенні знаходиться Вище військово-морське училище ім. Ф. Е. Дзержинського. До кінця 2008 р там же знаходився і штаб Червонопрапорної Ленінградської військово-морської бази.

І зараз…

31 жовтня 2012 р Головний штаб ВМФ офіційно переїхав в будівлю Адміралтейства. У той же день на будівлі було піднято Андріївський прапор, офіційно символізує присутність тут вищого військово-морського командування.

Адміралтейство є об'єктом культурної спадщини Російської Федерації.

Адміралтейство. сучасна фотографія