- Вік відповідальності за російськими законами Дата публікації: 2014-06-22 Рубрика: Правовий захист:...
- Вік адміністративної відповідальності
- Вік цивільно-правової відповідальності
Вік відповідальності за російськими законами
Дата публікації: 2014-06-22
Рубрика: Правовий захист: лікнеп Автор: Володимир Чикин
Як відомо, повнолітнім вважається громадянин, який досяг вісімнадцяти років. З цього віку особа підлягає призову на військову службу, має право голосувати на виборах і референдумах, укладати шлюб, в повній мірі вступати в договірні відносини. Вік відповідальності - кримінальної, адміністративної, цивільно-правової - з повноліттям не збігається.
Вік кримінальної відповідальності
Кримінальної відповідальності підлягає особа, яка досягла на час вчинення злочину шістнадцятирічного віку.
За вчинення деяких злочинів Кримінальним кодексом РФ цей віковий межа знижений. З чотирнадцятирічного віку кримінальна відповідальність настає за:
- вбивство (стаття 105),
- умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю (стаття 111),
- умисне заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю (стаття 112),
- викрадення людини (стаття 126),
- згвалтування (стаття 131),
- насильницькі дії сексуального характеру (стаття 132),
- крадіжку (стаття 158),
- грабіж (стаття 161),
- розбій (стаття 162),
- вимагання (стаття 163),
- неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання (стаття 166),
- умисні знищення або пошкодження майна при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 167),
- терористичний акт (стаття 205),
- захоплення заручника (стаття 206),
- завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму (стаття 207),
- хуліганство при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 213),
- вандалізм (стаття 214),
- розкрадання або вимагання зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (стаття 226),
- розкрадання або вимагання наркотичних засобів або психотропних речовин (стаття 229),
- приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення (стаття 267).
За деякими злочинів відповідальність настає з вісімнадцяти років. Наприклад, статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, карається, якщо вчинене особою старше вісімнадцяти років. Аналогічно - за розпусні дії без застосування насильства по відношенню до особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, за втягнення неповнолітніх у вчинення злочинних або антигромадських дій.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка хоч і досягло відповідного віку, але не могло внаслідок відставання в психічному розвитку усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.
Залучення неповнолітніх до кримінальної відповідальності має деякі особливості. Зокрема, неповнолітній вік розглядається як пом'якшувальну обставину при призначенні кримінального покарання.
Вік адміністративної відповідальності
Адміністративна відповідальність (відповідальність, передбачена Кодексом про адміністративні правопорушення) настає з шістнадцяти років. До слова, такий же вік - при здійсненні податкових правопорушень.
З урахуванням конкретних обставин справи і даних про особу, що вчинила адміністративне правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, комісією у справах неповнолітніх зазначена особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності з застосуванням до нього заходи впливу, передбаченої законодавством про захист прав неповнолітніх.
Примітно, що за появу неповнолітніх у віці до шістнадцяти років в стані сп'яніння в громадських місцях а 
дміністратівную відповідальність несуть їхні батьки або інші законні представники: штраф від трьохсот до п'ятисот рублів.
Вік цивільно-правової відповідальності
Йдеться про відшкодування шкоди особистості або майну громадянина, або майну юридичної особи.
За шкоду, заподіяну неповнолітнім, яка не досягла чотирнадцяти років, відповідають його батьки (усиновлювачі) або опікуни.
Після досягнення чотирнадцяти років громадянин самостійно несе відповідальність на загальних підставах. Але в разі, коли у неповнолітнього віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років немає доходів або іншого майна, достатніх для відшкодування шкоди, шкода має бути відшкодована повністю або в відсутньої частини його батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.
