Голова Народних зборів Чечні Дукваха Абдурахманов заявив в понеділок в Грозному, що прискорити процес стабілізації обстановки на Північному Кавказі можна об'єднанням Чечні, Інгушетії і Дагестану Експерти розцінили заяву Абдурахманова, який ніколи не був самостійним діячем, як якийсь "пробний камінь", запущений прем'єр-міністром Рамзаном Кадировим і його покровителями в Москві
Кремлівські адепти федеративної реформи на користь укрупнень виявилися в делікатному становищі: з одного боку, ідея Абдурахманова і Кадирова лежить в руслі загальної стратегії центру в регіонах, з іншого - збігається з намірами непримиренних бойовиків
Голова Народних зборів Чечні Дукваха Абдурахманов заявив в понеділок в Грозному, що прискорити процес стабілізації обстановки на Північному Кавказі можна об'єднанням Чечні, Інгушетії і Дагестану. Експерти розцінили заяву Абдурахманова, який ніколи не був самостійним діячем, як якийсь "пробний камінь", запущений прем'єр-міністром Рамзаном Кадировим і його покровителями в Москві.
Тільки таким чином можна вирішити проблеми кордонів між двома республіками, запевняє Абдурахманов. Він назвав історичною помилкою ліквідацію Чечено-Інгушської АРСР в 90-х роках минулого століття. На його думку, возз'єднання "назавжди викорінить можливі осередки напруженості" в регіоні, дозволить врегулювати залишився не вирішеним після розпаду Чечено-Інгушетії питання встановлення адміністративного кордону між двома республіками і юрисдикції Сунженського району.
З Абдурахмановим згоден і президент Чечні Алу Алханов: "Я не думаю, що це питання сьогодні стоїть так гостро, але в будь-якому випадку об'єднання для братніх народів, якими є чеченці і інгуші, буде у всіх сенсах тільки на користь".
- Північний Кавказ об'єднували імам Шаміль, Шаміль Басаєв, Рамзан Кадиров
- Спірна ділянка - Сунженський район
- Сенатор Шарандін: об'єднання нереально
Кремлівські адепти федеративної реформи на користь укрупнень виявилися в делікатному становищі: з одного боку, ідея Абдурахманова і Кадирова лежить в руслі загальної стратегії центру в регіонах, з іншого - збігається з намірами непримиренних бойовиків, відзначає газета GZT.ru .
У полпредстве в ЮФО заяву Абдурахманова сприйняли не без подиву. "Поки ніякі об'єднавчі ініціативи нами не розглядаються, - заявили в апараті повпредства. - Більш того, зовсім недавно Дмитро Козак недвозначно заявив про їх неактуальність". 15 квітня Козак спростував чутки про об'єднання Краснодарського краю з Адигеєю, заявивши: "Я не вважаю, що на півдні Росії є хоча б один суб'єкт, де це завдання стоїть як першочерговий".
Та й інгуші, незважаючи на братські почуття двох народів, явно не в захваті від перспективи жити одним будинком, відзначає видання. "Ми вже це проходили. Було дві республіки, потім так зване об'єднання, причому ніхто ні чеченців, ні інгушів не питав, чи потрібно нам це", - ще в серпні 2002 року говорив президент Інгушетії Мурат Зязіков. Його позиція з тих пір не змінилася.
Спірна ділянка - Сунженський район
Теоретично можливе об'єднання дозволить врегулювати залишився не вирішеним після розпаду Чечено-Інгушетії питання встановлення адміністративного кордону між двома республіками і юрисдикції Сунженського району.
Вперше питання про Сунженському районі, який влада кожної з республік вважають своїм, виник в 1992 році, нагадує "Комерсант" . "При поділі сусіди в односторонньому порядку провели межу і встановили на цій території свою юрисдикцію", - заявив Абдурахманов, зазначивши, що район повинен був залишитися в межах Чечні, як це було до об'єднання автономій в 1934 році. Ситуація ускладнювалася тим, що влада Ічкерії розглядали кордон з Інгушетією як державну, а Росію - як іноземна держава. Однак назріває суперечка було вирішено полюбовно: в Сунженському районі були засновані дві адміністрації - чеченська і інгушська, в підпорядкуванні кожної з яких були населені пункти, заселені відповідно чеченцями і інгушами.
В черговий раз територіальну суперечку спалахнув в 1997 році, коли незалежну Ічкерія очолював Аслан Масхадов. Тоді Грозний висловив обурення тим, що інгушські влади пересунули міліцейські пости в Сунженському районі в глиб чеченської території, а ічкерійськими парламент зажадав визначення держкордону з Росією.
Однак після зустрічі Аслана Масхадова з президентом Інгушетії Русланом Аушевим конфлікт вирішився мирно: інгушська сторона погодилася перенести міліцейські пости на колишнє місце, а влади Ічкерії погодилися залишити інгуський ділянку кордону з Росією прозорим.
У березні 2003 року глави Чечні і Інгушетії підписали протокол, згідно з яким під юрисдикцію Чечні відходили селище Серноводське і станиця Ассиновська Сунженського району, а інша його територія - під юрисдикцію Інгушетії. Проте в червні минулого року проблема кордону була піднята знову: влада Чечні звернулися до повпред Козаку з проханням допомогти у визначенні адміністративного кордону з Інгушетією, пославшись на необхідність проведення виборів до органів місцевого самоврядування.
Але оскільки на той момент в Чечні був відсутній парламент, який повинен призначати вибори в органи МСУ, питання про кордон був відкладений. Після обрання в минулому році чеченського парламенту і питання про кордон, і питання об'єднання з сусідами в Чечні піднімають вперше.
Сенатор Шарандін: таке об'єднання нереально
Глава комітету з конституційного законодавства Ради федерації Юрій Шарандін назвав безперспективною ідею про об'єднання Чечні, Інгушетії і Дагестану в єдиний регіон. "Обстановка, яка склалася на сьогодні в Чечні, Дагестані та Інгушетії, чи не свідчить ні про політичну, ні про економічну стабільність", - сказав Шарандін.
Як повідомляє "Інтерфакс", при цьому він зазначив, що об'єднання - це завжди досить складний в політичному і економічному плані процес. "Накладення одних складнощів на інші при об'єднанні цих трьох республік в єдиний суб'єкт може привести до непередбачуваних і негативних результатів. Тому вважаю цю ідею безперспективною", - підкреслив Шарандін.
