Статті 18-07-2011, 16:33
В Україні стартувала пенсійна реформа. Парламент схвалив її перший етап: підвищення пенсійного віку і необхідного стажу для виходу на пенсію. Далі, влада протягом 2-х років обіцяє ввести другий і третій рівні пенсійної системи (обов'язкові і добровільні відрахування в недержавні пенсійні фонди). Також очікується посилення урахування страхового стажу - повний перехід на персоніфіковану систем у.
Відкладається до ОСТАННЬОГО
Перша «половинна» реформа пенсійної системи була проведена ще 9 липня 2003 року шляхом ухвалення закону « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ». Цей закон вступив в силу з 1 січня 2004 року, проте не скасував всі положення Закону України « Про пенсійне забезпечення »Зразка 1991 року - влада відклала« на потім »питання пільгових пенсій і ряд інших скандальних ініціатив на кшталт підвищення віку виходу на« заслужений відпочинок ». Тоді це можна було собі дозволити: пенсії були копійчаними, зате були накопичені запаси бюджетних коштів. Втім, ці запаси почали швидко танути, коли Віктор Янукович ввів перед президентськими виборами-2004 доплати до прожиткового мінімуму, а переміг Віктор Ющенко потім легалізував відповідно до ст. 46 Конституції розмір мінімальної пенсії в сумі не нижче прожиткового мінімуму.
«За бортом» пенсійної системи тоді залишалися від 5 до 7 млн. Громадян, що займалися дрібним бізнесом і сплачували єдиний податок. На їх рахунок було дві думки. Перше аргументувалось тим, що раз держава не змогла створити робочі місця, і громадяни їх вирішили це питання самі, то влада повинна вирішити хоча б питання пенсійного забезпечення - взяти фінансове навантаження на себе, тому що «єдиноподатники» в ПФ платили недостатньо.
Друга думка полягала в тому, що підприємці повинні самі оплачувати своє пенсійне майбутнє. Про це «Східний варіант» докладно писав у статті « Пенсійна колізія: чи потрібно приватним підприємцям сплачувати до Пенсійного фонду ». Фактично, крапку в цій суперечці поставила команда Віктора Януковича, який зобов'язав підприємців платити пенсійні внески в необхідному обсязі Законом України « Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» »Від 8 липня 2010 року.
ЗВІДКИ ДЕФІЦИТ?
Проблеми Пенсійного Фонду України стали хронічними з 2005 року, коли зростання пенсій став випереджати зростання фонду оплати праці, і, відповідно внески не покривали витрат. Але чиновники не афішують один важливий факт, а саме - передачу виплат «государевих» пенсій до Пенсійного Фонду України. Раніше пенсії військовим платили в військкоматах, міліціонерам - в управліннях фінансових ресурсів та економіки УМВС і так далі. Ті ж пенсії військових в 2010 році склали 31,8 млрд. Витрат з приблизно 191,5 млрд. Грн. всій витратної частини Пенсійного Фонду України. Тобто в країні, ні з ким не воює і з розваленої армією шоста частина витрат на пенсії йде військовим. Передача повноважень з видачі спецпенсій серйозно розбалансувала бюджет ПФ.
Кілька років держава мовчки дотувала ці виплати. Однак, в останні роки цей рядок витрат стала просто катастрофічно великий і дійшла до третини всього ПФ. Ситуація дійсно зайшла в глухий кут. Влада почала «бити в дзвони»: мовляв, необхідно збалансувати доходи і видатки Пенсійного Фонду України.
І все ж проблема загострення дефіциту і відсутності дотацій викликана не цим. Точніше, не тільки цим. Свій внесок, наприклад, внесла і інтенсивна підготовка до чемпіонату з футболу Євро-2012. Замість дотацій пенсіонерам а-ля Тимошенко, команда Віктора Януковича перекинула всі фінансові резерви на будівництво стадіонів та інші інфраструктурні проекти, а на дотації ПФ грошей просто не залишилося. Фінансувати величезний дефіцит України Міжнародний валютний фонд не буде. Бюджетний питання стало ребром - або Євро-2012, або дотації Пенсійному Фонду України. Команда Віктора Януковича вибрала Євро-2012 і, відповідно, взяла на себе зобов'язання провести пенсійну реформу в Україні. А об'єкти Євро-2012 будуються за процедурою закупівлі в одного учасника, на яких «правильні» бізнесмени заробляють мільйони і мільярди.
ПРАЦЮВАТИ ДО КІНЦЯ
Підвищення пенсійного віку було однією з найбільш негативних новел пенсійної реформи. Але насправді ситуація зараз ще гірша: в Україні особи, які вийшли на пенсію до досягнення загального пенсійного віку становлять 48% від кількості пенсіонерів. Фактично, майже кожен другий вийшов на пенсію раніше і радісно користувався, так би мовити, пенсійної дотацією, в якійсь мірі компенсувати низький рівень зарплат в Україні.
До числа таких «щасливчиків», наприклад, відносяться військові та міліціонери, яким необхідно було мати певну вислугу (в основному 20 років, хоча для деяких категорій - 25 або досягти граничного віку в 45 років). Варто враховувати ще й той фактор, що для деяких професій один рік стажу йшов півтора або навіть два. Ця пільга в рамках пенсійної реформи збережена, але вимоги до терміну вислуги будуть поступово зростати - якщо до кінця серпня-2011 можна стати пенсіонером, прослуживши 20 років, то до кінця серпня-2012 року треба буде служити вже 20 років і 6 місяців, до серпня -2013 - 21 рік і так далі. Всього вимоги до вислуги до 2020 року досягнуть 25 років.
Право дострокового виходу на пенсію робило більш престижною службу в воєнізованих структурах, адже дозволяла в працездатному віці «відійти від справ», маючи при цьому стабільний дохід. Якщо в стаж включалася навчання, то вже в 38-40 років можна було отримувати пенсію. Фактично рання пенсія і була не останньою причиною, через яку терпіли нестерпні умови праці та низьку, якщо не сказати мізерну, зарплату.
Крім того, є ще списки шкідливих професій №№1 та 2 .
Так, за списком №1 (робочі, зайняті на підземних роботах, у виробництві коксу, вибухових речовин, переробці нафти, газу, хімічному виробництві та інших) на пенсію виходили на 10 років раніше за наявності 10 років стажу (чоловіки - в 50 років, жінки - в 45), а за списком №2- на 5 років раніше.
Також право вийти на пенсію раніше терміну мали шахтарі і представники інших гірських профессійнезавісімо від віку за умови наявності 20-25 років стажу. Тобто пішов вчитися в гірниче училище в 17 років - і вже у віці 37-42 років вже можна було виходити на «заслужений відпочинок».
Всі ці пільгові пенсії об'єднує одне: низька зарплата в пекельних умовах праці (у гірників - пил підземних виробок і загроза обвалу, у хіміків - шкідливі випари, у силовиків - постійне психологічні тиск і загроза стати «крайнім»), неповне і неякісне забезпечення (невидача форми, погана охорона праці) і жадана рання пенсія, заради якої це все, власне, і терплять. Це своєрідне замкнене коло - машиністу стриперного крана на меткомбінаті можна платити 1500 грн. при всіх отруйних випарах нагрітого металу і психологічному навантаженню в ході безперервного технологічного процесу, і при цьому бути абсолютно впевненим, що робітник не звільниться, поки не запрацює «пільговий стаж» і не почне отримувати пенсію. А потім залишиться, щоб отримувати ще й зарплату.
Але, по суті, не можна пенсійною системою стимулювати низькі зарплати. Власники промпідприємств з шкідливими умовами праці і держава в силових структурах повинні платити нормальну зарплату, а не змушувати працювати на мізерну заради ранньої пенсії.
ПЕНСІЙНИЙ Офшор
Залишається в пенсійному законодавстві справжній «пенсійний офшор» - таке поняття, як «максимальний розмір доходу з якого виплачуються внески на обов'язкове соціальне страхування». Зараз він встановлений на рівні 10 тис. Грн. Відповідно, з доходів більше цієї суми збір в ПФ не сплачується. Аргумент один: якщо брати внески з високих доходів, то доведеться платити і відповідні пенсії по персоніфікованої системи. У цьому контексті як раз було б доречним застосування норми максимального рівня пенсій.
Влада відзвітувала, що 9 липня було вирішено ввести максимальний розмір пенсії в 10 мінімальних. Хоча в тій же Польщі - члені Євросоюзу і більш заможної зараз країні, ніж Україна, - розмір максимальної пенсії за все 6 мінімальних.
Всі ідеї регіоналів про введення максимуму або його оподаткування не вирішують одну проблему - згідно зі статтею 22 Конституції України «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження зміст і обсягу наявних прав і свобод».
Тобто, заспокоївши громадськість введенням максимуму, влада фактично заклала «міну»: спочатку будуть вважати, що проблема вирішена - але незабаром все VIP-пенсіонери (колишні депутати, міністри, чиновники) відсудять свої 15 - 50 тис.
Тобто вирішення проблеми існуючих максимальних пенсій (в десять разів вище навіть середньої зарплати по країні) так влада не придумала і не озвучила.
Якби влада пішла на те, щоб ввести повні пенсійні внески для багатих, скасувати планку в 10 тис., І встановити розмір максимальної пенсії - і внесків б в ПФУ точно б додалося. А головне, стало б більше соціальної справедливості. Дало б це загрозу більшої тінізації великих доходів? Навряд чи, адже більша їх частина і так в тіні.
ЗАВДАННЯ - легалізувати зарплати
Ніяка пенсійна реформа, за великим рахунком, не вирішить проблему Пенсійного фонду, поки не скоротяться масштаби тінізації економіки України. Якби з усіх зарплат платилися пенсійні внески, дефіцит Пенсійного Фонду України був би не таким масштабним. Не останню роль в цьому грає великий розмір пенсійних внесків - 1/3 від фонду оплати праці - це витрати, які лягають на легального роботодавця. Влада може вирішити цю проблему, лише скоротивши ставку податку, поширивши її на всі доходи, збільшивши мінімальну зарплату і реалізувавши комплекс жорстких заходів. Саме комплекс, щоб ці заходи дали результат.
Зокрема, ще 20 травня 2010 змінено Закони України « Про державну податкову службу »(Норми включені тепер до Податкового кодексу з 1.01.2011), КЗпП і Закон України « Про оплату праці ». Суть поправок в тому, що державні органи тепер наділені повноваженнями виявляти нелегально працюючих громадян і припиняти це. До того ж, зараз лобіюються зміни, якими до кримінальних справ хочуть додати ще і стягнення при виявленні такого працівника цілого річного фонду оплати праці.
По суті, з переліку необхідних заходів влада зробила тільки одне - посилила законодавство про працю і розв'язала кампанію проти нелегального працевлаштування. А значить, реформи знову проводять лише наполовину.
Фото: nkag.org.ua
Богдан Бондаренко, спеціально для "Східного варіанта",
Дало б це загрозу більшої тінізації великих доходів?