Нещодавно в Києві відбулося розширене засідання Координаційної ради з організації спільних робіт державного підприємства «Конструкторське бюро« Південне »і наукових установ Національної академії наук України.
Це засідання вели співголова Координаційної ради від КБ «Південне» - генеральний конструктор, академік НАНУ Олександр Дегтярьов і перший віце-президент Національної академії наук - академік НАНУ Антон Наумовець.
Провідні фахівці КБ «Південне» і вчені академічних інститутів НАНУ в своїх виступах не тільки розповідали про співпрацю в різних актуальних роботах, виконуваних в нинішньому році, але і обговорили і в основному схвалили проекти перспективного плану спільної науково-дослідницької діяльності на майбутнє п'ятиріччя і річного плану на 2018 й.
Багатогранний пошук-2017 і перспективи 2018-2022
У плані спільних робіт на 2017-й - близько сімдесяти позицій, а виконують все намічене в партнерстві з КБ «Південне» майже три десятки наукових установ НАНУ. Тому обмежимося тут лише декількома прикладами з різних напрямків цієї співпраці.
У відділі міцності КБ «Південне» розроблена методика випробувань на міцність маршових двигунів ракет на твердому паливі. А запропонованої конструкторським бюро програмою цих досліджень передбачено виготовлення модельних вуглепластикових оболонок для таких випробувань, що проводяться на експериментальній базі Інституту проблем міцності імені Г. С. Писаренка в Києві і експериментальній базі КБ «Південне» в Дніпрі.
Циліндрична углепластиковая оболонка - зразок одного з компонентів корпусу твердопаливного ракетного двигуна - у випробувальній установці
Випробування включають вплив на ці зразки комплексних навантажень (розтяг, стиск, внутрішній тиск) після імітації експлуатаційних факторів - з визначенням відбуваються під їх дією змін фізико-механічних характеристик композиційних вуглецевих матеріалів.
Спільно з науковцями Інституту проблем матеріалознавства імені І. Францевича (Київ) фахівці КБ «Південне» розробили технологію отримання нового жаростійкого дисперсно-зміцненого матеріалу на основі ніобію і створили вакуумну установку для його спікання.
Вакуумна установка для спікання нового жаростійкого дисперсно-зміцненого сплаву на основі ніобію
Досвідченим конструкторсько-технологічним бюро Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона (Київ) разом з КБ «Південне» розроблені технології та обладнання для лазерного зварювання і лазерної наплавки соплових блоків рідинних ракетних двигунів, виготовлених з нержавіючої сталі і титанових сплавів.
Лабораторний стенд для відпрацювання технології лазерного зварювання соплових блоків рідинних ракетних двигунів
Вчені ІКД - знаходиться в Києві Інституту космічних досліджень (він є організацією подвійного підпорядкування: підвідомчий і НАНУ, і Державному космічному агентству України) спільно з колегами з КБ «Південне» продовжують роботи з підготовки космічного експерименту «Іоносат-Мікро», який намічається реалізувати з використанням майбутнього супутника «Мікросат-М». Для нього у Львівському центрі ІКД і в деяких інших організаціях створюється різна бортова службова і наукова апаратура.
Супутник «Мікросат-М», призначений для проведення космічного експерименту «Іоносат-Мікро»
Продовжується співпраця конструкторського бюро «Південне» з розташованої на околиці столиці України Головною астрономічною обсерваторією НАНУ. Фахівці ДАТ разом з партнерами з Дніпра здійснюють роботи, пов'язані з підготовкою космічного експерименту «Аерозоль-UA». Його завдання - дослідження в атмосфері аерозолів, які є одним з найменш вивчених її компонентів. А мета таких досліджень - створення в перспективі бази даних про основні характеристики тропосферних і стратосферних аерозольних і хмарних частинок і їх глобальному просторовому і тимчасовому розподілі в атмосфері Землі.
Така база даних потрібна для оцінки впливу цих факторів на погоду і клімат нашої планети, а також на ступінь забруднення навколишнього середовища. Експеримент планується проводити з використанням скануючого поляриметра «СканПол» (розробка Головної астрономічної обсерваторії), а також панорамної камери «панк». Фахівці КБ «Південне» проаналізували можливість установки цих приладів на мікросупутникових платформу YUZHSAT, яка розробляється в цьому конструкторському бюро.
Одна з перспективних - розробка в Дніпрі фахівцями Інституту технічної механіки (він подвійного підпорядкування: підвідомчий НАНУ і ДКАУ) разом з земляками і колегами з конструкторського бюро «Південне» проекту створення гальмівного надувного пристрою (ТНУ). Воно може бути використано для відведення з навколоземних орбіт в щільні шари атмосфери різних космічних об'єктів, в тому числі відпрацьованих супутників і останніх ступенів ракет-носіїв.
Гальмівний надувне пристрій для відведення з навколоземних орбіт в щільні шари атмосфери космічних об'єктів, що розробляється Інститутом технічної механіки спільно з КБ «Південне»
Це пристрій намічається виконати в формі конічної тонкостінної оболонки, яка буде складатися з надувних торові оболонок. А приєднувати таке ТНУ до уводімой з орбіти об'єкта пропонується за допомогою трьох-чотирьох строп. Коли пристрій буде розгортатися, площа його перерізу різко збільшиться, внаслідок чого зросте сила аеродинамічного опору, - і космічний об'єкт почне поступово уводиться з орбіти.
Вчені з різних академічних інститутів НАНУ співпрацюють з фахівцями КБ «Південне» не тільки в наукових космічних дослідженнях і розробках для космічної техніки, але в створенні бойових ракет для потреб оборони нашої країни, в тому числі в удосконаленні сучасних оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) і зенітних ракетних комплексів (ЗРК).
У рішенні Координаційної ради, прийнятому на засіданні після завершення обговорення, відзначено, що спільні дослідження проводяться відповідно до щорічних планів, незважаючи на труднощі, зумовлені обмеженістю держбюджетного фінансування. У тому числі по ряду робіт їх фінансове забезпечення здійснюється за рахунок внутрішніх резервів, а також в рамках окремих цільових комплексних програм Національної академії наук України. Конструкторському бюро «Південне» рекомендовано продовжити і розширити практику залучення наукових установ НАНУ в якості співвиконавців конкретних дослідно-конструкторських робіт.
Що ж стосується в основному схваленого проекту перспективного плану спільної науково-дослідницької діяльності на майбутнє п'ятиріччя (2018-2022 рр.), То вирішено, що він буде доопрацьований і затверджений співголовами Координаційної ради до 1 грудня цього року.
У цьому п'ятирічному плані передбачено ряд тематичних напрямків співпраці вчених НАНУ і творців ракетно-космічної техніки, включаючи такі, як «Загальні питання перспективних проектів», «Балістика, аеродинаміка і теплообмін», «Навантаження і міцність конструкцій», «Нові матеріали і технології» , «Твердопаливні рухові установки», «Рідинні ракетні двигуни», «Супутникові системи наукового і спеціального призначення, системи телевимірювань», а також деякі інші.
Нагорода і нагороджені
Міжнародна академія астронавтики (С. Н. Конюхов в 2005-2011 рр. Був її віце-президентом) і конструкторське бюро «Південне» (він після закінчення вузу працював в цьому КБ з 1959-го до кінця свого життя, в тому числі двадцять років - з 1991-го по 2010-й - генеральним конструктором - генеральним директором) заснували іменну нагрудну медаль, приурочену до 80-річчя Станіслава Миколайовича.
Нагрудна медаль «80 років від дня народження С. Н. Конюхова»
На її лицьовій стороні - рельєфний портрет Конюхова, напис STANISLAV KONYUKHOV, роки його життя - 1937-2011, вказівка на 80-ту річницю - 80th ANNIVERSARY, а на зворотному боці - напис INTERNATIONAL ACADEMY OF ASTRONAUTICS, логотип конструкторського бюро «Південне», назва цього КБ - YUZHNOYE і стилізоване зображення ракети, що злітає на тлі нашої планети.
Першими нагородженими в Дніпрі медаллю імені Конюхова стали живуть і працюють в цьому місті провідні фахівці та ветерани КБ «Південне» - Олександр Дегтярьов, Михайло Бондар, Володимир Василина, Володимир Команов, Сергій Кавелін, Володимир Драновський, Станіслав Ус і інші.
А на засіданні Координаційної ради в Києві медалі імені Конюхова (з посвідченнями до них) нагородженим вручав академік Олександр Дегтярьов - генеральний конструктор КБ «Південне» і керівник Українського відділення Міжнародної академії астронавтики.
Серед відзначених медаллю - фахівці різних сфер, неодноразово співпрацювали з Конюховим по науковим, обговоренні питань, - перший віце-президент Національної академії наук України академік НАНУ Антон Наумовець, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, один з колишніх керівників Національного (потім Державного) космічного агентства України Юрій Алексєєв (очолював НКАУ / ДКАУ в 2005-2009 і в 2010-2011 рр.), генерал-полковник Іван Олійник (в 1985-1991 рр. був начальником науково-дослідного випробувач ного полігону - космодрому Плесецьк, а в 1991-1994 рр. - на високих постах в Міністерстві оборони).
Нагороду отримали також директор Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету України Валерій Шмаров, директор - головний конструктор ЦКБ спеціального приладобудування «Арсенал» Микола Лихолит, генеральний директор ВО «Київприлад» Олександр Осадчий, директор Інституту космічних досліджень член-кореспондент НАНУ Олег Федоров, директор Інституту технічної механіки член-кореспондент НАНУ Олег Пилипенко, директор Інституту проблем міцності член-кореспондент НАНУ Валерій Харченко, радник председате я Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов та інші фахівці.
Від редакції. Серед тих, кому в той день вручили медаль імені С. М. Конюхова, був і журналіст Вадим Фельдман, протягом багатьох років висвітлює в «2000» тематику ракетно-космічної галузі та її проблеми. За ці роки він неодноразово брав інтерв'ю у генерального конструктора не тільки в Дніпропетровську (в КБ «Південне»), але і на космодромі Байконур і на космодромі Плесецьк, де Конюхов був головним інженером шахти пусків ракет-носіїв «Зеніт-2», «Циклон- 3 »і« Дніпро »з космічними апаратами різного призначення.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
