ThePerson: Йоганн Вольфганг Гете, біографія, історія життя

1. Біографія Йоганна Вольфганга Гете дитинство
2. Юність
3. Друга спроба здобути освіту
4. Заручини. Чорна полоса у житті
5. Нова хвиля сил
6. Останні роки життя
7. Цікаві факти:

Біографія Йоганна Вольфганга Гете

дитинство

У німецькому торговому містечку Франкфурті-на-Майні, в 1749 році народився Вольфганг фон Гете. Його батько був юристом, а мати дочкою міського судді.

У 1756 році хлопчика віддали в громадську школу, однак через два роки через недостатній рівень освіти, всіх дітей сім'ї Гете перевели на домашнє навчання. Безліч репетиторів навчали дітей різних мов і природничих наук. Крім цього, проводилися приватні уроки по грі на фортепіано, віолончелі, танців і інших занять, що визначає благородство виховання. Перше знайомство з казковим світом літератури відбулося, коли мати Вольфганга читала дітям перед сном Біблію або пригодницькі розповіді. Під час Семирічної війни у ​​них деякий час гостювала трупа Франсуа Торана, яка надихнула його на написання п'єс. Завдяки подарунку його бабусі, у нього був маленький ляльковий театр, в якому він з братами і сестрами ставив свої перші п'єси.

Юність

Батько юнака бачив в ньому свого приймача і в 1765 році направив сина в Лейпцизький університет на факультет юриспруденції. Незважаючи на настанови батька, гроші, які він отримував на розвиток знань в області права, юнак витрачав на відвідування театру і музеїв. Юридична справа мало цікавило Гете і більшу частину свого часу він проводив на лекціях літературного факультету захоплено поглинаючи масу інформації. Перша збірка віршів, написаний молодим автором, присвячувався дочки місцевого шинкаря. Після цього був створений більш серйозний збірник «Нові пісні». Безтурботні дні закінчилися в 1768 році після пережитого Гете туберкульозу у нього почалися ускладнення, і він був змушений відправиться в рідну домівку. Вчасно особливо тяжкий періодів хвороби юнак звертався до релігії і це сприяє написанню комедії «Співучасники».

Друга спроба здобути освіту

Лише в 1770 році після повного одужання, Гете зміг повернуться до завершення свого юридичної освіти. На цей раз він не витрачав час на вивчення не цікавих йому видів права і відразу ж вступив в літературний клуб. В цей же період, душею молодого поета заволоділа любов до Фридерике Брітон. Безліч віршів були присвячені цій юній особі і багато близькі друзі вважали, що незабаром закохані зіграють весілля. Але так само швидко як поет закохався в юну особу він і охолов, і його почуття незабаром зовсім згасли.

У 1771 року Гете закінчив навчання на юриста і насилу захистив диплом. Через брак інших варіантів йому довелося займатися адвокатською практикою, але це не заважало йому випускати нові п'єси і збірки поезій. Одне з його творінь стало маніфестом для «Бурі і натиску». У 1772 році Гете довелося відправиться в Вецлар для отримання юридичної практики на реальних судових процесах. У цьому ж році він зазнав любовне фіаско що стало стимулом для написання роману «Страждання юного Вертера». Це був блискучий успіх, який охопив всю Європу і підняв раніше нікому невідомого автора на вершину популярності.

Заручини. Чорна полоса у житті

У 1775 році батьки поета підібрали йому гідну наречену в особі Лілі Шенеман, яка була дочкою успішного банкіра. На жаль їх заручини були розірвані незабаром через відмінності в релігійних і політичних поглядах двох сімей. Убитий горем і самотністю поет відправився в Веймарський двір, де прожив усе своє життя. Успішний письменник і адвокат Гете був відомий і популярний у всіх колах суспільства, але все ще нестерпно самотній. Будь його успіх піддавався критиці з боку заздрісників. Уже в 33 роки йому вдалося потрапити в список людей гідних отримати дворянський титул. Такий морально важкий спосіб життя сильно придушував всі творчі починання Гете і негативно позначався на його психологічному стані.

Нова хвиля сил

Щоб отримати хоч трохи відпочинку від постійного стресу, в 1780 році Вольфганг вирушає до Італії. Прибувши в цю країну, наповнену свободою і відкритою для будь-якого мистецтва, він активно випускає нові роботи такі як «Іффігенія» і «Егмонт». Незважаючи на прекрасний час яке він проводив в Італії йому довелося повернеться, а батьківщину. Дівчина була з простої сім'ї і відразу після повернення додому, письменник починає роман з Крістіаном Вульпіус. Дівчина була родом з простої сім'ї, і батьки Гете були проти їхніх стосунків. Неодноразово мати літератора ображала і принижувала молоду обраницю сина. Менше ніж через рік у пари з'явилася перша дитина, проте цей факт не згладив жорсткість відносин з родичами.

Останні роки життя

У 1806 році письменнику через 18 років таємних любовних зустрічей вдалося узаконити свої стосунки з Крістіаном.

1808 рік став особливим, через зустрічі Гете з Наполеоном, в майбутньому письменник буде описувати події французької війни, як людина неупереджений на відміну від своїх співвітчизників. В останні роки життя і творчості Гете вважав за краще містичним і релігійним темам простий і добродушний романтизм. Хоч погляди письменника і змінилися, він все так же невтомно працював над роботою всього його життя «Фауст». Письменник висував ідею «світової літератури» помер в 1832 році у Веймарі, на 82 році свого життя.

Цікаві факти:

• Гете не просто любив фіалки, а займався оригінальним способом їх розведення. Так, виходячи на прогулянку по околицях свого рідного Веймара, він завжди брав із собою пакетик з насінням цих квітів і висівав їх у всіх придатних для цього місцях. В результаті, ще за життя поета передмістя Веймара вкрилися квітучими галявинами фіалок, які німці досі називають «квітами Гете». А німецькі садівники вивели величезну кількість сортів запашної фіалки, названих ними в честь героїв творів Гете.
• Серце Гете зупинилося 22 березня, рівно опівдні, тобто в час його народження.
• Останні слова Гете: «Будь ласка, закрийте вікно».
• Гете працював лише в герметично закритому приміщенні без найменшого доступу свіжого повітря. Гете терпіти не міг, гавкоту собак, і запаху тютюнового диму, але міг писати тільки, якщо в його письмовому столі знаходилося гниле яблуко.
• Коли Гете було 74 роки, він зробив пропозицію Ульріке фон Левенцов, якої не було ще 20 років і, яку він сам називав «донечкою». Ульріка відповіла на його пропозицію відмовою.

нагороди:

• Великий хрест ордена Почесного легіону (1808 рік)
• Великий хрест ордена Цивільних заслуг Баварської корони (1827 рік)
• Кавалер Великого хреста ордена «За пильність»
• Офіцерський хрест французького ордена Почесного легіону

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.