Дійшли у мене, нарешті, руки до знаменитої промови Альфреда Прінгсхайма «Про цінність математики та її нібито непотрібність» на урочистому засіданні Баварської академії наук у березні 1904 року. Давно хотів про неї написати, а тут в зв'язку з одній статті й про Томаса Манні випала нагода. У промові, зокрема, йдеться про зв'язок математики і фантазії. Тут доречно було б привести схожу максиму іншого знаменитого математика Давида Гільберта. Максима давно стала крилатою фразою і кочує з однієї збірки афоризмів в інший.
В «Енциклопедії афоризмів» ( http://dic.academic.ru/dic.nsf/aphorism/257/МАТЕМАТИКА ) Ця максима звучить так:
«Він став поетом - для математика у нього не вистачало фантазії (Давид Гільберт про одного зі своїх учнів)»
Не знаю, звідси копіювали текст або з іншого якого джерела, але цю фразу можна знайти на багатьох сайтах, наприклад, на сайті «Інтуїція» ( http://sense-6.ru/na-krayu-propasti/on-stal-poetom,-dlya-matematika-u-nego-ne-khvatalo.../ ) Або в збірнику «Тисяча афоризмів» ( http://www.all-aforizm.info/matematika.html ) З одним, правда, відмінністю: слова «не вистачало» замінені на «не вистачило»:
«Як сказав Давид Гільберт:« Він став поетом - для математика у нього не вистачило фантазії ».
А в інших місцях класичну фразу Гільберта ще «прикрашають» різними бантиками, явно від себе, наприклад, на сайті http://www.math.rsu.ru/mexmat/kvm/MME/dsarch/hilb.html
«Про один колишньому вихованця Гільберт відгукнувся так:« Так, він став поетом - і правильно зробив. Для математики йому не вистачало фантазії! »
Або на сайті http://otvet.mail.ru/question/3408172 фразу «покращили» так:
«Давида Гільберта запитали про один з його колишніх учнів. «А, такий-то? «- згадав Гільберт. - «Він став поетом. Для математики у нього було занадто мало уяви »».
Як бачите, сайтів, де наводиться висловлювання Гільберта, багато, але я ніде не знайшов посилання на якесь джерело: звідки ці товариші взяли вихідний текст. У нас взагалі не прийнято давати посилання на першоджерела, бо більшість текстів вкрадено або, висловлюючись толерантно, скопійовано без спеціального дозволу. Чи не станеш же визнаватися, що стягнув це там-то і там-то. Та ще збільшувати конкуренту відвідуваність. А так у довірливих читачів складається враження, що вони якраз і читають першовідкривача події.
Я пам'ятаю, що читав про це висловлюванні Гільберта в якійсь книзі, і що сказана знаменита фраза була на похороні його колишнього учня. Думав, що це в книзі Констанц Рід «Гільберт» - однієї з найкращих біографій великого математика. Але провівши пошук в інтернеті за всіма, на кшталт, сторінок, цього епізоду не знайшов. Замовив зараз знову цю книгу в Озоне, перевірю по папері.
А поки написав своєму доброму знайомому, професору математики і всебічно освіченій людині, про свою невдачу. Він мені теж не зміг назвати книгу, але поділився своїми спогадами »
«Висловлювання Гільберта можливо з Рід, але можливо також з« Введення в метаматематику »Кліні або« Підстав теорії множин »Френкеля-Бар-Хілель. На жаль, не можу перевірити. Сцена з похоронами, по-моєму, є у Рід. Щось, на кшталт: Гільберт приходить на похорони свого аспіранта. Осінь. Дощ. Відкрита могила. Родичі розуміють, яка честь надана покійному. Г. бере слово. Каже про передчасну смерть учня. Це був талановитий молодий чоловік. Нещодавно він приніс мені доказ гіпотези Рімана. Саме доказ виявилося неповним, але в ньому була цікава ідея. Розглянемо на одиничному колі функцію однієї комплексної змінної ... І т.д. ».
Загалом, не знайшовши в російській інтернеті якийсь надійної посилання, звернувся до інтернету німецькому, де з посиланнями порядку повинно б бути побільше. Але і тут ситуація з джерелами неоднозначна, та й авторство Гільберта опинилося під питанням. Розповім трохи докладніше.
В одній книзі (але теж без посилання на першоджерело) як епіграф взято слова Гільберта, що збігаються з тим, що можна прочитати і в російській інтернеті:
«Damals studierte er Mathematik, aber später ist er ein Poet geworden. Zur Mathematiker hatte er nicht genug Phantasie »( http://www.peter-ripota.de/mathe/hilbertshotel-de-428.html )
Переклад: «Раніше він вивчав математику, але потім став поетом. Для математики йому не вистачало фантазії ».
Нарешті, мені попалися німецькі книги, в яких була хоч якась посилання і більш-менш правдоподібний текст. У книзі Gerald Hühner "Mathematik und Dichtung: Offene Rechnungen" можна прочитати:
«David Hilbert zog die Wurzel anders. Als ihm einer seiner Studenten untreu wird, von der Mathematik zur Germanistik wechselt: "Der Arme! Er ist unter die Dichter gegangen, weil er für die Mathematik nicht genug Phantasie hat! "» (Стор. 3)
Тут мова йде про одне учня Гільберта, який змінив спеціалізацію: замість математики став вивчати германістику. І тоді Гільберт вигукнув: «Бідолаха! Він пішов в поети, так як для математики йому не вистачало фантазії ».
До речі, перехід в германістику не означає, що він став поетом, навпаки, він почав вивчати поетів, тобто став філологом - фахівцем по німецькій літературі.
У виносці вказується, що цитування йде по книзі Герберта мєшковські, де ця фраза наведена, і дається посилання на книгу:
Zit. Nach: Herbert Meschkowski (Hrsg.): Lust an der Erkenntnis: Moderne Mathematik. München und Zürich 1991 року, S. 502 (SP 1089)
От би у нас так! Все чесно і послідовно. Тепер можна цю книгу взяти в бібліотеці і подивитися самому, на що посилається автор (книгу я тільки що замовив).
На цю ж книгу є ще кілька посилань в інших публікаціях.
Цікаво, що фраза, яку ми обговорюємо, приписується в деяких роботах зовсім не Гильберту, а королю математики Гауса. Наприклад, на сайті університету Єни ( http://www.jenapolis.de/tag/mathematik/ ) Повідомляється:
«Ein Schüler des berühmten Mathematikers Carl Friedrich Gauß hatte sich von der Mathematik abgewendet und war Schriftsteller geworden. Darauf angesprochen antwortete Gauß: «Für die Mathematik hatte er sowieso nicht genug Fantasie, für die Schriftstellerei reicht's.» Prof. Dr. Ingo Althöfer, Institut für Angewandte Mathematik der Universität Jena
Тут йдеться вже про учня Гаусса, який подався в письменники (а не в поети або філологи) з математиків. На що великий вчений зауважує: «Для математики у нього все одно не достатньо фантазії, а для письменства вистачить».
Але і цим тема не вичерпується. Виявилося, що не тільки Гаусс і Гільберт говорили про необхідність фантазії для математика. Наша чудова співвітчизниця, перша з жінок отримала посаду і звання екстраординарного професора європейського університету (Швеція), Софія Ковалевська теж відзначає:
«Багато, яким ніколи не представлялося випадку більш глибоко дізнатися математику, змішують її з арифметикою і вважають наукою сухою. По суті ж це наука, що вимагає найбільш фантазії, і один з перших математиків нашого сторіччя говорить цілком правильно, що не можна бути математиком, не будучи в той же час поетом у душі ».
Під «першим математиком століття» вона має на увазі свого близького друга і вчителя Карла Вейерштрасса, який писав їй в приватному листі 27 серпня 1883 року:
"Es ist wahr, ein Mathematiker, der nicht auch etwas Poet ist, wird nimmer ein vollkommener Mathematiker sein."
Тобто «Це правда, що математик, в якому відсутня поет, ніколи не стане повноцінним математиком». Переписка Вейерштрасса і Ковалевської опублікована і кожен може переконатися:
R Bölling: Der Briefwechsel Weierstrass - Kowakewskaja. Akademie-Verlag, Berlin 1 993.
Правда, цей вислів містилося в приватному листі, Прінгсхайм цю ідею озвучив публічно і опублікував в працях академії, а Гільберт вжив по відповідного приводу в присутності свідків, які цей випадок і зафіксували для історії. За Гильбертом ця максима і закріпилася.
PS. Може бути, хтось все ж підкаже, де описано цей епізод з похоронами учня і такий недоречною, хоча і по суті вірною фразою Давида Гільберта? Буду вдячний.
Може бути, хтось все ж підкаже, де описано цей епізод з похоронами учня і такий недоречною, хоча і по суті вірною фразою Давида Гільберта?
