«Мало годин татарського? Давайте в якості другої іноземної вибирати турецьку мову »

16.09.2018

Айрат Файзрахманов про механізми національного самовиживання, ініціативах федерального центру і нові можливості

Одинадцятикласники зможуть вибрати ЄДІ з китайської мови. Про це напередодні повідомив керівник федеральної служби з нагляду в сфері освіти і науки Сергій Кравцов. «Хочеться запитати: чи є ЄДІ з Удмуртської, осетинському, алтайському мов? Або китайську мову ближче, ніж рідні мови громадян Росії? »- задається питанням в своєму матеріалі автор« БІЗНЕС Online », керівник центру незалежного оцінювання якості освіти Айрат Файзрахманов.

У Росії поступово вводиться обов'язкове вивчення другої іноземної мови - вже з'явилася можливість здачі ЄДІ з китайської мови
Фото: © Павло Лісіцин, РІА «Новости»

«ПОСОЛ Якутська мова», «ПОСОЛ бурятської мови» укупі з ЦЕНТРАМИ З НАВЧАННЯ РІДНИХ МОВ - МОГЛО Б ЗВУЧАТИ КРАСИВО »

У Росії поступово вводиться обов'язкове вивчення другої іноземної мови - вже з'явилася можливість здачі ЄДІ з китайської мови. Що ж, віяння часу! Судячи по вивісках у великих російських містах, китайську мову вже міцно займає позиції третього мови. Хочеться запитати: чи є ЄДІ з Удмуртської, осетинському, алтайському мов? Або китайську мову ближче, ніж рідні мови громадян Росії? Перейнялися цим у федеральному центрі? Відповідь буде простою: сьогодні знання китайської потрібніше знання рідної мови. З іншого боку, що дає вивчення рідної неросійського мови громадянину РФ, крім задоволення своїх національних потреб? Якими способами можна стимулювати вивчення рідної мови?

Сьогодні багато говорять про необхідність підвищення популярності мови - і це, безумовно, важливо. Над завданням з грошима і без грошей, з ентузіазмом і без нього працює велика кількість людей в республіці. Новий хіт татарською чи мовна передача на «Ехо Москви» здатна викликати інтерес до мови і культури. Але запитайте себе: наскільки новий хіт англійською допоміг вам дізнатися краще англійську мову?

До речі, кілька років на каналі «Культура» йшла прекрасна передача «Поліглот», присвячена вивченню іноземних мов. Може, повторити цю практику для мов народів Росії? Чотири роки тому всесвітній форум татарської молоді звертався до керівництва телеканалу «Культура» і міністру культури Володимиру Мединському з проханням організувати в ефірі програми «Поліглот» навчання татарській мові, але питання це залишилося без відповіді, розуміння не знайшов. Хоча ідеолог і ведучий програми Дмитро Петров, наприклад, добре знає казахський і фінський мови (до речі, мови корінних народів Росії), а значить як мінімум міг би легко запустити серію по тюркським і фіно-угорським мовам Росії.

Сьогодні Росія вводить громадську посаду «посол російської мови» для 42 країн. Проект масштабний, з великим десантом в різні країни, з відбором талановитих команд, навчанням. Саме час приймати аналогічне рішення по рідних мов в Росії. Погодьтеся, «посол якутського мови», «посол бурятського мови» укупі з центрами з навчання рідних мов - могло б звучати красиво. Як виявилося, удмуртські активісти робили такі спроби кілька років тому, але на голому ентузіазмі проект не запустився ...

«ЧОМУ ЦЕ ЦІКАВО« Ехо Москви », АЛЕ нецікаво ДЕРЖАВНИМ ЗМІ?»

Чому ж, коли справа доходить до реальної популяризації і розвитку рідної мови, федеральний центр перестає бути активним? Чому це цікаво «Ехо Москви», але нецікаво державним ЗМІ, які сурмили про нові можливості закону про рідних мов в освіті?

І ось це вже сфера державної мовної політики! Це фундамент, коли популяризація йде системно, роками і по різних каналах, а на «малих» мовах говорять міністри, депутати, чиновники, президенти, ЗМІ, духовенство, великі меценати, діячі культури.

Ще один надзвичайно важливий приклад мовної політики: сьогодні без здачі ЄДІ з російської мови неможливо вступити до вузу, навіть якщо ти великий математик. І це конкретна преференція для тих, хто вивчає російську. Випускники шкіл мотивовані добре знати мовної предмет, адже по ньому треба здавати іспит, від якого залежить твоє майбутнє. Введіть обов'язковий англійська для вступу до всіх ВНЗ країни - і рівень знання цього предмета виросте в рази.

До речі, ЄДІ з російської мови однорівневе, часом з неймовірно складними завданнями. Виникає питання: наскільки затребуваний в сучасному світі навик правильної розстановки пунктуації при написанні складнопідрядних речень (якщо ти не філолог або журналіст), а ноутбук сам підкреслює помилки? Чи не за це суспільство лаяло предмет «Татарська мова» в школах? Може, варто ввести на прикладі математики базовий і профільний рівень російської мови по ЄДІ? Базовий ЄДІ з російської мови міг би стати іспитом для природньонаукового, технічних спеціальностей, для випускників національних шкіл або національних класів. Також базовий ЄДІ з російської мови міг би здавати той учень, який обрав ще й ЗНО з рідного (неросійського) мови. В цьому випадку для вступу до вузу можна було б виводити арифметичне середнє іспиту за базовим російській і іспиту з рідної мови.

ЄДІ з рідної мови був би затребуваний, якби ми зберегли на рівні вищої освіти навчання державною мовою республік Фото: «БІЗНЕС Online»

«ЗРОБІТЬ ЄДІ ПО РІДНОГО МОВИ ПРЕДМЕТОМ ДЛЯ ВСТУПУ ДО ВНЗ - І ВИ ПОБАЧИТЕ потяг до знань ТАТАРСЬКОГО, ЧУВАСЬКОГО, Бурятський ...»

Зробіть ЄДІ з рідної мови предметом для вступу - і ви побачите тягу до знання татарської, чуваської, бурятського і т. Д. У такому випадку у батьків буде розуміння, що добре знання двох мов краще поглибленого знання однієї мови. Особливо ЄДІ з рідної мови був би затребуваний, якби ми зберегли на рівні вищої освіти навчання державною мовою республік. Наприклад, такий ЄДІ знадобився б, якби продовжували існувати групи з татарською мовою навчання в КФУ, КГАВМ, КНІТУ, КГАУ і т. Д. - те, про що недавно писав професор Ісмагил Хуснутдинов в своїй статті про національному університеті.

Тільки в такому випадку можна говорити, що є хоч якась дещиця рівних умов. При цьому ми не беремо до уваги, що інформаційне середовище сучасного російського городянина більш ніж на 90% російськомовна. Багатомільйонний російський народ завжди мав і має потенціал для створення контенту, цікавого всьому світу. Російська мова поки залишається глобальним мовою, на відміну від всіх інших рідних мов РФ. Без спеціальних умов, правових гарантій, фінансової підтримки держави рідні (неросійські) мови будуть втрачати свою аудиторію. Якщо ж мовна політика російської держави створить такі умови, то це буде відмінним прикладом для всього цивілізованого світу. Тільки така політика може бути привабливою для російських народів і наших сусідів.

Тому поряд з федеральною концепцією викладання рідних мов, яку пропонує нам федеральний центр, важливо розробити концепцію розвитку загальноосвітніх установ з рідною мовою навчання (з огляду на їх кризового стану) і концепцію полілінгвального і полікультурної освіти. Саме ці напрямки могли б стати пріоритетними напрямками фонду розвитку рідних мов, якщо, звичайно, федеральний центр ставить перед собою завдання розвитку рідних мов. Поки ж федеральний центр не має навіть системи розробки, рецензування та видання навчально-методичних посібників на мовах народів РФ, на федеральному рівні немає моніторингу з вивчення стану шкіл на рідній мові і умов по вивченню рідної мови, немає педагогічних кадрів, які застосовують в навчальному процесі реальні білінгвальні методики, немає відповідних навчально-методичних комплектів. Немає ніяких рухів по створенню освітньої онлайн-платформи для вивчення рідних мов учнями, для яких не сформована відповідна мовна група в освітній організації - там, де не набирається 7-8 чоловік.

Двома-трьома годинами рідної мови в школі спадну мовну динаміку не зупинити Фото: «БІЗНЕС Online»

«ЗАКЛИКИ ЗНАТИ РІДНА МОВА ЗАЛИШАЮТЬСЯ НА РІВНІ нотації»

Поки ж заклики знати рідну мову залишаються на рівні нотацій, умовлянь і іноді на рівні розважальних шоу, коли хтось із вищих осіб між справою перекидається парами фраз рідною мовою, а студент з Африки співає щось незрозуміле на татарською.

Але навіть для національно орієнтованої громадськості можливі тільки обхідні шляхи. Друга іноземна мова і мало годин татарської мови? Тоді давайте в якості другої іноземної масово вибирати турецьку мову! Тим більше що свого часу в Татарстані було підготовлено багато фахівців з турецької мови. А десь можна було б навіть ввести казахську мову, попередньо налагодивши зв'язку зі школами Казахстану. Як бонус - програми обміну, стажування в братську для Росії республіку.

В останній - важкий для мови - рік доводиться чути від педагогів, інтелігенції і навіть відповідальних чиновників, що татарам «залишилося 10-15 років», мовляв, ми останнє покоління, татарська мова нікому не потрібен, інші кліше. Це, звичайно, нічим не обгрунтований, але вельми заразливий песимізм і самопрограмування, за ним немає ніякої наукової бази і навіть реального життєвого погляду вперед. Включилися механізми національного самовиживання - від спілкування татарською в соцмережах і месенджерах, татаризації релігійних інститутів до молодих батьків, які в большом городе самостійно виховують дітей в татарському дусі. Продовжує генеруватися величезна кількість етнічних маркерів на різний смак - від естради, оновленого Болгара до міської татарської субкультури, нового театру, феномена Гузель Яхин і Шаміля Ідіятулліна. Інша справа, що відстає інфраструктура: по всій Казані всього пара дитячих садків, де дитину виховує рідною татарською мовою. Столиця Татарстану живе якимись старими уявленнями, в яких татари в Казані - національна меншина.

Звичайно, без виразної державної мовної політики татарській мові буде складно. Двома-трьома годинами рідної мови в школі спадну мовну динаміку не зупинити. Хороших рецептів написано багато, головне - в республіці є люди, які мають досвід і можливості реалізовувати системну мовну політику. Завтра цих людей вже може не бути. Але я вірю в свій народ: він виживе за будь-яких обставин, навіть тільки з опорою на власні ресурси. Наша історія доводила це неодноразово.