«Партнер» №10 (97) 2005 р.
Багато літніх єврейські іммігранти досить добре розуміють німецьку мову і намагаються на ньому говорити, використовуючи у своїй промові не тільки німецькі, а й ідишської слова. У більшості випадків їх німецькі співрозмовники розуміють «дивний» німецьку мову цих іммігрантів. Років зо два тому наш автор Марина Аграновський вже розповідала про мову ідиш, але сьогодні ми хочемо надати слово Михайлу Пієвська - людині, яка володіє ідишем і знає його історію. А що знаєте ви, шановний читачу, про цю мову?
Перш за все звернемося до історії єврейської діаспори. Єврейська громада в діаспорі ділиться на ашкеназі і сефардів. Багато читачів знають значення цих слів: ашкеназі - це єврейське найменування Німеччини, і ашкеназами, що говорили на ідиш, називають євреїв - вихідців з країн Західної Європи, виключаючи Іспанію і Португалію, а також переселенців в Східну Європу і їх нащадків. Також ашкеназами називають нащадків євреїв, що переселилися на Американський континент і говорять на ідиш. Назва сефарди походить від слова Сфарад - Іспанія. Мовою євреїв - вихідців з Іспанії і Португалії, пізніше переселилися до Туреччини, інші країни Середземномор'я і арабські країни, є ладіно, про який ми поговоримо окремо.
Найбільша єврейська громада в світі - ашкеназійской. Як мінімум до тридцятих років ХХ століття для євреїв цієї громади «домашнім» мовою був ідиш. Число людей, що говорять на ідиш напередодні Другої світової війни, оцінювалося в 11 млн. Чоловік. Воно різко скоротилося у зв'язку зі знищенням мільйонів європейських євреїв і пізнішим витісненням їдишу мовами навколишніх народів, а в Ізраїлі - івритом.
На думку більшості євреїв діаспори, саме ідиш здатний об'єднати людей з різних громад. Навіть ультраортодокси, які взагалі стоять осторонь від світського життя, відвідують культурні заходи, що проводяться на ідиші, в тому числі виступи музикантів-клезмерів.
Ортодокси вважають, що іврит - священна мова тори (лошн койдеш) і його можна застосовувати тільки для бесід з Богом. У повсякденному своєму спілкуванні вони говорять на ідиш. Тому ідиш продовжує існувати як розмовна мова в таких місцях, як Бней-Брак в районі Тель-Авіва, Меа-Шеарім в Єрусалимі, Бруклін в Нью-Йорку. У цих кварталах можна почути ідиш на вулицях навіть в устах дітей.
Вважається, що ідиш - це один з індоєвропейських мов (німецька група), побутової та літературна мова ашкеназійской (тобто німецьких) євреїв. Він склався в Х - XIV століттях на базі одного з верхньонімецькими діалектів, який піддався інтенсивної гебраізаціі, а пізніше - слов'янізації. Писемність - традиційна давньоєврейська, пристосована для передачі фонетичної системи їдишу.
Де ж народився ідиш? На цей, як і на багато інших питань, що стосуються цієї мови, немає однозначної відповіді. Дослідники висувають різні версії, збагачуючи наукову літературу новими фактами та ідеями. Історія мови ідиш сповнена загадок і білих плям. Один з дослідників - Макс Вайнрайх - вважав, що ідиш, що характеризується стійкою комбінацією німецьких і семітських елементів з додаванням пізніше в Східній Європі живого слов'янського гумору, виник в західних областях Німеччини, в басейні річки Рейн. Там жив Гершон Бен-Єгуда (960 - 1028), якого Вайнрайх вважає засновником ашкеназійской єврейської цивілізації. Учні Бен-Ієгуди були вчителями Раші (дит Шломо Іцхакі, 1040 - 1105), духовного вождя єврейства Північної Франції, найбільшого коментатора Талмуда і Танаха. Відповідно до іншої теорії, ідиш народився не в басейні Рейну, а в межиріччі Дунаю і Ельби. Ця версія заснована на тому, що вже в XII столітті в Ротенберг знаходився найдавніший в Німеччині єврейський квартал. У ньому жив рабин Ієгуді Хасид (1150 - 1217), керівник руху «Хасиди Ашкеназ» і автор книги "Сейфер хасидим". Автор нарису "Що таке ідиш" Hoax Прилуцький (1882 - 1941) говорить, що немає такого діалекту ідиш, яка б не був родинним будь-якому німецькому діалекту.
Праці Прилуцького про діалектах і фонетиці їдишу багато в чому визначили сучасну орфографію цієї мови. Але це не означає, що всі німецькі діалекти представлені в ідиші. Щоб звести число його джерел до мінімуму, треба співвіднести з ідишем діалекти німецької мови тих місць, де євреї жили в середні віки. Тоді буде достеменно відомо, де зародився ідиш. Деякі пізніші дослідники встановлювали спорідненість німецьких елементів в ідиш з баварським діалектом. А в 80-х і початку 90-х років XX століття з'явився ряд робіт про наявність семітських елементів в ідиші і їх розповсюдженні серед ашкеназі. Присутність на одній території різних мов зробило певний вплив один на одного.
Ідиш - німецька мова. Тому природно, що більшість слів в ідиші німецького походження. Далі йдуть семітізми (гебраїзм, арамеізми), слов'янізми, романізм. Ідиш зароджувався в середовищі асимільованого єврейства Німеччини і містить, за даними останніх досліджень, 68% німецьких слів, 17% івритских і 15% слов'янських. Новий єврейську мову спочатку називався "тайчи" (читай дойч), пізніше - єврейсько-німецький, а з XVIII століття просвітителі мендельсоновская школи дали йому назву "жаргон". З XIX століття до наших днів він називається "ідиш". На думку багатьох мовознавців, до тих пір поки на ідиші-тайчи євреї говорили тільки в Німеччині, це ще не був самостійна мова, а лише варіант (жаргон) німецького. Ідиш стала мовою в повному розумінні цього слова, коли, починаючи з ХIII, а в основному з ХV-ХVI ст., Ашкеназійской євреї переселилися з Німеччини на слов'янські землі.
Цікавим є питання про подібність їдишу з іншими німецькими мовами. Подібність їдишу з німецьким тривалий час служило для деяких авторів приводом вважати його варіантом (жаргоном) німецької мови. Насправді ж ідиш і сучасний німецький - це різні мови, які пов'язані лише спільністю походження. За словами Вайнрайха, вони мають спільного предка в діалектах середньовічної Німеччини. З плином часу відмінності між ідишем і середньонижньонімецької ставали все більш помітними. Розвиваючись власним шляхом, ідиш перетворювався в самостійна мова, в той час як средневерхненемецкий трансформувався в сучасний німецький. Між ідишем і німецьким існують відмінності на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Ідиш не є варіантом ніякої мови. Це самобутній мову німецького походження, який займає серед германських мов особливе, притаманне тільки йому місце. Ідиш використовує квадратне єврейське лист з XII століття.
На території Східної Європи ідиш також ділиться на ряд діалектів. Північно-східний: Литва, Білорусія; східний діалект: Латвія, Псковська, Смоленська, Брянська обл. Росії; центральний діалект: Польща, Західна Галичина; південно-східний діалект: Україна, Молдова, Румунія.
Як правило, євреї використовували ідиш там, де вони відчували серйозну дискримінацію. Євреї Польщі та Росії, наприклад, говорили на ідиш, в той час як переважна більшість євреїв Франції та Німеччини користувалися французькою та німецькою мовами. Коли євреї мігрували в країни, де вони мали рівні права, ідиш зазвичай використовувався лише першим поколінням. Наприклад, в 20-ті роки минулого століття в Нью-Йорку щодня продавалося по 200.000 примірників газет на ідиш.
Ідиш - колоритна мова, і багато хто з його найбільш яскравих слів увійшли в лексикон неєвреїв. У тому числі і в сучасній німецькій мові широко використовуються більш 1.000 слів з мови ідиш. Наведу лише кілька прикладів. Schlamassel - нещастя, біда; Massel - удача, везіння; meschugge - дурний, божевільний; Mischpoke - сім'я, Schickse - дівчина легкої поведінки; Schmonzes - марна справа; Tacheles - чесно, відкрито; справедливо; Stuss - нісенітниця, дурниця; Tinnef - мотлох, відходи; Schtetl - містечко; Kassiber - таємна записка; Schmiere - мазь, мастило; Schmock - ідіот, дурень, Ganeff - злодій, Maloche - важка і даремна робота.Сьогодні ідиш використовується все рідше і рідше. Однак було б передчасним прогнозувати вмирання цієї мови. Нобелівський лауреат 1978 р Іцхак Башевис-Зінгер, що пише на ідиш, зазначив, що занепад мови ідиш передбачали вже в момент його приїзду в США в 1935 р, проте, ця мова досі живе, перебуваючи в блаженному невіданні, що його вже вважають мертвим.
Не заперечуючи, а, навпаки підтримуючи впевненість в тому, що ідиш належить до германської групи мов і народився на територіях Німеччини, не варто забувати, що це все-таки мова євреїв, який увібрав в себе також елементи святого мови - лошн койдеш (читай - івриту). З івриту в ідиш, а потім і далі, потрапили як пристойні суто розмовні слова, так і не дуже пристойні. Наприклад, ідішевское «бакіцер» (в Україні - «бікіцер»), в значенні швидше і коротше, прийшло до нас від івритського слова «акіцур», що має те ж саме значення. Всім нам з дитинства відоме слово «тохес» (в Україні - «тухес»), в значенні дупа, прийшло до нас від івритського слова «Тахат». Слово «мішпохе» - сім'я походить від івритського - «Мішпаха». Обряд одруження закінчується весіллям - «хасене» - на івриті «Хатуна». На весіллі наречений - це «Хосні», а на івриті «Хата». Наречена - це «Кале» і точно так же на івриті. Родичі нареченого і нареченої стають «мехутонім», а на івриті це звучить «мехутан». Навіть в Ізраїлі частіше вживається ідішевскій варіант цього слова. Знайомство молодих найчастіше, як це прийнято єврейським обрядом, здійснюється сватом - «шадхен». На івриті це слово звучить «Шадхан», а сам процес сватання називається на ідиші «шідах», а на івриті «шидух». Весільний обрядовий балдахін називається на ідиші «хупе» (в Україні - «хіпі»). Точно так само і на івриті. Візьмемо таке характерне ідишської слово як «бен-yoхід». Я теж був «бен-yoхід» - єдиний син у сім'ї. На івриті «бен» - це син, а «yoхід» означає єдиний. В ідиш є цілий ряд словосполучень, що містять слово «балабос» - господар, взяте від івритського «Балабан» - господар будинку. А як сталося слово візник - «балаголе» або «балагулою»? Це івритське «Бааль агала», де «агала» - це віз, візок, а Бааль агала - візник, візник. «Балмелохе» (або «балмелухе») - ремісник, на івриті «Бааль Гаммелах», а «Гаммелах або мелохе» - це ремесло. Розглянемо тепер також всім відомі з мови ідиш слова: «мейлех» і «малці». Дуже красива ідишської пісня починається словами: «Амол з гевен а мейлех ...» - жив колись цар. «Мейлех» - це івритське «мелех» - цар, «малці» - на івриті «малка» означає цариця.Слово «Хавер» - товариш так і залишилося на ідиші «Хавер», івритське «Ятом» - на ідиші звучить «йосем» - сирота. Другий розділ повісті Шолом-Алейхема «Хлопчик Мотл» починається словами: «Мир з гут, їх бін а йосем» - «Мені добре, я сирота».
Хто не знає слова «ганеф» - злодій (на івриті «Гана»)? Це слово увійшло в жаргон німецької та англійської мов. В гарною англійською або німецькою словнику ви знайдете його без усякого посилання на іврит або на ідиш. Привітання «мазлтов» цілком побудовано з івритских елементів: «Мазаль тов» - доброго щастя, гарного щастя. Багато хто знає слова «меламед» і «хедер». «Меламед» - це вчитель в «хедері». «Хедер» - так називалася школа, в якій «меламед» навчав єврейських дітей основам івриту та Танаха. Слово «хедер» на івриті означає просто «кімната» або «клас для занять». Що значить «меламед»? Це теж івритське слово і означає «навчальний». Давайте не будемо припиняти навчатися! Давайте і ми постараємося не забути мову наших бабусь і дідусів.
Завершити цю статтю хочеться чотиривірш Бориса Слуцького:
Ідиш, їхню мову давно руїна.
Вимер він і роки три як древній.
Ні не вимер - вирізаний і випалений.
Занадто були, видно, язиката.
Отже, ідиш - самобутній мову німецького походження, який займає серед германських мов особливе, притаманне тільки йому місце.
Тим, хто зацікавився мовою ідиш, рекомендую наступну літературу:
«Їдиш і іврит. Історія мови ідиш ». Доповіді Єрусалимського університету.
Мері Рурк - публікації в «Лос-Анджелес Таймс».
Ігор Аксельрод. Про розвиток мови ідиш на Україні. Нью Йорк.
Леонід Ременник. Праці. Професор, викладач їдишу в Колумбійському університеті.
Литвак. Деякі питання теорії мови ідиш. Запоріжжя.
Hans P. Althaus: Kleines Lexikon deutscher Wörter jiddischer Herkunft - München: Verlag CH Beck, 2003.
Наш автор, Михайло Пієвський, Дортмунд
А що знаєте ви, шановний читачу, про цю мову?
Де ж народився ідиш?
А як сталося слово візник - «балаголе» або «балагулою»?
Хто не знає слова «ганеф» - злодій (на івриті «Гана»)?
Що значить «меламед»?
