Чур - Бог охорони права власності, захисту, покровитель кордонів, цілості, оберігання, домашнього вогнища.
В його обов'язки входить охорона межей, меж земельних, та й взагалі кордонів. Цур охороняє родові і племінні володіння, і нечисті сили не можуть переступити їх межі.
На межах, межі своїх володінь ставлять ідола з вирізаними на ньому символічними родовими знаками, що вважалися священними. Уособлювали Чура в дерев'яному зображенні, що мав форму кругляша, короткого обрубочка товщиною в руку. На ньому вирізалися умовні знаки, що позначають власників тієї чи іншої ділянки землі. Такі обрубки зберегли давня назва своє в відомих словах, уцілілих до нашого часу: чурбак, колода, чурка, чурбашка.
Також, Чур охороняв людину і все його добро від нечистої сили: як житель проїжджих-перехожих доріг, він мав найбільше влади над чортами. Тому при небезпеки досі радять згадати цього бога і зачураться, сказавши: "Цур мене!", Тобто попросити: "Цур, побережи мене!". Навіть таємниці думок людини він охороняє. Якщо хтось скаже тобі щось неприємне, зачураться його: "Цур тобі на язик!" - і зле побажання не збудеться. Ну а знайдеш щось цінне і не захочеш ні з ким ділитися, тут же почав благати: "Цур, моє!" - і добрий давній бог Чур побережёт твою знахідку тільки для тебе одного.
Підпишіться на нас Вконтакте , Однокласники
