18 точних цитат, які вас здивують

1. 9 знаменитих цитат, авторство яких вас здивує
2. 1. Хто з мечем до нас прийде, від меча і загине
3. 2. А математику вже потім вчити слід, що вона розум до ладу приводить
4. 3. Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив оснащеною атомною зброєю
5. 4. У Росії дві біди - дурні і дороги
6. 5. Якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка!
7. 6. Після нас - хоч потоп!
8. 7. Коли я чую слово «культура», моя рука тягнеться до пістолета
9. 8. Немає такого злочину, на який капітал не піде заради 300% прибутку
10. 9. Письменник - інженер людських душ
11. Найважливішим із мистецтв для нас є кіно
12. 9 відомих фраз, які вирвані з контексту і насправді означають зовсім інше
13. Про мертвих або добре, або нічого
14. Будь-який вік покоряється коханню
15. Вік живи вік учись
16. народ мовчить
17. Мета виправдовує засоби
18. Істина у вині
19. Життя коротке, мистецтво вічне
20. Релігія є опіум для людей
21. Виняток підтверджує правило

Як відомо, ще Ленін сказав, що основний недолік цитат в інтернеті полягає в тому, що люди беззастережно в них вірять.

Його підтримав Сталін.

І доповнили багато відомих персон, несучи в маси епічну нісенітницю.

Але цікавіше інше: багато крилаті вирази і цитати зовсім не такі, як нам здається. Їх спотворюють і приписують зовсім іншим людям.

журналісти порталу «Вибране» зробили пару відмінних добірок цитат. Прочитайте - і ви завжди зможете продемонструвати свою освіченість в розмові. Деякі моменти ми теж не знали.

9 знаменитих цитат, авторство яких вас здивує

Цитата-бастард - специфічне явище, коли реального чи вигаданого персонажа помилково приписується думка, яку він не висловлював.

Така цитата повинна бути міткою і такою, що запам'ятовується - тільки тоді вона приклеюється намертво і активно тиражується. Іноді поява цитат-Бастардо - результат помилки або непорозуміння, але частіше справжні автори навмисне містифікують читачів, вкладаючи провокаційні фрази в уста історичних осіб, ніколи їх не вимовляли.

«Вибране» зібрало кілька яскравих прикладів відомих цитат-Бастардо.

оригінал

1. Хто з мечем до нас прийде, від меча і загине

Ця фраза навіть в шкільних підручниках цитувалася як висловлювання Олександра Невського. Насправді це цитата з фільму Сергія Ейзенштейна «Олександр Невський», що вийшов в 1938 році.

Автор сценарію, Петро Павленко, перефразував вислів з Євангелія від Матвія: «Все, хто візьме меча, від меча і загинуть» (26:52) і вклав його в уста Олександра.

2. А математику вже потім вчити слід, що вона розум до ладу приводить

Той самий випадок, коли перевіряти цитату на справжність нікому не прийде в голову - такі плакати висіли, мабуть, в кожному кабінеті математики в радянських школах. Виявляється. перевірити не завадило б!

Автор одного з авторитетних збірників афоризмів Костянтин Душенко простежив згадки фрази до самого джерела і виявив, що вперше вона з'являється в «Історії арифметики» (1959) радянського педагога Івана Яковича Депман.

У книзі наводиться цитата з пояснювальної записки Михайла Ломоносова до програми сухопутного шляхетського корпусу. Біда в тому, що про таку записці до сих пір нічого не відомо і знайти її не вдалося.

3. Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив оснащеною атомною зброєю

Вперше у відкритій пресі цю фразу приписала Черчиллю викладач хімії Ніна Андрєєва в гучній статті часів «гласності і перебудови» «Не можу поступатися принципами» ( «Радянська Росія», 13 березня 1988 г.)

У статті фраза завершує об'ємний панегірик Сталіну, за твердженням Ніни Андрєєвої, виголошений Черчиллем в 1959 році. Ніяких інших орієнтирів для пошуку оригінального тексту промови вона нащадкам не залишила.

Проте, і ентузіасти , і професіонали неодноразово намагалися знайти джерело, навіть писали в архів Британського Парламенту , Але ніяких слідів мовлення англійською мовою, присвяченої 80-річчю від дня народження Сталіна, їм виявити не вдалося.

У післявоєнних промовах Черчілля Сталін згадується тільки 9 разів (востаннє - в 1956 році), з них 5 разів - в негативному ключі. А останній раз в позитивному контексті - аж в 1946 році. Тобто згаданій промові 1959 роки просто не було.

Що стосується знаменитої фрази «прийняв з сохою залишив з атомною бомбою», то її авторство належить Ісааку Дойчеру, а також невідомому перекладачеві, який замінив для переконливості «реактор» на «бомбу». Вперше фраза з'явилася на наступний день після смерті Сталіна в газеті «Манчестер Гардіан», а потім, Дойчер повторив цю ж фразу (в м'якому, з реактором, варіанті) в своїй статті про Сталіна в «Британської енциклопедії» (1964).

4. У Росії дві біди - дурні і дороги

Найчастіше фраза приписується Гоголю, рідше - Салтикова-Щедріна або Чехову. Але її автор - Михайло Задорнов. У його монолозі кінця 1980-х років «Країна героїв» є такі слова:

«Н. В. Гоголь писав: "У Росії є дві біди: дороги і дурні". Ось таке завидну постійність ми зберігаємо донині ».

Посилання на класика була містифікацією Михайла Задорнова і, можливо, мала послужити охоронною грамотою перед цензурою.

5. Якщо у них немає хліба, нехай їдять тістечка!

Ця крилата фраза, що характеризує цинічно-відчужений ставлення можновладців до потреб і страждань народних мас, була придумана Жан-Жаком Руссо. Він сподівався, що вона буде приписана французькій королеві Марії-Антуанетти. Але в записах Руссо ця фраза вперше з'являється ще коли королева була дитиною.

Крім того, в оригіналі фрази згадувати не тістечка, а бриоши - сорт булки із здобного тіста, а з таким уточненням сенс фрази сильно змінюється. У Франції в ті часи діяв закон, згідно з яким пекарі повинні були торгувати тим, що зараз називається «соціальними сортами хліба». Тобто в кожній булочній повинен був продаватися дешевий хліб за фіксованою ціною. Якщо «соціальний батон» закінчувався, бриоши слід продавати за ціною найдешевшого хліба.

Виходить, навіть якщо Руссо сам придумав вислів, а записав його зі слів когось із можновладців, вимовлене він було, швидше за все, в куди менш знущальному контексті.

6. Після нас - хоч потоп!

Фраза була приписана Вольтером Людовику XV і, ймовірно, це була зловмисна містифікація.

Втім, мемуаристи припускають, що схожу фразу могла вимовити фаворитка короля, маркіза Помпадур в 1757 році. Так вона хотіла втішити Людовика, пригніченого поразкою французьких військ при Росбахе (Memoires de M-me du Hausset, 1824, p. 19; «Le Reliquaire de MQ de La Tour par Ch. Desmaze», Paris, 1874, p. 62).

Припускають також, що маркіза не як така придумала ці слова, а намагалася відтворити вираз невідомого грецького поета, яке часто цитували Цицерон і Сенека: «Після моєї смерті нехай світ у вогні загине».

7. Коли я чую слово «культура», моя рука тягнеться до пістолета

Фраза приписується високопоставленим нацистам, найчастіше Гітлеру і Геббельсу. Насправді її в дещо іншому вигляді ( «Коли я чую слово" культура ", я знімаю з запобіжника свій браунінг») вжив у своїй п'єсі «Шлагетер» Ганс Йост. Що не дивно, теж відомий нацист.

8. Немає такого злочину, на який капітал не піде заради 300% прибутку

Цитату «Немає такого злочину, на який капітал не піде заради 300% прибутку» приписують Карлу Марксу - як викривачу капіталізму. В реальності її сказав публіцист T. Дж. Даннінг.

9. Письменник - інженер людських душ

Оборот «інженер людських душ» помилково приписується Сталіну. Але він тільки популяризував цей афоризм, тому що дуже його полюбив. А придумав його Юрій Олеша, автор «Трьох товстунів» і «Заздрості».

Найважливішим із мистецтв для нас є кіно

Ні, не говорив такого Володимир Ілліч. Повністю цитата Леніна виглядає так: «Поки народ безграмотний, найважливішими з мистецтв для нас є кіно і цирк».

Втім, редагування цитат - це вже зовсім інший жанр. Якщо вас цікавлять такого роду шедеври, дивіться наступну добірку «9 відомих фраз, які вирвані з контексту і насправді означають зовсім інше» - там ви знайдете багато цікавого.

9 відомих фраз, які вирвані з контексту і насправді означають зовсім інше

Ці фрази все ми добре знаємо і постійно вживаємо в повсякденному мовленні. Але чи завжди улюблені нами цитати означали те саме, що і зараз? Ось кілька прикладів того, як сильно може спотворитися сенс висловлювання, якщо вчасно не звіритися з першоджерелом.

оригінал

Про мертвих або добре, або нічого

«Про мертвих або добре, або нічого, крім правди», - вислів давньогрецького політика і поета Хілона з Спарти (VI ст. До н. Е.), Наведене істориком Діогеном Лаертським (III в. Н. Е.) В його творі « життя, вчення і думки прославлених філософів ».

Будь-який вік покоряється коханню

Цитата з «Євгенія Онєгіна», яку часто використовують, пояснюючи палкі почуття людей в роках або з великою різницею у віці. Однак варто прочитати строфу цілком, стає зрозуміло, що Олександр Сергійович мав на увазі зовсім не те:

Будь-який вік покоряється коханню;
Але юним, незайманим серцям
Її пориви доброчинні,
Як бурі весняні полях:

В дощі пристрастей вони свежеют,
І оновлюються, і зріють -
І життя могущая дає
І пишний колір і солодкий плід.

Але в вік пізній і безплідний,
На повороті наших років,
Сумний пристрасті мертвої слід:
Так бурі осені холодної

У болото звертають луг
І оголюють ліс навколо.

Вік живи вік учись

Дуже відома фраза, яку можна почути буквально від кожного вчителя і яку люблять наводити як аргумент для обгрунтування важливості вивчення того чи іншого предмета, насправді ж неповна і часто помилково приписується Леніну.

Автор оригінальної фрази - Луцій Анней Сенека, і звучить вона так: «Вік живи - вік учись того, як слід жити».

народ мовчить

Знамените «народ мовчить» прийнято вважати чином мовчазною покірності російського народу, готового прийняти будь-яке рішення влади і взагалі будь-яку владу. Однак у Пушкіна - рівно навпаки. Поема закінчується тим, що після кривавої розправи над Годуновим народу представляють нового царя.

«Мосальские: Народ! Марія Годунова і син її Феодор отруїли себе отрутою. Ми бачили їх мертві трупи.

Народ в жаху мовчить.

Мосальские: Що ж ви мовчите? кричіть: хай живе цар Димитрій Іванович!

Народ мовчить ».

Мета виправдовує засоби

Повний варіант фрази, автором якої є засновник ордена єзуїтів Ігнатій Лойола: «Якщо мета - порятунок душі, то мета виправдовує засоби».

Істина у вині

Знамените висловлювання Плінія Старшого «Істина у вині». Насправді, у фрази є продовження «а здоров'я в воді». В оригіналі «In vino veritas, in aqua sanitas».

Життя коротке, мистецтво вічне

Фраза «Ars longa, vita brevis» в російській мові ще далі пішла від оригіналу, ніж в латинському перекладі, і розуміється тепер як щось на кшталт «рукописи не горять». Насправді спочатку це цитата з Гіппократа: «життя коротке, шлях мистецтв довгий, зручний випадок скоропреходящі, досвід оманливий, судження важке». Тобто, просто-напросто міркування про складність медицини, для вивчення якої всього життя не вистачить. В оригіналі, замість слова Ars ( «мистецтво») стоїть грецьке слово τέχνη, яке необов'язково «мистецтво», але з тим же успіхом «ремесло» або «вміння».

Релігія є опіум для людей

Фраза, популярна у атеїстів, теж вирвана з контексту. Карл Маркс писав у вступі до праці "До критики гегелівської філософії права» (1843): «Релігія - це повітря пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, а так само душа бездушною ситуації. Подібно до того, як вона - дух бездушних порядків, релігія - є опіум для людей! »Тобто релігія зменшує біль суспільного буття в нелюдське суспільстві.

Виняток підтверджує правило

Цю фразу, яка очевидно нелогічна, застосовують абсолютно невірно. Вираз це утворилася як парафраз з промови Цицерона в захист Луція Корнелія Бальба старшого. Звинувачували його в тому, нібито він отримав римське громадянство незаконно. Справа слухалася в 56 р. До н.е. е.

Бальб був уродженцем Гадеса (суч. Назва Кадіс), служив під керівництвом Помпея, з яким зійшовся і дружив; Помпей і був спонсором його громадянства. Підгрунтя звинувачення була, як і в більшості тогочасних гучних справ, політичної. Хоч сам Бальб був активний політично, але удар, безумовно, прямував на тріумвірів Першого тріумвірату (Цезаря, Красса і Помпея).

На захист Бальба виступали не тільки Цицерон, але і Помпей і Красс. Справа була виграна. У своїй промові Цицерон наводить такий аргумент. У деяких міждержавних угодах про взаємне визнання Риму з сусідніми країнами був пункт, явно виключає подвійне громадянство: жителі тих країн не могли стати римськими громадянами, які не відмовившись спершу від свого. Громадянство Бальба було подвійним; це і була формальна сторона звинувачення. Цицерон говорить, що, оскільки в деяких угодах такий виняток є, то ті угоди, в яких його немає, підкоряються протилежного правилом, а саме дозволяють подвійне громадянство. Іншими словами, якщо існує виняток, то повинно бути і правило, з якого це виняток зроблено, навіть якщо це правило явно ніколи не формулювалося. Таким чином, існування винятків підтверджує існування правила, з якого ці винятки робляться.

Чи не виключення підтверджують правило, а існування винятків підтверджує існування правила!