Топ новостей


РЕКЛАМА



Календарь

Сержант ВСУ добровільно здався в полон бійцям ЛНР 2000.ua

Прес-служба   Народної міліції самопроголошеної ЛНР 11 травня розповсюдила відеозапис допиту українського сержанта Тараса Гапьяка, який здався в полон через конфлікт з товаришами по службі

Прес-служба Народної міліції самопроголошеної ЛНР 11 травня розповсюдила відеозапис допиту українського сержанта Тараса Гапьяка, який здався в полон через конфлікт з товаришами по службі.

22-річний українець проходив службу в 24-ї окремої мотострілкової бригади в званні сержанта.

За словами Гапьяка, на службу за контрактом він вступив в листопаді 2016 р Підготовку проходив на Яворівському військовому полігоні на Львівщині під керівництвом як українських, так і американських інструкторів. Після двомісячної підготовки був спрямований в зону АТО.

Служба полягала в тому, що приблизно два рази на тиждень бійці виїжджали зі своїх позиції на БМП для обстрілів військовослужбовців ЛНР. У вільний від обстрілів час, за словами сержанта, його товариші по службі, включаючи офіцерів, пянствовалі. «Я був проти цього, в результаті чого 23-го числа, коли було розпивання спиртних напоїв, я мав конфлікт з хлопцями, після чого я взяв і пішов в сторону козаків, і ними був уже затриманий і доставлений сюди», - розповів Гапьяк.

За словами сержанта, серед українських військовослужбовців мало бажаючих продовжувати бойові дії. «Більше розмов про те, як« закосити », звільнитися або перевестися», - повідомив Гапьяк.

Розпивання спиртного на позиціях нібито відбувалися приблизно 2-3 рази на тиждень. Після цього українські військові нерідко відкривали вогонь по бійцям ЛНР.

«Офіцери до нас ніяк не належать, ми самі по собі, - розповів полонений про взаємини в частині, - техніка в не дуже доброму стані: одна машина їде, але не стріляє, в іншої з мотором проблеми».

За словами Гапьяка, в частинах некомплект особового складу: «Якщо з роти взяти і зібрати два взводи, то було б добре». На питання «Чому служити не хочуть?» Тарас Гапьяк відповів: «Тому що хтось більше служить, хтось переслужівает, і їх не звільняють, і у відпустку їх не пускають»

Він розповів, що солдати отримують непогану зарплату, воюючи в Донбасі. Зарплата самого Гапьяка, який обіймав посаду командира відділення, становила 14 000 грн в місяць. Саме хороша зарплата стала приводом для вступу на службу в ЗСУ, зізнався військовослужбовець.

Він каже, що серед особового складу частин панує емоційна втома - люди не бачать сенсу в продовженні війни в тому вигляді, в якому вона йде зараз. Багато предметів першої необхідності привозять волонтери, однак їм не завжди вдається дістатися до частин на передовій. Дорогу їм перекривають стоять в тилу підрозділи Національної гвардії.

«Вони грають роль загороджувальних загонів, це моя думка», - пояснив Гапьяк.

Про відносини між бійцями Національної гвардії і ВСУ він сказав: «Ми з ними не дружимо. Тому що Нацгвардія - це еліта, це ж елітні президентські війська. По телевізору подивитися - все Нацгвардія робить, ВСУ нічого не робить. Все йде Нацгвардії, нові машини, ще щось. А в армії, в ВСУ, нічого немає ». При цьому Гапьяк зазначив, що жодного разу не бачив бійців Нацгвардії на передовій.

Українська сторона офіційно підтвердила, що на відео, поширеному Народної міліцією ЛНР, дійсно сержант ВСУ Тарас Гапьяк.

На сторінці прес-центру штабу АТО в Facebook йдеться: «За попередньою інформацією ... він самовільно залишив місце служби в кінці березня цього року. За даним фактом було проведено службове розслідування, а також направлено повідомлення до військової прокуратури і в Військову службу правопорядку. Після ретельного вивчення інциденту, який стався в кінці березня, і всіх обставин військовослужбовець був позбавлений військового звання «сержант» відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних сил України. Матеріали службового розслідування направлені до військової прокуратури для прийняття правового рішення по ст. 430 КК - «Добровільна здача в полон».

Відомо, що дані Тараса Гапьяка внесені в базу сумнозвісного сайту «Миротворець».

Тарас Ярославович Гапьяк народився 3 жовтня 1994 року в місті Бориславі Львівської області. У базі «миротворця» вказано його точний домашню адресу. За словами сержанта, в Бориславі він проживав разом з матір'ю, яка працює шкільною вчителькою, вітчимом і сестрою.

На питання «Чому служити не хочуть?

Реклама



Новости