Матеріал поміщений в архів
КОМПЕНСАЦІЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ. Правове регулювання І СУДОВА ПРАКТИКА
Проблема встановлення критеріїв і визначення методик компенсації моральної шкоди є однією з найактуальніших і найменш врегульованих питань.
З приводу складності у визначенні розміру компенсації моральної шкоди, необхідності пошуку конкретних способів, методів, методик розміру компенсації моральної шкоди неодноразово висловлювалися як теоретики права, так і практикуючі юристи.
Визначення розміру компенсації моральної шкоди
згідно ст.152 Цивільного кодексу РБ (далі - ГК) при визначенні розмірів компенсації моральної шкоди суд бере до уваги ступінь вини порушника та інші заслуговують на увагу обставини. Суд повинен також враховувати ступінь фізичних і моральних страждань, пов'язаних з індивідуальними особливостями особи, якій завдано шкоду. Відповідно до частиною другою ст.970 ГК при визначенні розміру компенсації моральної шкоди повинні враховуватися вимоги розумності і справедливості.
Крім того, відповідно до ст.155 Кримінально-процесуального кодексу РБ розмір моральної шкоди визначається судом виходячи з настали.
Як випливає з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду РБ від 28.09.2000 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює компенсацію моральної шкоди», з метою забезпечення вимог розумності і справедливості для кожного конкретного випадку суду слід враховувати ступінь моральних і фізичних страждань потерпілого виходячи з тяжкості (значущості) для нього настали і їх суспільної оцінки. Залежно від характеру спірних правовідносин слід враховувати обставини заподіяння моральної шкоди, вік потерпілого, стан його здоров'я, умови життя, матеріальне становище та інші індивідуальні особливості.
У разі смерті потерпілого розмір компенсації моральної шкоди особам, які мають право на його відшкодування, визначається в залежності від ступеня споріднення із загиблим, від перебування на утриманні, характеру взаємин з ним, інших конкретних обставин, що мають значення для оцінки ступеня моральних переживань.
При визначенні розміру компенсації моральної шкоди суди повинні враховувати ступінь вини заподіювача шкоди у випадках, коли вина є підставою відшкодування шкоди.
Якщо виникненню або збільшенню моральної шкоди сприяла необережність самого потерпілого, то стосовно ст.952 ГК розмір компенсації визначається з урахуванням ступеня вини потерпілого.
Суд має право також врахувати майнове (фінансове) становище заподіювача шкоди.
Критеріїв визначення розміру компенсації моральної шкоди названо безліч, причому одні з них суд повинен враховувати, а інші може брати до уваги. Фактично такий підхід означає вільне суддівське розсуд при вирішенні даного питання, тому автор вважає за необхідне законодавцю впорядкувати класифікацію критеріїв визначення розміру компенсації моральної шкоди, розробити фундаментальну систему критеріїв.
Судова практика у спорах про компенсацію моральної шкоди
Результати узагальнення судової практики в Республіці Білорусь показують, що суди по-різному підходять до визначення розміру компенсації моральної шкоди, коли присуджують принципово різні суми компенсації за таких же обставин.
приклад 1
Вироком суду від 07.04.2011 громадянин Д., який працює на одному з промислових підприємств водієм, засуджений за частини другої ст.317 Кримінального кодексу РБ (далі - КК) за порушення правил дорожнього руху (далі - ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило з необережності смерть людини. Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) сталася під час знаходження обвинуваченого в службовому відрядженні при виконанні службових обов'язків - перевезення вантажу на автомобілі, що належить підприємству.
Потерпілими у цій кримінальній справі органами попереднього розслідування були визнані батько і дружина загиблого К., якими були заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди в результаті загибелі К. на суму по 100 000 000 руб. кожному.
Згідно з вироком суду виходячи з тяжкості наслідків, конкретних обставин скоєння злочину позови потерпілих були задоволені судом частково: на користь батька загиблого К. стягнуто 20 000 000 руб., На користь дружини - 10 000 000 руб. З урахуванням того, що власником джерела підвищеної небезпеки (автомобіля) було підприємство, на якому працював обвинувачений, суми матеріального відшкодування моральної шкоди підлягали стягненню з даного підприємства.
Однак ухвалою суду касаційної інстанції даний вирок в частині сум матеріального відшкодування моральної шкоди було змінено, в результаті чого постановлено до стягнення на користь батька загиблого - 50 000 000 руб., На користь дружини - 30 000 000 руб. ( примітка 1 ).
приклад 2
3 березня 2011 г. К. засуджений за частини другої ст.317 КК за порушення ПДР особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило з необережності смерть людини.
В судовому засіданні потерпілої у справі А. - співмешканкою загиблого І. - заявлено цивільний позов про матеріальне відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 000 руб.
Згідно з вироком суду на користь потерпілої А. стягнуто моральну шкоду в сумі 6 000 000 руб. ( примітка 1 ).
приклад 3
2 липня 2010 вироком суду по частини другої ст.317 КК за порушення ПДР особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило з необережності смерть людини, засуджений Р.
В судовому засіданні потерпілим Л. - чоловіком загиблої в ДТП - заявлявся цивільний позов про матеріальне відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 000 руб.
Вироком суду на користь потерпілого стягнуто матеріальне відшкодування моральної шкоди в сумі 12 000 000 руб. ( примітка 2 ).
Іноді суди безпідставно відмовляють у задоволенні вимог про компенсацію моральної шкоди.
приклад 4
Громадянка К. в позовній заяві вказала, що на неї напала собака, що належить П., і покусала її, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які не спричинили розлад здоров'я, тобто ні заподіяно шкоду здоров'ю. Судова колегія у цивільних справах Гродненського обласного суду за касаційною скаргою позивачки скасувала рішення суду, вказавши, що позивачці завдано моральну шкоду, так як вона перенесла фізичні і моральні страждання, оскільки сильно злякалася від раптового нападу собаки, і в силу ст.152 ГК вимоги про компенсацію моральної шкоди повинні бути задоволені. Колегією постановлено нове рішення, яким позов К. був частково задоволений ( примітка 3 ).
У науковій літературі існують також судження про неприпустимість використання інституту відшкодування моральної шкоди як засобу збагачення. У судовій практиці існують приклади, коли позивачі в позовних заявах оцінювали заподіяну їм моральну шкоду в дуже великих сумах.
приклад 5
Судом Шкловського району Могилевської області було розглянуто цивільну справу за позовами Б. і Л. до унітарному підприємству «Автокомбинат» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Громадяни Б. і Л. були визнані потерпілими вироком суду у справі про ДТП, що сталося з вини водія відповідача, в результаті якого загинули 3 людини: чоловік (син Л.), дружина (дочка Б.) і їх дитина. Позивачки просили суд стягнути в рахунок компенсації моральної шкоди на користь кожної з них 3 000 000 000 руб., Що на той момент складало близько 3 000 000 дол. США. Обидві позивачки - пенсіонерки, які проживають в селі. Хоча те, що сталося і є непоправною втратою, проте подібні суми явно завищені. У зв'язку з цим, а також керуючись принципом розумності і справедливості, суд стягнув на користь кожної позивачки в рахунок компенсації моральної шкоди за 3 000 000 руб. Що стягуються суми повинні співвідноситься з рівнем життя в середньому по республіці ( примітка 4 ).
Узагальнення судової практики показало, що суди в основному виходять з того, що норма про компенсацію моральної шкоди не повинна служити джерелом збагачення потерпілих, тому суми компенсації в переважній більшості випадків невеликі. Суди вкрай обережно підходять до питання розміру компенсації моральної шкоди. Можливо, занадто буквально ними трактується принцип розумності: суми компенсації повинні бути «розумними», тобто невеликими. Однак випадки у судовій практиці є випадки, коли присуджений розмір моральної шкоди перевищував середній, так як в кожному окремому випадку судді виходять з конкретних обставин справи.
приклад 6
Суд Барановичського району стягнув з відкритого акціонерного товариства «Беллакт» на користь М. 500 000 000 крб. (До деномінації) в якості компенсації морально шкоди, заподіяної загибеллю чоловіка в результаті автотранспортного злочину ( примітка 4 ).
Аналіз судової практики у справах про компенсацію моральної шкоди при вчиненні вбивств свідчить про те, що в більшості випадків заявлені суми не перевищують 15 000 000 руб.
приклад 7
Судом Ленінського району Мінська в 2009 р розглянуто кримінальну справу по обвинуваченню Г. у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст.139 КК. В судовому слуханні потерпілою стороною заявлено позов в розмірі 10 000 000 руб. Позов судом задоволено в повному обсязі ( примітка 5 ).
приклад 8
Судом Ленінського району Мінська в 2010 р розглянуто кримінальну справу по обвинуваченню К. у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст.139 КК. В судовому слуханні потерпілою стороною заявлено позов в розмірі 10 000 000 руб. Позов судом задоволено в повному обсязі ( примітка 6 ).
приклад 9
Судом Ленінського району Мінська в 2010 р розглянуто кримінальну справу по обвинуваченню П. у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст.139 КК. В судовому слуханні потерпілою стороною заявлено позов в розмірі 15 000 000 руб. Позов судом задоволено в повному обсязі ( примітка 6 ).
Згідно із законодавством Республіки Білорусь сума компенсації моральної шкоди визначається судом. На практиці ж найчастіше позивач вказує бажану суму компенсації моральної шкоди. Суд бере до уваги бажання позивача, але фактично сума морального збитку завжди змінюється судом і, як правило, в меншу сторону.
приклад 10
31 травня 2011 вироком суду Т. засуджено за частини другої ст.317 КК за порушення ПДР особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило по необережності заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілій Ц.
В судовому засіданні потерпілої Ц. заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 000 руб.
Згідно з вироком суду з обвинуваченого постановлено стягнути на користь потерпілої Ц. матеріальне відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 000 руб. ( примітка 1 ).
Зазвичай в позовній заяві позивач вимагає компенсувати моральну шкоду в певному розмірі. Практика свідчить, що суди в більшості випадків не задовольняють вимоги компенсації моральної шкоди в повному обсязі. В такому випадку виникає питання, навіщо вимагати компенсації моральної шкоди в певному розмірі, якщо суд все одно згодом знизить розмір компенсації? Сенс у вимозі певної суми позивачем, ймовірно, полягає в тому, щоб оцінити суб'єктивне ставлення потерпілого до перенесених їм фізичним і моральним стражданням. Таким чином, якщо заявлена сума компенсації моральної шкоди не велика, то і ступінь фізичних і моральних страждань також не може бути високою. Для суду має значення, який розмір грошової компенсації особа вважає достатнім для компенсації заподіяної йому моральної шкоди. Можливо, саме тому суди, оцінюючи обставини заподіяння шкоди, ніколи не виходять за межі заявленої суми в сторону збільшення, навіть якщо особі, з їх точки зору, може бути виплачена компенсація в більшому обсязі.
приклад 11
Судом Ленінського району Мінська в 2010 р розглянуто кримінальну справу по обвинуваченню З повагою в скоєнні злочину, передбаченого частиною першою ст.139, частиною першою ст.205 КК. В судовому слуханні потерпілою стороною заявлено позов в розмірі 1 000 000 руб. Позов судом задоволено в повному обсязі ( примітка 6 ).
У наведеному прикладі стягнута сума відносно невелика, хоча практика показує, що за таких же обставин стягуються суми набагато вище.
Удосконалення законодавства в області компенсації моральної шкоди
Деякі юристи пропонують встановити чіткі межі розмірів компенсації, виражені в базових величинах. Наприклад, в Англії діє єдина тарифна схема 1994 р де досить докладно описані умови виплати компенсації моральної шкоди за окремими його видами ( примітка 7 ). Разом з тим як теоретики, так і практики критично ставляться до можливості встановлення чіткого розміру, вказуючи на неможливість врахування індивідуальних особливостей кожної справи.
В даний час верховним судом Російської Федерації ведеться розробка зразкових тарифів на компенсацію моральної шкоди. Пропонується створити єдину систему із зазначенням сум компенсації в залежності від характеру заподіяної шкоди ( примітка 8 ).
У Німеччині створено Каталог ушкоджень, який являє собою перелік різного роду пошкоджень і сум компенсації в разі їх заподіяння. Однак в кожному конкретному випадку враховуються і індивідуальні особливості справи ( примітка 9 ).
Юристом А.М.Ерделевскім розроблена таблиця розмірів компенсації прізюміруемого моральної шкоди стосовно до різних видів порушень прав особистості в результаті злочинних посягань ( примітка 10 ).
На думку автора, можливість законодавчого закріплення розмірів компенсації моральної шкоди в даний час є проблематичним, оскільки, по-перше, не накопичений достатній статистичний матеріал, що дозволяє вивести усереднені кордону присуджуються сум компенсації з огляду на відносну новизни даного правового інституту; по-друге, встановлення такого базису перешкоджає високий рівень інфляції, а визначення його в базових величинах також не знімає проблему; по-третє, тільки статистичні методи не дозволяють зробити висновки для вирішення проблеми однакового застосування закону, так як необхідно враховувати не тільки розмір компенсації, а й мотиви, якими керувався суд при визначенні конкретних сум.
Встановлення жорстких рамок буде суперечити суті розглянутого правового інституту. Розмір компенсації моральної шкоди не піддається точному підрахунку. Мета компенсації моральної шкоди - згладжування перенесених страждань - не буде досягнута, якщо заздалегідь відомо, що за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності буде належати одна сума, а за заподіяння шкоди життю і здоров'ю - інша.
Складність проблеми визначення розміру компенсації моральної шкоди визначається ще й тим, що при вирішенні спорів необхідно враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні обставини одночасно. Ступінь моральних і фізичних страждань залежить від багатьох характеристик особистості потерпілого: його здоров'я, статі, віку, психічного стану, загальної культури та інтелектуального розвитку. Тому дати формулу обчислення розміру моральної шкоди, яка може бути застосована до всіх випадків, на думку автора, неможливо.
Примітка 1. Архів суду Центрального району м.Гомелі. - 2011 року.
Примітка 2. Архів суду Центрального району м.Гомелі. - 2010 року.
Примітка 3. Бабин Н.А. Судова практика у цивільних справах: питання матеріального і процесуального права. - Мн .: Державний інститут управління та соціальних технологій БДУ, 2011. - С.974.
Примітка 4. Судовий вісник. - 2000. - № 4. - С.43-47.
Примітка 5. Архів суду Ленінського району Мінська. - 2009.
Примітка 6. Архів суду Ленінського району Мінська. - 2010 року.
Примітка 7. Ерделевскій А.М. Проблеми компенсації моральної шкоди в зарубіжному і російському законодавстві і судовій практиці // Держава і право. - 1997. - № 10. - С.22-32.
Примітка 8. Проблеми зміцнення законності і правопорядку: наука, практика, тенденції / Науково-практичний центр проблем зміцнення законності та правопорядку Генеральної прокуратури Республіки Білорусь, - Мн .: БГУФК, 2009. - с.322.
Примітка 9. Френкель Е. Б. Відшкодування моральної шкоди за законодавством Німеччини // Журнал російського права. - 1998. - № 7. - С.134-141.
Примітка 10. Ерделевскій А.І. Критерії і метод оцінки розміру відшкодування моральної шкоди // Держава і право. - 1997. - № 4. - С.7.
15.08.2011 р
Олексій Чуркін, юрист
В такому випадку виникає питання, навіщо вимагати компенсації моральної шкоди в певному розмірі, якщо суд все одно згодом знизить розмір компенсації?
