- Якщо РРО вийшов з ладу ... ... то його потрібно відремонтувати. Термін проведення ремонту РРО узгоджується...
- Як заповнити квитанції при виході з ладу РРО
- Повернення РРО з ремонту
- Сфера застосування КОРО і РК
- Форма та заповнення розрахункових квитанцій
Якщо РРО вийшов з ладу ...
... то його потрібно відремонтувати. Термін проведення ремонту РРО узгоджується сторонами, але він не може перевищувати 72 годин: це передбачено п. 23 Порядку №601. Ремонт може бути гарантійний або післягарантійний.
Гарантійний ремонт - ремонт належним чином введеного в експлуатацію реєстратора, який перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період гарантійного терміну експлуатації не з вини користувача. Отже, це означає, що всі витрати на гарантійне обслуговування несе або ЦСО, або завод-виробник, або постачальник РРО.
Післягарантійний ремонт РРО - це ремонт належним чином введеного в експлуатацію реєстратора, який перебуває на технічному обслуговуванні в центрі сервісного обслуговування і вийшов з ладу в період після закінчення гарантійного терміну експлуатації. Отже, витрати на післягарантійний ремонт несе СПД - користувач РРО.
Пунктом 26 Порядку №601 передбачено, що після прийняття реєстратора (його складової частини) для гарантійного (післягарантійного) ремонту представник ЦСО робить відповідний запис в книзі обліку розрахункових операцій і видає представнику користувача квитанцію, в якій зазначається характер несправності і дата прийому РРО, т. е. число, місяць і рік прийому. Радимо поруч з цією датою в квитанції додатково поставити і час передачі РРО в ремонт. Адже за перевищення встановленого терміну ремонту ЦСО несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування і ремонт РРО.
Якщо для ремонту РРО потрібен доступ до його внутрішніх вузлів, то слід ще виконати розпломбування-опломбування. В цьому випадку і розпломбування, і опломбування РРО здійснює представник ЦСО. При цьому остання довідка про опломбування вилучається. Нагадаємо, що форма Довідки про опломбування реєстраторів розрахункових операцій затверджена наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614 (додаток 5 до Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО).
Відремонтований РРО повинен знову бути опломбований в установленому порядку. Після опломбування користувачеві видається нова довідка, в якій зазначаються причина розпломбування та характер несправності. Згідно п. 3.6 Порядку реєстрації, копію кожної Довідки про опломбування реєстраторів розрахункових операцій суб'єкт підприємництва повинен подавати до податкового органу за місцем обліку РРО не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО. Нагадаємо, що звітність, пов'язана із застосуванням РРО, подається щомісяця, не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).
У податковому обліку, відповідно до пп. 8.7.1 Закону про прибуток, діє правило віднесення витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів на валові витрати в межах 10% їх балансової вартості, визначеної на початок звітного періоду. Сума, що перевищує 10%, відноситься на збільшення балансової вартості груп основних фондів.
У бухгалтерському обліку ситуація трохи інша. Згідно П (С) БО 7, до збільшення вартості основних засобів відносяться тільки витрати на ремонт, внаслідок якого підприємство зможе отримати економічні вигоди від експлуатації відремонтованого кошти. Якщо ж ремонт здійснюється тільки для підтримання основного засобу в робочому стані, то витрати на нього відносяться до витрат підприємства.
Як правило, розрахунок за ремонт РРО сплачують готівкою через підзвітну особу. Наприклад, вартість ремонту - 60 грн (в т. Ч. 10 грн ПДВ). Підзвітній особі було видано з каси магазину 100 грн. Покажемо на прикладі 3 відображення в бухгалтерському обліку операцій з ремонту РРО (див. Таблицю 4).
Таблиця 4
Бухоблік операцій з ремонту РРО (до прикладу 3)
№ п / пЗміст господарської операціїД-тК-тСума, грн
1. Видано з каси підприємства підзвітній особі на ремонт РРО 372 301 100 2. На підставі виписаного ЦСО акта про проведення ремонту РРО списано вартість ремонту на витрати підприємства 23, 93 372 60 3. Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 641 372 10 4. Повернено невикористану суму готівки в касу підприємства 301 372 40
Як заповнити КОРО при виході з ладу РРО
Представники СПД та ЦСО повинні проставити відповідні позначки про ремонт РРО в розділі 4 Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) "Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО".
Покажемо на схемі дії працівника СПД безпосередньо після виходу з ладу РРО (див. Схему 1).
схема 1
Що робити касиру після виходу з ладу РРО
Тепер, згідно з п. 7.10 Порядку реєстрації, в розділі 4 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Згідно з вимогами Порядку реєстрації, графи 1 - 5 КОРО заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 і 7 - працівник СПД після відновлення працездатності РРО. Але в разі виходу РРО з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник СПД безпосередньо відразу після виходу РРО з ладу. Порядком реєстрації також зазначено, що при потребі до розділу 4 КОРО можна вносити додаткову інформацію.
Отже, якщо РРО раптово виходить з ладу, то графи 1 і 2 розділу 4 КОРО заповнює представник СПД відразу після виявлення поломки, а графи 3, 4, 5 - представник ЦСО після ремонту або обслуговування РРО. Причому графи 3 - 7 розділу 4 КОРО заповнюються після ремонту РРО, але до початку реєстрації розрахункових операцій.
Звертаємо увагу, що графа 4 заповнюється після заповнення в квитанції рядка "Дата видачі РРО". У графі 6 записується обраний СПД спосіб реєстрації розрахункових операцій під час ремонту. У графі 3 працівник ЦСО, який проводив ремонт (обслуговування) РРО, зазначає характер несправності (вид обслуговування). Записи в графі 3 "Характер несправності" і запис в рядку квитанції "Характер несправностей, виявлення во время приймання Реєстратора", можуть бути різними. У графі 5 розділу 4 КОРО свій підпис і індивідуальне клеймо проставляє працівник ЦСО, який проводив ремонт (обслуговування) РРО.
Розділ 2. Облік руху готівкі та сум розрахунків
(Грн, коп.)
Дата Номер Z-Звіту (номер розрахункової книжки) Сума готівкі Сума розрахунків Сума ПДВ Видано при поверненні товару службове внесення службова видача загальна за ставкою ПДВ 20% 04.06.2004 №234 1223,00 2423,00 2400,00 2400,00 400,00 -
Розділ 3. Облік розрахункових квитанцій
Номери фіскальніх чеків за контрольною стрічкою Номер розрахун-
кової книжки Початок использование Закінчення использование Номер Z-Звіту после встановлення РРО первого на качана робочі дні последнего перед виходом РРО з ладу дата і Час серія та номер розр. квитанції дата і Час серія та номер розр. квитанції 000936 000987 234 04.06.2004 13.00 ВОВБ №000123 07.06.2004
14.00 ВОВБ №000133 57
Розділ 4. Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування и перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО
№ з / п Дата і Час виходом РРО з ладу Характер несправності (вид техобслуговування) Дата і Час Відновлення роботи РРО Підпис та індивідуальне клеймо працівника ЦСО, Який провівши ремонт (обслуговування) Засіб реєстрації во время ремонту РРО Номер первого Z-Звіту после Відновлення роботи РРО 1 04.06.2004
13.00 Блокування 07.06.2004
14.00 О. В. Семиренко РК №234 57
Як заповнити квитанції при виході з ладу РРО
При виході РРО з ладу розрахунки з покупцями здійснюються шляхом видачі розрахункових квитанцій. Такий вид розрахунків передбачає наявність у СПД, РРО якого ремонтується, розрахункової книжки, зареєстрованої в податковому органі за встановленим порядком.
Вимоги до порядку оформлення розрахункових квитанцій встановлені п. 9 Порядку реєстрації і ведення КОРО і РК. Розрахункові квитанції сформовані в розрахункову книжку, зареєстровану в органах ДПС. Сама розрахункова квитанція складається з двох частин: відривний (частина, яка видається покупцю) і невідривної (корінець квитанції). Касир під час продажу повинен заповнити обидві частини розрахункової квитанції: корінець і відривну частину. У розрахункової квитанції обов'язково слід вказувати загальну суму розрахунку і суму ПДВ (якщо підприємство чи підприємець - платник ПДВ), а всі інші реквізити заповнюються на вимогу покупця.
При цьому слід врахувати і зміни в Порядку подання звітності, що вносяться Порядком реєстрації та ведення КОРО і РК, - якщо загальна сума розрахунків не перевищує 10 грн, то касир може видавати спрощену розрахункову квитанцію.
При продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів продавець не має права виписувати спрощену розрахункову квитанцію, а зобов'язаний виписати розрахункову квитанцію, навіть якщо сума покупки не перевищує 10 грн.
Якщо касиру на початку робочого дня видають готівку з каси для здачі покупцеві, то на цю суму необхідно заповнити окремий корінець чекової книжки з написом "Службове внесення".
Усі виписані за період несправності РРО розрахункові квитанції слід відобразити в 3-му розділі КОРО. Якщо ремонт реєстратора тривав кілька днів, то в перший день поломки заповнюються графи 1 - 2 "Номери фіскальніх чеків за контрольною стрічкою", графа 3 "Номер розрахункової книжки", графи 4 - 5 "Початок использование", 6 - 7 "Закінчення использование" . У наступні дні заповнюються графи 3 - 7. Графа 8 "Номер Z-Звіту после Відновлення РРО" - в останній день застосування розрахункової книжки. Крім того, суму продажу за день потрібно відобразити у другому розділі "Облік руху готівкі и сум розрахунків" із заповненням необхідних граф (3 - 8).
Не будемо наводити весь порядок оформлення розрахункових квитанцій, а звернемо увагу лише на деякі особливості. Так, пунктами 9.3 та 9.4 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК передбачено: якщо при продажу товару встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, то за бажанням СПД загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною відміткою ( "ск" або "нд"). При здійсненні операції з видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком "-" (мінус).
Повернення РРО з ремонту
Після завершення ремонту РРО представник ЦСО повинен видати представнику СПД відремонтований РРО. У присутності представника замовника фахівець ЦСО проводить перевірку працездатності реєстратора і робить відповідний запис у книзі ОРО. Свій підпис представник ЦСО, який проводив ремонт (обслуговування) РРО, завіряє індивідуальним клеймом.
Згідно п. 37 Порядку №601, факт отримання відремонтованого РРО представник СПД скріплює своїм підписом у квитанції, повертає її представникові центру сервісного обслуговування, який вносить відповідні записи в журналі обліку гарантійного (післягарантійного) ремонту РРО.
Після всіх перерахованих вище процедур відремонтований РРО повинен бути повернутий на своє робоче місце. Наведемо на схемі дії касира після введення в експлуатацію відремонтованого РРО (див. Схему 2).
схема 2
Що робити касиру після введення РРО в експлуатацію
Виконуючи дії в послідовності, наведеній на схемі, необхідно звернути увагу на наступні моменти. В день відновлення роботи РРО при заповненні розділу 2 КОРО відразу після включення РРО вводиться виручка (окремо за кожною ставкою ПДВ), отримана за всі дні роботи з РК. А в разі обнулення оперативної пам'яті РРО також вводиться виручка за показниками контрольної стрічки в день поломки. Після введення виручки виконується Z-звіт. При відображенні показників такого Z-звіту в графі 1 розділу 2 КОРО зазначають, за які попередні дати підсумовані дані. Необхідно також пам'ятати: якщо в день введення в експлуатацію РРО після його включення касир здійснювати розрахунки, то в кінці дня виконується ще один Z-звіт і в розділі 2 КОРО відображають показники вже двох Z-звітів в окремих рядках.
У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усіх їх підклеюють в книзі ОРО, записи в розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним чеком окремо.
Сфера застосування КОРО і РК
Як визначено ст. 1 Закону про РРО, РК - це зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДПС України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
КОРО - це прошнурована і зареєстрована в органах ДПС України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
У яких же випадках застосовуються РК і КОРО? Статтею 5 Закону про РРО передбачено, що на період виходу з ладу РРО та його ремонту або у разі тимчасового відключення електроенергії розрахункові операції здійснюються з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Якщо врахувати вартість РРО та порядок його реєстрації, то навряд чи підприємство буде додатково купувати резервний РРО.
Це означає, що на підприємстві, що працює в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для кожного РРО повинні бути зареєстровані відповідним чином КОРО і РК.
КОРО призначена для відображення послідовності застосування РРО та застосування РК на період виходу з ладу РРО. КОРО можуть бути зареєстровані як на окрему господарську одиницю, так і на кожен окремий РРО.
Форма та заповнення розрахункових квитанцій
Згідно з пп. 5.3 Положення про розрахункові документи, відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити:
1) назву "РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;
2) назва СПД;
3) ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери "ІД";
4) для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером написані (надруковані) великі літери "ПН"; при наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);
5) назви окремих реквізитів, що стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи "Найменування товару (послуги)", "Вартість о. В." (Вартість одиниці виміру), "ПДВ (%)", "Вартість";
6) рядки для запису даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійсненими операціями виплати), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів найменування товару та його вартість 1;
7) напис "Сума розрахунку (грн, коп.)" Та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);
8) напис "Розрахунок провів", рядок для підпису особи, яка здійснює розрахунки;
9) дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків 2.
1 У попередній редакції такого умови не було взагалі. Тобто тепер за продажем алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено більш жорсткий контроль.
2 У попередній редакції цей рядок називалася: "рядок для запису дати (день, місяць, рік) проведення розрахунків". Тобто така норма не пропонує, а зобов'язує СПД вказувати дату проведення розрахунку в корінці розрахункової квитанції.
Згідно п. 5.4 Положення про розрахункові документи, корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити:
1) серію і номер, нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини;
2) напис "Сума розрахунку (грн, коп.), Всього" та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів;
3) напис "у т. Ч. За ставкою ПДВ 20%", суму коштів, отриманих за товари або послуги, продаж яких обкладається ПДВ за ставкою 20%, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов'язання платника ПДВ;
4) рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів - найменування товару та його вартість 3;
3 Дотепер такий рядок не передбачався. Крім того, Наказ ДПАУ від 28.04.2004 р №248 "Про затвердження змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів" дозволяє застосовувати розрахункові книжки старого зразка до їх повного використання.
5) дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків. Як і в корінці, так тепер і у відривній частині розрахункової квитанції потрібно вказувати дату проведення розрахункової операції.
Згідно п. 12.1 Положення про розрахункові документи, спрощена розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій :
1) за продані товари або послуги, якщо загальна сума розрахунку (за винятком алкогольних напоїв та тютюнових виробів) не перевищує 10 гривень 4;
4 До сих пір цей пункт мав таку редакцію: "За товари (надані послуги), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян". Тобто тепер збільшено ліміт загальної вартості проданих товарів або послуг для застосування спрощених квитанцій РК з 5,10 грн (0,3 х 17) до 10,00 грн.
2) при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд в міському чи приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;
3) при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).
Згідно п. 3.5 Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК, форма реєстраційної сторінки РК (додаток №7 до вищевказаного Порядку) повинна мати для заповнення такі рядки:
1) номер книжки;
2) дату її реєстрації, назва органу ДПС;
3) дані про посадову особу органу ДПС;
4) серію і номер першого бланка;
5) кількість бланків;
6) загальну суму розрахунків 5;
7) номер установленого засобу контролю 6.
5 Ці додаткові реквізити реєстраційної сторінки розрахункової книжки передбачені новою редакцією Порядку реєстрації та ведення КОРО і РК.
6 У попередній редакції було визначено, що для обов'язковості складання акта вартість раніше придбаного товару або послуги повинна була перевищувати 5 н. м. д. г. (85 грн). Тепер акт не складається при поверненні товару на суму до 100 грн.
Джерело Журнал "Дебет-Кредит" 2004 > № 26
У яких же випадках застосовуються РК і КОРО?
