Дебет-Кредит № 32 (11.8.2014)
Суть справи :: Практика
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua .
Покупець має право повернути товар неналежної якості і отримати сплачені за нього кошти або обміняти його. Саме про порядок повернення неякісного товару від споживачів і комісій із соціального страхування і поговоримо в статті.
Основним документом, що регулює відносини між потребітелямі1 товарів, їх виробниками і продавцями, є закон №1023 . Правові наслідки передання товару неналежної якості викладені в ст. 678 - 681-1 ЦКУ .
Підтвердженням факту продажу товару споживачеві є розрахунковий документ: квитанція, товарний або касовий чек або інші документи (даний документ фактично підтверджує факт вчинення усного правочину). Споживач має право на належну якість продукції. Належну якість товару підтверджують гарантійні зобов'язання. Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості залежать від виду недоліків.
визначення термінів
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, які пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак :
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Пункти 12 і 15 статті 1 Закону №1023
До речі, виробник (продавець або будь-яка третя особа) несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини, відповідно до п. 25 ст. 1 Закону №1023. Якщо споживач протягом встановленого гарантійного срока2 виявив незначні недоліки товару, він має право на:
1) пропорційне зменшення ціни;
1 Фізособа, яка набуває або збирається придбати продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону №1023).
2 Гарантійний термін - термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про проведення безкоштовного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг (п. 5 ст. 1 Закону №1023).
2) безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Дещо інші права виникають у покупця в разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), що виникли з вини виробника (продавця) товару:
1) розірвати договір і повернути собі сплачену за товар грошову суму;
2) вимагати заміни товару таким же товаром або аналогічним, з числа наявних у продавця.
Якщо покупець придбав неякісний товар, в першу чергу потрібно звернутися до продавця або в сервісний центр для усунення недоліків. Якщо виявиться, що їх усунути неможливо, споживач має право, а виробник (продавець) зобов'язаний повернути кошти, сплачені за товар, або замінити його якісним. Аналогічні правові наслідки передання товару неналежної якості наводяться в ст. 678 ЦКУ.
Оскільки продавець товару може не бути виробником, це не означає, що продавець може відмовити покупцеві на тій підставі, що він не є виробником. Як сказано в ч. 12 ст. 8 Закону №1023, виробник зобов'язаний відшкодувати всі збитки продавця (підприємства, що задовольняє вимоги споживача), який розглядає претензію споживача до придбаного товару. Якщо товари виготовлені за межами України, вимоги задовольняються за рахунок продавця (імпортера).
Також слід пам'ятати про вимоги Закону №3390 , Яким передбачено, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції, відповідає її виробник. А виробником вважається будь-яка особа, яка, розміщуючи на продукції своє найменування, торговельну марку або інший ознака, заявляє про себе як про виробника. До того ж будь-яка особа, яка ввезла на митну територію України продукцію з метою її продажу, несе відповідальність як виробник. Відповідно до ст. 7 Закону №3390, якщо виробник продукції не може бути встановлений, кожний її постачальник (продавець) несе відповідальність як виробник, якщо він протягом 30 днів не повідомить потерпілому найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію.
Вимоги покупця не підлягають задоволенню, якщо продавець (виробник) доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. Фальсифікація або істотні недоліки товару підтверджуються за необхідності висновком експертизи (з цього приводу викликає інтерес лист ВСУ від 01.02.2013 р про судову практику з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів).
А тепер зосередимося на практичних аспектах: як продавцеві прийняти товар від покупця і повернути гроші або як замінити бракований товар іншим.
Повернення грошових коштів за товар
Найчастіше покупці хочуть повернути гроші, сплачені за бракований товар. Важливий момент: при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар проводяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі (бувають випадки, коли продавець не виконує цю вимогу ( звичайно, працювати собі в збиток ніхто не хоче), а покупець, не знаючи законів, не може себе захистити). Розглянемо порядок дій:
1) споживач подає письмову заяву в довільній формі у двох примірниках (див. Зразок 1). Один примірник заяви повертається споживачу з відміткою продавця (виробника), дати прийому заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, який прийняв заяву, другий - залишається у продавця (виробника) ( п. 30 Правил №104 ). Разом із заявою подається розрахунковий документ, що підтверджує факт придбання товару. Для товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого його замінює;
зразок 1
Заява про повернення коштів
2) продавець повинен видати документ, який підтверджує одержання товару (п. 30 Правил №104). До речі, в Правилах №104 не уточнюється, що це за документ, так що, на нашу думку, продавець може скласти звичайну накладну-вимогу (форма №М-11, затверджена наказом Мінстату від 21.06.96 р №193) і акт про поверненні товару (грошових коштів) (див. зразок 2).
зразок 2
Акт про видачу коштів
В день розірвання договору покупцеві повертаються гроші за товар. У п. 7 ст. 8 Закону №1023 уточнюється, що в разі неможливості повернути гроші в день розірвання договору грошові кошти повертаються в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше 7 днів.
Торговельні підприємства, які застосовують РРО, повинні все розрахункові операції проводити через РРО (п. 1 ст. 3 Закону про РРО ). Під розрахунковою операцією мається на увазі, зокрема, видача готівки за повернений покупцем товар, а також оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО). Так що видача готівки за повернений товар - це і є розрахункова операція, а значить, при її проведенні слід застосовувати РРО.
Порядок повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей такого РРО (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО ). Тому необхідно виділяти два варіанти оформлення розрахункової операції:
1) реєстрація від'ємної суми у фіскальній пам'яті РРО. Цей варіант може підійти тим, у кого алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Після проведення розрахункової операції на РРО роздруковується фіскальний касовий чек видачі коштів (ф. №ФКЧ-21) і передається покупцю, що повертає товар;
1 Форма №ФКЧ-2 приведена в додатку 2 до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р №614 .
2) повернення грошових коштів за допомогою операції «Службова видача». Такий варіант потрібно використовувати у випадках, коли РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. І тут слід видати покупцеві фіскальний чек, яким оформлена операція.
Заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО).
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, складає акт про видачу коштів. На даний момент відсутня затверджена форма такого документа, але потрібно врахувати вимоги до складання акту, передбачені в п. 8 розділу ІІІ Порядку реєстрації РРО. В акті зазначаються дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар, відомості про товар, сума виданих коштів, номер, дата і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (див. Зразок 2).
Додатково нагадаємо про заповнення Книги обліку розрахункових операцій при поверненні коштів за товари. Так, в графі 8 р. 2 «Видано при поверненні товару» КОРО показується сума, видана покупцеві. А в графі 4 р. 2 «Службова видача» сума повернення коштів проставляється тільки в разі, коли при видачі грошей був використаний варіант з оформленням цієї видачі операцією «Службова видача». Але якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та видачі, графи 3 і 4 р. 2 можна не заповнювати (ч. 8 п. 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення КОРО). При цьому суми повернутих коштів (графа 8 р. 2) в КОРО не зменшують загальну суму виручки, тому в графу 5 р. 2 потрапить загальна сума готівки, отриманої від реалізації за день. І ще не потрібно відповідно зменшувати показники в графах 6 і 7 р. 2 КОРО.
Досить часто на практиці виникає питання: чи має право СХ повернути готівку через РРО, якщо оплата за цей товар була проведена в безготівковій формі (із застосуванням POS-терміналу)? У п. 2.9 глави 2 розділу IX Правил національної системи масових електронних платежів (затверджені Постановою НБУ від 10.12.2004 р №620) сказано: «Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх згідно з правилами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами України. Повернення грошових коштів за повернутий товар, не одержану (неякісну) послугу торговець здійснює готівкою або за угодою сторін в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами »(правила розроблені відповідно до Закону про платіжні системи). На думку Міндоходов (рубрика ЄБПЗ 109.02), «в разі використання банківської платіжної картки без видачі готівки, т. Е. На розрахунковий рахунок покупця, відкритого в банку».
У податковому обліку підприємство має право на підставі абз. 1 п. 140.2 ПКУ зменшити відображені раніше доходи (витрати) у звітному періоді, в якому відбулося таке повернення.
А ось що стосується ПДВ, то підприємству потрібно звернутися до норм абз. 2 п. 192.2 ПКУ, в якому вказується: зменшення податкових зобов'язань з ПДВ дозволяється тільки за умови повернення повної грошової компенсації покупцеві і при поверненні покупцем раніше придбаних товарів продавцю.
Продавець - платник ПДВ на дату повернення грошових коштів зобов'язаний скласти розрахунок коригування (Додаток 2 до ПН, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 14.01.2014 р №10), відобразити таке коригування в Реєстрі отриманих та виданих ПН і показати таке виправлення зі знаком «-» в рядку 8, 8.1 декларації з ПДВ з обов'язковим поданням додатка 1 до неї.
Зверніть увагу: якщо на час пред'явлення вимоги про повернення грошових коштів ціна на товар збільшена, покупцеві буде повернута велика сума коштів, ніж заплачена ним при придбанні цього товару. Виходячи зі змісту пп. 165.1.12 ПКУ , Продавець в даному випадку буде виконувати роль податкового агента. І під оподаткування ПДФО підпадає різниця між сплаченою раніше і повернутої продавцем сумою, яка є базою для оподаткування. Відповідно, споживач на руки отримує суму за вирахуванням зазначеного податку.
У формі №1ДФ1 сума, яка була сплачена покупцем, відображається з ознакою доходу «138» (неоподатковуваний дохід), а різниця - сума, яка обкладається ПДФО, з ознакою доходу «127» 2.
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міндоходов від 21.01.2014 р №49.
2 Як інші доходи відповідно до пп. 164.2.20 ПКУ ; в довіднику ознак доходів фізичних осіб форми №1ДФ - технічна помилка, в зв'язку зі змінами в ПКУ в довідник не внесені зміни.
У бухгалтерському обліку повернення товару відображається шляхом зменшення доходу від реалізації. При цьому використовується проводка: дебет субрахунка 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції з кредитом субрахунку 301 «Каса в національній валюті» (або 311). Коригування собівартості реалізованих товарів при поверненні і коригування ПЗ з ПДВ здійснюються способом «сторно».
заміна товару
Згідно ч. 6 ст. 8 Закону №1023, вимога споживача про заміну товару виконується негайно. Така вимога також підтверджується складеним у довільній формі заявою, пред'явленням розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого його замінює, з позначкою про дату продажу.
Якщо потрібно перевірити якість товару, вимога виконується протягом 14-ти днів або за домовленістю сторін. При відсутності певного товару вимога підлягає задоволенню в 2-місячний термін з дня подання заяви від покупця. У разі невиконання висунутого вимоги в зазначений термін споживач має право за своїм вибором переглянути вимогу, зокрема вибрати можливість повернення сплачених за товар грошей.
Продавець зобов'язаний прийняти бракований товар і обміняти його на аналогічний належної якості або на товар іншої моделі. Саме від того, на який товар здійснюється обмін, буде залежати, чи потрібно проводити перерахунок вартості. При заміні неякісного товару аналогічним перерахунок вартості не проводиться, адже покупець отримує таку ж річ.
А ось при заміні неякісного товару товаром іншої моделі перерахунок вартості проводиться на дату обміну. Якщо обмін здійснюється на більш дорогий товар, покупцеві необхідно сплатити різницю в цінах. У разі заміни дешевшим товаром продавець повинен відшкодувати різницю вартості товарів. Згідно п. 2 ст. 710 ЦКУ, «в разі заміни товару неналежної якості аналогічним, але іншим за розміром, фасоном, сортом тощо. Товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діє на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару ».
Залежно від результату перерахунку вартості необхідно провести і перерахунок доходів (витрат). Аналогічний перерахунок проводиться і в обліку ПДВ.
Податковий облік з податку на прибуток ведеться методом нарахувань. Так що в звітному періоді, в якому сталася така заміна, згідно п. 140.2 ПКУ сторнируются визнані раніше доходи і витрати по бракованого товару. На дату переходу права власності до покупця на замінний товар (наприклад, якщо така заміна відбувається в 2-місячний термін) визнаються доходи і собівартість цього товару.
В обліку ПДВ дії продавця які мають бути обраними. Фактично відбувається повернення одного товару і відвантаження іншого. Тому, виходячи з вимог п. 192.2 ПКУ , При поверненні раніше поставленого бракованого товару у власність продавця і надання покупцю повної грошової компенсації їх вартості (виходить, що в даному випадку потрібно провести таку операцію через РРО), продавець має право на коригування ПЗ з ПДВ, виписується Розрахунок коригування. А далі діє правило першої події (якщо на дату доплати обмінюваного товару ще немає). При заміні більш дорогим товаром з доплатою складається податкова накладна.
Нормативна база
- ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р №435-IV.
- ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI.
- Закон №1023 - Закон УРСР від 12.05.91 р №1023-XII «Про захист прав споживачів».
- Закон №3390 - Закон України від 19.05.2011 р №3390-VI «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції».
- Закон про РРО - Закон України від 06.07.95 р №265 / 95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Правила №104 - Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р №104.
- Порядок реєстрації РРО - Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходов від 28.08.2013 р №417.
- Порядок реєстрації та ведення КОРО - Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходов від 28.08.2013 р №417.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»
З одного відрядження в іншу 
Суть справи :: Практика
Працівник повернувся з відрядження по Україні та відразу в день повернення з попереднього відрядження повинен виїхати в наступну - за кордон. Як в такому випадку виплачувати йому добові за день такого повернення і від'їзду - двічі, за кожне відрядження про ...
Вчинку права вимоги «єдінніку»
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
ТОВ на Загальній системе хоче поступитися право вимоги Боргу в 10 тис. Грн.
Поступається ТОВ на єдиному податку. Варіанта два: вчинку за 3 тис. гривень або
вчинку безкоштовно. Який варіант вігіднішій з точки зору оподаткування?
Коли вінікає д ...
Кінцеві бенефіціарі - продовження історії
№ 22 (1.6.2015) :: Суть справи :: Практика
Ажіотаж, Який піднявся вокруг Надання держреєстраторам информации про
кінцевіх бенефіціарів власніків (контролерів) юросіб, заставил
законодавців Прийняти 21.05.2015 р Закон України №475-VIII «Про внесення
змін до Деяк Законів України у ...
Який варіант вігіднішій з точки зору оподаткування?
