Дебет-Кредит № 29 (19.7.2010)
Суть справи :: Податковий облік
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Чинне законодавство передбачає можливість придбання електронних квитків для користування послугами транспортних компаній. Однак облік витрат на придбання таких квитків і їх використання в господарській діяльності все ще викликають багато запитань. Міністерство фінансів України в листі від 25.05.2010 р №31-18030-07-21 / 12414 (див. У «ДК» № 29/2010 ) Підсумувало частину своїх відповідей на такі питання. Розглянемо їх у статті.
Електронні квитки на залізничному транспорті
Пункт 9 Постанови №2521 говорить, що документом на право проїзду залізничним транспортом є проїзний документ, що оформляється на відповідному бланку або в електронному вигляді, форма і зразки яких затверджуються Мінтрансзв'язку в установленому законодавством порядку. У свою чергу, пункт 1.4 Наказу №7122 визначає, що електронний проїзний (перевізний) документ - це документ, сформований автоматизованою системою в електронно-цифровій формі, який є договором на перевезення пасажира (багажу). Оплата електронного проїзного документа здійснюється безготівковим способом з використанням банківських платіжних карток або банківським переказом. Також існує посадочний документ - це візуальне відображення електронного проїзного (перевізного) документа або його частини на паперовому або електронному носії інформації (мобільний телефон, компактний персональний комп'ютер, чіп-карта і ін.), Яке містить захисний код та зчитується відповідним пристроєм. Тобто, на відміну від звичайних квитків, створюваних на бланках проїзних документів суворого обліку, електронний квиток створюється у вигляді посадочного документа (пп. 2.1.6 Наказу №712).
Посадочний документ роздруковується пасажиром або перевізником або записується на електронний носій. Такими носіями можуть бути: мобільний телефон, компактний персональний комп'ютер, чіп-карта тощо. (Пп. 2.3.8 Наказу №712).
Посадочний документ, роздрукований на паперовому носії, не є документом суворого обліку і не містить реквізити «серія та номер бланка». Однак електронний квиток, зокрема на прохання пассажіра3, може бути замінений на проїзний (перевізний) документ на паперовому носії суворого обліку (пп. 2.3 Наказ №712). У разі заміни електронного проїзного документа на паперовий оформляють проїзний (перевізний) документ зразка, встановленого для відповідного виду сполучення.
1 Постанова КМУ від 19.03.97 р №252 «Про Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом».
2 Наказ Мінтрансу та ДПАУ від 24.10.2001 р №712 / 431 «Про затвердження Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті».
3 Підпункт 2.34 наказу Мінтрансу від 27.12.2006 р №1196.
У разі продажу електронних проїзних документів через Інтернет місцезнаходженням надавача послуг (пунктом продажу), місцем оформлення проїзного документа вважається залізниця відправлення пасажира.
Інформація про кожного електронному проїзному (перевізному) документі знаходиться в базі даних автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями Укрзалізниці (далі - АСК ПП УЗ) і має відповідний показник стану (статусу):
1) придатний до здійснення поїздки;
2) зареєстрований у вагоні;
3) замінений на бланку суворого обліку;
4) повернутий.
Електронний проїзний (перевізний) документ використовується тільки разом з чеком, роздрукованим через РРО, який є складовою спеціального мобільного терміналу АСК ПП УЗ для контролю відповідності умовам поїздки і перевірки дійсності електронного проїзного документа (пп. 3.1.7 Наказу №712).
Електронні квитки в повітряному транспорті
Відповідно до ст. 60 Повітряного кодексу України від 04.05.93 р №3167-XII форми документів на перевезення та правила їх застосування встановлює орган державного регулювання діяльності авіації України. На цій підставі в Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 р №187 (далі - Наказ №187), було внесено положення про використання електронного квитка.
Згідно з розділом 3 Наказу №187 електронний квиток - це електронний документ, який включає роздрук маршруту, електронні купони і, у разі використання, документ для посадки. Також в повітряному транспорті використовується електронний купон - це частина електронного квитка, яка використовується для перевезення на відповідному рейсі, або інший замінюючий його документ, що зберігається в базі даних автоматизованої системи бронювання перевізника.
Крім того, існує спеціальний нормативний документ, який регулює використання електронних квитків в повітряному транспорті, - спільний Наказ Мінтрансу та Державної авіаційної інспекції від 20.01.2009 р №37 «Про введення електронних перевізних документів» (далі - Наказ №37). Даний Наказ вводить ще один термін, використовуваний при оформленні електронного перевізного документа, - електронна квитанція різних зборів (документ, сформований в електронній формі, що використовується в разі оплати послуг і зборів). Квитанція може бути пов'язана з електронним квитком або існувати як самостійний документ.
Крім того, Наказ №37 затвердив коди показників електронного купона, за якими визначається стан електронного квитка (див. Розділ 3 Наказу №37). Ці коди може змінити тільки та авіакомпанія, яка взяла на себе обов'язки перевізника. Тобто доступ до анулювання, обміну, поверненню електронного квитка має виключно та авіакомпанія, яка контролює електронний купон на цей квиток (є перевізником).
При необхідності авіакомпанія-перевізник може надрукувати купони свого власного електронного квитка, т. Е. Оформити паперовий документ з тим же номером, що і у вихідного електронного квитка.
Але для пасажира найважливіший документ - пасажирська квитанція, або маршрут / квитанція, як її називає Наказ №37. Маршрут / квитанція не є квитком і сама по собі не дає права на перевезення. Вона видається пасажиру в якості підтвердження факту придбання квитка.
Маршрут / квитанція може бути надана на звичайному папері або на бланку, що має форму квитка, або передана по факсу, електронною поштою тощо. Єдиного галузевого формату маршрут / квитанції не існує, тому в кожної авіакомпанії може бути свій формат.
Якщо пасажир, який придбав електронний квиток, до посадки на літак не встиг отримати маршрут / квитанцію, він повинен мати при собі посадковий талон. На ньому має бути вказаний код «ETKT», який вказує на те, що цей талон відноситься до електронного квитка. На розсуд перевізника в посадковому талоні має бути зазначено і номер електронного квитка (розділ 9 Наказу №37).
Відображення в податковому і бухгалтерському обліку
Лист Мінфіну від 25.05.2010 р №31-18030-07-21 / 12414 відноситься виключно до авіаквитків. Але, на нашу думку, в частині, що не суперечить нормам чинного законодавства, яке стосується залізничних електронних проїзних документів, такий же підхід можна застосовувати і до них.
Як роз'яснює Мінфін у коментованому листі, документами, що підтверджують право на відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка, є:
1) оригінал розрахункового документа, що підтверджує розрахунок за квиток в готівковій або безготівковій формі;
2) роздрукований на папері маршрут електронного авіаквитка (т. Е. Маршрут / квитанція, про яку ми говорили вище);
3) роздрукований на папері електронний купон з номером електронного квитка;
4) оригінал відривної частини посадкового талона пасажира.
Таким чином, якщо підприємство оплатило електронний авіаквиток самостійно зі свого поточного рахунку, то для списання витрат на придбання цього квитка на ВР у податковому обліку і на адміністративні витрати в бухгалтерському обліку слід мати:
а) оригінал або платіжного доручення, завіреного банком, або виписки з поточного рахунку;
б) і також документи, що підтверджують використання цього квитка відрядженим працівником, т. е. маршрут / квитанцію, купон і відривну частину посадкового талона.
Якщо ж електронний квиток купував сам відряджений працівник, то, крім документів, що підтверджують використання ним квитка за призначенням, він повинен надати оригінал розрахункового документа, що підтверджує його витрати, а саме:
1) платіжне доручення;
2) розрахунковий чек;
3) касовий чек;
4) розрахункову квитанцію;
5) квитанцію до прибуткового касового ордеру;
6) виписку з карткового счета1.
1 Див., Зокрема, листи Мінфіну від 27.02.2009 р №31-20030-05-25 / 5540, від 10.01.2008 р №31-18030-07-21 / 147 (в «ДК» № 11/2008 ), Від 02.03.2009 р №31-34000-10-25 / 5704 (в «ДК» № 15/2009 ).
Якщо ж працівник придбав квиток за дорученням підприємства заздалегідь, то він разом з авансовим звітом подає в бухгалтерію розрахунковий документ і документи, що підтверджують право особи, для якого купувався цей квиток, скористатися ним: маршрут-квитанцію і роздрукований електронний купон з номером електронного квитка.
ДПАУ згодна з роз'ясненнями Мінфіну і готова приймати паперовий варіант документів, що підтверджують придбання та використання електронного транспортного квитка в якості підстави для наявності права у платника податків на ВР (див. Лист ДПАУ від 16.02.2009 р №1300 / 6 / 17-0716).
Приклад Петренко А. С. був направлений у відрядження з 01.06.2010 р по 10.06.2010 р Йому придбаний авіаквиток до місця відрядження за 1800 грн (в т. Ч. ПДВ) та сплачено за проживання в готелі - 2500 грн (без ПДВ), а також видані добові за 10 днів - 300 грн.
Петренко А. С. придбав за готівку зворотний електронний авіаквиток за 2000 грн (з ПДВ), в т. Ч. Плата за бронювання квитка становила 120 грн. Після повернення з відрядження 11.06.2010 р він подав до бухгалтерії підприємства авансовий звіт, до якого доклав в паперовому вигляді з обох авіарейсів маршрут / квитанцію, електронні купони з номером електронного квитка і відривну частину посадкового талона, а також квитанцію від прибуткового касового ордера про придбанні квитка і рахунок готелю. Як це відіб'ється в податковому та бухгалтерському обліку підприємства, див. У таблиці.
Таблиця
Податковий і бухгалтерський облік витрат на відрядження
№ п / пЗміст операціїБухгалтерський облікСума, грнПодатковий облікД-тК-тВДВВ 1. Сплачено за проживання працівника в готелі 371 311 2500,00 - 2500,00 2. Видано добові 372 301 300,00 - - 3 . Придбано авіаквиток до місця відрядження
Нараховано податковий кредит по ПДВ 631
641 / ПДВ 311
311 1500,00
300,00 - 1500,00 4. Затверджено авансовий звіт:
списана сума добових
списані витрати на проживання
нараховані витрати на зворотний квиток (включаючи всі витрати на його придбання) 92
92
92
641 / ПДВ 372
371
372
372 300,00
2500,00
1666,67
333,33 - 300,00
-
1666,67
- 5. Відшкодовано витрати працівника за авансовим звітом 372 301 2000,00 - -
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»
Дивіденди у 2010 р - Учасникам чи державі? 
Суть справи :: Податковий облік
Останнім часом почастішали запитання на «гарячу лінію» від наших передплатників щодо повідомлень податкових органів про сплату дивідендів та / або держдивідендів до 01.07.2010 р Причому такі повідомлення стосуються акціонерних та інших господарських товариств. Како ...
ПДВ з мінусом: подальша доля
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
Лютий 2015 року було важким звітним періодом для тих платників ПДВ,
які мали за станом на 01.02.2015 р від'ємне значення по
цього податку. Але навіть після здачі звітності з ПДВ за лютий у багатьох
платників податку залишається ...
Комунальні платежі у «єдиноподатника»
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Податковий облік
ФОП - платник єдиного податку другої групи (в свідоцтві платника
єдиного податку зазначено вид діяльності з кодом 68.20 «надання в
оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна »)
отримує дохід по до ...
