/ Журнал «Знання. Розуміння. уміння » / зміст / 2014 / №1
( Московський гуманітарний університет )
Анотація ♦ У статті аналізуються різноманітні причини утворення Російської централізованої держави в XIV-XVI ст. Відзначається, що за зовнішніми причинами (зростання могутності московських князів, розширення території Московського князівства, вигідне географічне положення Москви) приховані не менш значущі внутрішні, в тому числі ідеологічні причини. Останні автор вважає першочерговими. Вони сприяли стрибкоподібного переходу від форми ранньофеодальної держави до форми централізованої монархії.
Дуже рано під впливом татаро-монгольського ярма втратив своє вирішальне значення в суспільному житті демократичний елемент, представлений найдавнішим родоплемінних інститутом, вічем. Зазнав серйозних змін і дорадчий орган при князеві - військова залога, вона була скасована. Спостерігається поступове «осідання» дружини на землю. Таким чином посилилася влада московських князів. Цьому також сприяла передача 1327 р ярлика на велике князювання володимирське.
Ще однією причиною стала легітимізація князівської влади в суспільстві за допомогою підтримки з боку православної церкви. На перших порах московські князі отримують підтримку від боярства, яке постійно зміцнювалося за рахунок входження в їх середовище колишніх удільних князів. Однак в подальшому зміцніле боярство буде становити серйозну загрозу для авторитарної царської влади. Міцні позиції поряд з православним руським монархом зайняло духовенство. Християнство було прийнято Руссю з Візантії, і довгий час Руська земля являла собою одну з єпархій, підвідомчих константинопольському патріарху, тому з Візантії були перейняті багато традицій.
Для централізації влади велике значення мали нові уявлення про владу, перенесені на російський грунт. Так, під володарем слід розуміти одну людину - князя, цісаря. Його влада вважалася богоустановленной, чому їй і треба було коритися. Ця нова ідеологія отримала широке висвітлення в оригінальній літературі, а також в численних перекладних компіляціях.
Ключові слова: Московське князівство, Російська держава, владні інститути, боярство, дворянство, цар, опричнина, Православна церква, централізація влади, централізовану державу.
Шилов Микола Андрійович - аспірант кафедри історії Московського гуманітарного університету. Адреса: 111395, Россия, г. Москва, вул. Юності, д. 5, корп. 3. Тел .: +7 (499) 374-55-81. Ел. адреса:. Науковий керівник - д-р іст. наук, доц. О. О. Плотнікова.
Бібліограф. опис: Шилов Н. А. Причини утворення Російської централізованої держави // Знання. Розуміння. Уміння. 2014. № 1. С. 295-301.
Дата надходження: 7.12.2013 р
ENGLISH VERSION
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Акти соціально-економічної історії Північно-Східної Русі кінця XIV - початку XVI (1952): в 3 т. М.: Изд-во АН СРСР. Т. 1. 804 с.
Алексєєв, Ю. Г. (1998) У годувала Російської держави. Нарис розвитку апарату управління XIV-XV ст. СПб. : Изд-во СПбГУ. 347 с.
Каштанов, С. М. (1983) Русский «доля» XIV-XVI ст. як соціально-політичне явище (правові основи і практика) // Суспільство, держава, право Росії та інших країн Європи. М.: Ін-т історії CCСР АН СРСР. 122 с. С. 46-51.
Мілюков, П. Н. (1994) Нариси з історії російської культури: в 3 т. М.: Прогрес. Т. 2. Ч. 1. 416 с.
Пам'ятники російського права. (1955) Вип. 3. М.: Держ. вид-во юр. лит. 530 с.
Послання старця Філофея (2000) // Бібліотека літератури Давньої Русі: в 20 т. / Під ред. Д. С. Лихачова, Л. А. Дмитрієва, А. А. Алексєєва, Н. В. Понирко. СПб. : Наука. Т. 9: XVI століття. 566 с. С. 290-300.
Словник книжників і книжності Київської Русі (1989) / відп. ред. Д. С. Лихачов. Вип. 2 (друга половина XIV - XVI ст.). Ч. 2: Л-Я. Л.: Наука. 528 с.
Тихонюк, І. А. (1986) «Виклад пасхалії» московського митрополита Зосими // Дослідження з джерелознавства історії СРСР XIII-XVIII ст. М.: Ін-т історії СРСР АН СРСР. 243 с. С. 45-61.
Хорошкевич, А. Л. (1980) Російська держава в системі міжнародних відносин кінця XV - початку XVI ст. М.: Наука. 295 с.
