- Леонід Кожара - український політичний і державний діяч, дипломат. Голова партії «Соціалісти». Депутат...
- Кермо вправо заклинило
- Без людей країни не буде
- політична мімікрія
- Чим ми відрізняємося від інших лівих партій
.
Леонід Кожара - український політичний і державний діяч, дипломат. Депутат Верховної ради України кількох скликань - член Партії регіонів України. Міністр закордонних справ України з 24 грудня 2012 до 23 лютого 2014 року, колишній голова ОБСЄ і ОЧЕС
Леонід Кожара - український політичний і державний діяч, дипломат. Голова партії «Соціалісти». Депутат Верховної ради України кількох скликань. Міністр закордонних справ України з 24 грудня 2012 до 23 лютого 2014 року, колишній голова ОБСЄ і ОЧЕС.
Складно знайти хоч одне підтвердження, що націоналістична модель держави і суспільства в Україні спрацювала. За 26 років незалежності Україна перетворилася з потенційного світового економічного лідера в відсталу агонізуючу країну зі зруйнованою економікою, втратою суверенітету над величезними територіями, затяжним кривавим збройним конфліктом та катастрофічній депопуляцією, яка останнім часом досягла жахливих темпів - близько 1 млн. Осіб на рік.
В кінці 80-х років минулого століття 52-мільйонна Україна як самостійна одиниця в складі СРСР входила в десятку найрозвиненіших економік світу з ВВП близько 410 млрд. Дол., Що тоді перевищувало ВВП всього Китаю.
Нинішній владі повинно бути виключно соромно за те, що з 2014 р наша країна встановила абсолютний для Європи рекорд падіння економіки, соціальних стандартів та рівня життя громадян. З 2016 року Україна «провалилася» в шостої десятки економік світу, і весь наш сьогоднішній економічний потенціал приблизно дорівнює потенціалу дуже маленькою, але процвітаючий Словаччини. А по доходах на душу населення українці зайняли 131-е місце в розряді найбідніших держав, які і повноцінними державами назвати-то складно.
Кермо вправо заклинило
Звичайно, головна причина такої деградації держави - бездарність, нездатність і небажання наших правителів за всі роки незалежності сформулювати основні пріоритети та орієнтири розвитку країни і суспільства, про що ми, соціалісти, вже неодноразово говорили і писали.
Але не менш важливим є і те, що українська політична система по своїй суті антинародна і безнадійно хвора. Це стосується і основних гілок влади - законодавчої, виконавчої і судової, і політичних партій, і самого громадянського суспільства, і загального стану демократичних інститутів і правопорядку.
На жаль, в процесі «незалежної» еволюції українська політична система мімікрувала тільки в одному напрямку - забезпечити стабільне збагачення і безпеку кількох сімей і бізнес-кланів, яким вдалося правдами і неправдами захопити основну частину народного багатства в процесі «дикої» антинародної приватизації в 90 х роках минулого століття. Саме тоді перекручене уявлення олігархів та інших нуворишів про світ, державі і суспільстві стало визначати основні напрямки розвитку України. Кожен державний або громадський інститут, кожен закон і навіть рішення місцевих органів влади створені і функціонують в інтересах не всього народу, а десятка «кровопивців» на тілі України.
У цій системі координат наївно вважати, що може прийти така влада, якій буде цікаво піклуватися про встановлення міцного миру і злагоди в Україні, про збільшення її населення, підвищення стандартів життя звичайних громадян і просто про щасливе життя кожного українця. Саме в цій системі координат і прийняті закони про вибори в країні, за якими скільки б разів не проводили вибори, все одно переможе якась з партій влади. Вся справа в політичній системі: вона, як сито, пропускає тільки партії олігархів, тобто праві.
Те, у що перетворилася Україна за 26 років незалежності, і є не що інше, як класична «Олігархія» за Платоном і Арістотелем - абсолютна влада купки мільярдерів над державою, суспільством і життям кожного українця. І нинішній режим нічого не зробить для встановлення миру в Україні, поліпшення життя кожного з нас, тому що це суперечить їх сутності та загрожує їх капіталам. І цим капіталам потрібні сторожові пси, роль яких виконують олігархічні партії, продажні ЗМІ і радикальні організації. Праві партії на сторожі надприбутків меншини і бідності більшості.
Все це повною мірою стосується і найважливішого елемента політичної системи - політичних партій, які є ідеологічною основою для формулювання національних інтересів і в процесі виборів різного рівня беруть участь у формуванні відповідно державних і самоврядних інститутів.
Доводиться констатувати, що в країні практично немає справжніх політичних партій, які сформувалися б на основі ідеології і широкого народного представництва. На жаль, справжні ідеологічні, істинно народні партії сьогодні стикаються з певними труднощами на політичному ринку в силу корумпованості самої політичної і виборчої систем, а також через відсутність власних фінансових коштів і матеріальної підтримки держави.
Цілком очевидно, що в нинішній Верховній Раді VIII скликання немає жодної фракції, створеної на основі ідеологічних партій. Внаслідок цього сам парламент став абсолютним імпотентом, не може повноцінно працювати і вирішувати злободенні проблеми внутрішнього і зовнішнього розвитку країни. Що у цій Верховної Ради виходить непогано -так це зведення рахунків між олігархами і переділ їх багатств.
Власне, сама ідеологія, фундаментальні погляди на основи людського розвитку стали іграшкою в руках популістів і корумпованих політиків. І сміх і гріх, але олігархи у Верховній Раді цілком серйозно обіцяють збільшення пенсій, бойовики - встановлення миру в країні, а відверті бандити - правопорядок. Прямо «Країна брехунів» якась із відомої казки Джанні Родарі. Якраз в цьому і є одна з головних проблем нашого сьогоднішнього розвитку. Ми живемо у брехні і двозначності.
Без людей країни не буде
Сьогодні бідної, розореної війною, що заплуталася в геополітичних орієнтирів України необхідно встати на шлях чітких гуманістичних, соціальних і демократичних орієнтирів, запропонувати які може тільки соціально орієнтована ліва політична партія.
Чому ліва партія? Чому не прихильники ліберального ринку або консерватори, або шалені націоналісти? Тому що головне завдання нині - зупинити катастрофічне скорочення населення країни, зберегти кожну людину, а не тільки успішних бізнесменів. Тому що без людей не буде і України, а людський потенціал і є основа всього подальшого розвитку суспільства. Бо не будуть прихильники ліберального ринку піклуватися про пенсіонерів, про народному охороні здоров'я і загальну освіту. Тому що в умовах граничної обмеженості фінансових і інвестиційних ресурсів тільки ліві можуть запропонувати планово-ринкові моделі і державні неринкові методи підтримки стратегічних напрямків розвитку. Тому що тільки гуманістична партія загальнонаціонального примирення, а не агресивна «партія війни» може встановити мир і злагоду в країні, відновити єдність.
Справжня ліва соціально орієнтована ідеологічна партія потрібна, тому що цього хочуть мільйони громадян України.
політична мімікрія
Влада олігархів теж добре розуміє, за ким майбутнє і хто загрожує її існуванню. Саме тому вона завдала головний удар по лівих політичних сил. Старі традиційні сили (КПУ, СПУ, ПСПУ) підлягають розгрому, замість них з'являються провладні сили під лівими прапорами. Українські олігархи створюють бутафорські «ліві» політичні проекти, основне завдання яких - компрометація всього лівого руху. Тому і виникли відповідні політичні проекти, очолювані бойовиком І. Ківою і другом Порошенко С. Каплін.
Саме тому ми і створюємо політичну партію «Соціалісти» як нову, ліву, що об'єднує, ідеологічну, опозиційну політичну силу.
Чим ми відрізняємося від інших лівих партій
Ми - нова партія, і нам не потрібно «доводити, хто ніс колоду». Інші ліві партії загрузли у з'ясуванні - хто «найправильніший соціаліст», «хто брав участь в з'їзді в 1991 г.», «хто таємно ховав друк» і т. Д. Ми чесно говоримо, що створені в 2015 р, позбавлені негативного вантажу лівого руху незалежної України.
Ми нічим не зобов'язані жодному олігарху - ні в Україні, ні за кордоном. Нинішні псевдосоціалісти, які на слуху, - це породження олігархату. Ківа і Каплін - це по суті проекти Авакова і Порошенко, і боротьба між двома найбільш інтегрованими у владу олігархами. Так само можна охарактеризувати і всі парламентські партії, і більшість партій в країні взагалі.
Ми ж дивимося в майбутнє, і наша мета - не брати участь у внутрішніх розбірках влади, а змінити владу в інтересах громадян України. Змінити країну в інтересах кожного, а не знайти своє місце в існуючій політичній системі країни - ось наше завдання.
Ми - сама проукраїнська партія. Ми - партія не лідерського типу, а партія ідеологічна. Саме ідеологічно партії дозволяє найбільш ефективно і швидко змінити ситуацію в країні на краще. Нова, ідеологічна, опозиційна партія, яка об'єднує навколо себе всіх прихильників лівих поглядів, - ось наша конкурентна перевага.
Ми в найбільшою мірою відповідаємо міжнародним критеріям соціалістичних і соціал-демократичних партій. Партія, яка в повній мірі використовує світовий досвід, має серйозних міжнародних партнерів, ставить за мету членство в Партії європейських соціалістів (ПЕС) і Соцінтерні.
І останнє. Кого найбільше пресує за допомогою праворадикалів влада? Нас. Значить, вона нас боїться. Вона боїться нових принципів, нової політики, нових облич в керівництві. Все це несе наша партія - «Соціалісти» - Україна.
Завдання партії «Соціалісти» - не прилаштуватися до владного корита, а змінити політичну ситуацію в корені. Ми розуміємо, що Україна йшла за помилковими орієнтирів, і саме це призвело до того жалюгідного стану, в якому вона опинилася. Тепер ми збираємо сили для того, щоб будувати країну для простих громадян, а не для верхівки ляльководів. І ми будемо раді допомозі від кожної небайдужої людини.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Чому ліва партія?Чому не прихильники ліберального ринку або консерватори, або шалені націоналісти?
Кого найбільше пресує за допомогою праворадикалів влада?