Як би не трактувалися зараз події Другої світової війни і не листувалася її історія, факт залишається фактом: звільнивши територію СРСР від німецько-фашистських загарбників, Червона Армія виконала визвольну місію - повернула свободу 11 країнам Центральної і Південно-Східної Європи з населенням 113 млн. Чол .
При цьому, не заперечуючи внесок союзників в перемогу над німецьким нацизмом в той же час, очевидно, що вирішальний внесок у звільнення Європи зіграв все-таки Радянський Союз і його Червона армія. Про це свідчить той факт, що найбільш запеклі бої в 1944-1945 роках, коли, нарешті, 6 червня 1944 року, було відкрито другий фронт, відбувалися все-таки на радянсько-німецькому напрямку.
В рамках визвольної місії Червоної армією було проведено 9 стратегічних наступальних операцій, початок яким поклала Яссо-Кишинівська (20-29 серпня 1944 року).
В ході проведених Червоною Армією операцій на території європейських країн були розгромлені значні сили вермахту. Наприклад, на території Польщі - понад 170 дивізій супротивника, в Румунії - 25 німецьких і 22 румунські дивізії, в Угорщині - понад 56 дивізій, в Чехословаччині - 122 дивізії.
Початок визвольної місії поклало відновлення 26 березня 1944 року Державна кордон СРСР і перехід Червоною армією радянсько-румунського кордону в районі річки Прут за результатами Умансько-Ботошанської операція 2-го Українського фронту. Тоді радянські війська відновили невеликий - всього 85 км - відрізок кордону СРСР.
Примітно, що на охорону звільненого ділянки кордону заступив полк, прикордонники якого тут прийняли перший бій 22 червня 1941 г. А вже на наступний день 27 березня війська 2-го Українського фронту перейшли радянсько-румунський кордон, приступивши тим самим до безпосереднього звільнення Румунії від гітлерівців .
Близько семи місяців Червона Армія визволяла Румунію - це був найтриваліший етап визвольної місії. З березня по жовтень 1944 року тут пролили кров понад 286 тис. Радянських воїнів, з них 69 тис. Осіб загинуло.
Значення ж Яссо-Кіщіневской операції 20-29 серпня 1944 року, в визвольну місію обумовлено тим, що в ході її були розгромлені основні сили групи армій «Південна Україна» і виведена з війни на боці гітлерівської Німеччини Румунія, були створені реальні передумови для звільнення її самої, а також інших країн південно-східної Європи.
Примітно, що саму операцію називають Яссо-Кишинівський Каннами. Настільки блискуче вона була проведена, що свідчило про полководницькому талант радянських воєначальників, які керували цією операцією, а також високі якості, в тому числі професійних і моральних, командирів, ну і, звичайно ж, його Величності - Радянського Солдата.
Яссько-Кишинівська операція справила великий вплив на подальший хід війни на Балканах. Хоча звільнення самій Румунії тривало до кінця жовтня 1944 року, вже на початку вересня 1944 Червона армія приступила до звільнення Болгарії. Підсумки операції надали деморалізуючий вплив на її тодішнє керівництво. Тому вже 6-8 вересня влада в більшості міст і населених пунктів Болгарії перейшла до антифашистського Вітчизняному фронту. 8 вересня війська 3-го Українського фронту генерала Ф.І. Толбухіна перейшли румуно-болгарську кордону і фактично без єдиного пострілу просувалися по її території. 9 вересня звільнення Болгарії було завершено. Таким чином, фактично визвольна місія Червоної армії в Болгарії вклалася в два дня.
В подальшому болгарські війська брали участь в бойових діях проти Німеччини на території Югославії, Угорщини та Австрії .
Звільнення Болгарії створило передумови для звільнення Югославії. Слід зазначити, що Югославія одна з небагатьох держав, які посміли кинути виклик нацистської Німеччини ще в 1941 році. Примітно, що саме тут було розгорнуто найпотужніше в Європі партизанський рух, що відволікало на себе значні сили нацистської Німеччини і коллаборціоністов самій Югославії. Незважаючи на те, що територія країни була окупована, значна її частина перебувала під контролем Народно-визвольної армії Югославії під керівництвом Й.Тіто. Звернувшись спочатку до англійців за допомогою і не отримавши її Тіто 5 липня 1944 року написав листа Й.Сталіну з побажанням, щоб Червона Армія допомогла НОАЮ вигнати фашистів.
Це і стало можливим у вересні - жовтні 1944 року. В результаті Белградській наступальної операції війська Червоної Армії у взаємодії з Народно-визвольною армією Югославії розгромили німецьку армійську групу «Сербія», звільнили східні і північно-східні райони Югославії з її столицею Белградом (20 жовтня).
Тим самим були створені сприятливі умови для підготовки і проведення Будапештської операції, що почалася через 9 днів після звільнення Белграда (29 жовтня 1944 року) і тривала аж до 13 лютого.
На відміну від Югославії, Угорщина, також як і Румунія, і Болгарія, фактично була сателітом нацистської Німеччини. У 1939 році вона приєдналася до Антикомінтернівського пакту і брала участь в розчленуванні Чехословаччини, нападі на Югославію і СРСР. Тому у значної частини населення країни були побоювання щодо того, що Червона армія буде не звільняти, а завойовувати Угорщину.
Для того, щоб розвіяти ці побоювання командування Червоної Армії в спеціальному зверненні запевнило населення, що вона вступає на угорську землю «не як завойовниця, а як визволителька угорського народу від німецько-фашистського ярма».
К 25 грудня 1944 року війська 2-го і 3-го Українських фронтів оточили в Будапешті 188-тисячне угруповання противника. 18 січня 1945 року було звільнено східна частина міста Пешт, а 13 лютого - Буду.
В результаті іншої стратегічної наступальної операції - Болотонской (6 - 15 березень 1945 року) військами 3-го Українського фронту за участю 1-й болгарської і 3-й югославської армій була розгромлена перейшла в контрнаступ в районі на північ від о. Балатон угруповання німецьких військ. 195 днів тривало звільнення Угорщини. В результаті важких боїв і боїв втрати радянських військ тут склали 320 082 людини, з яких 80 082 безповоротні.
Ще більш значущі втрати радянські війська понесли при звільненні Польщі. За її звільнення віддали свої життя понад 600 тис. Радянських воїнів, поранено 1 416 тис. Чоловік, практично половина всіх втрат Червоної армії при звільненні Європи.
Звільнення Польщі було затьмарене неузгодженими з командуванням Червоної армії діями польського емігрантського уряду, який ініціював повстання у Варшаві 1 серпня 1944 року.
Повсталі розраховували на те, що їм доведеться воювати з поліцейськими і Тиловики. А довелося битися з досвідченими фронтовиками і військами СС. Повстання було жорстоко придушене 2 жовтня 1944 року. Така ціна, яку довелося заплатити польським патріотам за амбіції політиків.
До звільнення Польщі Червона армія змогла приступити тільки в 1945 році. Польське напрямок або точніше варшавсько-берлінське напрям був основним з початку 1945 року і аж до закінчення війни. Тільки на території Польщі в сучасних її кордонах Червона Армія провела п'ять наступальних операцій: Вісло-Одерську, Східно-прусську, Східно-Померанський, Верхньо-Сілезьке та Нижньо-Сілезьке.
Найбільшою наступальної операції взимку 1945 року було Вісло-Одеру (12 січня - 3 лютого 1945 року). Її мета полягала в тому, щоб завершити звільнення Польщі від німецько-фашистських окупантів і створити вигідні умови для проведення вирішального наступу на Берлін.
За 20 днів наступу радянські війська повністю розгромили 35 дивізій супротивника, а 25 дивізій понесли втрати від 60 до 75% особового складу. Важливим результатом операції стало звільнення 17 січня 1945 року спільними зусиллями радянських і польських військ Варшави. 19 січня війська 59-ї і 60-ї армій звільнили Краків. Гітлерівці мали намір перетворити місто в другу Варшаву, замінувавши його. Радянські війська врятували архітектурні пам'ятники цього древнього міста. 27 січня був звільнений Освенцим - найбільша фабрика знищення людей, яку створили нацисти.
Завершальна битва Великої Вітчизняної війни - Берлінська наступальна операція - належить до числа найбільш великих і кровопролитних битв Другої світової війни. Тут полягли понад 300 тисяч радянських солдатів і офіцерів. Не зупинятися на аналізі самої операції, хотілося б відзначити ряд фактів, які підкреслюють визвольний характер місії Червоної армії.
20 квітня був початий штурм рейхстагу - і в цей же день на околицях Берліна були розгорнуті пункти забезпечення продовольством населення м.Берлін. Так було підписано акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини, але сама Німеччина сьогоднішня Німеччина ледь вважає себе стороною, що програла.
Навпаки, для Німеччини - це було звільнення від нацизму. І якщо провести аналогію з подіями іншої великої війни - Першої світової, коли в 1918 році Німеччина була фактично поставлена на коліна, то тут очевидно, що за підсумками Другої світової війни, Німеччина, хоча і була розділена, тим не менш не була принижена і вона була обкладена непосильними репараціями, як це було за підсумками Версальського договору.
Тому, незважаючи на всю гостроту ситуації, після 1945 року ситуації, той факт, що понад півстоліття в Європі «холодна війна» так і не трансформувалася в «гарячу» Третю світову, думається є наслідком прийнятих рішень на Потсдамській конференції та їх реалізації на практиці. Ну і, звичайно ж, певну лепту в це внесла і визвольна місія нашої Червоної армії.
Головним підсумком завершальних операцій Червоної Армії на території ряду країн Центральної, Південно-Східної та Північної Європи стало відновлення їх незалежності і державного суверенітету. Військові успіхи Червоної армії забезпечили політичні умови для того, щоб за найактивнішої участі СРСР була створена Ялтинсько-Потсдамської система міжнародно-правових відносин, що визначила світопорядок на багато десятиліть, яка гарантувала непорушність кордонів у Європі.
Бочарников Ігор Валентинович
(З виступу на Міжнародній науковій конференції «Яссько-Кишинівська операція: міфи і реалії» 15. вересня 2014 року).
