Дніпропетровські волонтери скаржаться на байдужість городян і відсутність у них бажання жертвувати гроші або речі на потреби АТО.
Підпишіться на новини «ПолітНавігатор - Київ» в Facebook , Одноклассниках або Вконтакте
Про це написала на своїй сторінці в Facebook волонтер організації "Армія SOS Дніпро" Аліна Михайлова.
"Уже не перший тиждень поспіль волонтери Армії SOS Дніпро після чергування в Каравані, де вони збирають допомогу військовим у вигляді їжі або засобів особистої гігієни, приходять в штаб і звітують про ... порожній візку. Вони стоять по чотири години щовечора, а візок постійно порожня "- скаржиться волонтер.
Також Аліна Михайлова розповіла про те, що непоодинокими є випадки, коли покупці в гіпермаркеті "Караван" лають чергують там волонтерів матюками, а одного разу дійшло до того, що один з відвідувачів магазину пригрозив відірвати волонтерам ноги, якщо ті і далі допомагатимуть АТО.
"Мало того, одна з наших волонтерів попросила не ставити її більше в Каравані, тому що вкотре там її не тільки облаяли лайливими словами, але ще і якийсь недолюдина пообіцяв зламати волонтерам ноги, якщо ті будуть допомагати військовим.
Словом, справа тут навіть не в тому, хто кому чим погрожував. Волонтери звикають до того, що їх все частіше змішують з лайном і принижують "- констатує волонтер організації" Армія SOS Дніпро "Аліна Михайлова.
Вихід з такої ситуації дніпропетровський волонтер бачить в тому, щоб "бабахнути по місту Точкою У" і "може бути тоді люди щось зрозуміють".
" Дніпро, щоб ви зрозуміли, що в 200 км від вас йде війна, потрібна бабахнути десь поруч Точкою У ? Я навідріз відмовляюся вірити, що у вас така криза, що одна людина не може витратити 25 грн на шкарпетки для Захисника.
Сьогодні нам довелося купувати шкарпетки і шампуні пацанам в Широкино, витрачати кошти (на які можна було б купити вогнегасник) на побутові дрібниці, які завжди потрібні ". - обурюється активістка.
"Я на власні очі побачила наших прекрасних дівчат, які вже не знають, як привернути увагу покупців гіпермаркету" Караван ", і які стоять з очима повними нерозуміння, чому ж візок уже дві години пустує. Мені соромно. Мені дуже, дорогі мої дніпряни, соромно "- патетично вигукує активістка волонтерської організації.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.
