Туреччина & Ізраїль: чия зв'язок краще?

1. Головний приз
2. складна головоломка

Турецька радіостанція Aselsan

На початку грудня вибухнув скандал, пов'язаний з придбанням Міноборони України турецьких радіостанцій Aselsan, тоді як ізраїльські рації компанії «Ельба» були проігноровані. У вітчизняних ЗМІ писали, що «Ельба» пропонував повне фінансування і будівництво заводу в Україні, а турки - складання виробів на своїх підприємствах. З'явилися публікації, в яких стверджувалося, що «турецька продукція не може бути встановлена в основні типи українських танків, так як несе загрозу боєздатності і життя екіпажу». Чи так це?

Ізраїльські рації компанії «Ельба»

Головний приз

Було б чудово, якби українську армію повністю укомплектували сучасними зразками озброєння та військового обладнання. І бажано кращими, ніж у нашого супротивника.

Цього можна швидко досягти за умови вкладення колосальних ресурсів в закупівлю вже готової зарубіжної техніки або розгортання її виробництва в Україні. І оскільки таких ресурсів нам ще не вистачає, а національна економіка тільки-но виходить з затяжного піке, правильним є рішення покращувати технічне оснащення оборонної сфери в окремих її кластерах. Спочатку - в найважливіших, опорних. Один з них - військовий зв'язок.

Уже в 2014 р стало зрозуміло, що без модернізації систем зв'язку в усьому секторі безпеки неможливо налагодити якісне і адекватне управління підрозділами і стійку захищену комунікацію. Волонтерський рух спочатку вносило помітну лепту в насичення військ певними засобами зв'язку різних виробників. Але швидко прийшло розуміння, що це не вирішує кардинально проблему, а є тимчасово-вимушеним кроком. Складнощі з сумісністю, захистом, обслуговуванням, ремонтом і т. П. Підштовхнули до пошуку уніфікації та гарантованого забезпечення потреб ЗСУ буквально на роки вперед.

Треба було знайти надійного партнера, який запропонує оптимальні умови - якісне обладнання зв'язку за прийнятною ціною. На вибір такого партнера довелося витратити деякий час, адже ціна питання була і залишається надвисокої - обороноздатність і безпеку України. Хтось із постачальників повинен був програти в цій конкурентній боротьбі, а хтось отримати головний приз - тривале співробітництво з Міноборони України.

На даний момент переможець визначений, проводиться належна робота з адаптації та нормування використання радіостанцій турецького виробника Aselsan в ЗС України. Однак до сих пір триває дискредитаційна кампанія, мета якої - поставити під сумнів прозорість проведення конкурсу із закупівлі радіостанцій для потреб нашої армії. І взагалі, чи потрібні нам такі вироби?

Відразу відзначимо: будь-який юрист, вивчивши правовий аспект цього контракту, відповість, що процедура пройшла з урахуванням всіх вимог законодавства, зокрема, визначають і порівняльних випробувань. А практик скаже: не існує армії, де б новий зразок апаратури зв'язку або комунікації, тим більше іноземного виробництва, в процесі установки на вітчизняну бойову техніку не потребував би в певній адаптації.

Щоб прояснити ситуацію і з'ясувати, як відбувається ця адаптація, ми звернулися до експертів - першоджерел необхідної інформації.

складна головоломка

- У ЗМІ пишуть, що радіостанції Aselsan неправильно встановлюють на танки.

- Ми почали установку сучасних засобів зв'язку з танкових військ, бо танк як комплексний зразок бойової техніки є дуже складним. Зараз опрацьовуємо технічні аспекти цієї роботи, - коментує ситуацію начальник Головного управління зв'язку та інформаційних систем Генштабу ВС генерал-майор Володимир Рапко. - Процес виявився нелегким. І це було очікувано. Просто вбудувати сучасну станцію натовського зразка в Т-64 без конструкторських і нормативних головоломок складно. Вивчено низку ідей щодо вирішення цього виклику. Звичайно, ми повинні все експериментально випробувати, виявити практичні недоліки, щоб інсталяція засобів зв'язку задовольняла вимогам військ.

Володимир Рапко: «Нова хвиля інформаційного пресингу піднялася з-за того, що ми не придбали радіостанції ізраїльської компанії Elbit Systems Ltd»

У Харківському КБ машинобудування ім. Морозова працює спецгрупа, до складу якої входять фахівці Харківського бронетанкового ремонтного заводу, конструкторсько-технологічного центру Міноборони, представники Aselsan в Україні. Вони трудяться над тим, щоб визначити оптимальні штатні місця підключення і установки радіостанцій, що поліпшить ефективність роботи бойової машини в цілому.

Зараз в штатному режимі на танках в основному працюють одночасно Motorola і Aselsan. Встановлена ​​апаратура внутрішнього зв'язку і комутації Aselsan забезпечує як зовнішню, так і внутрішню комунікації, покращуючи керованість бойових машин.

- Завершити адаптацію і встановлення радіостанцій Aselsan на дослідний зразок танка Т-64 відповідно до затверджених конструкторськими змінами плануємо до кінця 2017 р - продовжує заступник начальника Центрального бронетанкового управління ЗСУ полковник Євген Сидоренко. - А вже за результатами випробувань визначимо модель для тиражування. Перш за все це стосується танків, які перебувають на капремонті в заводських умовах.

Працюватимуть і виїзні ремонтні бригади, завдання яких - заміна систем зв'язку танків у військах. Тобто у всіх танках, що проходять регламентний капремонт, встановлять сучасні засоби зв'язку. А в перехідний період на бронетехніці використовуватимуть як Motorola, так і Aselsan, поки ми повністю не перейдемо на сучасні зразки. Крім того, триває і адаптація вітчизняних шоломофонів для роботи з радіостанціями Aselsan. Найближчим часом отримаємо не менше 100 таких шоломофонів, вони дешевше закордонних аналогів.

За словами Євгена Сидоренко, шоломофони натовського стандарту, на відміну від українських, мають знімний кевларовий шолом. Також в вітчизняних використовують ларингофони (пристрої, аналогічні мікрофона, але використовують механічні коливання шкіри в області гортані. - Авт.), А в європейських - мікрофонну гарнітуру. Тому танкістам треба звикати до мікрофона перед обличчям, який, на перший погляд, заважає. Однак застосування такої гарнітури забезпечує більш якісну чіткість і розбірливість переговорів завдяки значно кращим частотним характеристикам.

- Також треба опрацювати технічні питання інсталяції нових засобів зв'язку для танків Т-80 і БМП, - продовжує пан Сидоренко. - Процес установки сучасних засобів зв'язку на зразки бойової техніки радянського виробництва не такий легкий, як здавалося спочатку. Але відкрию «таємницю»: крім бронетехніки, на всіх інших зразках озброєння така адаптація пройшла успішно і швидко. Йдеться про радіостанціях Harris, Motorola і в деяких випадках - Aselsan.

Ми запитали Володимира Рапко, чи дійсно радіостанції Aselsan УКХ-діапазону, на відміну від Motorola, забезпечують підвищений захист і здатні діяти в умовах радіоелектронної боротьби?

- Це так, але Motorola надає можливість на перехідний період бути на зв'язку з підтримуючою танки піхотою. У перехідний період будуть одночасно працювати кілька типів техніки, - каже пан Рапко. - Кожен виробник засобів зв'язку реалізує унікальні алгоритми псевдослучайной настройки робочої частоти, криптографічного захисту інформації та методи цифро-аналогового, аналого-цифрового перетворення сигналу.

Для успішного переоснащення військ сучасними засобами зв'язку потрібні час і кошти. До речі, до кінця поточного року надійде партія радіостанцій Aselsan, і ми продовжимо переоснащення підрозділів, які нам визначив начальник Генштабу.

- Що скажете з приводу підозри щодо непрозорості закупівель цих засобів зв'язку?

- Усі рішення щодо закупівлі тих чи інших технічних засобів Головне управління зв'язку Генштабу приймає не просто так. Вивчається досвід країн, які потрапили в схожу ситуацію. Це досвід Польщі, Грузії, Азербайджану і країн Балтії. А нова хвиля інформаційного пресингу, на мою думку, піднялася з-за того, що ми не придбали радіостанції ізраїльської компанії Elbit Systems Ltd. Цей виробник запропонував Збройним силам України радіостанції, які не підтвердили заявлених технічних характеристик. Це декому не подобається.

Напевно, тому я і мої підлеглі відчуваємо певний тиск. Причому рішення, якому виробникові віддати перевагу, приймалося спільно з Нацгвардією України, Держприкордонслужбою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, а також за участю експертного сонета, до складу якого входять волонтери та вчені.

Хочу пояснити алгоритм цього рішення. У 2015-му вивчалися сучасні зразки засобів зв'язку, в наступному році провели покази, що визначають відомчі випробування. А потім - колегіальне рішення, за технічними параметрами був обраний Aselsan. У підсумку ми укладаємо угоду і отримуємо першу партію радіостанцій.

Після цього почалося відчутний тиск на ВСУ, і міністр оборони, щоб уникнути інсинуацій вирішив провести в травні-червні 2017 го для повної прозорості додаткові порівняльні випробування комплексної комісією всіх силових відомств і трьох наукових установ МО. Всі члени комісії без винятку вважали за краще радіостанції Aselsan, підтвердивши правильність попереднього рішення.

- Підрозділи, на озброєнні яких перебувають різнотипні станції, будуть чути один одного?

- Питання сумісності окремо діючих підрозділів зараз вирішується застосуванням сучасної апаратури внутрішнього зв'язку і комутації - радіостанцій Harris короткохвильового діапазону. Останні застосовують всі силові структури для взаємодії. Це рішення начальників зв'язку ЗСУ, Держприкордонслужби і Нацгвардії. Ми знали, що нам доведеться разом воювати, і тому почали будувати сумісну систему комунікації.

Хтось не хоче, щоб Збройні сили України переходили на сучасну цифрову зв'язок. Ми прийняли правильне рішення, і повернутися назад неможливо, адже це стане злочином перед тими солдатами, які хочуть нормальної, якісної і захищеного зв'язку. Співвідношення ціна-якість в процесі вибору було визначальним. На жаль, бізнес ще не навчився програвати в чесній конкурентній боротьбі. Але у нього ще є можливість цьому навчитися.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...