Секретні військові бази в Криму, які можна відвідати

1. Авіабаза «Багерово»
2. «Лунодром» - космічний об'єкт під Сімферополем
3. Ракетний стаціонарний комплекс «Скеля» / Об'єкт №100
4. Об'єкт 825 ГТС - Секретна база підводних човнів у Балаклаві
5. Об'єкт № 221 - Запасний командний пункт Чорноморського флоту в горах

У цій публікації ми пропонуємо вам познайомитися з ТОП-5 розсекречених військових баз, які сьогодні може відвідати будь-який бажаючий!

Ще якихось 25 років тому пройти на цю територію сторонній людині було неможливо - засекречені військові бази строго охоронялися. За радіусу в кілька кілометрів несли постійне чергування «чекісти в цивільному», по периметру розташовувалися пости КПП з вогневими точками і чергували БТР, а будь-яке незаконне проникнення на територію могло закінчитися відкриттям «вогню на поразку». А сьогодні всі ці військові бази відкриті для відвідувань всім бажаючим.

Авіабаза «Багерово»

Найперша база, яка була зруйнована. Цей «стратегічний» об'єкт Криму розташований на Керченському півострові - будівництво авіабази було розпочато в 1947 році.

Спочатку споруда полігону велося з метою проведення там випробувань ядерної зброї, і для цього на нього було дислоковано більше трьох полків авіації. Однак в 1970 році СРСР підписав угоду, що накладає заборону на проведення ядерних випробувань, що стало початком кінця «Багерово».

На сьогоднішній день на території надміцної колись смуги майже в 4 км завдовжки можна побачити лише кілька наполовину уцілілих ангарів і вишок.

«Лунодром» - космічний об'єкт під Сімферополем

Цьому об'єкту притаманний швидше космічний характер, ніж військовий. Свого часу місце розташування майбутнього космодрому вибрав легендарний Сергій Корольов, головний конструктор ракетно-космічних систем Радянського Союзу. Цим місцем виявився населений пункт Шкільне, що розташований недалеко від Сімферополя.

Саме тут колись Микита Хрущов здійснив найперший радіо-космічний сеанс зв'язку з космонавтами Бєляєвим і Поповичем. І саме з цього лунодрома здійснювалося управління першим радянським місяцеходом.
До цих пір достовірно невідомо, чи велися секретні роботи по розробці конструкцій військово-космічних ракет чи ні. Швидше за все, ця таємниця так і залишиться під руїнами першого радянського лунодрома.

Ракетний стаціонарний комплекс «Скеля» / Об'єкт №100

Цей улюблений любителями занедбаних об'єктів підземний бункер розташувався на береговій лінії між Балаклавою і мисом Айа. Свого часу цей комплекс періоду Холодної війни захищав жителів Севастополя від можливого проникнення ворога (в той час найвірогіднішим супротивником були Сполучені Штати).

Сьогодні від «Сотні» практично нічого не залишилося. На превеликий жаль, зберегти серйозну «начинку» ракетного комплексу українському командуванню виявилося не під силу. Що встигли, то демонтували і вивезли, решта - благополучно розграбували.

А адже ще недавно комплекс «Сотка» був надійним захисником Севастополя від можливої ​​атаки американських кораблів. Але завдяки «господарської Україні», яка так і не навчилася раціонально використовувати багатомільйонні надсекретні військові об'єкти, зберегти його не вдалося. На сьогоднішній день руїни, що залишилися від цього ракетного комплексу, є улюбленим місцем пригод для дигерів.

Об'єкт 825 ГТС - Секретна база підводних човнів у Балаклаві

Як і раніше є найбільшим розсекреченими світовим об'єктом стратегічного призначення, який свого часу був добудований і успішно функціонував у повному обсязі . Через великі масштабів цього комплексу Балаклава в радянські часи стала режимним (закритим) містом.

На сьогоднішній день одна частина цього заводу віддана під музей, який успішно приймає велику кількість туристів. Інша ж частина стратегічного об'єкта як і раніше засекречена, і цивільним особам її побачити неможливо.

У радянські роки в період холодної війни з США будівництво заводу було вміло замаскована під спорудження звичайної АТС. І якщо цікаві люди вирішили засунути свій ніс у справи державної ваги і дізнатися, що це за такий секретний об'єкт, то співробітники КДБ вмить відбивали охоту цікавитися тим, що приховано від очей. А побудували завод силами спеціально створеного управління в короткі терміни, всього за чотири роки, і призначався він для ремонту підводних човнів.

Конструкція заводу представляла собою величезний, добре захищений бункер, в якому можна було не тільки проводити ремонтні роботи, але в разі потреби укрити людей і обслуговуючий персонал. Товсті стіни об'єкта дозволяли вельми ефективно захиститися від можливих ядерних атак з боку противника, укрити і відремонтувати підводний човен і раптово вийти з замаскованого бункера для нанесення удару у відповідь. Заводу була присвоєна категорія стратегічного об'єкта всесоюзної значущості.

Об'єкт № 221 - Запасний командний пункт Чорноморського флоту в горах

Будівництво одного з найбільших підземних бункерів стало відповідним заходом на американський жахливий план ядерної війни під назвою «Drоp Shot», за яким на територію Севастополя було намічено скинути більше десяти атомних ракет. Керівництво СРСР знало, що втратити свою основну південну базу ЧФ ні в якому разі не можна, тому було вирішено зводити підземні облаштовані каземати величезних масштабів.

Розмістити ЗКП ЧФ, було вирішено на глибині декількох сотень метрів в скелі Алсу. Саме там змонтували величезний, багаторівневий бункер, здатний витримати атомний удар. З цього стратегічного об'єкта планувалося управління атомними субмаринами, а в разі ядерної війни в нього могли бути евакуйовані десять тисяч офіцерів і військових молодшого рангу. Ви можете собі уявити, якого розмаху будівництво було розгорнуто?

Зведення пункту було вже практично завершено, коли СРСР розпався. Фінансувати такий масштабний проект стало нікому, та й у України, власне, не було жодної атомної субмарини. В результаті ЗКП ЧФ піддався безжалісного демонтажу.

Сьогодні заплутаними коридорами бункера екскурсоводи водять туристів, а деякі місцеві жителі як і раніше живуть за принципом: «Важко, але доту». Кинутий в руки вандалів "двісті двадцятий об'єкт» знищується під соплами ризиків металоломщиків. Екскурсійні компанії непогано заробляють на туристах, заманюючи їх на колись секретний об'єкт, а мародери так і продовжують набивати кишені грошима від продажу випиляного металу. Об'єкт доступний кожному охочому, і при першому знайомстві з ним розумієш, наскільки масштабна і монументальна робота була загублена Україна. Слід попередити любителів закинутих об'єктів, що без гіда туди краще не потикатися - на території бункера є дірки в підлозі і тунелі, затоплені водою, що може бути смертельно небезпечним. Та й в таких величезних розмірах комплексі легко заблукати.

Перехід Криму під крило гаряче улюбленої Батьківщини місцеві жителі чекали довгі 23 роки. І може зараз в руках умілих господарників колись важливі стратегічні об'єкти знайдуть нове життя, адже загроза від янкі, які бажають насадити своє світове панування, тепер відновлюється з новою силою. А ось тут як не можна, до речі, ми повністю захищені, треба лише відродити те, що намертво будували в СРСР, і так безжально було загублено «доброзичливою» нині Україна.