
Depo.ua розпочинає проект "Вибори-2019. Повний оголення". В рамках проекту ми створимо електоральну карту округів. Як змінювалися межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне, завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які - ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах і які у нього позиції - все це в повній версії електоральної карти округів з 1 вересня.
Одномандатний виборчий округ №12
Центр округу: місто Вінниця
Опис меж: місто Вінниця, Вінницький район
Адреса ОВК: вул. Замостянська, 7 (Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" (відділення "Замостя")
Кількість виборчих дільниць: 115
Число зареєстрованих виборців 177 904
Одномандатний мажоритарний виборчий округ №12 охоплює територію міста на лівому березі Південного Бугу і прилеглу частину Вінницького району: села Широка Гребля, Лука-Мелешківська, Писарівка, Цвіжин, Вінницькі Хутори, Оленівка, Олександрівка, Комарово, Вороновиця та інші. В обласному центрі кордону округу знаходяться в основному в промзоні. І хоча не всі підприємства діють, але на заселення території вони свого часу однозначно мали неабиякий вплив.
Водоканал, підшипниковий завод, хімпром, спиртзавод, хлібокомбінат, завод тракторних агрегатів, електроламповий, кондитерська фабрика "Рошен", однойменний молокозаготавлівающій комплекс, потужний польсько-українське деревообробне підприємство, комбінат, який є одним зі світових лідерів експорту соняшникової олії, завод фруктово-ягідних концентратів і ще численні виробничі підприємства і величезні складські приміщення - все це "добро" знаходиться саме на лівому березі Бугу у Вінниці. Тут же розташовані і інші "стратегічні об'єкти": залізничний вокзал і автовокзал, найбільші відкриті продовольчі і промислові ринки, військові частини, в'язниця.
Округ включає в себе і найбільші приватні забудови міста, а ось класичних спальних районів тут практично немає. Більшість житлових будинків свого часу зводилися для того, щоб забезпечити численні підприємства робочою силою. Відповідно квартири не вражають своїми габаритами, адже були створені для мінімального облаштування житлового простору різноробочих. В основному це малосімейки або кімнати в гуртожитках сімейного типу.
Навіть сьогодні округ активно забудовується недорогим житлом. На Київській, Стрілецькій, біля колишнього хімзаводу, муніципального ринку, в Тяжилові і Старому місті ростуть багатоповерхівки з відносно низькою вартістю квадратного метра. Забудовники добре вивчили свого потенційного клієнта і знають, що елітне житло тут не будуть купувати в таких масштабах, як квартири економ-класу.
Звичайно, протягом декількох останніх десятиліть лівий берег Бугу дуже змінився. Зрештою більшість підприємств давно не діють, тому на сьогодні електоральна картина округу вже не така "пролетарсько-робоча". Тут стало більше педагогів, працівників сфери торгівлі та побуту, офісних службовців, чиновників і приватних підприємців. Окремі райони в межах округу помітно молодіють, адже недороге житло дуже популярно у молодих сімей, а в Старому місті і на Немирівському шосе все частіше з'являються елітні котеджі.
Довідка: На президентських виборах Україна територіально поділена на 225 округів, кількість яких в регіонах є практично постійним. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін в залежності від прийнятої системи виборів і політичної кон'юнктури.
Вибори 1994 року проходили за мажоритарною системою в два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників в парламенті протягом всієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, ввівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які також проходили за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш-менш відповідає реальному територіальним поділом. Вибори 2006-го і дострокові 2007 року пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи стався після чергової зміни законодавства в 2012 році.
Згідно з даними ЦВК, в межі 12-го округу під час парламентських кампаній 2014 і 2012 років входила частина міста Вінниці та Вінницького району. У 2002 і 1998 роках до складу округу входили Замостянський, Староміський райони м Вінниці, а також частина Ленінського району, за винятком території, включеної до виборчого округу № 11.
Але під час виборів до Верховної Ради в 2006 і 2007 роках 12-й округ включав місто Хмільник, Хмельницький і Літинський райони. А все три райони міста Вінниці - Ленінський, Староміський, Замостянський - були включені в межі ТВО №9.
У той же час, під час президентських виборів 2004, 2010 і 2014 років в межі 12-го округу входила територія колишнього Замостянського району Вінниці та Вінницький район.
У 1999 році до складу округу увійшли Замостянський, Ленінський (за винятком території, включеної до територіальних виборчих округів № 11) і Староміський райони міста Вінниці.
На президентських виборах округ №12, як правило, знає кого він хоче - лідери гонки перемагають впевнено і з великим відривом від опонентів.
Єдиний виняток було на президентських виборах 1999 року. Тоді переможець (Леонід Кучма) посів перше місце з невеликим (як для округу) відривом в 3,6 тисячі голосів. Його головний опонент - Петро Симоненко - отримав 42,93%, тоді як Кучма переміг з результатом 46,37%.
Уже в 2004 році виборці 12-го округу почали голосувати чи не в унісон. Тоді Віктор Ющенко вже в першому турі отримав 64,91% підтримки. Свої голоси за нього віддали 74 182 виборця округу. У той час як за Віктора Януковича проголосувало всього 16 028 вінничан, і він завершив перший тур з результатом 14,02%.
Результати другого туру і повторного голосування на 12-му окрузі закріпили симпатію вінничан - Ющенко набрав 77,47% (91 957 голосів) і в підсумку фінішував з рекордними 82,66%, отримавши 97 361 голос.
Тоді як Янукович у другому турі набрав 19,18% (22 768 голосів), а повторне голосування приносить йому і того менше - 14,04% (16 540 голосів).
Полюбитися виборцям 12-го округу Віктор Янукович не зміг і на чергових виборах 2010 року. Навіть незважаючи на те, що в загальнодержавних масштабах він ті вибори виграв.
Більш того, в першому турі Янукович зі своїми 12,21% (12 729 голосів) взагалі зайняв третє місце, поступившись Юлії Тимошенко з результатом 46,3% (48 252 голоси) і Сергію Тігіпку, який набрав 14,45% (15 060 голосів).
У другому турі Янукович зміг розкошелити виборців 12-го округу всього лише на 19,90 (21 520 голосів), тоді як Тимошенко отримала підтримку 80 тисяч вінничан (74,16%).
На піввідсотка більше підтримки - 74,61% - отримав і Петро Порошенко на позачергових виборах президента в 2014 році. Однак він мав чималу фору на 12-му окрузі, адже "обробляв" його ще з 1998 року, коли завоював тут свій перший депутатський мандат. З тих пір він не раз перемагав парламентські вибори по 12-му округу, тому не дивно, що саме тут в першому (і єдиному) турі Порошенко підтримали 82 494 виборця. Юлія Тимошенко отримала 11 576 голосів (10,47%).
Президентські вибори (межі округу №12)
1999 год. II тур
Леонід Кучма - 46,37%
Петро Симоненко - 42,93%
2004 рік. III тур
Віктор Ющенко - 82,66%
Віктор Янукович - 14,04%
2010 рік. II тур
Юлія Тимошенко - 74,16%
Віктор Янукович - 19,90%
2014
Петро Порошенко - 74,61%
Юлія Тимошенко - 10,47%
Округ №12 - найбільший в Вінницькій області за кількістю виборців. Тут голосують майже 178 тисяч вінничан. Закономірно, що саме цей округ повинен бути найскладнішим для бажаючих потрапити до Верховної Ради. Однак вже майже два десятки років вибори на 12-му окрузі проходять без особливої інтриги. Перемогу тут забирає той, хто балотується під прізвищем Порошенко.
Вперше молодий голова наглядової ради ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика" Петро Порошенко переміг на окрузі №12 в 1998 році. Тоді 33-річний політик-початківець, новоспечений член партії Медведчука СДПУ (о), отримав свій дебютний депутатський мандат.
На своїх перших виборах Порошенко перестрахувався: він був і самовисуванцем-мажоритарником, і №11 у партійному списку СДПУ (о). І свій депутатський значок №1 нинішній президент країни отримав саме завдяки виборцям 12-го округу. Тоді за нього проголосували 18 809 вінничан (17,44%) при явці в 66,55% (108 078 виборців).
Так, результат - "не фонтан", однак, з огляду на його тодішніх конкурентів, перемога була не легкою. У 98-му вибори на окрузі Порошенко програли: на той момент чинний мер Вінниці Дмитро Дворкіс; бізнесмен Володимир Скомаровський, який за кілька років по тому став головою Держмитній служби; нинішній головний вінницький "гріценковец" Сергій Гайструк, вінничанин Сергій Чумак, якого в минулому році обрали керувати УНА-УНСО, а також Андрій Рева, який сьогодні займає міністерську посаду, а в 1998 році був головою Московського міського комітету профспілки працівників освіти і науки та членом "Всеукраїнської партії трудящих".
А ось справжній "фонтан" електоральної підтримки у Порошенка почався вже на чергових парламентських виборах в 2002 році. Попрацювавши на окрузі в статусі нардепа лише одне скликання, Петро Олексійович в три рази поліпшив свій попередній результат. Так, в 2002-му за нього проголосували 53 058 виборців округу (49,99%). На той момент Порошенко вже змінив партійність: пішов з партії Медведчука в свою власну - "Солідарність". Також він був висуванцем Виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка" Наша Україна "і керівником однойменного виборчого штабу.
Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №12)
1998 рік
Комуністична партія України - 18,70%
Народно-демократична партія - 10,90%
Партія зелених України - 8,98%
2002 рік
Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 30,15%
Блок Юлії Тимошенко - 20,39%
Комуністична партія України - 12,95%
2006 рік
Блок Юлії Тимошенко - 35,64%
Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 21,16%
Соціалістична партія України - 15,43%
2007 рік
Блок Юлії Тимошенко - 49,00%
Блок "НУ-НС" - 21,17%
Партія регіонів - 11,83%
2012 рік
Партія регіонів - 30,00%
Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 25,54%
"УДАР" (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка - 13,96%
2014
ПП "Народний фронт" - 22,14%
Блок Петра Порошенка - 21,82%
Об'єднання "Самопоміч" - 10,97%
Опозиційний блок - 9,43%
У 2002-му все опоненти Порошенко програли гонку з величезним відривом. Друге місце тоді посів помічник нардепа-комуніста і член Компартії Геннадій Папуш з результатом 6,76% (7 181 голос). Секретар Вінницької міської ради, член "Єдності" Віктор Вікалюк набрав і того менше - 4,87% (5 174 голоси). А нинішній депутат Вінницької облради, одіозний "оппоблоковец" Юрій Яремчук у 2002 році заручився підтримкою лише 1,09% виборців (1 161 голос).
Наступні виборчі перегони відбувалися і без Порошенко, і без 12-го мажоритарного округу - депутатів обирали за пропорційною системою. Правда, в 2006 році на чергових виборах Порошенко все ж мав прохідне місце в партійному списку "Нашої України", і на той момент депутатський мандат був для нього швидше запасним аеродромом, ніж злітною смугою, як раніше. У Петра Олексійовича настав період РНБО, скандалу із Зінченком, кримінальної справи, головування в НБУ, міністерських амбіцій і їх повної сатисфакції. А на Вінниччині, в тому числі і на 12-му окрузі, прийшло "час Ю".
На чергових виборах в 2006 році з 11-ти територіальних виборчих округів, на які була поділена Вінницька область, тільки на одному переміг блок "Наша Україна". На інших 10-ти округах тріумф святкував "Блок Юлії Тимошенко". На позачергових виборах в 2007-му БЮТ закріпив позиції і переміг на всіх 11-ти вінницьких ТВО.
У 2006-му в списках партій, які подолали 3% бар'єр, були і вінничани. Зокрема, в українську політику тоді потрапили "тимошенківці" Степан Глусь (директор Немирівського спиртзаводу), Олена Вітенко (чиновниця ОДА); "Регіонали" Анатолій Антемюк (бізнесмен), Григорій Калетник (успішний бізнесмен); Володимир Слободянюк (пенсіонер).
"Наша Україна", крім Петра Порошенка, провела в парламент "соборівці" Анатолія Матвієнка (заступник голови секретаріату президента Ющенка) і нардепів Олександра Омельченка та Миколи Сокирко.
Від "Соцпартії" в ВРУ потрапив заступник голови Вінницької ОДА Іван Бондарчук, який сьогодні є фігурантом кримінальної виробництва про підготовку до державної зради під час організації торішнього травневого маршу "Безсмертного полку".
Позачергові вибори 2007 року стали переможними для "литвинівців" Олега Зарубінського та Василя Чернія, який був тоді заступником голови Вінницької ОДА. Бізнесвумен і член партії "Вперед, Україно!" Катерина Лук'янова пройшла в Раду за списками Блоку "НУ-НС". А найвідоміший вінницький комуніст Валерій Бевз, який займав посаду заступника міністра України з питань НС, був № 7 у виборчому списку Компартії.
Парламентські вибори (межі округу №12)
1998 рік
Петро Порошенко - 17,44%
Володимир Скомаровський - 17,38%
2002 рік
Петро Порошенко - 49,99%
Геннадій Папуш - 6,76%
2012 рік
Петро Порошенко - 71,52%
Володимир Базелюк - 9,12%
2014
Олексій Порошенко - 64,04%Олександр Слободянюк - 13,90%
З поверненням "мажоритарки" повернувся і на 12-й вінницький округ Петро Порошенко. І не з порожніми руками, а з світломузикальним фонтаном "Рошен". Будівництво видовищного фонтану почалося у вересні 2011 року і завершилося під чергові парламентські вибори в жовтні 2012 року. Інвестиція Порошенко потрапила "в десятку", виборці 12-го округу віддали за нього рекордні 71,52% (73 493 голоси).
Зрозуміло, що на дострокових парламентських виборах 2014 роки (Петро Порошенко на той час уже був президентом країни) 12-й округ успадкував його син, Олексій Порошенко, де і переміг з непоганим результатом - 64,04%. Тоді позначку навпроти прізвища Порошенко поставили 62 359 вінничан.
Його найбільший конкурент від "Самопомочі" Олександр Слободянюк завершив гонку з результатом 13,9% (13 538 голосів). А "тимошенківець" Сергій Сітарський, який сьогодні займає посаду голови Вінницької районної ради, став третім з результатом 6,73% (6 559 голосів).