Верховний суд (ВСУ) ліквідував судові лазівки, які дозволяли боржникам, які взяли гроші під розписку, ухилятися від виконання зобов'язань
Тепер суди повинні аналізувати форму укладених договорів, а їх правову природу. Крім того, сам факт підписання позичальником договору став підтвердженням отримання грошей, пише в сьогоднішньому випуску видання " Коммерсант-Україна ".
Верховний суд 18 вересня уклав, що "письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не тільки факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальникові". До такого висновку судова палата у цивільних справах ВСУ прийшла в рамках судового розгляду між двома громадянами. Кредитор таким чином намагався повернути позичені в 2008 році на шість днів $ 300 тис.
Так, Верховний суд, спираючись на ст. 1046, 1047, +1049 Цивільного кодексу, не тільки підтвердив, що договір позики означає факт передачі грошей, а й визнав, що такий документ може бути підписаний тільки позичальником - підпис кредитора не потрібна. Будучи двосторонньою угодою, позика є одностороннім договором - після його укладення всі зобов'язання покладаються на позичальника. Крім того, ВСУ вимагає, щоб суди виявляли правову природу цих документів незалежно від їх найменувань. ВСУ також зазначив, що відсутність в договорі інформації про те, в якій саме валюті був узятий борг (американські, канадські чи австралійські долари), може вплинути на визначення розміру боргу, але не є підставою для відмови в його стягнення. В результаті справа була відправлена на повторний розгляд до касаційної інстанції.
Юристи кажуть, що своїм рішенням ВСУ спростив процедуру стягнення боргів з фізосіб по розписках, так як до сих пір багато суди не визнавали їх правомірність.
