Був в Австро-Угорської імперії такий полковник - Альфред Редль. До 1913 року він багато років займав вищі пости в бюро військової контррозвідки. Саме тоді, за рік до початку Першої світової війни, його викрили як російського шпигуна. Полковник уникнув суду, покінчивши життя самогубством. Деякі історики вважають, що масив інформації, переданої Редліх російському генштабу, був настільки великим і важливим, що саме його можна вважати чи не головним винуватцем поразки імперії Габсбургів.
Перерваний вальс Путіна
Діяльність поки не названого полковника сучасної австрійської армії, якого заарештували на днях за шпигунство на користь Москви, явно не можна порівняти зі зрадою Редля, як не можна порівняти Австрійська Республіка з дунайської монархією часів Франца-Йосифа, - пише Костянтин Еггерт для DW . - Зате порівняємо скандал. В якомусь сенсі він навіть гірше того, що сталося 105 років тому. Зрештою, Російська та Австро-Угорська імперії в той час вже були членами конкуруючих і готувалися до війни військово-політичних блоків - Антанти і Троїстого союзу.
Сучасна ж Австрія претендує на роль одного з головних союзників Кремля в Європі. Те Відень висловиться за скасування санкцій, то австрійський міні- "Газпром" - компанія OMV - підтримає будівництво "Північного потоку-2". А то взагалі Володимир Володимирович Путін приїде на весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль і станцює з нею, всім своїм виглядом показуючи, що його режиму всі західні обмеження дарма.
Нарешті, Австрія стала однією з небагатьох країн Заходу, демонстративно залишилися в стороні, коли навесні 2018-го країни Європейського Союзу, Сполучені Штати і Канада масово вислали агентів російських спецслужб в знак солідарності з Великобританією в історії з отруєнням Сергія і Юлії Скрипаль.
Спадкоємці Молотова вичитують Відень
І раптом все змінилося. Кнайсль скасувала візит до Москви, австрійський канцлер Себастіан Курц і його міністр оборони зробили жорсткі заяви - мовляв, шпигунство проти нейтральної країни категорично неприйнятний і викриття шпигуна Москви позначиться на атмосфері двосторонніх відносин. У Кремлі такої риторики від Відня явно не очікували і відреагували так, як якщо б шофер з урядового гаража раптом зажадав призначити його міністром транспорту. Посла Йоханнеса Айгнера, багаторічного фахівця номер один по Росії і пострадянського простору в МЗС Австрії, викликали на Смоленську площу і висловили невдоволення діями його уряду.
Висловився з цього приводу і міністр закордонних справ Сергій Лавров. У стала звичною для спадкоємців В'ячеслава Молотова хамських манері головний російський дипломат відчитав австрійців за те, що Відень зрадила шпигунський скандал розголосу, замість того щоб спочатку кулуарно обговорити його з Кремлем. У словах Лаврова звучали неприхована образа і непідробне здивування: з якого похмілля рислінгом з Бургенланда ці вінці, які у нас ніби як в кишені, раптом посміли мати власну думку і захищати свій суверенітет? Адже суверенітет, як відомо, - ексклюзивна розробка путінського режиму, і іншим мати його недозволено.
Меркель, Курц і безсилля Москви
Обурення Москви явно підживлюється особливими обставинами скандалу. Анонімний поки послідовник Альфреда Редля, за даними преси, працював на Росію 20 років, а то і довше. Судячи з його 70-річного віку, він вже вийшов у відставку. Виходить, що контррозвідка Австрії за всі ці роки нічого не підозрювала. Спіймали ж шпигуна, якщо вірити австрійським ЗМІ, завдяки інформації, переданої віденським колегам Федеральної службою розвідки Німеччини.
У Відні до всіх сигналам з Берліна прислухаються дуже уважно. Він абсолютно недвозначний: "Дорогі австрійські колеги! Ви хотіли ухилитися від боротьби з російською агентурою, мріяли зберегти" особливі відносини "з Москвою? Ну що ж, отримуйте інформацію, яку, на відміну від справи Скрипаль, вам не вдасться проігнорувати. Доведеться встати в загальний ряд з іншими країнами ЄС ". Природно, уряд Ангели Меркель відправило сигнал не тільки Себастіану Курц, а й (а, можливо, перш за все) Володимиру Путіну: "Не сподівайтеся, що західний фронт вдасться розколоти. Тих, хто марширує не в ногу, ми змусимо змінити крок".
Для Кремля це неприємна новина. Виправити становище справ не вийде, особливо після безтактні заяв МЗС, які амбітний австрійський канцлер не може розцінити інакше, як особисту образу. Тепер уряд однієї з найбільш розташованих до російського керівництва країн Євросоюзу буде змушене помітно дистанціюватися від Кремля, щоб не створювати собі внутрішньо-і зовнішньополітичних проблем. Скепсис щодо санкцій і підтримка ділового співробітництва з Росією у австрійських політиків і бізнесменів нікуди не дінуться, але проявляти їх, не ризикуючи виглядати лакеями Путіна, буде складніше. Найцікавіше тут ось що: якщо вірити австрійській пресі, полковник-шпигун просив московських кураторів відпустити його на спокій. Але куратори чи обіцянками, то чи погрозами змусили агента продовжити роботу. Краще б не старалися.
Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram
Ви хотіли ухилитися від боротьби з російською агентурою, мріяли зберегти" особливі відносини "з Москвою?
